Ухвала суду № 56673517, 21.03.2016, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

"21" березня 2016 р. Справа № 926/367/14

За заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгова компанія «Д+Д» ЛТД» про визнання наказу №926/367/14 від 29.07.2014 таким, що не підлягає виконанню частково у справі за позовом публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», м. Харків

до товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгова компанія «Д+Д» ЛТД», м. Чернівці

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1, с.Чагор Глибоцького району Чернівецької області

про стягнення заборгованості на предмет іпотеки 5041902,89 грн.

Суддя О.В. Гончарук

Представники учасників виконавчого провадження:

від боржника ОСОБА_2, довіреність від 10.08.2015;

від стягувача не зявився;

від третьої особи не зявився.

СУТЬ СПОРУ: рішенням господарського суду Чернівецької області від 17.07.2014 у справі №926/367/14 позов задоволено повністю.

29 липня 2014 року господарським судом Чернівецької області видано наказ про примусове виконання рішення від 17.07.2014.

21 жовтня 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгова компанія «Д+Д» ЛТД» звернулося з заявою про визнання наказу №926/367/14 від 29.07.2014 таким, що не підлягає виконанню частково.

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 02.11.2015 у справі №926/367/14, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 14.12.2015, дану заяву задоволено частково.

Постановою Вищого господарського суду України від 24.02.2016 ухвалу місцевого та апеляційного судів скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Чернівецької області.

За результатами автоматичного розподілу справ, справу №926/367/14 призначено судді Гончаруку О.В.

Ухвалою від 11.03.2016 призначено розгляд заяви в судовому засіданні на 21.03.2016.

17 березня 2016 року від стягувача через канцелярію господарського суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату (вх.№1260 від 17.03.2014), з тих підстав, що представник стягувача не має змоги вчасно прибути у дане судове засідання.

21 березня 2016 року від боржника через канцелярію господарського суду надійшло клопотання про забезпечення позову (вх. №437 від 21.03.2016), в якому стягувач просить вжити заходи забезпечення позову, шляхом зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа, наказу №926/367/14 від 29.07.2014, виданого господарським судом Чернівецької області та заборонити Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Чернівецької області вчиняти будь-які дії, що стосуються предмету спору, а саме: нежилі приміщення (магазин) 8-1 8-4 загальною площею 60,8 кв.м., які знаходяться за адресою: вул. Червоноармійська, буд.7, реєстраційний номер майна №25551891 -643 185 грн.; нежилі приміщення (магазин) 9-1 9-4 загальною площею 54,4 кв.м., які знаходяться за адресою: вул. Червоноармійська, буд.7, реєстраційний номер майна №25551730-575 481 грн.; нежилі приміщення (магазин) 11-1 11-4 загальною площею 57,0 кв.м., які знаходяться за адресою: вул. Червоноармійська, буд.7, реєстраційний номер майна №25551411 -602 986 грн.

На день розгляду заяви, 21.03.2016, представник стягувача у судове засідання не зявився.

У відповідності до вимог статті 117 Господарського процесуального кодексу України заява про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню розглядається господарським судом в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням стягувача і боржника. Неявка у судове засідання стягувача або боржника, не є перешкодою для розгляду такої заяви.

Враховуючи відсутність у суду можливості відкладення розгляду заяви поза межами встановленого статті 117 ГПК десятиденного строку розгляду цієї заяви, у задоволенні клопотання стягувача про відкладення розгляду справи на іншу дату (вх.№1260 від 17.03.2014), слід відмовити. Розгляд заяви при цьому відбувається без участі представника стягувача.

Присутній у судовому засіданні представник боржника просить задовольнити клопотання про забезпечення позову (вх. №437 від 21.03.2016), з підстав, зазначених у цьому клопотанні.

Частиною третьою статті 117 ГПК України встановлено, що до розгляду заяви господарський суд має право своєю ухвалою зупинити стягнення за наказом, а також витребувати наказ.

Враховуючи, що зупинення стягнення за наказом є правом суду, яке може бути реалізовано судом до розгляду заяви, а її розгляд вже розпочався у даному судовому засіданні, клопотання боржника про забезпечення позову (вх. №437 від 21.03.2016), задоволенню не підлягає.

Представник боржника просить суд задовольнити заяву про визнання наказу №926/367/14 від 29.07.2014 таким, що не підлягає виконанню частково на суму у розмірі 1831592,85 грн.

Судом встановлено, що рішенням господарського суду Чернівецької області від 17.07.2014 у справі №926/367/14 (з урахуванням додаткового рішення господарського суду Чернівецької області від 29.07.2014) позов задоволено. В рахунок погашення боргу звернуто стягнення на предмет іпотеки за договорами іпотеки №8548 від 21.03.2007 та №8548/1 від 05.02.2008, а саме на нерухоме майно: нежилі приміщення (кафе) 1-1 - 1-22, загальною площею 305,6 м2; нежилі приміщення (магазин) 2-1 - 2-5, загальною площею 60,80 м2; нежилі приміщення (магазин) 8-1 - 8-4, загальною площею 60,80 м2; нежилі приміщення (магазин) 9-1 - 9-4, загальною площею 54,4 м2; нежилі приміщення 10-1 - 10-4, загальною площею 55,4 м2; нежилі приміщення 11-1 - 11-4, загальною площею 57,0 м2, що належать ТОВ «Виробничо-торгова компанія «Д+Д» ЛТД» на праві приватної власності та знаходяться за адресою: м. Чернівці, вул. Червоноармійська, 7, для задоволення вимог ПАТ «Укрсиббанк» в сумі 5041902,89 грн., що виникли за кредитними договорами №1129982000 від 21.03.2007, №11293917000 від 05.02.2008, №1293932000 від 05.02.2008 укладеними між ПАТ «Укрсиббанк» та ОСОБА_3 шляхом продажу предмету іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки проведеної субєктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

На виконання рішення суду, 29.07.2014 видано наказ №926/367/14, який боржник просить визнати таким, що не підлягає виконанню частково.

Частиною 4 статті 117 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Якщо стягнення за таким наказом уже відбулося повністю або частково, господарський суд одночасно на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за наказом.

Пунктом 3.3. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 за №9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» роз'яснено, що частина 4 статті 117 ГПК містить підстави визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за заявами стягувачів або боржників, поданими в порядку зазначеної статті:

- якщо його видано помилково;

- якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (наприклад, у разі скасування чи зміни в апеляційному або в касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами рішення, на підставі якого наказ було видано, якщо на момент таких скасування чи зміни наказ ще не було виконано повністю або частково).

У постанові Вищого господарського суду України від 24.02.2016 дано вказівку суду першої інстанції, при новому розгляді справи дослідити за який період банк здійснив прощення боргу і встановити чи входить цей період в той, який був спірним під час розгляду справи та прийняття 17.07.2014 рішення.

Статтею 605 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.

Разом з тим, враховуючи, що кредитні договори не припинили свою дію, банком продовжувались нараховуватись боржнику за договорами проценти за користування кредитними коштами та неустойка.

Судом при новому розгляду справи встановлено, що після прийняття господарським судом Чернівецької області рішення від 17.07.2014 про задоволення позову, ПАТ «Укрсиббанк» надіслало на адресу боржника за кредитними договорами повідомлення від 18.02.2014 №31-8-02-01/8 на суму 1809785,55 грн. та від 09.09.2014 №31-4-23-07/48 на суму 22405,54 грн. про анулювання (прощення) боргу за договором про надання споживчого кредиту №11293932000 та за договором про надання споживчого кредиту №11293917000.

Зі змісту вищезазначених повідомлень вбачається, що стягувач дійсно анулював боржнику заборгованість на загальну суму у розмірі 1831592,85 грн.

Разом з тим, таке анулювання здійснено банком станом на 18.02.2015 і включає у себе борг присуджений до стягнення на користь ПАТ «Укрсиббанк» рішенням господарського суду від 17.07.2014 за договорами про надання споживчого кредиту №11293932000, №11293917000 від 05.02.2008 (всього 664879,27 грн.) та грошові кошти, які стягувачем визначені як борг боржника за цими ж договорами за період з часу прийняття рішення від 17.04.2014 по час анулювання, боргу, тобто до 18.02.2015 (1166713,58 грн.).

Враховуючи, що у боржника з наявної у нього перед кредитором заборгованості у розмірі 5041902,89 грн., у звязку з частковим прощенням заборгованості, здійсненим з боку кредитора, відсутній обовязок щодо сплати 664879,27 грн. заборгованості за договорами про надання споживчого кредиту №11293932000 та №11293917000 від 05.02.2008, наказ в цій частині визнається таким, що не підлягає виконанню.

На вимогу заяви боржника про припинення стягнення на предмет іпотеки слід зазначити, що в межах статті 117 Господарського процесуального кодексу України, суд, який видав наказ, за наявності правових підстав, виправляє помилку у наказі, визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково та стягує на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом.

Відтак, вимога про припинення стягнення на предмет іпотеки, відхиляється судом, оскільки статтею 117 ГПК України не регулюється.

Керуючись статтями 86, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Відмовити у задоволенні клопотання стягувача про відкладення розгляду заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

2. Відмовити у задоволенні клопотання боржника про зупинення стягнення за наказом.

3. Заяву про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню частково задовольнити частково.

4. Визнати наказ господарського суду Чернівецької області №926/367/14 від 29 липня 2014 року таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення на предмет іпотеки на загальну суму 664879,27 грн. за договорами про надання споживчого кредиту №11293932000 та №11293917000 від 05.02.2008.

5. Відмовити у визнанні наказу господарського суду Чернівецької області №926/367/14 від 29 липня 2014 року таким, що не підлягає виконанню в іншій частині.

СуддяО.В. Гончарук