Постанова № 56673054, 25.02.2016, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2016 року 810/413/16

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., при секретарі судового засідання Сіренко Ю.П., за участю представника позивача та представника відповідача, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Києві адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Перший М'ясний Дім "Полісся" до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15 січня 2016 року № 0000022200, № 0000032200, № 0000042200 та № 0000052200,

В С Т АН О В И В:

ТОВ "Перший М'ясний Дім "Полісся" звернулось до суду з позовом до ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області з вимогами визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення від 15.01.2016 р. № 0000022200, № 0000032200, № 0000042200 та № 0000052200.

У обґрунтування своєї правової позиції вказує, що ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Перший М'ясний Дім "Полісся" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2014 р. (далі - Акт перевірки).

На підставі висновків, зроблених за наслідками перевірки ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Вказує, що ТОВ "Перший М'ясний Дім "Полісся" не погоджується з висновками Акту перевірки та вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання та прийняв рішення, що суперечить законодавству та виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених законами України.

У судових засіданнях представник позивача підтвердив обставини викладені у позовній заяві, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Відповідач - ДПІ у Києво-Святошинському проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні. У обґрунтування своєї правової позиції вказує, що працівниками ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Перший М'ясний Дім "Полісся" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2014 р.

Вказує, що перевіркою встановлено порушення податкового законодавства. На підставі чого винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, працівниками ДПІ у Києво-Святошинськом районі ГУ ДФС у Київській області проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Перший М'ясний Дім "Полісся" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2014 р., за результатами якої складено Акт перевірки в якому були зафіксовані виявлені порушення, а саме:

- п.135.2 ст.135, пп.137.1.ст.137, пп. 138.1.1 п. 138.1, п.138, п.139, ст. 139 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 782146 грн. та завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування за 2014 рік на суму 16492 грн.;

- п.198.1а), п.198.2, 198.3, 198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 ПК України, в результаті чого занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 352856 грн.

- п. 164.2.17, п. 164.2 ст.164 ПК України, результаті чого донараховано податку з доходів фізичних осіб в сумі 890,0 грн.,

На підставі акта перевірки ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області були винесені оскаржуванні податкові повідомлення-рішення: від 15.01.2016 №0000022200, №0000032200, №0000042200 та №0000052200.

Надаючи правову оцінку оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням суд вважає за необхідне вказати наступне.

Судом встановлено, що основним видом діяльності підприємства за період з 01.01.2012р. по 31.12.2014р. було придбання живих свиней у сільгоспвиробників. її забій, та подальша реалізація м'яса та м'ясопродуктів.

Згідно Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженій наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 року № 291, зареєстрованій у Міністерстві юстиції України 21 грудня 1999 року за № 893/4186, рахунок 26 призначено для узагальнення інформації про наявність та рух готової продукції підприємства».

Тобто, даний рахунок формують дві складові: наявна готова продукція на підприємстві та рух такої готової продукції на підприємстві.

Судом встановлено, що підприємство може реалізувати продукцію (тушу) відразу після забою худоби, а може виготовлену продукцію(туші) списати у виробництво битка, окорака та ін.., що в тому числі відображає рахунок 26 та вбачається з його аналізу. Відповідне списання готової продукції у виготовлення нової готової продукції жодним не можна ототожнювати з реалізацією підприємством відповідної продукції.

Переміщення готової продукції з одного складу на інший також відображається в рахунку 26.

Судом встановлено, що показники відображені в акті перевірки про те, що підприємство здійснювало реалізацію м'ясної продукції у 2013 році на загальну суму 21 017 093 грн. та що підприємством було списано з кредиту рахунку 26 «Готова продукція» товару на загальну суму без ПДВ 20 314 244 грн. не відповідають дійсності.

В той же час, під час перевірки не були взяті до уваги показники Рахунку 90 "Собівартість реалізації".

Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій чітко встановлено, що Рахунок 90 "Собівартість реалізації" призначено для узагальнення інформації про собівартість реалізованої готової продукції, товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Згідно аналізу рахунку 90, який надавався підприємством до перевірки, вбачається, що підприємством у 2013 році було реалізовано готової продукції, товарів, виконаних робіт, наданих послуг на загальну суму 17 460 066, 40 грн. Вищезазначені показники відображені також і у річній декларації з податку на прибуток підприємств за 2013 рік у рядку 05.1 (собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)).

Рахунок 90 "Собівартість реалізації" для розмежування витрат на основну діяльність має субрахунки:

901 "Собівартість реалізованої готової продукції",

902 "Собівартість реалізованих товарів",

903 "Собівартість реалізованих робіт і послуг".

На субрахунку 901 "Собівартість реалізованої готової продукції" ведеться облік виробничої собівартості реалізованої готової продукції.

Судом встановлено, що позивачем протягом 2013 року було реалізовано готової продукції, виробнича собівартість якої складає 17 188 396,50 грн.

Про це свідчить і обороти аналізу рахунку 79 (відображення фінансових результатів ) за 2013 р., в якому вказано, що саме собівартість готової продукції, яка впливає на фінансовий результат підприємства складає 17 188 396,50 грн.

В той же час, разом з готовою продукцією підприємством було реалізовано товарів, собівартість яких за 2013 рік склала 271106,13 грн., та послуг на суму 563,77 грн.

Таким чином загальний показник собівартості реалізованих товарів, робіт та послуг складає 17 188 396,50 + 271 106,16 + 563,77 = 17 460 066,43 грн., що відображено у декларації з податку на прибуток за 2013 рік у графі 05 та 05.1 (собівартість придбаних (виготовлених ) та реалізованих товарів (робіт,послуг).

Враховуючи вище викладене висновок про завищення підприємством при визначені об'єкта оподаткування готової продукції доходу на суму 2 800 000 грн. не відповідає дійсності та суперечить фактичним показникам підприємства.

Відповідач вважає, що позивач порушив п.4.1 «Єдиної інструкції про порядок проведення державних закупівель (здачі та прийому) худоби, птиці та кроликів», затвердженої Наказом Держагропрому СРСР № 385 від 13.06.1988, при в взаємовідносинах з ТОВ «Малинський Бекон» та ТОВ «Еліта» в частині не врахування знижки у розмірі 3% на вміст кишково-шлункового тракту і знижки у розмірі 1,5 % при прийманні худоби та кроликів, доставлених автомобільним транспортом на відстань від 50 до 100 км включно.

Судом встановлено, що ТОВ «Перший М'ясний Дім «Полісся» закуповувало свиней у живій вазі у ТОВ «Малинський Бекон» згідно договору купівлі-продажу від 07.10.2014 р. № 100701 та ТОВ «Еліта» згідно договору купівлі-продажу №3 від 03.10.2014 р.

Підставою для донарахування податкових зобов'язань слугує твердження про не відрахування позивачем під час прийому товару знижки з фактичної живої ваги на вміст кишково-шлункового тракту у розмірі 3%, що є порушенням п. 4.1 Інструкції № 385 від 13.06.1988 р.

Відповідно до пункту 2 Наказу Держагропрому СРСР № 385 від 13.06.1988, Інструкція є обов'язковою для виконання всіма господарствами, підприємствами і організаціями, які здійснюють державні закупівлі, передачу та приймання скота, птиці та кроликів.

Тобто, вимоги даної Інструкції поширюються на підприємства, які здійснюють лише державні закупівлі.

Проте, ТОВ «Перший М'ясний Дім «Полісся» є приватним підприємством, яке здійснює господарську діяльність на власний ризик і не займається державними закупівлями, тобто, до позивача вказана Інструкція не може бути застосована.

Суд звертає увагу, що податковий орган не ставить під сумнів реальність фінансово-господарських операцій за вищевказаними договорами.

Відповідно до п. 198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає зокрема у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Пунктом 138.2 статті 138 ПК України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п. 2 ст. 3 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, що ведеться підприємством.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що містять відомості про господарські операції та підтверджують їх здійснення.

Підпунктом 139.1.1 п. 139.1 ст. 139 ПК України визначено, що не включаються до складу валових витрат витрати на потреби, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, у тому числі на фінансування особистих потреб фізичних осіб, за винятком виплат, передбачених статтями 142 і 143 цього Кодексу, та в інших випадках, передбачених нормами цього розділу.

Отже, вищевказаний висновок податкового органу про те, щ о позивачем занижено податок на прибуток на суму 782146 грн. та завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування за 2014 рік на суму 16492 грн., занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 352856 грн. та донараховано податку з доходів фізичних осіб в сумі 890,0 грн., є необґрунтованим, а податкові повідомлення-рішення від 15.01.2016 р. № 0000022200, № 0000032200, № 0000042200 та № 0000052200 винесено протиправно, а тому має бути скасовано.

Згідно ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8, 69, 70, 71, 72, 94, 158-163, 167, 2442 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 15.01.2016 р. № 0000022200.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області № 0000032200 від 15.01.2016 р.

4. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області № 0000042200 від 15.01.2016 р.

6. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області № 0000052200 від 15.01.2016 р.

7. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Перший М'ясний Дім "Полісся" сплачений судовий збір у сумі 28480 (двадцять вісім тисяч чотириста вісімдесят) грн.. 36 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Щавінський В.Р.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 29 лютого 2016 р.