Рішення № 56672421, 17.03.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.03.2016Справа №910/85/16

За позовом Приватної організації «Організація колективного управління авторськими і суміжними правами» в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «УМИГ МЬЮЗИК»

до Приватного акціонерного товариства «Українсько-канадське спільне товариство «Торонто-Київ»

про стягнення компенсації у розмірі 13 780, 00 грн.

Суддя Бондарчук В.В.

Представники:

від позивача: Сербуль О.Ю.;

від відповідача: Юрченко І.Ю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватна організація «Організація колективного управління авторськими і суміжними правами» в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «УМИГ МЬЮЗИК» (далі-позивач) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Українсько-канадське спільне товариство «Торонто-Київ» (далі-відповідач) про виплату компенсації у розмірі 13 780, 00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем майнових авторських прав позивача шляхом незаконного використання музичних творів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.01.2016 порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 28.01.2016 за участю представників сторін, яких зобов'язано виконати вимоги суду.

27.01.2016 через загальний відділ діловодства суду представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому повідомляє, що право відповідача на відтворення твору «Get to me», у виконанні Lady Antebellum у холі готелю передбачено договором № 19/07/12 на використання прав на об'єкт інтелектуальної власності (ліцензійним договором) від 11.06.2012, укладеного відповідачем з резидентом Великобританії - Компанією «Іmagesound plc».

У судовому засіданні 28.01.2016 оголошувалась перерва до 25.02.2016 у порядку ст. 77 ГПК України.

24.02.2016 через загальний відділ діловодства суду представник відповідача подав клопотання про долучення до матеріалів справи доказів вручення позивачу відзиву на позов.

У судовому засіданні 25.02.2016 представник позивача надав пояснення на відзив Приватного акціонерного товариства «Українсько-канадське спільне товариство «Торонто-Київ», в яких зазначив, що відповідно до ліцензійного договору, наданого останнім у якості доказу, останньому не надано право використовувати музичні твори способом публічного виконання, а тому з боку відповідача мало місце незаконне використання твору «Get to me» у виконанні Lady Antebellum.

У судовому засіданні 25.02.2016 оголошувалась перерва до 17.03.2016 на підставі ст. 77 ГПК України.

16.03.2016 через загальний відділ діловодства суду представник відповідача подав клопотання про призначення у даній справі судово-лінгвістичної експертизи на дослідження якої поставити наступне питання: «Яким є об'єктивний зміст пункту 2.1.1. договору № 19/07/12 на використання прав на об'єкт інтелектуальної власності (ліцензійний договір) від 11.06.2012?».

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог та підтримав клопотання про призначення судової експертизи у справі.

Представник позивача поклався на розсуд суду у вирішенні клопотання про призначення судової експертизи.

Розглянувши подане відповідачем клопотання, суд відзначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Оскільки суд не вбачає необхідності у проведенні судово-лінгвістичної експертизи для вирішення спору у даній справі, відповідно у задоволенні клопотання відповідача відмовляє.

Згідно ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 17.03.2016 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Приватна організація «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами» є організацією колективного управління на колективній основі майновими правами суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, що підтверджується виданим Державним департаментом інтелектуальної власності свідоцтвом про облік організації колективного управління від 24.01.2011 № 18/2011.

01.01.2014 між Приватною організацією «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами» (далі - організація) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Умиг Мьюзік» (далі - видавник) укладено договір №АУ003К про управління майновими авторськими правами, умовами якого передбачено, що видавник надає організації повноваження здійснювати колективне управління майновими правами та твори та субвидані твори, що належать або протягом дії даного договору будуть належати видавнику, а саме: дозволяти або забороняти від імені видавника використання об'єктів авторського права третіми особами, відповідно до умов даного договору.

Відповідно до п. 8.3. договору, у випадку виявлення порушень прав, управління якими здійснює організація, остання має право пред'являти заяви, судові позови з метою захисту порушених прав та здійснювати будь-які інші дії - як для захисту прав видавника, так і для реалізації своїх повноважень по управлінню цими правами.

Дії, визначені в пункті 8.3. договору, організація здійснює за умови отримання від видавника письмового погодження та довіреності на здійснення цих дій. Форми таких погодження та довіреності визначені сторонами у додатку № 2 до цього договору (п. 8.4. договору).

Даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2014 (п. 11.1 договору).

01.01.2014 між Приватною організацією «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Умиг Мьюзік» укладено додаток №1 до договору № АУ003К про управління майновими авторськими правами від 01.01.2014.

Відповідно до п. 1 додатку до договору, сторонами погоджено, що відшкодування витрат пов'язаних із збором, розподілом та виплатою винагороди здійснюється у процентному співвідношенні до загальної суми за встановленими ставками:

- 40 % від суми винагороди, зібраної на користь правовласника з 01.01.2013 по 31.03.2014;

- 30 % від суми винагороди, зібраної на користь правовласника з 01.04.2014;

- 50 % від сум, фактично отриманих організацією на підставі судових рішень.

01.01.2014 між Приватною організацією «Організація колективного управління авторськими та суміжними правами» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Умиг Мьюзік» укладено додаток №2 до договору № АУ003К про управління майновими авторськими правами від 01.01.2014.

Додатковою угодою № 2 від 31.12.2014, сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору про управління майновими авторськими правами № АУ003К від 01.01.2014 - до 31.12.2015 включно та викласти п.п. 11.1. договору № АУ003К від 01.01.2014 в наступній редакції:

Даний договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2015. При цьому сторони можуть продовжити строк дії даного договору, підписавши відповідну угоду.

Так, 31.12.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Національне музичне видавництво» (далі - ліцензіар) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Умиг Мьюзик» (далі - ліцензіат) укладено ліцензійний договір № НЛВ-138/15.

Відповідно до п. 1.21 договору, термін дії прав на використання обчислюється з 01.01.2015 та закінчується 31.12.2016.

Ліцензіар надає, а ліцензіат набуває в строк та в межах території право використання творів, які містяться в каталозі ліцензіара, що означає право ліцензіата на свій розсуд здійснювати, дозволяти або забороняти здійснювати щодо зазначених об'єктів наступні дії, зокрема відтворювати, поширювати, публічно виконувати твори, імпортувати екземпляри творів з метою поширення тощо (п. 2.1. договору).

Відповідно до виписки з каталогу творів від 30.01.2015 на виконання умов ліцензійного договору № НЛВ-138/15 від 31.12.2014, Товариство з обмеженою відповідальністю "Умиг Мьюзик" набуло права на використання наступних музичних творів, зокрема:

- код 1440782; назва твору «Get to me», автор музики - Lindsey Hillary; Slater James; автор тексту - Lindsey Hillary; Slater James; виконавець - Lady Antebellum, авторські права на твір 25 %;

Так, на виконання умов договору № АУ003К від 01.01.2014, Товариство з обмеженою відповідальністю «Умиг Мьюзік» надало декларацію № 9 від 30.01.2015, щодо музичних творів, майнові права на які передані в управління організації, зокрема:

- код 1440782; назва твору «Get to me»; автор музики - Lindsey Hillary; Slater James; автор тексту - Lindsey Hillary; Slater James; виконавець - Lady Antebellum, публічне виконання 25 %, публічне сповіщення 25 %;

Отже, на підставі зазначених вище договорів про управління майновими авторськими правами та декларацій, позивач набув майнові права інтелектуальної власності на музичний твір «Get to me» у виконанні Lady Antebellum.

Так, до майнових прав інтелектуальної власності на твір відповідно до ст. 440 ЦК України відносяться: право на використання твору; виключне право дозволяти використання твору; право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Як передбачено ст. 1 Закону України "Про авторське право і суміжні права", виключним правом є майнове право особи, яка має щодо твору, виконання, постановки, передачі організації мовлення, фонограми чи відеограми авторське право і (або) суміжні права, на використання цих об'єктів авторського права і (або) суміжних прав лише нею і на видачу лише цією особою дозволу чи заборону їх використання іншим особам у межах строку, встановленого цим Законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 15 Закону України "Про авторське право і суміжні права", виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти, зокрема, публічне виконання і публічне сповіщення творів.

Як зазначено в пункті 41 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності", використанням твору в силу статті 441 ЦК України вважається, серед іншого, його публічне використання різними способами, як-от публічний показ, публічне виконання, в тому числі з допомогою технічних засобів, публічне сповіщення (радіо, телебачення) у місці, відкритому для публічного відвідування. Відповідальність за публічне виконання твору несе, зокрема, юридична особа, яка бере на себе ініціативу і відповідальність за проведення відповідного заходу.

Як зазначає позивач, актом фіксації № 08/05/2015 від 08.05.2015, складеним уповноваженим представником організації колективного управління авторськими та суміжними правами та відеозаписом публічного сповіщення на відеокамеру було встановлено, що у приміщенні ресторану «The Towers» готелю «Holiday Inn», розташованому у м. Києві, по вул. Червоноармійська, буд. 100, в якому здійснює господарську діяльністю Приватне акціонерне товариство «Українсько-канадське спільне товариство «Торонто-Київ» , вільно розповсюджувались (публічно виконувались) музичні твори за допомогою колонок для фонового озвучення приміщення закладу і наявної в закладі побутової аудіо техніки, серед яких твір під назвою «Get to me» у виконанні Lady Antebellum.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказує, що використання відповідачем вищевказаного музичного твору у власній господарській діяльності відбулося без дозволу правовласника та без сплати авторської винагороди, чим порушено авторські права, передбачені вимогами п. «а», статті 50 Закону України "Про авторське право і суміжні права".

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно п. 3 ст. 426 ЦК України, використання об'єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом.

Пунктом 29 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 12 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності» зазначено, що враховуючи приписи статті 33 ГПК України щодо обов'язку доказування і подання доказів господарському суду у вирішенні питання про те, якій стороні належить доводити обставини, що мають значення для справи про захист авторського права чи суміжних прав, слід враховувати таке:

1) позивач повинен довести належність йому авторського права та/або суміжних прав чи права на їх захист, а також факт використання об'єктів даних прав відповідачем, а в разі заявлення вимог про відшкодування шкоди - розмір шкоди і причинно-наслідковий зв'язок між завданою шкодою та діями відповідача. У випадках, коли права автора засвідчено свідоцтвом, виданим в установленому порядку уповноваженим органом, власник майнових прав інтелектуальної власності на твір, які було передано на зазначений у свідоцтві твір, звільняється від доведення належності йому відповідних прав; у таких випадках обов'язок доведення належності цих прав іншій особі, ніж та, що зазначена у свідоцтві, покладається на відповідача.

Як встановлено судом вище, на підтвердження факту використання відповідачем твору «Get to me» у виконанні Lady Antebellum, у приміщенні ресторану «The Towers» готелю «Holiday Inn», розташованому у м. Києві по вул. Червоноармійська, буд. 100, в якому здійснює господарську діяльністю Приватне акціонерне товариство «Українсько-канадське спільне товариство «Торонто-Київ» , позивачем надано відеозапис публічного сповіщення, акт фіксації № 08/05/15 від 08.05.2015, а також фіскальний чек від 08.05.2015 відповідача, оформлений у приміщенні ресторану «The Towers» готелю «Holiday Inn».

У процесі провадження у справі судом здійснено дослідження наданих доказів, зокрема, відеозапису фіксації факту порушення відповідачем авторських прав на публічне сповіщення, з приводу чого судом встановлено наступне.

З проведеного відеозаписів вбачається, що такий запис проводився у приміщенні ресторану «The Towers» готелю «Holiday Inn», розташованому у м. Києві по вул. Червоноармійська, буд. 100 і звучання музичного твору під назвою «Get to me» у виконанні Lady Antebellum.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що надані позивачем відеозаписи здійснювалися у приміщенні «Get to me» у виконанні Lady Antebellum, в якому здійснює господарську діяльність Приватне акціонерне товариство «Українсько-канадське спільне товариство «Торонто-Київ» та доводить факт використання відповідачем вказаних вище музичних творів.

На підтвердження правомірності використання вказаного вище музичного твору відповідачем надано суду договір № 19/07/12 на використання прав на об'єкт інтелектуальної власності (ліцензійний договір) від 19.06.2012, укладений між Приватним акціонерним товариством «Українсько-канадське спільне товариство «Торонто-Київ» (далі - готель) та Компанією «Іmagesound plc» (далі - ліцензіар), відповідно до якого ліцензіар передає готелю авторські, суміжні права на музичні твори, зазначені у специфікації № 1, яка є невід'ємною частиною даного договору, на строк 36 (тридцять шість) місяців з моменту отримання музичних композицій готелем, шляхом їх передачі через комп'ютерну мережу Інтернет і записи на устаткування готелю, а готель зобов'язується оплатити ліцензійну винагороду (далі по тексту - винагорода договору), відповідно до умов цього договору.

Відповідно до п. 1.2. договору, ліцензіар гарантує, що у нього на момент підписання договору і будуть надалі підтримуватися відповідні необхідні ліцензії та дозволи від власників музики (іншими словами - авторські права) і власників звукозаписів (іншими словами - суміжні права на відтворення) по всьому світу, щоб скомпілювати і програмувати музичні композиції в обладнання. Ліцензіар гарантує, що він є власником переданих прав за цим договором на підставі укладених ліцензійних договорів з правовласниками музичних композицій.

Пунктом 2.1.1. договору визначено, що музичні твори можуть відтворюватися в холі/головному вході готелю, що розташований за адресою: Україна, 03150, м. Київ, вул. Горького, 79.

Договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими на те особами з боку Готелю та Ліцензіара і діє протягом 36 (тридцяти шести) місяців з моменту підписання Акту прийому-передачі прав після надання музичних композицій (п. 4.1. договору).

Додатковою угодою № 2 від 11.01.2015 сторони внесли зміни в пункти договору № 19/07/12, зокрема, виклавши п. 4.1. договору в наступній редакції:

Сторони дійшли згоди продовжити термін дії договору ще на 36 (тридцять шість) місяців починаючи з дати підписання даного додаткової угоди №2.

Так, відповідно до додатку № 3 від 02.02.2015 до ліцензійного договору № 19/07/12, специфікація № 2, Приватному акціонерному товариству «Українсько-канадське спільне товариство «Торонто-Київ» надано права на використання музичних творів, у тому числі на твір у виконанні Lady Antebellum під назвою «Get to me».

Згідно зі ст. 1109 Цивільного кодексу України, за ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог цього Кодексу та іншого закону. У ліцензійному договорі визначаються вид ліцензії, сфера використання об'єкта права інтелектуальної власності (конкретні права, що надаються за договором, способи використання зазначеного об'єкта, територія та строк, на які надаються права, тощо), розмір, порядок і строки виплати плати за використання об'єкта права інтелектуальної власності, а також інші умови, які сторони вважають за доцільне включити у договір.

Статтею 443 Цивільного кодексу України встановлено, що використання твору здійснюється лише за згодою автора, крім випадків правомірного використання твору без такої згоди, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

Відповідно до ст. 440 Цивільного кодексу України та ч. 3 ст. 15 Закону України "Про авторське право та суміжні права", майновими правами інтелектуальної власності на твір є: право на використання твору; виключне право дозволяти використання твору; право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

За приписами статей 31, 32, 33 Закону, використання творів допускається виключно на основі авторського договору з автором або іншою особою, що має авторське право, або з організацією колективного управління, яким об'єкти авторського права передали повноваження на управління своїми майновими авторськими правами.

Таким чином, суд дійшов висновку, що використання відповідачем музичного твору «Get to me» у виконанні Lady Antebellum, у приміщенні ресторану «The Towers» готелю «Holiday Inn», відбулося у відповідності з умовами договору № 19/07/12 на використання прав на об'єкт інтелектуальної власності (ліцензійний договір) від 19.06.2012, укладеного з Компанією «Іmagesound plc» (ліцензіар).

Крім того, судом не приймаються доводи позивача на п. 2.1.1. ліцензійного договору № 19/07/12 від 19.06.2012, відповідно до якого готель «Holiday Inn» знаходиться за адресою: 03150, м. Київ, вул. Горького 79, оскільки будівля готелю «Holiday Inn», в якому здійснює господарську діяльність Приватне акціонерне товариство «Українсько-канадське спільне товариство «Торонто-Київ», знаходиться у м. Києві між вулицями Горького та Червоноармійської.

За таких обставин, доводи позивача щодо незаконного використання відповідачем музичного твору не знаходять свого підтвердження наявними у матеріалах справи доказами.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Приймаючи до уваги наведене вище, позовні вимоги Приватної організації «Організація колективного управління авторськими і суміжними правами» в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «УМИГ МЬЮЗИК» до Приватного акціонерного товариства «Українсько-канадське спільне товариство «Торонто-Київ» про стягнення компенсації у розмірі 13 780, 00 грн. задоволенню не підлягають.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 21.03.2016.

Суддя Бондарчук В.В.