Ухвала суду № 56672395, 21.03.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

21.03.2016Справа №910/1146/16

За позовомПублічного акціонерного товариства «Київенерго»до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАНТАЛІТ»про стягнення 3 048 830,90 грн. Суддя Демидов В.О. Представники сторін: від позивача:Гаркавенко С.В. (дов. №91/2015/11/11-3 від 11.11.2015);від відповідача:Приймак О.Ю. (посвідчення адвоката №КВ4676 від 13.01.2015 р.);

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Київенерго» звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАНТАЛІТ» про стягнення 3 048 830,90 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.01.2016 порушено провадження у справі №910/1146/16, розгляд справи призначено на 23.02.2016.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.02.2016 р. у зв'язку із заявленим представником відповідача клопотанням про відкладення розгляду справи, а також необхідністю витребування доказів по справі, розгляд справи відкладено на 15.03.2016 р.

В судовому засіданні 15.03.2016 р., судом на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 21.03.2016 р.

21.03.2016 р. представником позивача через загальний відділ суду було подано письмові пояснення стосовно доводів відповідача викладених у відзиві на позовну заяву.

Представники позивача та відповідача в судове засідання 21.03.2016 р. з'явились, надали усні пояснення по справі, а також подали спільне клопотання про продовження строку вирішення спору на п'ятнадцять днів.

Розглянувши в судовому засіданні 21.03.2016 р. клопотання відповідача про залучення до участі в справі №910/1146/16 Генеральної прокуратури України, Громадської організації «НПУ «Межигір'я» та Державного підприємства «Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця» в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, суд дійшов висновку про відмову в його задоволенні з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або ініціативи господарського суду.

Слід зазначити, що метою участі третіх осіб у справі є обстоювання ними власних прав і законних інтересів, на які може справити вплив рішення чи ухвала суду.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, виступає в процесі на боці тієї сторони, з якою в неї існують певні правові відносини.

Допущення або притягнення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, до участі у справі вирішується господарським судом з урахуванням того, чи є у цієї особи юридичний інтерес до даної справи.

Що ж до наявності юридичного інтересу у третьої особи, то у вирішенні відповідного питання суд має з'ясовувати, чи буде у зв'язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов'язки, або змінено її наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому (п. 1.6 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Предметом спору в даній справі є стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за спожиту згідно Договору на постачання електричної енергії №11010 від 30.03.2012 р. активну та реактивну електроенергію у загальному розмірі 3 048 830,90 грн.

Отже, рішення чи ухвала в даній справі ніяким чином не може впливати на права і законні інтереси Генеральної прокуратури України, Громадської організації «НПУ «Межигір'я» та Державного підприємства «Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця», як і не буде вказаних юридичних осіб наділено новими правами чи покладено на них нові обов'язки, не буде змінено їх наявні права та/або обов'язки, як і не буде позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому, оскільки останні не є сторонами спірного Договору на постачання електричної енергії №11010 від 30.03.2012 р., а умови вказаного правочину регулюють лише правовідносини між Публічним акціонерним товариством «Київенерго» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАНТАЛІТ».

Розглянувши в судовому засіданні 21.03.2016 р. клопотання відповідача про витребування доказів в частині витребування у Публічного акціонерного товариства «Київенерго»:

- відповіді на листи ТОВ «ТАНТАЛІТ» датовані з 01.01.2014 р. по 01.09.2015 р. від ПАТ «Київенерго» щодо електропостачання та розірвання Договору №11010 від 20.03.2012 р.;

- підписаних актів прийому-передачі сторонами ПАТ «Київенерго» та ТОВ «ТАНТАЛІТ» за серпень-грудень 2015 р.;

- оригіналу листа Генеральної прокуратури України №17/2/2-32793-14 від 13.11.2015 р.;

- оригіналу листа ПАТ «Київенерго» до Генеральної прокуратури України №34 КД/521/5656 від 15.12.2015 р. та відповідь Генеральної прокуратури України на нього;

- оригіналу листа ПАТ «Київенерго» до Прем'єр-міністра України Яценюка А.П. від 03.03.2015 р. №42АУ/34КД/1694 та відповідь на нього;

- оригіналу листа ПАТ «Київенерго» до ДП «Енергоринок» №42АУ/141ОРЕ/5394 та відповідь на нього, суд дійшов висновку про відмову в його задоволенні з огляду на наступне.

За приписами ч. 1 ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, що перешкоджають його наданню; підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація; обставини, які може підтвердити цей доказ.

Належність доказів - спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини. Це міра, що визначає залучення до процесу в конкретній справі тільки потрібних і достатніх доказів. Під належністю доказу розуміється наявність об'єктивного зв'язку між змістом судових доказів (відомості, що містяться в засобах доказування) і самими фактами, що є об'єктом судового пізнання.

Виходячи зі змісту ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, належними слід визнавати докази, які містять відомості про факти, що входять у предмет доказування у справі, та інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору.

В пункті 2.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» вказано, що у разі неможливості самостійно подати необхідні для розгляду справи докази сторона, прокурор, третя особа вправі звернутися до господарського суду, в тому числі й апеляційної інстанції, з клопотанням про витребування доказів; при цьому обґрунтування такої неможливості покладається на особу, що заявляє відповідне клопотання.

Проте, як встановлено судом, відповідач не звертався до позивача з проханням надати зазначені в клопотанні докази, та, як наслідок, не довів неможливості самостійно надати витребувані докази.

Посилання відповідача та те, що він звертався до позивача із заявою від 13.07.2015 р. про надання копії всієї переписки з Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАНТАЛІТ» за період з 2014 р. по 2015 р. включно та листування Публічного акціонерного товариства «Київенерго» з Генеральною прокуратурою України, судом відхиляються, оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАНТАЛІТ» не надано жодних доказів в підтвердження факту звернення з такою заявою до Публічного акціонерного товариства «Київенерго».

Розглянувши в судовому засіданні 21.03.2016 р. клопотання представника відповідача про виклик в судове засідання для дачі пояснень Генерального директора Публічного акціонерного товариства «Київенерго» Фоменка О.В., суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 30 Господарського процесуального кодексу України, в судовому процесі можуть брати участь посадові особи та інші працівники підприємств, установ, організацій, державних та інших органів, коли їх викликано для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи. Ці особи мають право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, брати участь в огляді та дослідженні доказів. Зазначені особи зобов'язані з'явитись до господарського суду на його виклик, сповістити про знані їм відомості та обставини у справі, подати на вимогу господарського суду пояснення в письмовій формі.

Тобто, у вказаній статті мова йде про посадових осіб і працівників згаданих суб'єктів, які не беруть участь у справі як сторони або треті особи. Посадові ж особи та працівники сторін і третіх осіб дають суду пояснення як представники, виходячи з процесуального статусу сторін та третіх осіб та їх зацікавленості у результаті розгляду справи.

Проте Публічне акціонерне товариство «Київенерго» є позивачем, тобто учасником судового процесу в даній справі та не позбавлений права на підтвердження своїх вимог та заперечень надати суду обґрунтовані пояснення стосовно питань, які виникають в ході розгляду справи.

З огляду на викладене, клопотання представника відповідача про виклик в судове засідання для дачі пояснень Генерального директора Публічного акціонерного товариства «Київенерго» Фоменка О.В. задоволенню не підлягає.

Розглянувши клопотання представників сторін про продовження строку вирішення спору у справі №910/1146/16, суд відзначає таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Чи є той чи інший випадок винятковим, вирішує суд з урахуванням конкретних обставин даної справи, в тому числі її складності, кількості учасників судового процесу, значного обсягу доказів, які підлягають збиранню та оцінці.

Приписами п. 3.8 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» визначено, що продовження строку розгляду справи здійснюється господарським судом у будь-який з наведених далі способів шляхом зазначення у відповідній ухвалі: а) кількості днів, на який продовжено строк, або б) певної дати, до якої продовжено строк (якою може бути й дата наступного судового засідання), або в) як кількості днів, так і певної дати, до якої продовжено строк.

Враховуючи вищезазначене клопотання представників сторін, а також необхідність повного та всебічного дослідження фактичних обставин справи, суд вважає за доцільне продовжити строк вирішення спору у справі №910/1146/16 на п'ятнадцять днів, задовольнивши відповідне клопотання представників сторін.

Відповідно до ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України суддя має право оголосити перерву в засіданні в межах встановленого строку вирішення спору з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі.

Враховуючи необхідність витребування доказів по справі, суд керуючись ст.ст. 69, 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити клопотання Публічного акціонерного товариства «Київенерго» та Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАНТАЛІТ» та продовжити строк вирішення спору на 15 днів.

2. Оголосити перерву у судовому засіданні до 29.03.16 о 11:30 год. Засідання відбудеться в приміщенні господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-Б в залі судових засідань №11.

3. Зобов'язати позивача надати суду:

- належним чином засвідчену копію для долучення до матеріалів справи укладеної між позивачем та відповідачем Додаткової угоди №1 до Договору про постачання електричної енергії №11010 від 30.03.2012 р. та письмові пояснення щодо вказаної Додаткової угоди.

4. Копії письмових доказів, які подаються до суду, оформити відповідно до вимог ст. 36 ГПК України та п. 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації», затвердженого Наказом Держспоживстандарту України №55 від 07.04.2003 р.

5. Запропонувати учасникам процесу направити в судове засідання своїх представників, повноваження яких оформити у відповідності з вимогами ст. 28 ГПК України, а також надати належним чином засвідчені копії документів, що підтверджують повноваження представників.

6. Зобов'язати сторони, з урахуванням приписів п. 2.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р., всі документи подавати завчасно через відділ діловодства суду, з обов'язковим описом додатків у прошитому вигляді.

7. За відсутності витребуваних доказів надати суду обґрунтовані письмові пояснення з приводу неможливості їх надання.

8. Попередити сторони про передбачену п. 5 ст. 83 ГПК України відповідальність за невиконання вимог ухвали суду, а позивача - про передбачені п. 5. ч. 1 ст. 81 ГПК України правові наслідки.

Суддя В.О. Демидов