Рішення № 5667221, 23.04.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 32/11123.04.09 За позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 До Дочірнього підприємства «Вайлант Група Україна»

про стягнення 247 568,55 грн.

Суддя Хрипун О.О.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_4 предст.

Від відповідача: Фреюк А.Т.предст.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа підприємець ОСОБА_2 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Дочірнього підприємства «Вайлант Група Україна» про стягнення заборгованості у розмірі 247568,55 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем взятих на себе зобовязань за Договором суборенди № 03-25-01/4 О, щодо оплати отриманого в строкове, платне користування нежитлового приміщення.

Відповідач проти позову заперечив, посилаючись на його необґрунтованість та те, що договір є неукладеним оскільки сторонами не досягнуто істотних умов договору.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (далі - Позивач) та Дочірнім підприємством «Вайллант Група Україна»(далі - Відповідач) 25.03.2008 укладено Договір суборенди № 03-25-01/4-0 (надалі Договір). За умовами Договору Відповідач отримав у платне строкове користування нежитлове приміщення площею 60 кв.м, яке розташоване за адресою: м. Київ проспект Перемоги. 18.

За своєю правовою природою даний договір є договором найму.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно зі ст. 760 Цивільного кодексу України предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

В силу вимог ст. 761 Цивільного кодексу України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.

Право передачі вищевказаного приміщення в суборенду виникло у Позивача на підставі Договору оренди № 7-12/4-оп від 07.12.2007 укладеного з Закритим акціонерним товариством «Окнаб Фешін Індастрі».

Відповідно до ст. 774 Цивільного кодексу України передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом. Строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму. До договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Пунктом 1.2 Договору оренди № 7-12/4-оп від 07.12.2007 сторони погодили, що приміщення надається в оренду для використання як у власних потребах, так і для надання в суборенду.

Таким чином у Позивача існують правові підстави для передачі отриманого в оренду приміщення третій особі, зокрема, Відповідачу в суборенду.

Стаття 763 Цивільного кодексу України передбачає, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Пунктом 13.1 Договору сторони визначили, що Договір починає діяти з моменту підписання акту прийому передачі приміщення суборендареві у користування і припиняє свою дію 01.02.2010.

За Актом прийому передачі від 27.04.2008, скріпленого підписами та печатками сторін, Позивач передав, а Відповідач прийняв нежиле приміщення загальною площею 60,00 кв.м., що знаходиться на першому поверсі за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 18, у відповідному технічному стані, який дозволяє використовувати його за цільовим призначенням, передбаченим Договором № 03-25-01/4-О від 25.03.2008.

За користування майном з наймача відповідно до вимог ст. 762 Цивільного кодексу України справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно пункту 3.1. Договору Відповідач взяв на себе зобов'язання щомісячно, авансовим платежем, до 25-го числа попереднього місяця сплачувати орендну плату у розмірі 30342,00 грн., що на момент його укладення було еквівалентно 3900,00 євро. Відповідно до пунктів 3.2. та 3.3. Договору орендна плата підлягає оплаті з урахуванням зміни офіційно встановленого курсу євро до гривні, а також коригуванню на встановлений у попередньому місяці індекс інфляції.

Пунктом 3.4. Договору передбачено, що орендна плата за перший місяць суборенди здійснюється Суборендарем протягом трьох днів з моменту підписання Акту прийому передачі Приміщення, та надання Орендарем рахунку-фактури Суборендареві. Сума орендної плати за перший місяць, розраховується Сторонами виходячи з фактичної кількості днів, в які Суборендар користувався Приміщенням (розраховуючи з дня підписання Акту до останнього дня в місяці яким підписано Акт.)

Орендна плата за послідуючі місяці оренди (користування Приміщенням) визначається на підставі рахунків-фактур, наданих Орендарем Суборендареві до сплати. Несвоєчасне надання Орендарем рахунків або неправильно визначена сума орендної плати в рахунках-фактури, наданих Орендарем звільняє Суборендаря від відповідальності за несвоєчасність оплати та оплату орендної плати не в повному обсязі. Після виявлення факту оплати орендної плати не в повному обсязі, вона підлягає доплаті Суборендарем протягом трьох робочих днів з моменту пред'явлення Орендарем окремого рахунку. Така доплата здійснюється без нарахування штрафних санкцій.

Як підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема, виписками з банківського рахунку Відповідач належним чином виконував взяті на себе зобовязання за Договором суборенди № 03-25-01/4-О в частині оплати отриманого в оренду нежитлового приміщення в період з травня по червень місяць 2008 року.

Як стверджує Позивач та не спростовано Відповідачем останній з липня 2008 року припинив виконувати взяті на себе зобов'язання щодо оплати орендованого приміщення, у зв'язку з чим Позивач направляв рахунки для оплати орендної плати на адресу Відповідача поштою, з супровідними листами. Так, листом від 5 серпня 2008 року на адресу Відповідача направлено рахунок-фактуру № СФ-000006 від 25.06.2008 на оплату орендної плати за липень 2008 року в сумі 30736,45 грн. та рахунок-фактуру № СФ-000007 від 01.08.2008 року на оплату орендної плати за серпень 2008 року в сумі 30584,74 грн.

Листом від 22 серпня 2008 року на адресу Відповідача направлено рахунок-фактуру № СФ-000008 від 20.08.2008 на оплату орендної плати за вересень 2008 року в сумі 30342,00 грн. та повторно відправлено рахунки фактури для оплати послуг оренди за серпень та липень 2008 року.

Листом від 22 вересня 2008 року на адресу Відповідача направлено рахунок фактуру № СФ-000009 від 22.09.2008 року для оплати орендної плати за жовтень 2008 року в сумі 30342,00 грн., який був отриманий ним відповідно до повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Як встановлено ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Вказані рахунки Відповідачем оплачені не були, таким чином розмір заборгованості за період з липня по жовтень 2008 року (включно) становить 122005,19 грн.

Факт наявності заборгованості у Відповідача перед Позивачем за отримане в оренду нежитлове приміщення належним чином доведений, документально підтверджений та Відповідачем не спростований, у зв'язку з чим позовні вимоги щодо стягнення коштів в загальному розмірі 122005,19 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Позивач також просить стягнути з Відповідача суму пені, 3% річних та втрати від інфляції.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дії Відповідача щодо несплати грошових коштів за орендоване приміщення, є порушенням грошових зобов'язань, тому вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача 3% у розмірі 1800,92 грн. річних підлягає задоволенню в повному обсязі.

Також вимоги щодо стягнення з Відповідача інфляційних втрат у сумі 14207,03 грн. підлягають задоволенню.

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 7.2. Договору передбачено, що в разі прострочення Суборендарем терміну здійснення орендної плати та інших платежів, передбачених положеннями цього Договору, останній сплачує Орендарю пеню у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення та крім того, відповідно до cт. 625 ЦК України сплачує Орендарю 3% річних від простроченої суми боргу за користування чужими коштами. "

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлене законом або договором, припиняється через 6 місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Згідно ч.2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”, положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Суд частково не погоджується з розрахунком суми пені, наданим Позивачем, оскільки він зроблений без урахування обмеження шестимісячного терміну нарахування та не обмежено подвійною обліковою ставкою НБУ, що діяла у період прострочення.

За перерахунком суду, сума пені становить13721,83 грн.

Враховуючи викладені обставини позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача пені за неналежне виконання взятих на себе зобовязань за договором суборенди підлягають задоволення в розмірі 13721,83 грн.

Посилання Відповідача на те, що в укладеному Договорі суборенди не визначено чітко які саме 60 кв.м. передавались в оренду, а тому не було змоги користуватись приміщенням у зв'язку з чим договір є неукладеним - не відповідає дійсним обставинам справи та спростовується наявними доказами, оскільки повноважною особою Відповідача підписаний акт прийому передачі приміщення, тривалий час здійснювалась оплата за користування ним та листом від 26.08.2008 № 261 Відповідач звертався з проханням про дострокове розірвання Договору суборенди, що підтверджує визнання останнім факту його укладення (підписання).

Також зважаючи на викладене вище, суд не приймає твердження Відповідача щодо факту неукладення Договору суборенди № 03-25-01/4-о від 25.03.2008 з підстав відсутності печатки та підпису Відповідача на останній сторінці Договору, оскільки підписи як належного представника Позивача так і належного представника Відповідача стоять на усіх інших сторінка Договору, де, зокрема, зазначені назви сторін та викладені усі умови Договору, а його прийняття сторонами відбулось шляхом виконання.

Згідно зі ст. 44 ГПК України понесені Позивачем судові витрати, повязані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та державного мита покладаються на Відповідача (ст. 49 ГПК України).

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути із Дочірнього підприємства «Вайллант Група Україна»(02094, м. Київ, вул. Краківська, буд.22 офіс 30, код ЄДРПОУ 30928566, ІПН №309285626580, свідоцтво платника ПДВ №100091866, Київська філія ТзОВ "УніКредит Банк", МФО 300744, р/р 26009010003580) або з будь якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час здійснення виконавчого провадження на користь фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний №НОМЕР_1, свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця НОМЕР_2 від 22.09.2003 видане Оболонською районною у м. Києві державною адміністрацією; поштова адреса: АДРЕСА_2) основний борг у сумі 122005 (сто двадцять дві тисячі пять) грн. 19 коп., 3 % річних у розмірі 1800 (одна тисяча вісімсот) грн. 92 коп., інфляційні втрати у розмірі 14207 (чотирнадцять тисяч двісті сім) грн. 03 коп., пеня у розмірі 13721 (тринадцять тисяч сімсот двадцять одна) грн. 83 коп., витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу у розмірі 72 (сімдесят дві) грн. 32 коп. та державне мито у розмірі 1517 (одна тисяча пятсот сімнадцять) грн. 34 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття та може бути оскаржене у порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

СуддяО.О. Хрипун