Рішення № 56672181, 22.03.2016, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 березня 2016 р. Справа № 909/71/16

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Гриняк Б. П. , секретар судового засідання Михайлюк А. С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Кредобанк", вул. Сахарова ,78, м. Львів

( вул. Дружби ,3 , м. Тернопіль ,46009)

до відповідача: фізичної особи- підприємця ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

про стягнення заборгованості в сумі 24132,69 грн.

Представники сторін не з'явилися.

ВСТАНОВИВ: Публічне акціонерне товариство "Кредобанк" звернулося до господарського суду Івано-Франківської області із позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання овердрафту №167 від 22.09.2014р. в сумі 24132,69 грн. , з яких : 20000,00 грн. - заборгованість по кредиту; 3990,01 грн.- заборгованість по процентах; 10,00 грн.- прострочена сума комісії за адміністрування кредиту; 132,68 грн.- заборгованість по пені.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення умов укладеного між сторонами договору про надання овердрафту №167 від 22.09.2014 р. відповідачем не cплачено в повному обсязі прострочену заборгованість по кредиту, відсотки, комісію та пеню.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 25.01.2016 р. прийнято позовну заяву і порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 09.02.2016 р.

Ухвалою суду від 09.02.2016р. відкладено розгляд справи на 01.03.2016р., через нез'явлення в судове засідання представників сторін.

Ухвалою суду від 01.03.2016 р., через нез'явлення в судове засідання представників сторін , розгляд справи відкладено на 22.03.2016 р.

Представник позивача, в судовому засіданні 22.03.2016 р. не з'явився, причини неявки суду не повідомив, хоча належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення вх. №2098/16 від 09.03.2016 р., з якого вбачається , що ухвала від 01.03.2016 р. вручена позивачу 04.03.2016 р.

Представник відповідача, в судове засідання 22.03.2016р. не з'явився, хоча належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення вх. №2100/16 від 09.03.2016 р., з якого вбачається, що ухвала від 01.03.2016 р. вручена відповідачу 03.03.2016 р.

Відповідно до ч. 3 ст.22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин та у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи те, що відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, суд, вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін за наявними в ній матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши зібрані по справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, із врахуванням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

22.09.2014р. між публічним акціонерним товариством "Кредобанк" (Банк) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Позичальник) укладено договір про надання овердрафту № 167 (далі Договір).

За умовами Договору позивач зобов'язався надати відповідачу овердрафт (грошові кошти у національній валюті) для оплати наданих ним розрахункових документів в разі недостатності коштів на його поточному рахунку в межах встановленого максимального ліміту заборгованості в сумі 20 000,00 грн., а відповідач, у свою чергу, - повернути кредит в повному обсязі в порядку і терміни, передбачені договором (до 21.09.2015 р.), сплачувати комісію та проценти за користування кредитом.

Пунктом 3.1. Кредитного договору передбачено, що за надання Овердрафту Позичальник сплачує Банку комісії, визначені п. 2.3. Договору.

Процентна ставка за користування кредитними коштами, встановлена п. 2.2. Договору, складає 28 % Річних.

Відповідно до п. 2.6. Договору, пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за Договором становить 0,03 % за кожен день прострочки від простроченої/несплаченої суми, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочки, за весь час прострочки.

Зобов'язання за договором позивач виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредитний ліміт в сумі 20 000,00 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості по Кредитному договору.

В порушення умов Договору відповідач договірні зобов'язання належним чином не виконав, а саме не сплатив заборгованість.

У зв'язку з порушеннями зобов'язань за договором про надання овердрафту № 167 від 22.09.2014 р. позивачем нараховано відповідачу 20 000,00 грн. заборгованості за кредитом,

3 990,01 грн. - заборгованості по процентах, 10,00 грн.- комісії, 132,68 грн.- пені, за період з 22.09.2014 р. по 30.04.2015 р.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 Цивільного кодексу України, зокрема з правочинів. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 1050 Цивільного кодексу України в разі прострочення повернення чергової частини позичальником, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Як встановлено ч. 3 ст. 346 Господарського процесуального кодексу України, кредити надаються банком під відсоток, ставка якого, як правило, не може бути нижчою від відсоткової ставки за кредитами, які бере сам банк, і відсоткової ставки, що виплачується ним по депозитах. Надання безвідсоткових кредитів забороняється, крім випадків передбачених законом.

Згідно ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

В розумінні ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати з договору та інших угод, передбачених законодавством, а також з угод, які не передбачені законом, але таких, які йому не суперечать.

У відповідності до ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання мають виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Порушенням зобов'язання відповідно до ст. 610 Цивыльного кодексу України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що копії документів, які знаходяться в матеріалах справи та надавались позивачем суду в якості доказів невиконання відповідачем зобов'язань за Договором через порушення умов останнього, є письмовими доказами невиконання відповідачем зобов'язань, взятих ним, відповідно до Договору.

Відповідно до ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно положень ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У відповідності до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За наведених обставин вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості згідно умов договору про надання овердрафту № 167 від 22.09.2014 р. в сумі 20000 грн. заборгованості за кредитом, 3 990,01 грн. - заборгованості по процентах, 10,00 грн. - комісії, 132,68 грн. - пені є обґрунтованими та підтверджуються матеріалами справи, тому позов підлягає задоволенню.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, слід покласти витрати понесені позивачем в зв'язку з розглядом справи, а саме: 1827,00 грн. судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549, 610, 612, 1048, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 174, 175, 193, 216, 230, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

задовольнити позов Публічного акціонерного товариства "Кредобанк" до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 24132,69 грн.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , АДРЕСА_1, (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства "Кредобанк", вул. Сахарова, 78, м. Львів, 79026, (ідентифікаційний код 09807862), заборгованості за Договором про надання овердрафту №167 від 22.09.2014 р. в сумі 24132,69 грн. ( двадцять чотири тисячі сто тридцять дві гривні шістдесят дев'ять копійок) , з яких : 20000,00 грн. - заборгованість по кредиту; 3990,01 грн.- заборгованість по процентах; 10,00 грн.- прострочена сума комісії за адміністрування кредиту; 132,68 грн.- заборгованість по пені та 1827,00 грн. ( одну тисячу вісімсот двадцять сім гривень) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 24.03.16

Суддя Гриняк Б. П.