Рішення № 56672095, 16.03.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.03.2016Справа №910/2095/16Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В., при секретарі судового засідання Бігмі Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Лізинг» до про Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова» стягнення страхового платежу в розмірі 3 309 грн. 49 коп. Представники:

від Позивача: Шагін О.В. (представник за Довіреністю);

від Відповідача: не з'явились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Лізинг» (надалі також - «Позивач») звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова» (надалі також - «Відповідач») про стягнення страхового платежу в розмірі 3 309 грн. 49 коп.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що 20.08.2015 року між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Нова» (Страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОТП Лізинг» (Страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземного транспортного засобу №19382, предметом якого є майнові інтереси, що не суперечать закону та пов'язані з володінням, користування і розпорядженням застрахованими ТЗ та додатковим обладнанням до них; відшкодуванням Страхувальником та/або Експлуатантом заподіяної ним шкоди життю, здоров»ю та/або майну Потерпілих внаслідок експлуатації застрахованого ТЗ; життям, здоров»ям і працездатністю застрахованих осіб. Як зазначає Позивач, на виконання умов Договору він здійснив перерахування частини страхового платежу у розмірі 47 987 грн. 46 коп. Додатковою угодою №1 від 01.11.2014 р. до договору сторони дійшли згоди здійснити збільшення страхових сум по застрахованим транспортним засобам, страхувальник повинен здійснити доплату страхового платежу до 30.11.2014 р. у розмірі 17 414 грн. 13 коп., яка зарахована на підставі Угоди №3 про проведення заліку взаємних однорідних вимог від 26.11.2014 р. Листом від 25.06.2015 року Страхувальник повідомив Страховика про припинення дії Договору, а тому відповідно до пп.12.4.1 останній зобов'язаний повернути 65% суми страхового платежу за період, що залишився до закінчення дії Договору з вирахуванням фактичних виплат. За таких підстав, Позивач звернувся до суду з вказаним позовом та просить Суд стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова» суму страхового платежу в розмірі 3 171 грн. 22 коп. Крім того, враховуючи неналежне виконання Відповідачем своїх зобов»язань, Позивач просить суд стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова» 3% річних у розмірі 46 грн. 92 коп. та інфляційні у розмірі 3 262 грн. 57 коп.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 10.02.2016 року порушено провадження у справі № 910/2095/16, судове засідання призначено на 24.02.2016 року.

23.02.2016 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

24.02.2016 року в судове засідання з'явився представник позивача. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином. Представники сторін вимоги ухвали суду про порушення провадження по справі від 10.02.2016 року не виконали.

Суд на місці ухвалив - задовольнити клопотання Відповідача про відкладення розгляду справи.

Крім того, Суд, ознайомившись з матеріалами справи, з метою повного та всебічного розгляду спору, прийшов до висновку - зобов'язати Відповідача надати докази на підтвердження повернення сплаченого страхового платежу в розмірі 3 309,49 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 24.02.2016 року відкладено розгляд справи на 16.03.2016 року, у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання, невиконанням вимог ухвали суду, витребуванням додаткових доказів по справі.

В судовому засіданні 16 березня 2016 року представник Позивача надав усні пояснення по суті спору, якими підтримав позовні вимоги та доводи позовної заяви, просив суд задовольнити позов у повному обсязі. В судове засідання представник Відповідача не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується поверненням на адресу суду рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення уповноваженій особі підприємства Відповідача, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав.

Таким чином, Суд приходить до висновку, Відповідач про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Приймаючи до уваги, що Відповідач був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, Суд вважає, що неявка в судове засідання представника Відповідача не є перешкодою для прийняття Рішення у даній справі.

Відповідно до статті 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 16 березня 2016 року, на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні складено протокол.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ

20.08.2014 року між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Нова» (Страховик), Товариством з обмеженою відповідальністю «ОТП ЛІЗИНГ» (Страхувальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Грас Савуа Україна» (Повірений страховика) було укладено Договір добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземного транспортного засобу №19382, предметом якого є майнові інтереси, що не суперечать закону та пов'язані з володінням, користування і розпорядженням застрахованими ТЗ та додатковим обладнанням до них; відшкодуванням Страхувальником та/або Експлуатантом заподіяної ним шкоди життю, здоров»ю та/або майну Потерпілих внаслідок експлуатації застрахованого ТЗ; життям, здоров»ям і працездатністю застрахованих осіб.

Відповідно до п.2 розділу 1 Договору строк сплати страхового платежу в розмірі 47 987 грн. 46 коп. до 22 вересня 2014 року, період дії договору з 08.09.2014 р. до 07.09.2015 р.

Згідно з п.12.2 розділу 2 Договору якщо інше не зазначено в Розділі 1 Договору, останній набирає чинності з моменту підписання, а в частині зобов'язань Страховика діє протягом проміжків часу, зазначених у Розділі 1 Договору як «періоди дії Договору», за умови сплати Страхувальником сум страхових платежів у терміни, зазначені у Розділі 1 Договору.

Дію Договору може бути достроково припинено за вимогою Страхувальника або Страховика. (п.12.3 розділу 2 Договору)

Відповідно до пп.12.4.1 розділу 2 Договору у разі дострокового припинення дії Договору на вимогу Страхувальника, Страховик повертає йому 65% суми страхового платежу за період, що залишився до закінчення дії Договору, з вирахуванням фактичних виплат за цим Договором. Якщо вимога Страхувальника обумовлена порушенням Страховиком умов Договору, останній повертає Страхувальнику сплачені ним страхові платежі повністю.

Згідно з п.12.5 розділу 2 Договору про намір достроково припинити дію Договору будь - яка сторона зобов'язана письмово повідомити іншу не пізніше ніж аж за 30 робочих днів до дати припинення, якщо Сторони не дійшли згоди про інше.

Додатками до Заяви про страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземних транспортних засобів до Договору добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземного транспортного засобу №19382 від 20.08.2014 року Сторони узгодили перелік наземних транспортних засобів.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземного транспортного засобу №19382 від 20.08.2014 року Позивачем був перерахований страховий платіж у розмірі 47 987 грн. 46 коп., що підтверджується платіжним дорученням №15846 від 18.09.2014 року.

Додатковою угодою №1 від 01.11.2014 року до Договору добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземного транспортного засобу №19382 від 20.08.2014 року Сторони дійшли згоди щодо збільшення страхових сум по застрахованих транспортних засобах; Страхувальник повинен здійснити доплату страхового платежу за збільшення страхової суми у розмірі 17 414 грн. 13 коп. до 30.11.2014 року.

Угодою №3 про проведення заліку взаємних однорідних вимог від 26.11.2014 року на підставі статті 601 Цивільного кодексу України сторони провели залік взаємних однорідних вимог у розмірі 1 790 362 грн. 68 коп.

25.06.2015 року Позивачем був направлений лист №1911/06 на адресу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова» про припинення дії Договору добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземного транспортного засобу №19382 від 20.08.2014 року, а також про повернення суми страхового платежу, що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 26.06.2015 р., та отриманий останнім 01.07.2015 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що відповідно до пп.12.4.1 останній зобов'язаний повернути 65% суми страхового платежу за період, що залишився до закінчення дії Договору з вирахуванням фактичних виплат. За таких підстав, Позивач звернувся до суду з вказаним позовом та просить Суд стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова» суму страхового платежу в розмірі 3 171 грн. 22 коп. Крім того, враховуючи неналежне виконання Відповідачем своїх зобов»язань, Позивач просить суд стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова» 3% річних у розмірі 46 грн. 92 коп. та інфляційні у розмірі 3 262 грн. 57 коп.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Лізинг» підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення Договору добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземного транспортного засобу №19382 від 20.08.2014 року між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 354 Цивільного кодексу України за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній страхувальником у договорі страхування, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Статтею 4 Закону України "Про страхування" визначено, що майнові інтереси, які пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також інтереси, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності) віднесені до об'єктів страхування.

Згідно зі статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземного транспортного засобу №19382 від 20.08.2014 року Позивачем був перерахований страховий платіж у розмірі 47 987 грн. 46 коп., що підтверджується платіжним дорученням №15846 від 18.09.2014 року.

Додатковою угодою №1 від 01.11.2014 року до Договору добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземного транспортного засобу №19382 від 20.08.2014 року Сторони дійшли згоди щодо збільшення страхових сум по застрахованих транспортних засобах; Страхувальник повинен здійснити доплату страхового платежу за збільшення страхової суми у розмірі 17 414 грн. 13 коп. до 30.11.2014 року.

Угодою №3 про проведення заліку взаємних однорідних вимог від 26.11.2014 року на підставі статті 601 Цивільного кодексу України сторони провели залік взаємних однорідних вимог у розмірі 1 790 362 грн. 68 коп.

25.06.2015 року Позивачем був направлений лист №1911/06 на адресу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова» про припинення дії Договору добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземного транспортного засобу №19382 від 20.08.2014 року, а також про повернення суми страхового платежу, що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 26.06.2015 р., та отриманий останнім 01.07.2015 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Згідно з п.12.5 розділу 2 Договору про намір достроково припинити дію Договору будь - яка сторона зобов»язана письмово повідомити іншу не пізніше ніж аж за 30 робочих днів до дати припинення, якщо Сторони не дійшли згоди про інше.

Таким чином, Суд звертає увагу, що Договір добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземного транспортного засобу №19382 від 20.08.2014 року припинив свою дію з 12.08.2015 року.

Відповідно до пп.12.4.1 розділу 2 Договору у разі дострокового припинення дії Договору на вимогу Страхувальника, Страховик повертає йому 65% суми страхового платежу за період, що залишився до закінчення дії Договору, з вирахуванням фактичних виплат за цим Договором.

Суд, перевіривши розрахунок суми страхового платежу за період, що залишився до закінчення дії Договору з 13.08.2015 р. по 07.09.2015 р., у розмірі 3 171 грн. 22 коп., наданий Позивачем, зазначає, що останнім вірно визначена сума страхового платежу, що підлягає до стягнення з Відповідача на підставі пп.12.4.1 розділу 2 Договору, а саме у розмірі 3 171 грн. 22 коп.

Проте, Суд звертає увагу на те, що до матеріалів справи не було додано належних та допустимих доказів відповідно до статей 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати Відповідачем 65% суми страхового відшкодування за період, що залишився до закінчення дії Договору, в розмірі 3 171 грн. 22 коп.

Отже, Суд зазначає, що Відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору, не здійснив повернення 65% суми страхового відшкодування за період, що залишився до закінчення дії Договору, в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов'язання належним чином, а тому позовні вимоги щодо стягнення 65% суми страхового відшкодування за період, що залишився до закінчення дії Договору, в розмірі 3 171 грн. 22 коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог Позивача про стягнення 3% річних у розмірі 46 грн. 92 коп. та інфляційних у розмірі 3 262 грн. 57 коп., Суд зазначає наступне.

Згідно зі частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Грошовим слід вважати будь-яке зобов'язання, що складається в тому числі з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Зокрема, грошовим зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана оплатити поставлену продукцію, виконану роботу чи надану послугу в грошах, а друга сторона вправі вимагати від першої відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору (п. 1.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань").

Пунктом 5.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" роз'яснено, обов'язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не виникає у випадках повернення коштів особі, яка відмовилася від прийняття зобов'язання за договором (стаття 612 ЦК України), повернення сум авансу та завдатку, повернення коштів у разі припинення зобов'язання (в тому числі шляхом розірвання договору) за згодою сторін або визнання його недійсним, відшкодування збитків та шкоди, повернення безпідставно отриманих коштів (стаття 1212 ЦК України), оскільки відповідні дії вчиняються сторонами не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав.

Враховуючи те, що у даному випадку обов'язок Відповідача з повернення страхових платежів виник у зв'язку з розірванням договору, а не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, відсутні правові підстави для стягнення 3% річних та інфляційних, а тому Суд відмовляє в задоволенні позовних вимог про стягнення 3% річних у розмірі 46 грн. 92 коп. та інфляційних у розмірі 3 262 грн. 57 коп.

Таким чином, з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Лізинг» підлягає стягненню сума страхового відшкодування в розмірі 3 171 грн. 22 коп.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33,36, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Лізинг» - задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова» (02660, м.Київ, ВУЛИЦЯ МАРИНИ РАСКОВОЇ, будинок 11, Ідентифікаційний код юридичної особи 31241449) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Лізинг» (01033, м.Київ, ВУЛИЦЯ ЖИЛЯНСЬКА, будинок 43, Ідентифікаційний код юридичної особи 35912126) суму страхового платежу у розмірі 3 171 (три тисячі сто сімдесят одна) грн. 22 (двадцять дві) коп. та судовий збір у розмірі 1 320 (одна тисяча триста двадцять) грн. 43 (сорок три) коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 18 березня 2016 року.

Суддя О.В. Чинчин