Ухвала суду № 56671449, 23.03.2016, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

23 березня 2016 року Справа № 910/23199/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді суддівКролевець О.А., Євсікова О.О., Попікової О.В.,розглянувши касаційну скаргу Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго"на рішенняГосподарського суду міста Києва від 17.11.2015та постановуКиївського апеляційного господарського суду від 16.02.2016у справі№910/23199/15 Господарського суду міста Києваза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Зв'язоктехсервіс"доДержавного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго"за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачаДержавного агентства з енергоефективності та енергозбереження Українипростягнення 54799688,79 грн.

в с т а н о в и в :

Подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з таких підстав.

Згідно з ч. 4 ст. 111 ГПК України, якою встановлено форму і зміст касаційної скарги, до скарги додаються, зокрема, докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі. Тобто особа, яка оскаржує судове рішення, повинна надавати суду прямий доказ, який однозначно свідчив би про надсилання сторонам копії касаційної скарги.

Треті особи користуються правами і несуть обов'язки сторони у справі (за деякими винятками щодо третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору); прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами сторони (статті 26, 27, 29 ГПК). Тому якщо до касаційної скарги не додано доказів надіслання її копії третім особам, прокурору, який бере участь у справі, то така касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом (п. 61 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 № 11 "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України").

Однак до касаційної скарги Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" не додано жодних доказів надіслання копії касаційної скарги третій особі у справі - Державному агентству з енергоефективності та енергозбереження України, що є підставою для повернення касаційної скарги скаржнику на підставі п. 3 ч. 1 ст. 1113 ГПК України.

Разом з тим, касаційна інстанція зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 1113 ГПК України скаржник не позбавлений можливості повторного подання касаційної скарги після усунення зазначених недоліків в загальному порядку, тобто з дотриманням вимог процесуального законодавства, зокрема, приписів розділу ХІІ1 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 86, 111, п. 3 ч. 1 ст. 1113 ГПК України, Вищий господарський суд України

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 17.11.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2016 у справі №910/23199/15 із доданими матеріалами повернути скаржнику без розгляду.

Головуючий суддя О.Кролевець

Судді О.Євсіков

О.Попікова