Постанова № 56665244, 11.03.2016, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/8478/15-а

пр.№ 2-а/464/44/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.03.2016 року

Сихівський районний суд м. Львова

в складі: головуючої-судді Бойко О.М.

при секретарі Бондар Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Львівської міської ради про визнання протиправними та скасування ухвал,-

в с т а н о в и в:

позивач звернулась до суду з позовом в якому просить визнати протиправною та скасувати ухвалу сесії Львівської міської ради від 21.05.2015 р. № 4735 «Про відмову ОСОБА_2 у затвердженні технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та надання земельної ділянки на АДРЕСА_1»; визнати протиправною і скасувати ухвалу сесії Львівської міської ради від 14.07.2015 р. № 4980 «Про погодження ОСОБА_3 місця розташування земельної ділянки та надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_2». В обгрунтування позову покликається на те, що ухвалою сесії ЛМР від 21.05.2015 р. № 4735 їй відмовлено у затвердженні технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі ( на місцевості) та передачі земельної ділянки площею 0,1156 га (кадастровий номер НОМЕР_1) в оренду. Частиною 13 статті 123 Земельного кодексу України передбачено, що підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормально-правових актів. Оскільки, в ухвалі сесії ЛМР від 21.05.2015 р. № 4735 не вказано в чому полягає невідповідність поданої на розгляд сесії документації вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, вважає, відмову безпідставною. Згідно висновку відділу Держземагенства у м. Львові від 19.11.2013 р. № 40/01-14/5966 технічна документація із землеустрою відповідає нормативно-технічним документам та вказаним висновком їй було погоджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для надання в оренду. Вказаною ділянкою вона користується із 1 березня 2012 року, оскільки успадкувала будинок АДРЕСА_1, а тому вважає ухвалу сесії Львівської міської ради від 21.05.2015 р. № 4735 протиправною та просить таку скасувати. Крім того, ухвалою сесії Львівської міської ради від 14.07.2015 р. № 4980 ОСОБА_3 погоджено місце розташування земельної ділянки та надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_2 кадастровий номер НОМЕР_1, надано згоду на поділ земельної ділянки за сказаною адресою. Вважає, що вказана ухвала порушує її прав, з огляду на наступне. ОСОБА_3 володіє земельною ділянкою по АДРЕСА_2, площею 0.0585 га, кадастровий номер НОМЕР_2, на якій розташований належний йому будинок. Земельна ділянка площею 0.1156 га (НОМЕР_1), не належить до АДРЕСА_2 і не є у власності чи користуванні ОСОБА_3, а відтак, йому не може бути надано право поділу вказаної ділянки. Крім того, згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ - 4600871212013 земельна ділянка за кадастровим номером НОМЕР_1 належить до комунальної власності і зареєстрована за адресою АДРЕСА_3, а не АДРЕСА_2, як вказано в ухвалі сесії ЛМР від 14.07.2015р. №4980. Просить позов задоволити.

В судовому засіданні позивач та її представник позов підтримали, дали пояснення аналогічні змісту позовної заяви, просять позов задоволити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що позивачем жодним чином не обґрунтовано порушення її прав ухвалою сесії Львівської міської ради від 14.07.2015 р. № 4980 «Про погодження ОСОБА_3 місяця розташування земельної ділянки та надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_2», оскільки її земельна ділянка не накладається на земельну ділянку, яка має бути передана ОСОБА_3 Ухвала від 21.05.2015 р. № 4735 також відповідає вимогам законодавства та позивачці підставно відмовлено у затвердженні технічної документації, оскільки нею було подано на розгляд технічну документацію із землеустрою, що не відповідала вимогам законодавства. Зокрема, підставою виготовлення такої документації стала та ж ухвала Львівської міської ради, яка була підставою виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки, яка передеавалась ОСОБА_2 у власність та була затверджена ухвалою Львівської міської ради №2822 від 24.10.2013р. Вважає позов безпідставним та просить відмовити у його задоволенні.

Представник третьої особи в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що земельна ділянка по АДРЕСА_2 щодо якої надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою не накладається на земельну ділянку позивачки, жодним чином ухвала прийнята Львівською міською радою за № 4980 «Про погодження ОСОБА_3 місця розташування земельної ділянки та надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_2» не зачіпає прав позивачки, просить в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення позивача, представників сторін, з'ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності.

Відповідно до ст.12 Земельного кодексу України до повноважень місцевих рад відноситься розпорядження землями територіальних громад передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього кодексу. Згідно ст.7 Закону України «Про розмежування земель державної та комунальної власності» до земель комунальної власності громад сіл, селищ, міст належать усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної власності та земель, віднесених до державної власності.

Судом встановлено, що ухвалою Львівської міської ради № 1796 від 20.09.2012 року позивачці було надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку по АДРЕСА_1. На підставі вказаної ухвали позивачкою виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_3. Ухвалою Львівської міської ради № 2822 від 24.10.2013 р. ОСОБА_2 затверджено технічну документацію щодо встановлення меж земельних ділянок на місцевості та передано у власність земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_3, площею 1 000 кв.м. за адресою АДРЕСА_1.

Згідно із Архівним витягом від 09.11.2011 року № Г-1332 з рішення № 683 Виконавчого комітету Львівської міської ради депутатів трудящих, за будинковолодінням АДРЕСА_1 закріплено земельну ділянку, що підлягає вилученню із загальної площі користування і включенню в міськземфонд у розмірі 1890,00.

Відповідно до ст. 81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; прийняття спадщини; виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Як вбачається із свідоцтва про право на спадщину за законом від 13.05.1999 року, посвідченого державним нотаріусом Першої Львівської державної нотаріальної контори, спадкоємцем майна, а саме житлового будинку разом із господарськими будівлями, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1, розташованого на земельній ділянці площею 1200 кв.м. після смерті ОСОБА_4 є її сестра ОСОБА_5

Статтею 123 Земельного кодексу України передбачено, що надання у користування земельної ділянки здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.

Відповідно до Рішення №7-рп/2009 Конституційного Суду України ненормативні правові акти місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, які вичерпують свою дію фактом їхнього виконання.

Виходячи із вищевикладеного ухвала Львівської міської ради № 1796 від 20.09.2012 року вичерпала свою дію фактом її виконання, а саме розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі на земельну ділянку для оформелння правав власності на таку та затвердження такої документації ухвалою Львівської міської ради № 2822.

Судом встановлено, що позивачкою було розроблено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) з метою оформлення права оренди земельної ділянки на підставі тієї ж ухвали Львівської міської ради №1796 від 20.09.2012р. Ухвалою Львівської міської ради від 21.05.2015 р. № 4735 позивачці було відмовлено у затвердженні технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачі земельної ділянки площею 0,1156 га (кадастровий номер НОМЕР_1) на АДРЕСА_1 в оренду терміном на 10 років для обслуговування індивідуального житлового будинку за рахунок земель житлової та громадської забудови.

З огляду на те, що позивачкою дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачі земельної ділянки площею 0,1156 га на АДРЕСА_1 в оренду на 10 років не отримувався, суд приходить до висновку, що відповідачем правомірно відмовлено у затвердженні технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі ( на місцевості) та передачі земельної ділянки площею 0,1156 га (кадастровий номер НОМЕР_1) на АДРЕСА_1 в оренду терміном на 10 років для обслуговування індивідуального житлового будинку за рахунок земель житлової та громадської забудови, а тому позов в цій частині не підлягає до задоволення.

Позовна вимога щодо визнати протиправною і скасувати ухвалу сесії Львівської міської ради від 14.07.2015 р. № 4980 «Про погодження ОСОБА_3 місця розташування земельної ділянки та надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_2» до задоволення не підлягає з огляду на наступне.

Відповідно до ст.12 Земельного кодексу України до повноважень місцевих рад відноситься розпорядження землями територіальних громад передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього кодексу.

Відповідно до ст. 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності.

Як вбачається із ухвали Львівської міської ради від 14.07.2015 р. № 4980 ОСОБА_3 погоджено місця розташування земельної ділянки та надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_2.

Відтак, Львівська міська рада як власник земельної ділянки на АДРЕСА_2 в межах своїх повноважень правомірно погодила місце розташування земельної ділянки та надала дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_2 ОСОБА_3 Відтак, надання ОСОБА_3 дозволу на виготовлення проекту землеустрою не порушує прав позивача, а тому в цій частині позову також слід відмовити.

Відповідно до ч.4 ст.118 КАС України якщо у задоволенні вимог позивачеві буде відмовлено, вжиті заходи забезпечення адміністративного позову зберігаються до набрання постановою суду законної сили. Проте, суд може одночасно з прийняттям постанови або після цього постановити ухвалу про скасування заходів забезпечення адміністративного позову або заміну одного способу забезпечення адміністративного позову іншим.

З огляду на те, що позивачу повністю відмовлено у задоволенні позову, суд вважає, що у вжитому заході забезпечення позову відпала необхідність, а тому такий слід скасувати.

На підставі ст.ст.12, 81, 83, 123 Земельного кодексу України, ст.7 Закону України «Про розмежування земель державної та комунальної власності» та керуючись ст.ст.18, 19, 99, 158, 160-163 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в :

в задоволенні позову ОСОБА_2 до Львівської міської ради про визнання протиправними та скасування ухвал - відмовити.

Заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Сихівського районного сууд м.Львові від 27.10.2015 р. - скасувати.

Апеляційна скарга на постанову може бути оскаржена протягом десяти днів з дня отримання її копії до Львівського апеляційного адміністративного суду через Сихівський районний суд м.Львова.

Головуюча: