Ухвала суду № 56664177, 22.03.2016, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 303/3148/15-ц

У Х В А Л А

Іменем України

22 березня 2016 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Закарпатської області в складі

головуючого судді КОНДОРА Р.Ю.

суддів ЛЕСКА В.В., ГОТРИ Т.Ю.

при секретарі ВОЛОЩУК В.І.

за участю представника ПАТ «ВіЕс Банк» Баняса В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді цивільну справу за скаргою Публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк» на рішення, дії та бездіяльність державного виконавця районного відділу Державної виконавчої служби Мукачівського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_2, за апеляційною скаргою ПАТ «ВіЕс Банк» на ухвалу Мукачівського міськрайонного суду від 14 грудня 2015 року, -

в с т а н о в и л а :

26.05.2015 стягувач ПАТ «ВіЕс Банк» подав скаргу на рішення, дії та бездіяльність держвиконавця РВ ДВС Мукачівського міськрайуправління юстиції ОСОБА_2, у подальшому неодноразово доповнював та уточнював її.

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду від 30.06.2015 у задоволенні скарги було відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 25.09.2015 ухвалу суду першої інстанції від 30.06.2015 було скасовано, питання передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Заявою від 29.10.2015 № 42/774 стягувач ПАТ «ВіЕс Банк» уточнив прохальну частину скарги та відповідно до її редакції остаточно просив:

1. визнати незаконною та скасувати постанову від 26.06.2014 ВП № 43004039 про повернення виконавчого документа стягувачеві;

2. визнати акт оцінки описаного та арештованого майна боржника від 18.05.2015 незаконним та скасувати;

3. визнати неправомірною бездіяльність головного державного виконавця районного відділу ДВС Мукачівського МРУЮ ОСОБА_2 при примусовому виконанні проваджень ВП №№ 43004084, 43003990, 43004039, яка полягає у:

- нерозгляді заяв стягувача за вих. № 42/98 від 27.01.2015, за вих. № 42/351 від 29.04.2015, за вих. № 42/400 від 22.05.2015, за вих. № 42/402 від 25.05.2015, за вих. № 42/420 від 29.05.2015 та ненаданні відповіді на них у порушення приписів ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 16 Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції», ст. 20 Закону України «Про звернення громадян»;

- не направленні постанови ВП № 43004039 про повернення виконавчого документа стягувачеві від 26.06.2014 на адресу стягувача;

- порушенні строків здійснення виконавчих проваджень ВП №№ 43004084, 43003990, 43004039, що встановлені ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження»;

- порушенні вимог ст. 20 Закону України «Про виконавче провадження» та ч. 2 п. 3.12. Інструкції щодо проведення перевірки майнового стану боржників за їх місцем фактичного проживання та виявлення розрахункових рахунків боржників у банківських установах;

- порушенні вимог ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» щодо організації розшуку іншого майна боржника;

- несвоєчасному направленні постанови про розшук майна боржника від 21.10.2014 на виконання до Управління ДАІ УМВС України в Закарпатській області;

- порушенні загального порядку звернення стягнення на кошти та інше майно боржника, передбаченого ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження»;

- непроведенні оцінки описаного та арештованого рухомого майна боржника згідно акта опису й арешту майна від 13.11.2014 протягом 5-ти робочих днів з моменту проведення опису й арешту майна, що передбачено п. 4.3.2 Інструкції;

4. постановити окрему ухвалу, якою зобов'язати Головне управління юстиції в Закарпатській області провести службове розслідування, щодо законності дій головного державного виконавця районного відділу ДВС Мукачівського МРУЮ ОСОБА_2 при примусовому виконанні проваджень ВП №№ 43004084, 43003990, 43004039, відкритих на примусове виконання виконавчого листа № 0707/6020/2012, виданого 15.11.2013 Мукачівським міськрайонним судом про: стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 2562542,89 грн боргу та 3219 грн судових витрат на користь ПАТ «Фольксбанк», та вирішення питання щодо притягнення його до відповідальності;

5. зобов'язати головного державного виконавця районного відділу ДВС Мукачівського МРУЮ ОСОБА_2 вжити наступні заходи з примусового виконання виконавчого листа № 0707/6020/2012, виданого 15.11.2013 Мукачівським міськрайонним судом про: стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 2562542,89 грн боргу та 3219 грн судових витрат на користь ПАТ «Фольксбанк» по виконавчих провадженнях ВП №№ 43004084, 43003990, 43004039, а саме:

- звернутися до Мукачівської ОДПІ із запитом про надання інформації про розмір доходів боржників ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 (згідно декларації про майновий стан та доходи), місця його роботи, чи є боржник суб'єктом підприємницької діяльності, інформації про його розрахункові рахунки;

- направити запити до центральних банківських та фінансово-кредитних установ з метою отримання інформації про наявність відкритих боржником розрахункових рахунків;

- перевірити майновий стан боржників за місцем їх реєстрації (фактичного проживання), а саме: с. Павшино, Мукачівського району, вул. Берегівська, 22, для чого призначити примусове виконання рішення суду із залученням у встановленому порядку до провадження виконавчих дій понятих, працівників органів внутрішніх справ (для забезпечення громадського правопорядку при виконанні рішення суду), представників Павшинської сільської ради, представника організатора електронних торгів (для забезпечення приймання описаного майна на зберігання) та представника стягувача;

6. зобов'язати головного державного виконавця районного відділу ДВС Мукачівського МРУЮ ОСОБА_2 надати письмові відповіді на заяви ПАТ «ВіЕс Банк» за вих. № 42/351 від 29.04.2015, за вих. № 42/400 від 22.05.2015, за вих. № 42/402 від 25.05.2015, за вих. № 42/420 від 29.05.2015.

Стягувач мотивував скаргу тим, що гол. держвиконавець РВ ДВС Мукачівського міськрайуправління юстиції ОСОБА_2 всупереч нормам Конституції України, положенням Закону України «Про виконавче провадження», інших нормативних актів неналежно виконує свої обов'язки з примусового виконання виконавчого листа № 0707/6020/2012, виданого 15.11.2013 Мукачівським міськрайонним судом, про стягнення на користь банку солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 2562542,89 грн боргу та 3219 грн судових витрат. Так, окремі виконавчі дії (рішення про розшук майна боржника, оцінка описаного та арештованого майна боржника) були вчиненні із багатомісячним запізненням порівняно з установленими для цього законодавством строками, а постанову про розшук майна боржника (автомобіля) держвиконавець взагалі не направив до органу ДАІ. Держвиконавець не провів належно і повно дій, спрямованих на з'ясування дійсного майнового становища боржників, не давав відповідей на звернення стягувача, а також, не вчинивши передбачених законодавством дій, передчасно і необґрунтовано 26.06.2014 постановив через начебто відсутність майна, на яке можна звернути стягнення, повернути виконавчий документ у виконавчому провадженні № 43004039 щодо боржника ОСОБА_5 стягувачеві. Такими діями, що всупереч закону унеможливлюють належне виконання рішення суду, яке набрало законної сили, порушені права стягувача у виконавчому провадженні, який не має можливості стягнути з боржників значні кошти.

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду від 14.12.2015 уточнену скаргу задоволено частково:

1. визнано неправомірною бездіяльність головного державного виконавця районного відділу ДВС Мукачівського МРУЮ ОСОБА_2 при примусовому виконанні проваджень ВП №№ 43004084, 43003990, 43004039, яка полягає у:

- нерозгляді заяв стягувача за вих. № 42/98 від 27.01.2015, за вих. № 42/351 від 29.04.2015, за вих. № 42/400 від 22.05.2015, за вих. № 42/402 від 25.05.2015, за вих. № 42/420 від 29.05.2015 та ненаданні відповіді на них у порушення приписів ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 16 Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції», ст. 20 Закону України «Про звернення громадян»;

- не направленні постанови ВП № 43004039 про повернення виконавчого документа стягувачеві від 26.06.2014 на адресу стягувача;

- порушенні строків здійснення виконавчих проваджень ВП №№ 43004084, 43003990, 43004039, що встановлені ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження»;

- порушенні вимог ст. 20 Закону України «Про виконавче провадження» та ч. 2 п. 3.12. Інструкції щодо проведення перевірки майнового стану боржників за їх місцем фактичного проживання та виявлення розрахункових рахунків боржників у банківських установах;

- порушенні вимог ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» щодо організації розшуку іншого майна боржника;

- непроведенні оцінки описаного та арештованого рухомого майна боржника згідно акта опису й арешту майна від 13.11.2014 протягом 5 робочих днів з моменту проведення опису й арешту майна, що передбачено п. 4.3.2 Інструкції;

2. зобов'язано головного державного виконавця районного відділу ДВС Мукачівського МРУЮ ОСОБА_2 вжити наступні заходи з примусового виконання виконавчого листа № 0707/6020/2012, виданого 15.11.2013 Мукачівським міськрайонним судом про: стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 2562542,89 грн боргу та 3219 грн судових витрат на користь ПАТ «Фольксбанк» по виконавчих провадженнях ВП №№ 43004084, 43003990, 43004039, а саме:

- звернутися до Мукачівської ОДПІ із запитом про надання інформації про розмір доходів боржників ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 (згідно декларації про майновий стан та доходи), місця його роботи, чи є боржник суб'єктом підприємницької діяльності, інформації про його розрахункові рахунки;

- направити запити до центральних банківських та фінансово-кредитних установ з метою отримання інформації про наявність відкритих боржником розрахункових рахунків;

- перевірити майновий стан боржників за місцем їх реєстрації (фактичного проживання), а саме: с. Павшино, Мукачівського району, вул. Берегівська, 22;

3. зобов'язано головного державного виконавця районного відділу ДВС Мукачівського МРУЮ ОСОБА_2 надати письмові відповіді на заяви ПАТ «ВіЕс Банк» за вих. № 42/351 від 29.04.2015, за вих. № 42/400 від 22.05.2015, за вих. № 42/402 від 25.05.2015.

У задоволенні решти вимог скарги відмовлено.

ПАТ «ВіЕс Банк» оскаржило ухвалу в частині відмови в задоволенні вимог про:

визнання незаконною та скасування постанови від 26.06.2014 ВП № 43004039 про повернення виконавчого документа стягувачеві;

визнання неправомірною бездіяльності головного державного виконавця РВ ДВС Мукачівського МРУЮ ОСОБА_2 при примусовому виконанні проваджень ВП №№ 43004084, 43003990, 43004039, яка полягає у несвоєчасному направленні постанови про розшук майна боржника від 21.10.2014 на виконання до управління ДАІ УМВС України в Закарпатській області та у порушенні загального порядку звернення стягнення на кошти та інше майно боржника, передбаченого ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження». Вважає відмову в задоволенні цих вимог скарги необґрунтованою та незаконною.

В оскарженій частині ухвали апеляція мотивується тим, що постанову про розшук майна боржника (автомобіля марки «Skoda Oktavia», д/н АО 1900 АВ), що належить ОСОБА_3, прийнято через шість місяців після відкриття виконавчого провадження, до органу ДАІ цю постанову фактично не було направлено, внаслідок чого розшук автомобіля не здійснювався. Зважаючи на те, що дії з примусового виконання судового рішення, зокрема, щодо встановлення і розшуку майна боржників, не виконувалися належним чином, постанова від 26.06.2014 ВП № 43004039 про повернення виконавчого документа стягувачеві через начебто відсутність майна, на яке можна звернути стягнення, є передчасною, необґрунтованою і незаконною, такою, що порушує права стягувача. Вимогу щодо порушення держвиконавцем загального порядку звернення стягнення на кошти та інше майно боржника, передбаченого ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження», скаржник вважає належно обґрунтованою.

Просить ухвалу суду першої інстанції змінити, задовольнивши вказані в апеляції вимоги скарги, а також просить стягнути на його користь судові витрати.

Держвиконавець ухвалу суду першої інстанції не оскаржує.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника скаржника Баняса В.В., який апеляцію підтримав, розглянувши відповідно до ст. 305 ч. 2 ЦПК України справу у відсутність представника органу ДВС, обговоривши доводи апеляції, перевіривши матеріали справи, суд приходить до такого.

Із урахуванням положень ст.ст. 10, 11 ЦПК України щодо диспозитивності судового процесу та норм ст. 303 ч. 1 ЦПК України, апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, не робить висновків щодо судового рішення в частині, що не оскаржується, та бере до уваги відповідні пов'язані факти і обставини, оскільки це необхідно для розгляду апеляції.

У справі встановлено, що стягувач ПАТ «ВіЕс Банк», який є правонаступником ПАТ «Фольксбанк», 15.04.2014 пред'явив до виконання виконавчий лист № 2/303/48/13 (у матеріалах справи значиться також за номером провадження 0707/6020/2012), виданий 15.11.2013 Мукачівським міськрайонним судом, про стягнення на користь банку солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, мешканців с. Павшино, вул. Берегівська, 22 Мукачівського району Закарпатської області, заборгованості за кредитним договором від 03.04.2007 № КР 40092 у розмірі 320618,44 дол. США, що згідно курсу НБУ станом на 15.06.2012 становить 2562542,89 грн, а також про стягнення на користь банку із цих боржників 3219,00 грн витрат зі сплати судового збору.

Гол. держвиконавець РВ ДВС Мукачівського МРУЮ ОСОБА_2 відкрив 16.04.2014 виконавчі провадження: ВП № 43004084 щодо боржника ОСОБА_3, ВП № 43004039 щодо боржника ОСОБА_5 і ВП № 43003990 щодо боржника ОСОБА_4 Боржникам було визначено строк для самостійного виконання рішення до 23.04.2014 із наданням не пізніше цього дня відповідного письмового підтвердження.

Зазначені факти підтверджуються документами на а.с. 4-6, 9-11, 51, іншими матеріалами справи та ніким не заперечуються.

Отже, має місце солідарний обов'язок боржників, за правилами якого кредитор управі вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо, а солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі (ст.ст. 541, 543 ЦК України, тут і далі норми матеріального права в редакції, чинній на час виникнення відповідних юридичних фактів). Відтак три виконавчі провадження взаємопов'язані, стосуються стягнення одного й того ж боргу, відповідальними за який у рівній мірі є усі троє боржників, у разі недостатності (відсутності) майна в одного з боржників погашення боргу може бути здійснене за рахунок майна інших солідарних боржників. Тому відповідна майнова маса (майно солідарних боржників) повинна враховуватися як за кожним, так і за усіма трьома виконавчими провадженнями в розмірі, необхідному для забезпечення можливості кредитору реалізувати право стягнути повністю солідарний борг за правилами, встановленим законом, що не суперечить і положенням ст. 52 ч. 6 Закону України «Про виконавче провадження» (Закон № 606-XIV). Кредитор (стягувач) виконав свій обов'язок щодо пред'явлення вимоги про стягнення значного боргу із солідарних боржників, особливості погашення солідарного боргу та відповідні особливості виконання рішення суду про стягнення такого боргу підлягають врахуванню під час здійснення виконавчого провадження. Зокрема, встановлення та забезпечення майнової маси для погашення боргу за одним з виконавчих проваджень не може розглядатися у відриві від встановлення відповідної майнової маси за іншими двома провадженнями.

Держвиконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону, не допускати порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, повинен вживати передбачених законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (ст. 6 ч. 1, ст. 11 ч. 1 Закону № 606-XIV).

У встановлений держвиконавцем строк боржники не виконали самостійно рішення суду, тому з 24.04.2014 держвиконавцю належало розпочати примусове виконання рішення суду. За загальними правилом, держвиконавець зобов'язаний провести виконавчі дії протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, одним із заходів примусового виконання рішення є звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб (ст. 27 ч. 1, ст. 30 ч. 2, ст. 32 ч. 1 п. 1 Закону № 606-XIV). У разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника держвиконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов'язковою для виконання органами внутрішніх справ, дії та бездіяльність держвиконавця, пов'язані з розшуком майна боржника, можуть бути оскаржені (ст. 40 ч.ч. 1, 4 Закону № 606-XIV).

Відкривши виконавче провадження № 43004084 щодо боржника ОСОБА_3 16.04.2014 та не отримавши доказів самостійного виконання цим або іншими солідарними боржниками рішення суду до 23.04.2014, розшук майна боржника ОСОБА_3 (автомобіля марки «Skoda Oktavia», д/н АО 1900 АВ) держвиконавець оголосив лише 21.10.2014 (а.с. 48) - більш ніж через шість місяців з дня відкриття виконавчого провадження, тобто, за межами встановленого законом загального строку виконавчого провадження, що вже само по собі є порушенням вимог закону та прав стягувача.

У справі міститься копія листа держвиконавця від 21.10.2014 № 4-270/14 про направлення копії постанови про розшук майна боржника від 21.10.2014 для виконання органам ДАІ ГУМВС України в Закарпатській області, що обслуговують м. Мукачево та Мукачівський район (а.с. 50). Водночас, на запити стягувача УДАІ УМВС України в Закарпатській області повідомило:

листом від 30.04.2015 № 8/1360 - що постанова держвиконавця від 21.10.2014 ВП № 43004084 про розшук майна боржника щодо розшуку вищезгаданого автомобіля до органів ДАІ не надходила, до системи розпізнавання номерних знаків «Відеоконтроль-Рубіж» номерні знаки транспортного засобу не вносилися (а.с. 29);

листом від 31.07.2015 № 8/2041 - що постанова держвиконавця від 21.10.2014 ВП № 43004084 про розшук майна боржника надійшла до органу ДАІ 17.07.2015 і цього ж дня автомобіль поставлено на відповідний контроль (а.с. 102).

Таким чином, доказів своєчасного одержання органами ДАІ постанови про розшук майна боржника у справі немає, автомобіль на контроль до 17.07.2015 не ставився, розшук його не здійснювався, жодних даних про наявність у органів внутрішніх справ причин не виконувати постанову держвиконавця у разі її одержання, про ухилення від виконання тощо у справі немає. Про обставини, які б унеможливлювали виконання постанови чи перешкоджали б у цьому, органи ДАІ держвиконавця не повідомляли, рівно і як і доказів контролю держвиконавцем виконання постанови, з'ясування причин такого тривалого її невиконання (у разі її направлення органам ДАІ), у справі немає. Натомість письмові докази вказують на прийняття органом ДАІ до виконання постанови негайно після її надходження.

Суд першої інстанції не дав ніякої оцінки факту повідомлення органом ДАІ про ненадходження постанови та відповідним доводам скаржника, тоді як у сукупності з іншими обставинами справи та доказами щодо численних порушень при здійсненні виконавчого провадження, встановлених судом, такі заслуговують на увагу, не спростовані, та, власне, не заперечені по суті й держвиконавцем.

Постановою від 26.06.2014 у виконавчому провадженні № 43004039 щодо боржника ОСОБА_5 повернуто виконавчий документ стягувачеві з підстави, передбаченої ст. 47 ч. 1 п. 2, ст. 50 Закону № 606-XIV: внаслідок відсутності у боржника майна, на яке може бути звернуто стягнення, при тому, що здійснені державним виконавцем відповідно до закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними (а.с. 27-28). Таке рішення було прийнято держвиконавцем через два місяці після відкриття виконавчого провадження, тобто, до спливу загального строку провадження. Повернення у такий строк виконавчого документа стягувачеві само по собі не заборонено законом, однак, може бути здійснено з урахуванням конкретних обставин провадження та за умови, що на час прийняття цього рішення держвиконавець вчинив усі передбачені законом і можливі дії для забезпечення реального виконання рішення, вичерпно з'ясував питання щодо складу майна цього боржника, в т.ч., щодо його частки в спільному майні, та дійшов обґрунтованого висновку про відсутність відповідного майна.

Тим часом, приймаючи рішення про повернення виконавчого документа стягувачеві, держвиконавець не врахував, що ОСОБА_5 є одним із солідарних боржників стягувача, що, крім іншого, має наслідком особливості стягнення боргу, за якими, наприклад, з цього боржника може бути стягнуто частину боргу за рахунок навіть і незначної належної йому майнової маси, якщо таке буде встановлено.

Далі. З актів опису та арешту майна, складених 17.09.2014 і 13.11.2014 за місцем проживання солідарних боржників (с. Павшино, вул. Берегівська, 22 Мукачівського району) убачається, що за указаною адресою та за адресами с. Павшино, вул. Берегівська, 22 «а» і 22 «б» було описано нерухоме майно (торгово-побутовий комплекс, добудова до цього комплексу, домоволодіння) і рухоме майно (меблі, побутова техніка, торговельне обладнання і т.ін.), що були передані на відповідальне зберігання ОСОБА_5 (а.с. 39-41, 43-44).

05.05.2014 держвиконавець зробив за вих. № 34-08/14/2548 запит до Управління Держземагентства у Мукачівському районі Закарпатської області про наявність у власності боржників земельних ділянок, на що адресат дав відповідь 02.07.2014 за вих. № 8-705-0.5-1806/2-14, якою повідомив про наявність державних актів на право власності на земельні ділянки: у ОСОБА_5 - акту серії ЯЕ № 431190 на ділянку площею 0,0884 га для будівництва та обслуговування житлового будинку; у ОСОБА_3 - акту серії ЯД № 533105 на ділянку площею 0,065 га для комерційної діяльності та акту серії ЯИ № 065395 на ділянку площею 0,1331 га для будівництва та обслуговування житлового будинку (а.с. 91).

З наведеного випливає, що держвиконавець прийняв рішення про повернення виконавчого документа щодо боржника ОСОБА_5 стягувачеві не з'ясувавши та не встановивши дійсного обсягу належного боржнику майна, навіть до одержання відповіді на надісланий запит щодо прав на землю. Наявні в справі документи вказують, щонайменше, на необхідність належної перевірки майнового стану боржника ОСОБА_5 і на необґрунтованість та явну передчасність, а відтак - незаконність постанови від 26.06.2014 у виконавчому провадженні № 43004039 про повернення виконавчого документа стягувачеві, права якого такими діями держвиконавця порушуються.

Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені стягувачем, який вважає свої права порушеними, до суду, який видав виконавчий документ, за наслідками розгляду скарги оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність можуть бути визнані неправомірними, відповідні постанови держвиконавця можуть бути скасовані (ст.ст. 383, 387 ЦПК України, ст. 82 ч.ч. 1, 4 та інші норми Закону № 606-XIV).

Виходячи з викладеного, ухвала суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні вимог скарги стягувача про визнання незаконною та скасування постанови від 26.06.2014 ВП № 43004039 про повернення виконавчого документа та про визнання неправомірною бездіяльності держвиконавця при примусовому виконанні взаємопов'язаних проваджень ВП №№ 43004084, 43003990, 43004039, яка полягає у несвоєчасному направленні постанови про розшук майна боржника від 21.10.2014 на виконання до органу внутрішніх справ, не відповідає вимогам закону, доводи апеляції в цій частині обґрунтовані, тому на підставі ст. 312 ч. 1 п. 2, ст. 387 ч. 2 ЦПК України таку апеляцію слід задовольнити, відповідне судове рішення скасувати, ці вимоги скарги стягувача - задовольнити.

Для задоволення апеляції в частині скасування ували місцевого суду про відмову у вимозі скарги про визнання неправомірною бездіяльності держвиконавця, яка полягає у порушенні загального порядку звернення стягнення на кошти та інше майно боржника, передбаченого ст. 52 Закону № 606-XIV, належних підстав немає. Так, стаття 52 указаного Закону встановлює загальний порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника і на час, про який ідеться, складалася із 7-ми частин, зміст яких конкретизується в інших нормах Закону та реалізується як безпосередньо за правилами цієї статті, такі в порядку, передбаченому й іншими нормами Закону.

Відмовляючи в задоволенні відповідної вимоги скарги, суд першої інстанції правильно вказав на її неконкретність і дійшов вірного висновку про необхідність відмови в ній. Колегія суддів погоджується з таким висновком місцевого суду, доводи апеляції його законності та обґрунтованості не спростовують. Поза тим, доводи стягувача про порушення порядку здійснення виконавчого провадження знайшли своє підтвердження у тому розумінні, що конкретні порушення були встановлені та враховані судовими рішеннями, фактично всі істотні вимоги скарги цими рішеннями задоволені, а порушені права стягувача - поновлені. Тож додаткова констатація про порушення загального порядку звернення стягнення на кошти та інше майно боржника не потребується. У цій частині на підставі ст. 312 ч. 1 п. 1 ЦПК України апеляцію слід відхилити, ухвалу суду першої інстанції - залишити без змін.

Керуючись ст. 307 ч. 2 п.п. 1, 2, ст. 312 ч. 1 п.п. 1, 2, ст. 387 ч. 2, ст.ст. 314, 315 ЦПК України, колегія суддів -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк» задовольнити частково, ухвалу Мукачівського міськрайонного суду від 14 грудня 2015 року у частині відмови в задоволенні вимог скарги ПАТ «ВіЕс Банк» на рішення, дії та бездіяльність головного державного виконавця районного відділу Державної виконавчої служби Мукачівського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_2 щодо визнання незаконною та скасування його постанови від 26.06.2014 ВП № 43004039 про повернення виконавчого документа стягувачеві та визнання неправомірною його бездіяльності при примусовому виконанні проваджень ВП №№ 43004084, 43003990, 43004039, яка полягає у несвоєчасному направленні постанови про розшук майна боржника від 21.10.2014 на виконання до Управління ДАІ УМВС України в Закарпатській області, скасувати, ці вимоги скарги задовольнити:

визнати неправомірними бездіяльність гол. держвиконавця РВ ДВС Мукачівського МРУЮ ОСОБА_2 при примусовому виконанні проваджень ВП №№ 43004084, 43003990, 43004039, яка полягає у несвоєчасному направленні постанови про розшук майна боржника від 21.10.2014 на виконання до Управління ДАІ УМВС України в Закарпатській області, та дії цього держвиконавця щодо винесення постанови від 26.06.2014 ВП № 43004039 про повернення виконавчого документа стягувачеві;

постанову від 26.06.2014 ВП № 43004039 - скасувати.

У решті ухвалу суду залишити без змін.

Стягнути з РВ ДВС Мукачівського міськрайуправління юстиції на користь ПАТ «ВіЕс Банк» у відшкодування сплаченого судового збору 1339,80 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді