Ухвала суду № 56651308, 22.03.2016, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 344/6215/15-к

Провадження № 11-кп/779/45/2016

Категорія ст. 307 ч. 2 КК України

Головуючий у 1 інстанції Деркач Н. І.

Суддя-доповідач Стефурак Є.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2016 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Стефурака Є.М.,

суддів Ткачук Н.В., Шкрібляка Ю.Д.,

при секретарях судового засідання Василаш Х.М., Пославській О.Р.,

з участю прокурора Дяченка С.В., Марчука О.В.,

захисника Бандури В.О., обвинуваченої ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Бандури В.О., подану в інтересах обвинуваченої ОСОБА_3, на вирок Івано-Франківського міського суду від 24 листопада 2015 року у кримінальному провадженні № 1201509001000500 про обвинувачення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1, жительки АДРЕСА_2, у вчиненні злочинів, передбачених ст. 307 ч. 1, ст. 307 ч. 2 КК України,-

в с т а н о в и л а :

вироком Івано-Франківського міського суду від 24 листопада 2014 року ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 307 ч. 1, 307 ч. 2 КК України та призначено їй покарання:

за ст. 307 ч. 1 КК України - із застосуванням ст. 69 ч. 1 КК України - один рік позбавлення волі;

за ст. 307 ч. 2 КК України - із застосуванням ст. 69 ч. 1 КК України - один рік два місяці позбавлення волі з конфіскацією майна.

На підставі ст. 70 ч. 1 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено покарання у виді одного року двох місяців позбавлення волі з конфіскацією майна.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу залишено раніше обрану - домашній арешт.

Постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 4838 (чотири тисячі вісімсот тридцять вісім) гривень 40 (сорок) копійок витрат за проведення експертиз.

Вирішено питання про речові докази у відповідності з ст. 100 КПК України.

Не погоджуючись із зазначеним вироком суду прокурор подав апеляційну скаргу, у якій просить оскаржуваний вирок суду першої інстанції скасувати з підстав неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідності призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м`якості та ухвалити новий вирок, яким призначити покарання ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 307 КК України у виді 4 років позбавлення волі, за ч. 2 ст. 307 КК України у виді 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна та на підставі ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання у виді 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна. В доводах апеляційної скарги прокурор вказує на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, яке полягало в застосуванні закону, який не підлягав застосування, а саме ст. 69 КК України, що потягло за собою призначення покарання, яке не відповідає ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченої ОСОБА_3 внаслідок м`якості.

Захисник обвинуваченої Бандура В.О. теж подав апеляційну скаргу, у якій просить оскаржуваний вирок суду першої інстанції змінити та пом`якшити призначене обвинуваченій покарання. Зазначає, що при призначенні покарання суд не врахував та не виклав у вироку позиції та аргументів сторони захисту, лише вказавши, що ОСОБА_3 вперше вчинила тяжкий злочин, але не зазначивши активного сприяння обвинуваченою розкриттю злочину та факту наявності у неї постійного місця проживання, тобто застосування можливого її звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_3 при невстановлених слідством обставинах незаконно придбала один фольговий згорток із вмістом порошкоподібної речовини світло-жовтого кольору та один фольговий згорток із вмістом порошкоподібної речовини білого кольору, які зберігала з метою подальшого незаконного збуту, які містили в собі психотропну речовину - амфетамін, який вона незаконно зберігала при собі.

В подальшому, 26.02.2015 року в період часу з 14.54 години до 15.07 години, перебуваючи біля входу в ТЦ «Арсен», що розташований за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Миколайчука, 2, діючи умисно, з корисливих спонукань, ОСОБА_3 незаконно збула ОСОБА_4 за грошові кошти в сумі 200 гривень фольговий згорток із вмістом порошкоподібної речовини світло- жовтого кольору, яка згідно висновку експерта №09/12-0296 від 05.03.2015 року містить психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін в кількості 0,022 грама.

Продовжуючи свою злочинну діяльність 11.03.2015 року в період часу з 15.15 години до 15.30 години перебуваючи біля під'їзду №4 будинку АДРЕСА_2, діючи умисно, з корисливих спонукань, повторно незаконно збула ОСОБА_4 за грошові кошти сумі 150 гривень фольговий згорток із вмістом порошкоподібної речовини білого кольору, яка згідно висновку експерта №09/12-0337 від 12.03.2015 року містить психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін в кількості 0,023 грама.

Під час апеляційного розгляду прокурор відмовився від поданої ним апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи прокурора, який просив залишити апеляційну скаргу обвинуваченої без задоволення, думку обвинуваченої та її захисника, які просили задовольнити подану апеляційну скаргу, вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обвинуваченої до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ст. 307 ч. 1, 307 ч. 2 КК України, за вказаних у вироку обставин відповідають матеріалам кримінального провадження, ґрунтуються на належно досліджених й правильно оцінених доказах, не оспорюються і апеляційному перегляду згідно ст. 404 КПК України не підлягають.

Що стосується покликання захисника обвинуваченої на суворість призначеного їй покарання, то колегія суддів вважає їх необґрунтованими.

Відповідно до ст. 65 КК України загальними принципами призначення покарання, є призначення покарання в межах санкції статті КК України, яка передбачає відповідальність за вчинений злочин, з врахуванням положень загальної частини КК України, а також ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Призначаючи обвинуваченій ОСОБА_3 покарання, суд першої інстанції належним чином врахував всі обставини вчиненого злочину та дані про особу обвинуваченої, зокрема, її молодий вік, позитивну характеристику,а також те, що обвинувачена вперше притягається до кримінальної відповідальності, тобто ті обставини, на які посилається захисник в апеляційній скарзі.

Крім того, судом першої інстанції враховано обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченої, зокрема, її щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, а також відсутність обставин, які обтяжують покарання обвинуваченої, та призначив ОСОБА_3 покарання за ст. 307 ч. 1, ст. 307 ч. 2 КК України із застосуванням ст. 69 КК України нижче від найнижчої межі, визначеної санкціями даних статтей, яке не можна вважати надто суворим.

В зв'язку з цим, колегія суддів вважає, що покарання призначене ОСОБА_3 за вказані злочини, за своїм виглядом і розміром є обґрунтованим і справедливим, необхідним та достатнім для їхнього виправлення.

Порушень в ході досудового слідства або в судовому засіданні вимог кримінального процесуального законодавства, які б були підставою для зміни або скасування вироку, перевіркою матеріалів справи, колегією суддів не виявлено.

К е р у ю ч и с ь ст. ст. 404, 405, 407, 408, 409, 418, 419 КПК України колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу захисника обвинуваченої ОСОБА_3 - Бандури В.О. залишити без задоволення, вирок Івано-Франківського міського суду від 24 листопада 2015 року щодо ОСОБА_3 - без зміни.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 3 місяців з дня її проголошення, а обвинуваченою - в той самий строк з дня вручення їй копії ухвали.

Судді Є.М. Стефурак

Н.В. Ткачук

Ю.Д. Шкрібляк

Згідно з оригіналом

Суддя Є.М. Стефурак