Ухвала суду № 56649669, 15.03.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/2298/16 Справа № 204/5332/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - Дубіжанська Т. О. Доповідач - Максюта Ж.І.

Категорія 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2016 року Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого-судді: Максюти Ж.І.,

суддів: Макарова М.О., Прозорової М.Л.,

за участі секретаря: Самокиші О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську

апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»

на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 11 грудня 2014 року

у цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2014 року позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на його користь заборгованість у розмірі 15 061 грн. 95 коп. за кредитним договором № б/н від 23.04.2007 року, а також судові витрати по справі. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що 23.04.2007 року ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 4000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24.00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. ПАТ КБ «ПриватБанк» є правонаступником прав та обов'язків ЗАТ КБ «ПриватБанк». Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з умовами надання банківських послуг, правилами користування платіжною карткою складає між ним та банком договір, підтверджується підписом у заяві. У порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав. У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 14.05.2014 року має заборгованість у розмірі 15 061 грн. 95 коп., яка складається з: заборгованості по кредиту у розмірі 3 774 грн. 98 коп.; заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 6 476 грн. 23 коп.; заборгованості по комісії за користуванням кредитом у розмірі 4 811 грн.

Судовим наказом Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 03.10.2008 року в рахунок погашення заборгованості стягнуто з відповідача суму у розмірі 5 044 грн. 27 коп., різниця становить 10 017 грн. 68 коп., а також штрафи відповідно до п. 8.6 Умов та правил надання банківських послуг: штраф (фіксована частина) у розмірі 500 грн.; штраф (процентна складова) у розмірі 500 грн. 88 коп. Таким чином, позивач просив стягнути вказані вище суми заборгованості з відповідача

Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 11 грудня 2014 року в задоволенні позову - відмовлено.

З даним рішенням не погодився Позивач і звернулась до суду з апеляційною скаргою у якій ставить питання про скасування рішення суду, та ухвалення нового, про задоволення позову, мотивуючи тим, що рішення суду було прийняте з порушенням норм матеріального права.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, заявлених позовних вимог в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, відповідно до укладеного договору № б/н від 23.04.2007 року ОСОБА_2, отримав кредит у розмірі 4000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач не виконав умови кредитного договору, погашення кредиту не здійснював належним чином, чим порушив зобов'язання, щодо щомісячної сплати кредитних коштів та процентів за користування наданими кредитними коштами, що прямо передбачалось умовами кредитного договору.

У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 14.05.2014 року має заборгованість у розмірі 15 061 грн. 95 коп., яка складається з: заборгованості по кредиту у розмірі 3 774 грн. 98 коп.; заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 6 476 грн. 23 коп.; заборгованості по комісії за користуванням кредитом у розмірі 4 811 грн.

Як вбачається з матеріалів справи судовим наказом Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 03 жовтня 2008 року було стягнуто з ОСОБА_2 суму заборгованості за кредитом у розмірі 5 044 грн. 27 коп.

Як було також встановлено судом, обставиною, яка стала підставою для звернення позивача 24 липня 2014 року до суду з позовом про стягнення заборгованості по відсоткам, комісії та штрафам за користування кредитом виявився факт порушення позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором № б/н від 23.04.2007 року, згідно умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 4000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24.00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідно до умов договору (а.с. 10 обор.) строк дії кредитного ліміту співпадає зі строком дії платіжної картки.

Вирішуючи спір місцевий суд виходив з того, що щодо позовних вимог про стягнення заборгованості за тілом кредиту по кредитному договору у розмірі 3 774 грн. 98 коп. вже є рішення суду, а стосовно вимог про стягнення нарахованих процентів за весь час прострочки виконання зобов'язань, заборгованості по комісії та штрафів - позивачем не надано до суду належних та допустимих доказів закінчення строку дії кредитного ліміту, який співпадає зі строком дії платіжної картки. Оскільки в даному випадку після закінчення строку дії кредитної картки позивач не вправі нараховувати після цього терміну проценти за користування кредитом та звертатися з позовом щодо їх стягнення, при стягненні штрафних санкцій необхідно перевірити підстави та строки їх нарахування, а це не можливо перевірити без надання позивачем доказів закінчення строку дії кредитної картки, а тому дійшов обґрунтованого висновку, що вимоги позивача про стягнення сум за вказаним договором є необґрунтованими та безпідставними та є такими, що задоволенню не підлягають.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з таким висновком суду першої інстанції, як з таким, що зроблений у відповідності до норм матеріального та процесуального права.

Основні посилання апеляційної скарги на неправомірне застосування судом першої інстанції строків позовної давності - є безпідставними, оскільки судом першої інстанції відмовлено в задоволенні позову саме з підстав його необґрунтованості та недоведеності, а не з підстав пропуску строків позовної давності.

Згідно з роз'ясненнями, викладеними в п.11 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» встановивши, що строк для звернення з позовом пропущений без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.

За таких обставин суд 1 інстанції правильно відмовив у задоволенні позову, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, оскільки, в основному, зводяться лише до цитування, особистого тлумачення норм діючого законодавства щодо позовної давності і судової практики застосування такого законодавства, та переоцінки доказів по справі, хоча згідно із ст. 212 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду 1 інстанції.

Судом 1 інстанції у досить повному обсязі з'ясовані права та обов'язки сторін, доводи сторін перевірені і їм дана належна оцінка, неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування чи зміни рішення не встановлено, справа розглянута у рамках позовних вимог та на підставі наданих доказів, підстав для виходу за межі апеляційної скарги не вбачається, тому апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, і його слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 315,317 ЦПК України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» - відхилити.

Рішення Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 11 грудня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: