Ухвала суду № 56646143, 24.02.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2016 року м. Київ К/800/36065/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача: Усенко Є.А.,

суддів: Веденяпіна О.А., Зайцева М.П.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби

на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 01.02.2013

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2013

у справі № 2а-5161/12/2170 Херсонського окружного адміністративного суду

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "Резтех" (далі - ТОВ "ТД "Резтех")

до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби (далі - ДПІ)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 01.02.2013, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2013, позов ТОВ "ТД "Резтех" задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ від 23.07.2012 № 0000661504, яким ТОВ "ТД "Резтех" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (далі - ПДВ) за березень 2012 року на 351796,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції - 87949,00 грн.

У касаційній скарзі ДПІ, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити скаргу без задоволення як безпідставну.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для зменшення позивачу розміру бюджетного відшкодування з ПДВ за березень 2012 року згідно з податковим повідомленням-рішенням, з приводу правомірності якого виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені у акті перевірки від 16.05.2012 № 845/15-4/37353315 про результати документальної позапланової виїзної перевірки товариства з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок за березень 2012 року. Згідно з висновками цього акту ТОВ "ТД "Резтех" порушило норми пунктів 200.4, 200.6, 200.7 статті 200 Податкового кодексу України (далі - ПК), що полягало у заявлені до бюджетного відшкодування у березні 2012 року від'ємного значення, що виникло з липня по грудень 2011 року та у січні 2012 року, тоді як з огляду на його сплату у 2011 році мало бути заявлено до відшкодування у січні та у лютому 2012 року. Враховуючи, що задеклароване та фактично сплачене від'ємне значення не було заявлено ТОВ "ТД "Резтех" до бюджетного відшкодування у наступному податкову періоді після виникнення від'ємного значення, ДПІ зроблено висновок, що товариство добровільно відмовилося від бюджетного відшкодування цих сум та втратило право на їх відшкодування.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 ПК сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з пунктом 200.3 цієї статті ПК при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Виходячи зі змісту пункту 200.4 ПК, бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України.

За змістом норм ПК від'ємне значення податку на додану вартість не є тотожнім бюджетному відшкодуванню з податку на додану вартість, а згідно з пунктом 102.5 статті 102 ПК заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування, у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1 095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

У судовому процесі встановлено, що у податкові декларації за березень 2012 року від'ємне значення (різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту) поточного звітного періоду становило 1129976,00 грн.; залишок від'ємного значення попереднього звітного періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного періоду, - 1013918,00 грн., в тому числі, за лютий 2012 року - 571326,00 грн.; фактично у лютому 2012 року згідно платіжних документів ТОВ "ТД "Резтех" сплачено ПДВ у сумі 372 035,00 грн.

При цьому, як свідчать матеріали справи, від'ємне значення ПДВ, що увійшло до складу суми заявленої товариством до бюджетного відшкодування, не приймало участь у розрахунку бюджетного відшкодування, а ДПІ ані під час проведення перевірки, ані під час судового процесу, не заперечувала стосовно фактичної наявності у позивача від'ємного значення ПДВ в розмірі 1129976,00 грн. та сплати ПДВ в ціні придбаних товарів (послуг) у лютому 2012 року в сумі 372035,00 грн.

Враховуючи, що висновок ДПІ про наявність правопорушення з боку позивача вмотивований посиланням тільки на вище викладені обставини та з огляду на те, що у лютому 2012 року позивач сплатив ПДВ в ціні придбаного товару в сумі 372035,00 грн., що є більшою, ніж заявлена до бюджетного відшкодування у березні 2012 року, правильними є висновки суду першої та апеляційної інстанцій про недоведеність податковим органом правомірності податкового повідомлення-рішення від 23.07.2012 № 0000661504, тоді як відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України саме на відповідача покладено такий процесуальний обов'язок.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність вищенаведених висновків судів першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 01.02.2013 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2013 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, визначених статтями 237-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: підписЄ.А. УсенкоСудді: підписО.А. Веденяпін підписМ.П. Зайцев