Ухвала суду № 56646136, 24.02.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2016 року м. Київ К/800/41078/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача: Усенко Є.А.,

суддів: Веденяпіна О.А., Зайцева М.П.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Дочірнього підприємства "ГСІ-Укрнафтогазбуд" Відкритого акціонерного товариства "Глобалбуд-Інжиніринг"

на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.07.2013

у справі № 2а/1570/6779/2011 Одеського окружного адміністративного суду

за позовом Дочірнього підприємства "ГСІ-Укрнафтогазбуд" Відкритого акціонерного товариства "Глобалбуд-Інжиніринг" (далі - ДП "ГСІ-Укрнафтогазбуд" ВАТ "Глобалбуд-Інжиніринг")

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби (далі - СДПІ)

третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Універсалбуд" (далі - ТОВ "Універсалбуд")

про скасування податкового повідомлення - рішення,

В С Т А Н О В И В:

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 19.07.2012 позов ДП "ГСІ-Укрнафтогазбуд" ВАТ "Глобалбуд-Інжиніринг" задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення СДПІ від 27.04.2011 № 0000321630, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість (далі - ПДВ) за основним платежем на 138 782,00 грн. та фінансових (штрафних санкцій) - 34 695,55 грн.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.07.2013 постанову суду першої інстанції скасовано, в позові відмовлено.

В касаційній скарзі ДП "ГСІ-Укрнафтогазбуд" ВАТ "Глобалбуд-Інжиніринг", посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного встановлення обставин у справі та вирішення спору, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Відповідач не реалізував процесуальне право щодо подання заперечень проти касаційної скарги.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для прийняття податкового повідомлення - рішення, з приводу правомірності якого виник спір, слугував висновок контролюючого органу, викладений в акті від 08.04.2011 № 132/16-3/31640201/23 про результати документальної невиїзної перевірки товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах із ТОВ "Універсалбуд" за період з 01.12.2010 по 31.12.2010. Згідно з цими висновками ДП "ГСІ-Укрнафтогазбуд" ВАТ "Глобалбуд-Інжиніринг" порушено норми підпунктів 7.4.1, 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 № 168/97-ВР (далі - Закон № 168/97-ВР) з огляду на здійснення операцій із ТОВ "Універсалбуд", що були направлені лише на отримання податкової вигоди. Висновок ДПІ про безтоварність господарських операцій між позивачем та ТОВ "Універсалбуд" обґрунтований посиланням на отриману під час здійснення заходів податкового контролю інформацію, викладену акті перевірки ТОВ "Універсалбуд" від 16.03.2011 № 146/23/3297115. Так, згідно з актом від 16.03.2011 № 146/23/3297115 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Універсалбуд" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при здійсненні фінансово - господарських взаємовідносин з ТОВ "Мережасистем - Вуд" та ДП "ГСІ-Укрнафтогазбуд" ВАТ "Глобалбуд-Інжиніринг" ТОВ "Мережасистем - Вуд" та ТОВ "Універсалбуд" не мають матеріальних та трудових ресурсів, об'єктивно необхідних для здійснення підприємницької діяльності, зокрема в галузі будівництва; документи бухгалтерського та податкового обліку (акт виконаних робіт та податкова накладна), складені з посиланням на договір субпідряду від 02.11.2010 № 02-11/10 між ТОВ "Мережасистем-Вуд" (субпідрядник) та ТОВ "Універсалбуд" (підрядник), підписані невстановленою особою, оскільки керівником та засновником ТОВ "Мережасистем-Вуд" є одна особа - ОСОБА_2, тоді як підписи уповноваженої особи цього товариства в зазначених документах та у договорі субпідряду від 02.11.2010 № 02-11/10 відрізняються візуально.

Відповідно до положень підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст.7 Закону № 168/97-ВР (втратив чинність з 01.01.2011 у зв'язку з набранням чинності Податковим кодексом України) платник податку (покупець) має право включити сплачені ним у ціні придбаних товарів (послуг) суми податку до податкового кредиту за умови використання отриманих товарів (послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.

Згідно з підпунктом 7.4.5 цієї ж статті не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Водночас, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та/або його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності.

Визнаючи юридичне значення за податковою накладною від 21.12.2010 № 108, виданою ТОВ "Універсалбуд" на адресу позивача у межах договору субпідряду від 30.06.2009 № 30-06/09 на поставку послуг з виконання робіт з будівництва для ТОВ "Карпатнафтохім" установки по виробництву ПВХ суспензій потужністю 300 тис. т/год. в м. Калуші Івано-Франківської області, суд першої інстанції виходив з того, що достовірність інформації щодо операцій з поставки, зафіксованої в цій податковій накладній, підтверджується актами виконаних підрядних робіт за грудень 2010 року та фактом сплати позивачем вартості робіт.

При цьому суд, однак, не звернув увагу, що вище перелічені докази не є безумовними проти наданих податковим органом доказів на підтвердження факту вчинення позивачем податкового правопорушення. Не викликала у суду сумніву та обставина, що роботи по будівництву ПВХ суспензійного потужністю 300 тис т/рік в м. Калуші Івано-Франківської області у межах договору субпідряду від 30.06.2009 № 30-06/09, ПДВ в ціні вартості яких позивач включив до податкового кредиту на підставі податкової накладної від 21.12.2010 № 108 на суму 832 693,20 грн., були виконані ТОВ "Універсалбуд" із залученням ТОВ "Мережасистем-Вуд" згідно з договором субпідряду від 02.11.2010 № 02-11/10, у межах якого ТОВ "Мережасистем-Вуд" на користь ТОВ "Універсалбуд" були видані податкова накладна від 31.12.2010 № 608 та акт приймання виконаних робіт ф. № КБ-2 на цю ж суму (832 693,20 грн.). При цьому без належної оцінки суду залишилося те, що у ТОВ "Мережасистем-Вуд" та ТОВ "Універсалбуд" відсутні умови для виконання будівельних робіт, а фактичний субпідрядник - виконавець складного комплексу будівельних робіт - в документах не вказаний.

Висновок суду про реальність господарської операції для цілей податкового обліку, тобто про відповідність даних, зазначених у первинних документах, об'єктивним обставинам вчинення господарської операції, повинен бути результатом належного аналізу зібраних у справі доказів.

Згідно з частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В разі надання податковим органом доказів, що документи, на підставі яких платник податків, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відсутність відповідних доказів може бути підставою для відмови в задоволенні позову платника податків щодо протиправності податкового повідомлення-рішення.

Оцінка доказів у справі судом першої інстанції не відповідає правилам оцінки доказів, встановленим нормами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України. Згідно з цією статтею суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

У судовому процесі позивач не підтвердив належними та допустимими доказами свої заперечення проти наданих податковим органом доказів.

Відтак, обставини щодо операцій з поставки, за якими позивач задекларував податковий кредит, які суд першої інстанції вважав встановленими, правильно визнані судом апеляційної інстанції недоведеними, що у свою чергу, свідчить про відповідність висновку апеляційного суду щодо наявності передбаченої статтею 202 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують правильність висновку суду апеляційної інстанції.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Дочірнього підприємства "ГСІ-Укрнафтогазбуд" Відкритого акціонерного товариства "Глобалбуд-Інжиніринг" залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.07.2013 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, визначених статтями 237-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Є.А. Усенко

Судді О.А. Веденяпін

М.П. Зайцев