Ухвала суду № 56646125, 15.03.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" березня 2016 р. м. Київ К/800/47567/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Іваненко Я.Л., Мойсюка М.І., Тракало В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Івано-Франківського міського військового комісаріату про визнання неправомірним та скасування висновку, за касаційною скаргою Івано-Франківського міського військового комісаріату на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2015 року, -

у с т а н о в и л а :

У травні 2015 року ОСОБА_4 звернувся з позовом до Івано-Франківського міського військового комісаріату (далі - комісаріат), в якому просив визнати неправомірним та скасувати висновок № 72/30/2172 від 20 травня 2015 року, яким встановлено придатність позивача до військової служби, зобов'язати вчинити певні дії та утриматись від вчинення дій до набрання законної сили судовим рішенням.

В обґрунтування вимог позивач посилався на незаконність спірного висновку, а тому просив задовольнити позов.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16 червня 2015 року в задоволенні позову відмовлено.

Оскаржуваною постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2015 року постанову суду першої інстанції скасовано, ухвалено нову постанову, якою позов задоволено частково, визнано неправомірним та скасовано спірний висновок.

У касаційній скарзі комісаріат, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального і порушення норм процесуального права, просить його рішення скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, в межах статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення скарги з таких підстав.

Судами встановлено, що за результатами проходження позивачем медичної комісії, комісаріатом прийнято висновок, оформлений довідкою №72/30/2171 від 20 травня 2015 року, в якому зазначено, що на підставі статті 52 пункту "г", статті 61 пункту "г", статті 54 пункту "г" графи II Розкладу хвороб, графи II ТДВ Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України ОСОБА_4 визнано придатним до військової служби.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи частково позов, суд апеляційної інстанції виходив з того, що при прийнятті спірного висновку відповідач порушив норми Положення про військово-лікарську експертизу.

Проте до такого висновку апеляційний суд дійшов без з'ясування дійсних прав та обов'язків сторін, в порушення норм матеріального і процесуального права виходячи з наступного.

Так, особливості проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи визначаються Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженим Наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402 (далі - Положення №402).

Відповідно до пункту 1.1. Положення №402, військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця (пункт 2.1 Положення).

Виходячи з буквального тлумачення вказаного пункту Положення слід дійти висновку, що постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії.

Суд апеляційної інстанції не звернув увагу на зазначені положення чинного законодавства та дійшов помилкового висновку про те, що відповідачем неправомірно оформлено оскаржуваний висновок (постанову) довідкою.

Посилаючись на пункт 1.8 розділу ІІ Положення №402 (в редакції чинній на момент винесення спірного висновку), якою передбачено, що тільки постанова ВЛК про непридатність військовослужбовців оформляється довідкою, суд апеляційної інстанції залишив поза увагою те, що вказана норма є спеціальною та не може бути застосовна до спірних правовідносин, оскільки стосується військовослужбовців іноземних держав, які навчаються у ВВНЗ, учбових центрах, а також тих, які прибули на виробничо-технічне навчання і консультації, до яких позивач не відноситься.

Передчасними є й висновки цього суду, щодо не об'єктивності оскаржуваного висновку з підстав відсутності у картці обстеження та медичного огляду позивача відомостей про виконання відповідачем підпунктів 3.4, 3.5 Положення.

Так, відповідачем у запереченні на апеляційну скаргу зазначалось про наявність у матеріалах справи доказів щодо проходження позивачем у зазначений період ЕКГ, флюорографічного обстеження органів грудної клітки, загальний аналіз крові, дослідження сечі, дослідження крові на цукор, проте судом апеляційної інстанції залишено вказане поза увагою.

Крім того, судом апеляційної інстанції не було досліджено питання об'єктивності оцінки стану здоров'я та придатності до військової служби ОСОБА_4, встановленої військово-лікарською комісією Івано-Франківського міського військового комісаріату і відповідає вона вимогам Положення.

Отже, неповне з'ясування судом дійсних обставин справи та порушення норм матеріального і процесуального права призвело до ухвалення рішення, яке не відповідає вимогам статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України щодо законності і обґрунтованості.

Тому рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а справа згідно правил частини 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України направленню на новий розгляд, оскільки суд касаційної інстанції не може встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судових рішеннях.

Керуючись статтями 223, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів Вищого адміністративного суду України,-

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Івано-Франківського міського військового комісаріату задовольнити частково.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2015 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам і оскарженню не підлягає.

Судді: Я.Л. Іваненко

М.І. Мойсюк

В.В. Тракало