Ухвала суду № 56645836, 15.03.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 березня 2016 року м. Київ К/800/21322/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Іваненко Я.Л., Мойсюка М.І., Тракало В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадже ння адміністративну справу з а позовом Управління Пенсійн ого фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будгаз ЛТД» про стягнення заборгованості, за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Тисмен ицькому районі Івано-Франків ської області на постанову Ів ано-Франківського окружного адміністративного суду від 5 лютого 2015 року та ухвалу Львівсь кого апеляційного адміністр ативного суду від 8 квітня 2015 року,-

у с т а н о в и л а :

У вересні 2009 року Управління Пенсійного фонду України в Тисмени цькому районі Івано-Франківс ької області (далі - УПФ) зв ернулося до суду з позовом про стягнення з Товари ства з обмеженою відповідаль ністю «Будгаз ЛТД» заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 11381,28 грн. за період листопад 2008 року - серпень 2009 року (далі - спірні витрати).

В обґрунтування позовних вимог послалось на порушення в ідповідачем частини 2 При кінцевих положень Закону Укр аїни від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про заг альнообов'язкове державне пе нсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV) та положення Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління ПФУ від 19 грудня 2003 року № 21-1, що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663 (далі - Інструкції), згідно з яким и підприємства та організаці ї мають відшкодовувати витра ти ПФУ на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах та просило про задоволення позову.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 5 лютого 2015 року, з алишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 8 квітня 2015 року позов задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будгаз ЛТД» на користь УПФ заборгованість по відшкодуванню сум витрат на виплату і доставку пільгових пенсій в загальному розмірі 355, 43 грн. В решті позову відмовлено.

У касаційній скарзі УПФ, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального і порушення норм процесуального права, просить їх рішення скасувати та задовольнити позов.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.

Судами встановлено, що Това риство перебуває на облі ку УПФ як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Як вбачається з матеріалів справи, колишнім працівникам Товариства, зокрема ОСОБА_4 і ОСОБА_5, призначено та виплачується Пенсійним фондом пільгова пенсія у відповідності з пунктом «б»-«з» статті 13 Закону №1788-ХІІ.

У квітні, травні, липні, жовтні 2008 року і січні 2009 року позивачем було сформовано та надісл ано на адресу відповідача роз рахунки фактичних витрат на в иплату та доставку вказаних п ільгових пенсій, однак кошти н а рахунок управління в рахуно к сплати пільгових пенсій так і не надійшли.

Фактично спір сторін зводиться за своєю суттю до визначення належного платника спірних витрат, оскільки, як ствер джує у своїх доводах відповід ач, він не є пр авонаступником орендного пі дприємства «Будгаз», а тому й не повинен нести зобов'язання п о відшкодуванню витрат на дос тавку і виплату пільгових пен сій по громадянам ОСОБА_4. і ОСОБА_5

Задовольняючи частково позов, суди попередніх інстанцій на підставі наявних у справі даних встановили і правильно виходили з того, що Товариство зобов'язане відшкодувати УПФ витрати на виплату та доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах працівникам згідно з Законом № 1788-XII, одн ак таке відшкодування ма є здійснюватись з врахув анням пропорційності відпра цьованого стажу, а саме за 6 місяців підтвердженої роботи громадян ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у Товаристві з обмеженою відповідал ьністю «Будгаз ЛТД». Інша ж част ина позовних вимог не підляга є задоволенню, оскільки Товар иство не є правонаступником о рендного підприємства «Будгаз», а тому таке не повинно ві дшкодовувати спірні витрати .

За приписами ст атті 37 Цивільного кодексу Української РСР (в редакції чинній на час припинення підприємства) юридична особа припиняється шляхо м ліквідації або реорган ізації (злиття, поділу або приєднання). При злитті і по ділі юридичних осіб майно (пра ва і обов'язки) переходить до нововиниклих юридичних осіб. П ри приєднанні юридичної особи до іншої юридичної особи її майно (права і обов'язки) переходить до останньої. Майно пер еходить в день підписання передаточного балансу, якщо інше не передбачене законом або постановою про реорганізацію.

В ході розгляду справи судами встановлено, що членами організації орендарів на ос нові власних коштів, приватиз аційних сертифікатів та майн а учасників Організації орен дарів було викуплено майно Ти сменицького орендного підпр иємства «Будгаз», що підтвердж ується договором купівлі-про дажу від 8 квітня 1994 року т а актом передачі майна орендн ого підприємства від 9 червня 1994 року.

На підставі пун кту 1 розпорядження Тисмениць кої районної державної адмін істрації Івано-Франківської області №217 від 24 червня 1994 року діяльність орендного підприємства «Будгаз» припинено та водночас згідно пункту 5 даного ро зпорядження зареєстровано у становчі документи Товарист ва з обмеженою відповідальні сть «Будгаз ЛТД».

Згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців реєстрація відповідача відбулась 24 червня 1994 року.

Факт того, що Товариство з о бмеженою відповідальність «Будгаз ЛТД» є новоствореною організацією, а не такою яка утворилась в результаті реорганізації попередньої, підтверджується наявним у матеріалах справи статутом товариства, в якому зазначено, що статутний фонд вказаного створено на підставі внесків учасників то вариства, майнових сертифікатів, власних коштів учасників товариства та майн а придбаного і переданого тов ариства організацією орендарів.

Оскільки в матеріалах спра ви відсутні докази того, що припинення орендного підприємства «Будгаз» відбулось з подальшою реорганізацією (злиття, поділу або приє днання) останнього та складан ням відповідного передавального балансу, у якому зазначено про передачу прав та обов'язків реорганізованого товариства тому що утворюється, тобто правонаступнику, с уди правильно виходили з того , що внаслідок викупу Організа цією орендарів всього майна о рендного підприємства «Будгаз» та на підставі розпоряджен ня Тисменицької районної дер жавної адміністрації Івано-Ф ранківської області, відбуло ся саме припинення підприємс тва шляхом ліквідації, у зв'яз ку з чим відповідач не може вважатись правонаступником вказаного підприємства.

Також, колегія суддів погоджується з висновками судів стосовно обов'язку Товариства щодо відшкодовування УПФ спірних витрат з врахуванням пропорційності відпрацьованого стажу на декількох підприємствах.

Процедура відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначена в Інструкції № 21-1.

За приписами підпункту 6.1. пункт у 6 Інструкції № 21-1 з роботодавців (крім тих, які є платниками фік сованого сільськогосподарського податку), підлягають відшкодуванню 100 % фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із ш кідливими і важкими умовами п раці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показн иків, затверджених постаново ю Кабінету Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

У відповідності з підпунктом 6.2. пункту 6 Інструкції № 21 витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що да є право на призначення цих пен сій на декількох підприємств ах, покриваються цими підприє мствами пропорційно стажу ро боти з урахуванням вимог абза цу третього підпункту 1 пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попе редніх місць роботи осіб він д одається до стажу, необхідног о для призначення пенсій на пі льгових умовах.

При визначенні частки сплати окремого підприємства стаж ураховується в місяцях (шляхом переведення років у місяці).

Якщо пенсія на пільгових умовах призначена із взаємним зарахуванням періодів роботи, передбачених статтями 13, 14 та 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», які дали право на цю пільгову пенсію, то відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку цих пенсій здійснюється тими підприємствами, на яких цей стаж було вироблено у розмірах, п ередбачених частиною 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Отже, беззаперечним є те, що у ро зумінні пункту 2 Прикінцевих п оложень Закону № 1058-IV та підпункт у 6.6 розділу 6 Інструкції, обов'язок з відшкодовування витрат на виплату та доставку пенсій, п ризначених відповідно до пун кту 2 Прикінцевих положень Зак ону № 1058-IV, в частині пенсій, призна чених у порядку статті 13 Закону № 1788-XII, покладений саме на підприємства. Однак згідно вимог підпункту 6.2. пункту 6 Інструкції № 21 відшкодування таких витрат має здійснюватись із застосуванням принципу пропорційності відпрацьованого стажу.

Судами попередніх інстанцій правильно застосовано до спірних відносин пропорційн ий порядок обрахування стажу та визначен о частку відповідача у зо бов'язаннях з відшкодування спірних витрат.

Рішення судів відповідають дійсним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, доводи касаційної скарги їх висновків не спростовують, такі ґрунтуються на помилковому трактуванні правових норм, а тому підст ав для скасування судових ріш ень колегія суддів не вбачає.

За правилами частини першої статті 224 Кодексу адміністратив ного судочинства України, суд касаційної інстанцій залиша є касаційну скаргу без задово лення, а судові рішення - без зм ін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Не може бути скасовано правильне і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Керуючись статтями 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинс тва України колегія суддів,-

у х в а л и л и л а :

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Тисменицько му районі Івано-Франківської області залишити бе з задоволення, а постанову Івано-Франківськог о окружного адміністративно го суду від 5 лютого 2015 року та ухв алу Львівського апеляційног о адміністративного суду від 8 квітня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у спр аві і оскарженню не підлягає.

Судді: Я.Л. Іваненко

М.І. Мойсюк

В.В. Тракало