Ухвала суду № 56645831, 15.03.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 березня 2016 року м. Київ К/800/989/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

при секретарі Калініні О.С.

за участю представників сторін:

позивача - Гунька О.В.

відповідача - Аландаренко Е.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області

на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.12.2014

та постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 01.10.2014

у справі № 816/1780/13-а

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат»

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» звернулось до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області № 0000051555/62 від 21.03.2013 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 7 199 791,64 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 3 599 895,82 грн. та № 0000061555/63 від 21.03.2013.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 01.10.2014, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.12.2014, позов задоволено; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000051555/62 від 21.03.2013 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 7 199 791,64 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 3 599 895,82 грн.; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000061555/63 від 21.03.2013.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій; прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Позивач в запереченнях на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, як законні та обґрунтовані.

Представником відповідача в судовому засіданні заявлено клопотання про реорганізацію відповідача із Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області на правонаступника - Кременчуцьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Полтавській області.

Відповідно до ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

Суд касаційної інстанції, розглянувши заявлене клопотання, дійшов висновку про його задоволення.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки ВАТ «Полтавський ГЗК» (ідентифікаційний код 00191282) з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок у банку за липень, жовтень, листопад 2011 року, березень, квітень, травень, серпень 2012 року, складено акт №1774/15.3-08/0019182 від 28.02.2013, в якому зафіксовано порушення: пп. 7.2.3 п. 7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198, п. п. 201.4, 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України та п. 1, п. 2 ст. 215, ст. 203, ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України та з урахуванням даних уточнюючих розрахунків та результатів розгляду скарги на акт від 28.11.2012 № 5035/15-507/00191282 та результатів акту документальної позапланової невиїзної перевірки за період з 01.01.2012 по 30.09.2012 від 18.02.2013 № 1507/22.5-09/00191282, в результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 7 202 127, в тому числі за: - липень 2011 року - 55 843 грн.; - жовтень 2011 року - 82 385 грн.; - листопад 2011 року - 3 227 грн.; - березень 2012 року - 248 751 грн.; - квітень 2012 року - 26 220 грн.; - травень 2012 року - 130 059 грн.; - серпень 2012 року - 6 655 642 грн. При цьому, в результаті встановлених порушень сума залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) зменшується за травень 2012 року на 31 265 грн.; п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України та п. 1, п. 2 ст. 215, ст. 203, ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України та з урахуванням даних уточнюючих розрахунків, в результаті чого завищено суму від'ємного значення по податку на додану вартість у розмірі 2 191 792 грн., в тому числі за: липень 2011 року - 9 790 грн.; листопад 2011 року - 83 965 грн.; серпень 2012 року - 2 098 038 грн.

На підставі результатів проведеної перевірки, 21.03.2013 відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0000051555/62 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 7 202 127 грн. та донарахування суми штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 3 601 063,50 грн.;

- № 0000061555/63 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 2 223 058 грн.

Позивач оскаржує до суду податкове повідомлення-рішення від 21.03.2013 № 0000051555/62 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 7 199 791,64 грн. та донарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 3 599 895,82 грн. та податкове повідомлення-рішення від 21.03.2013 № 0000061555/63 в повному обсязі.

Висновок про неправомірність включення позивачем до складу податкового кредиту лютого, липня та серпня 2012 року податку на додану вартість в загальному розмірі 1 897 420,63 грн., що вплинуло на зменшення за наслідками перевірки суми бюджетного відшкодування з ПДВ та розміру від'ємного значення ПДВ, відповідач обґрунтовує тим, що до складу податкового кредиту ВАТ «Полтавський ГЗК» включені незареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, по яким періоди, за які подано заяви зі скаргами, не відповідають періодам виписки податкових накладних.

Як встановлено матеріалами справи, позивачем у лютому, липні та серпні 2012 року включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість в загальному розмірі 1 897 420,63 грн. за результатами господарських операцій з ТОВ «Імпульс-Дон», ПАТ «ТК «Гірничі машини», ПАТ «Конекрейнс Україна», ТОВ «Український Торгівельний Дім «Белшина», ТОВ «НВК «Технополіс», ТОВ «Восток-Руда», ТОВ «НВП-Розліт», ВАТ «Борекс», ТОВ «Ганза», ЗАТ «Миколаївбудресурси».

Реальність здійснення господарських операцій між позивачем та вказаними контрагентами контролюючим органом під сумнів не ставилась.

Згідно реєстрів виданих та отриманих податкових накладних за лютий, липень та серпень 2012 року, податкові накладні, виписані ТОВ «Імпульс-Дон», ПАТ «ТК «Гірничі машини», ПАТ «Конекрейнс Україна», ТОВ «НВК «Технополіс», ТОВ «Восток-Руда» у липні 2012 року та податкова накладна, виписана ТОВ «Український Торгівельний Дім «Белшина» у червні 2012 року фактично були отримані позивачем від вказаних контрагентів у серпні 2012 року. Податкові накладні, виписані ВАТ «Борекс», ТОВ «Ганза», ЗАТ «Миколаївбудресурси» у січні 2012 року - отримані у лютому 2012 року, а податкова накладна, виписана ТОВ «НВП-Розліт» у травні 2012 року - отримана у липні 2012 року. У зв'язку з цим, ВАТ «Полтавський ГЗК» суми ПДВ згідно отриманих податкових накладних в загальному розмірі 1 897 420,63 грн. були включені останнім до складу податкового кредиту періодів, у яких ним фактично були отримані податкові накладні від зазначених контрагентів, тобто у лютому, липні та серпні 2012 року.

У зв'язку з тим, що ТОВ «Імпульс-Дон», ПАТ «ТК «Гірничі машини», ПАТ «Конекрейнс Україна», ТОВ «Український Торгівельний Дім «Белшина», ТОВ «НВК «Технополіс», ТОВ «Восток-Руда», ТОВ «НВП-Розліт», ВАТ «Борекс», ТОВ «Ганза», ЗАТ «Миколаївбудресурси» не зареєстрували у Єдиному реєстрі податкових накладних, виписані ними на користь позивача податкові накладні, ВАТ «Полтавський ГЗК» разом із деклараціями з ПДВ за лютий, липень та серпень 2012 року був поданий додаток № 8 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних) (Д8)», а також всі документи, що підтверджують факт придбання товарів у вищевказаних контрагентів.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з правомірності дій позивача щодо включення сум ПДВ до складу податкового кредиту в податкових деклараціях по ПДВ з врахуванням поданих заяв із скаргами на постачальників за лютий, липень, серпень 2012 року по податкових накладних, отриманих ВАТ «Полтавський ГЗК» в лютому, липні, серпні 2012 року, проте виписаних контрагентами-постачальниками в попередніх звітних періодах.

Суд касаційної інстанції погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Відповідно до пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Згідно з п. п. 200.1-200.3 ст. 200 зазначеного Кодексу сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду (п. 200.4 ст. 200 ПК України).

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 цього Кодексу право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 ПК України).

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної (п. 198.6 ст. 198 ПК України).

Згідно з п. п. 201.4, 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг; податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Відповідно до положень п. 201.10 ст. 201 зазначеного Кодексу податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Таким чином, подання платником заяви зі скаргою на постачальника з одночасним представленням первинних документів на підтвердження реальності виконання господарської операцій з придбання товарів, робіт (послуг) надає право платникові на включення до податкового кредиту сум ПДВ, навіть за наявності недоліків в оформленні податкової накладної та відсутності її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У справі, що переглядається, суди встановили, що позивачем було подано відповідну заяву до податкового органу з копіями належним чином оформлених первинних документів, які підтверджують факт здійснення господарських операцій з вищевказаними контрагентами.

Відхиляючи вказану заяву та додані до неї документи як підставу для формування податкового кредиту за спірними податковими накладними, відповідач безпідставно послався на право позивача подати відповідну заяву лише у звітному періоді виписки податкових накладних, адже такої вимоги пункт 201.10 статті 201 ПК України не містить.

У той же час, оскільки формування податкового кредиту з податку на додану вартість є правом платника, то використати таке право він може у будь-якому із звітних періодів за умови дотримання умов такого формування та у межах строку, встановленого пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, а саме - протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Як встановлено в судовому порядку з підтвердженням матеріалів справи, позивачем до податкового кредиту в спірних періодах були віднесені суми податку на додану вартість в межах 365-денного строку з дня виписки податкових накладних його контрагентами.

Враховуючи вказані обставини, відсутність порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Допустити заміну по даній справі відповідача - Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області її правонаступником - Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Полтавській області.

Касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.12.2014 та постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 01.10.2014 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий В.В. Кошіль Судді І.В. Борисенко О.А. Моторний