Ухвала суду № 56645829, 15.03.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" березня 2016 р. м. Київ К/800/49337/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23.09.2014

у справі № 826/8997/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АСТОР ПРЕСТИЖ»

до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АСТОР ПРЕСТИЖ» звернулось до суду з позовом про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві з проведення заходів зустрічної звірки, за результатами яких складено акт № 1102/26-55-22-08/38979733 від 08.04.2014 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «АСТОР ПРЕСТИЖ» (податковий номер 38979733) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.01.2014 по 28.02.2014»; визнання протиправними дій ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ ТОВ «АСТОР ПРЕСТИЖ» в електронній автоматизованій системі співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту (Податковий блок аналітична система співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань) в розрізі контрагентів на підставі акту № 1102/26-55-22-08/38979733 від 08.04.2014 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «АСТОР ПРЕСТИЖ» (податковий номер 38979733) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.01 по 28.02.2014»; зобов'язання ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві вилучити з діючих електронних автоматизованих систем співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту «Податковий блок аналітична система співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань) в розрізі контрагентів інформацію, внесену на підставі акту № 1102/26-55-22-08/38979733 від 08.04.2014 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «АСТОР ПРЕСТИЖ» (податковий номер 38979733) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.01 по 28.02.2014».

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.07.2014 в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.09.2014 скасовано постанову суду першої інстанції; позов задоволено; визнано протиправними дії ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві з проведення заходів зустрічної звірки, за результатами яких складено акт № 1102/26-55-22-08/38979733 від 08.04.2014 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «АСТОР ПРЕСТИЖ» (податковий номер 38979733) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.01 по 28.02.2014»; визнано протиправними дії ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ ТОВ «АСТОР ПРЕСТИЖ» в електронній автоматизованій системі співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту (Податковий блок аналітична система співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань) в розрізі контрагентів на підставі акту № 1102/26-55-22-08/38979733 від 08.04.2014 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «АСТОР ПРЕСТИЖ» (податковий номер 38979733) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.01 по 28.02.2014»; зобов'язано ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві вилучити з діючих електронних автоматизованих систем співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту «Податковий блок аналітична система співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань) в розрізі контрагентів інформацію, внесену на підставі акту № 1102/26-55-22-08/38979733 від 08.04.2014 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «АСТОР ПРЕСТИЖ» (податковий номер 38979733) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.01 по 28.02.2014».

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, як таке, що прийняте з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Позивач в запереченнях на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення апеляційного адміністративного суду - без змін, як законне та обґрунтоване.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві здійснено заходи щодо проведення зустрічної звірки ТОВ «АСТОР ПРЕСТИЖ», в результаті чого складено акт від 08.04.2014 № 1102/26-55-22-08/38979733 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «АСТОР ПРЕСТИЖ» (код за ЄДРПОУ 38979733) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.01 по 28.02.2014».

Вказаною звіркою встановлено порушення ТОВ «АСТОР ПРЕСТИЖ»: п. 187.1 ст. 187, п. 198.1 ст. 198, п. 198.2, п. 198.3 та п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період з 01.01 по 28.02.2014 на суму 108 017 618 грн. та завищення податкового кредиту з податку на додану вартість за вказаний період на суму 108 017 618 грн.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з правомірності дій Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо проведення заходів зустрічної звірки, за результатами яких складено акт № 1102/26-55-22-08/38979733 від 08.04.2014 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «АСТОР ПРЕСТИЖ» (податковий номер 38979733) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.01 по 28.02.2014»; самі по собі дії відповідача щодо внесення до автоматизованих інформаційних баз податкового органу відомостей про проведення податкової кваліфікації операцій платника податків та його контрагентів на підставі акта про неможливість проведення зустрічної звірки, а також їх використання (поширення) не впливає на права позивача у сфері податкових відносин; відповідних належних та допустимих доказів, які б доводили порушення прав та інтересів позивача, у зв'язку із вчиненням вищевказаних дій представником ТОВ «АСТОР ПРЕСТИЖ» суду надано не було.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, апеляційний адміністративний суд мотивував своє рішення тим, що в акті про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання лише засвідчується факт неможливості її проведення без встановлення висновків стосовно документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків, що виключає можливість перевіряючого органу робити висновки щодо реальності (нереальності) вчинення господарських операцій платником податків; під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, представник відповідача підтвердив, що податковим органом були здійснені коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту в автоматизованій системі співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі позивача та його контрагентів.

Однак, суд касаційної інстанції вважає висновок суду апеляційної інстанції передчасним та таким, що зроблений без повного та всебічного з'ясування обставин у справі.

Так, статтею 69 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Згідно зі ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто таким, що ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване судове рішення вказаним вимогам не відповідає.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного суду України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Крім того, відповідно до положень ст. 2, ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

Із наведених норм права випливає, що позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.

Проте ці рішення, дія або бездіяльність у будь-якому випадку повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

Відповідно до п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 цього Кодексу платникам податків надано право оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб), надані контролюючими органами податкові консультації.

Диспозиція цієї статті передбачає оскарження: дій службової особи контролюючого органу, які пов'язані з порушенням порядку проведення перевірки; дій, які полягають у перевищенні повноважень службовою особою щодо обмеження прав у можливості ознайомлення з результатами контрольного заходу; дій щодо проведення перевірки без установлених законом підстав та/або з порушенням вимог чинного законодавства тощо.

Відповідно до п. 4.4 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 22.04.2011 № 236, у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України. При подальшому залученні суб'єкта господарювання (посадових осіб суб'єкта господарювання) до проведення зустрічної звірки відповідальний підрозділ органу ДПС забезпечує проведення такої звірки.

Зважаючи на предмет позову у справі, колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що питання про можливість задоволення позовних вимог позивача, спрямованих на відновлення його прав щодо здійснених відповідачем заходів по проведенню зустрічної звірки та відображення в акті про неможливість проведення такої звірки певних висновків, має вирішуватися, виходячи із суті таких вимог та наявності спірних правовідносин.

Право на захист є самостійним суб'єктивним правом, яке з'являється у власника прав лише в момент їх порушення або оспорювання та реалізується в межах охоронюваних правовідносин, які при цьому виникли.

Враховуючи, що наслідком розв'язання публічно-правового спору по суті має бути захист порушеного суб'єктивного права позивача, то при розгляді даного спору щодо визнання протиправними дій відповідача (щодо здійснення заходів по проведенню зустрічної звірки та викладення в акті певних висновків) судами має бути встановлено, чи є оскаржувані дії відповідача такими, що породжують для позивача настання будь-яких юридичних наслідків і безпосередньо впливають на його права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

Крім того, відповідно до п. 61.1 ст. 61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (пп. 62.1.2 п. 62.1 ст. 62 ПК України).

Згідно зі ст. 71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Відповідно до пп. 72.1.1 п. 72.1 ст. 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла: від платників податків та податкових агентів, зокрема інформація: що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків; про застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів (п. 74.1 ст. 74 ПК України).

Отже, при розгляді даної справи необхідно дослідити відповідні обставини та встановити, чи впливають безпосередньо на права та обов'язки позивача оскаржувані дії, вчинені відповідачем, чи порушені права позивача (за захистом яких він звернувся до суду) та чи порушені вони саме вчиненням відповідачем дій щодо здійснення заходів по проведенню зустрічної звірки позивача, за результатами якої складено акт № 1102/26-55-22-08/38979733 від 08.04.2014 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «АСТОР ПРЕСТИЖ» (податковий номер 38979733) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.01.2014 по 28.02.2014», а також внесенням податковим органом до бази даних інформації на підставі такого акту про неможливість проведення зустрічної звірки позивача.

Вищевказані обставини та фактичні дані залишилися поза межами дослідження судом апеляційної інстанції, що, з урахуванням повноважень касаційного суду, виключає можливість перевірити Вищим адміністративним судом України правильність висновків суду апеляційної інстанції в цілому по суті спору.

Згідно з ч. ч. 2, 4 ст. 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом.

За вказаних обставин, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку про необхідність скасування рішення суду апеляційної інстанції та направлення справи на новий судовий розгляд до Київського апеляційного адміністративного суду.

При новому розгляді слід взяти до уваги вищезазначене та прийняти законне і обґрунтоване рішення відповідно до норм матеріального та процесуального права, надати належну правову оцінку обставинам у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23.09.2014 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до Київського апеляційного адміністративного суду.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ч. 6 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.

Головуючий В.В. Кошіль Судді І.В. Борисенко О.А. Моторний