Ухвала суду № 56645813, 15.03.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" березня 2016 р. м. Київ К/800/33/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Нововодолазької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області

на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2014

та постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.10.2014

у справі № 820/15229/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Віллон»

до Нововодолазької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Віллон» звернулось до суду, з урахуванням уточнення позовних вимог, з позовом про визнання протиправними дій Нововодолазької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області по внесенню інформації (змін) до підсистеми «Податковий аудит» ІС, «Податковий блок» на підставі акту перевірки від 06.08.2014 № 602/20-20-22-8/39075555; зобов'язання Нововодолазької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області вилучити з підсистеми «Податковий аудит» ІС, «Податковий блок» інформацію, що внесена на підставі акту перевірки від 06.08.2014 № 602/20-20-22-8/39075555.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20.10.2014, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2014, позов задоволено; визнано протиправними дії Нововодолазької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області щодо внесення інформації (змін) до підсистеми «Податковий аудит», ІС «Податковий блок» на підставі акту перевірки від 06.08.2014 № 602/20-20-22-8/39075555; зобов'язано Нововодолазьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Харківській області вилучити з підсистеми «Податковий блок» інформацію, що внесена на підставі акту перевірки від 06.08.2014 № 602/20-20-22-8/39075555.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 06.08.2014 Нововодолазькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Харківській області складено акт № 602/20-20-22-8/39075555 про результати позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість ТОВ «НВП «Віллон» за період з 01.03 по 31.05.2014.

У висновках акту перевірки зазначено, що господарська діяльність ТОВ «НВП «Віллон» за березень 2014 року, за квітень 2014 року, травень 2014 року має ознаки нереальності здійснення; порушення п. 198.3 ст. 198 ПК України, в результаті чого платником завищено податковий кредит всього в сумі 1 343 443 грн., в т.ч.: за березень 2014 року в сумі 398 998 грн., за квітень 2014 року в сумі 179 793 грн., за травень 2014 року в сумі 855 652 грн.; порушення ст. 185 ПК України, в результаті чого завищено податкові зобов'язання всього на суму 442 451 грн., в т.ч.: за березень 2014 року в сумі 400 395 грн., за квітень 2014 року в сумі 182 978 грн., за травень 2014 року в сумі 859 078 грн.

В судовому порядку встановлено, що Нововодолазькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Харківській області в підсистемі «Податковий аудит» АІС «Податковий блок» відображені дані про проведення відповідачем документальної перевірки, результати якої оформлені актом документальної позапланової виїзної перевірки № 602/20-20-22-8/39075555 від 06.08.2014, що підтверджено витягами з АІС «Податковий блок».

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що податковим органом не доведено правомірності дій щодо внесення інформації до підсистеми «Податковий аудит» АІС «Податковий блок» на підставі акту перевірки щодо показників податкового зобов'язання та податкового кредиту стосовно позивача.

Однак, висновки судів попередніх інстанцій є передчасними та такими, що зроблені без повного та всебічного з'ясування обставин у справі.

Статтею 69 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Згідно зі ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто таким, що ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувані судові рішення вказаним вимогам не відповідають.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного суду України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Крім того, відповідно до положень ст. 2, ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

Із наведених норм права випливає, що позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.

Проте ці рішення, дія або бездіяльність у будь-якому випадку повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

Відповідно до п. 61.1 ст. 61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (пп. 62.1.2 п. 62.1 ст. 62 ПК України).

Згідно зі ст. 71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Відповідно до пп. 72.1.1 п. 72.1 ст. 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла: від платників податків та податкових агентів, зокрема інформація: що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків; про застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів (п. 74.1 ст. 74 ПК України).

В даному випадку, судами не враховано, що питання про можливість задоволення конкретних позовних вимог платника податків, спрямованих на відновлення його прав, має вирішуватися, виходячи із суті заявлених вимог та наявності спірних правовідносин, які виникли безпосередньо між позивачем та контролюючим органом, протиправні дії якого, на суб'єктивну думку позивача, порушили його право. При цьому, факт порушення права позивача та, як наслідок, наявність спірних правовідносин потребують доведення та встановлення в ході судового розгляду справи.

Отже, судам попередніх інстанцій при розгляді даної справи необхідно дослідити відповідні обставини та встановити, чи впливають безпосередньо на права та обов'язки позивача оскаржувані дії податкового органу, чи порушені права позивача (за захистом яких він звернувся до суду) та чи порушені вони саме внесенням податковим органом до бази даних інформації про результати проведеної перевірки позивача.

Вищевказані обставини та фактичні дані залишилися поза межами дослідження судами першої та апеляційної інстанцій, що, з урахуванням повноважень касаційного суду (які не дають касаційній інстанції права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені судами попередніх інстанцій), виключає можливість перевірити Вищим адміністративним судом України правильність висновків судів попередніх інстанцій в цілому по суті спору.

Згідно з ч. 2 ст. 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

За вказаних обставин, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку про необхідність скасування рішень судів попередніх інстанцій та направити справу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді слід взяти до уваги вищезазначене та прийняти законне і обґрунтоване рішення відповідно до норм матеріального та процесуального права, надати належну правову оцінку обставинам у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Нововодолазької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області задовольнити частково.

Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2014 та постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.10.2014 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ч. 6 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.

Головуючий В.В. Кошіль Судді І.В. Борисенко О.А. Моторний