Ухвала суду № 56645233, 21.03.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

"21" березня 2016 р. Справа №910/541/15-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ільєнок Т.В.

суддів: Яковлєва М.Л.

Рудченка С.Г.

розглянувши матеріали

апеляційної скарги

Прокуратури міста Києва

на рішення Господарського суду міста Києва

від 13.10.2015

у справі № 910/541/15-г (суді: Спичак О.М.,

Андреїшина І.О., яковенко А.В.)

за позовом Заступника прокурора Шевченківського району

м. Києва в інтересах держави в особі:

1. Київської міської ради

2. Департаменту комунальної власності

м. Києва виконавчого органу Київської міської

ради (Київської міської державної

адміністрації)

до відповідачів: 1. Шевченківської районної у м. Києві

ради

2.Акціонерного товариства відкритого типу

"Компанія "Д.І.Б."

3.Товариства з обмеженою відповідальністю

"Дім на Пушкінській"

Треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідачів:

1.Приватний нотаріус Київського міського

нотаріального округу Петрова Світлана

Миколаївна

2. Публічне акціонерне товариство "Альфа-Банк"

Треті особі, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору, на стороні позивачів:

3. Управління охорони культурної спадщини

виконавчого органу Київської міської ради

(Київської міської державної адміністрації)

4. Департамент культури виконавчого органу

Київської міської ради (Київської міської

державної адміністрації) в особі Управління

збереження історичного середовища та охорони

об'єктів культурної спадщини

про визнання недійсним рішення, договорів купівлі-

продажу, визнання незаконними та скасування

свідоцтв про право власності, визнання права

власності та витребування майна

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора Шевченківського району міста Києва звернувся до Господарського суду міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради (позивач-1), Департаменту комунальної власності м.Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (позивач-2) з позовом до Шевченківської районної у місті Києві ради (відповідач-1), Акціонерного товариства відкритого типу "Компанія Д.І.Б." (відповідач-2), Товариства з обмеженою відповідальністю "Дім на Пушкінській", в якому просив:

- визнати недійсним рішення Старокиївської районної ради народних депутатів міста Києва від 04.02.1998 № 202 "Про передачу у власність АТВТ "Компанія Д.І.Б." будинків № 35-А, № 35-Б, № 37-А, № 37-Б по вул. Пушкінській у м.Києві, які підлягають реконструкції";

- визнати незаконними та скасувати свідоцтва про право власності на житлові будинки від 02.09.1998, що розташовані у м.Києві по вул. Пушкінській, № 35-А, № 35-Б, № 37-А, № 37-Б, видані 02.09.1998 Акціонерному товариству відкритого типу "Компанія Д.І.Б.";

- визнати недійсним договір купівлі - продажу будинку № 35-А по вул. Пушкінській у м.Києві, укладений 10.06.2010 між Акціонерним товариством відкритого типу "Компанія Д.І.Б." та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дім на Пушкінській";

- визнати недійсним договір купівлі - продажу будинку № 35-Б по вул. Пушкінській у м.Києві, укладений 10.06.2010 між Акціонерним товариством відкритого типу "Компанія Д.І.Б." та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дім на Пушкінській";

- визнати недійсним договір купівлі - продажу будинку № 37-А по вул. Пушкінській у м.Києві, укладений 10.06.2010 між Акціонерним товариством відкритого типу "Компанія Д.І.Б." та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дім на Пушкінській";

- визнати недійсним договір купівлі - продажу будинку № 37-Б по вул. Пушкінській у м.Києві, укладений 10.06.2010 між Акціонерним товариством відкритого типу "Компанія Д.І.Б." та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дім на Пушкінській";

- визнати право комунальної власності м.Києва на будинки № 35-А, № 35-Б, № 37-А, № 37-Б по вул. Пушкінській у м.Києві;

- витребувати від Товариства з обмеженою відповідальністю "Дім на Пушкінській" у комунальну власність територіальної громади м.Києва в особі Київської міської ради будинки № 35-А, № 35-Б, № 37-А, № 37-Б по вул. Пушкінській у м.Києві.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.10.2015 №910/541/15-г в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з прийнятим Рішенням, 03.11.2015 (що вбачається з відбитку вхідного штемпеля суду першої інстанції) Прокурор міста Києва звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати Рішення Господарського суду міста Києва від 13.10.2015 №910/541/15-г та прийняти нове судове рішення, за яким задовольнити позовні вимоги.

За Ухвалою КАГС від 10.11.2015 №910/541/15-г було відхилено клопотання прокурора про відстрочення сплати судового збору та його апеляційну скаргу на Рішення Господарського суду міста Києва від 13.10.2015 №910/541/15-г повернуто без розгляду з доданими матеріалами на 27 (двадцяти семи) аркушах з конвертом.

24.11.2015 Прокурор міста Києва повторно звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати Рішення Господарського суду міста Києва від 13.10.2015 №910/541/15-г та прийняти нове судове рішення, за яким задовольнити позовні вимоги.

За Ухвалою КАГС від 02.12.2015 №910/541/15-г вдруге було відхилено клопотання прокурора про відстрочення сплати судового збору та його апеляційну скаргу на Рішення Господарського суду міста Києва від 13.10.2015 №910/541/15-г повернуто без розгляду з доданими матеріалами на 24 (двадцяти чотирьох) аркушах з конвертом.

29.12.2015 Прокурор міста Києва звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просив скасувати Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 02.12.2015 №910/541/15-г, справу направити до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі. Крім того, Прокурор просив касаційний суд відстрочити або звільнити прокуратуру від сплати судового збору, у зв'язку з тим, що ЗУ "Про державний бюджет України на 2015 рік" видатки на сплату органами прокуратури судового збору не передбачені і відповідне фінансування не здійснювалося.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 03.02.2016 №910/541/15-г касаційну скаргу Прокуратури міста Києва повернуто без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 111(3) ГПК України, у зв'язку з несплатою судового збору та відхиленням клопотання про відстрочення його сплати.

10.03.2016 Прокурор міста Києва повторно звернувся до Київського апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просив скасувати Рішення Господарського суду міста Києва від 13.10.2015 №910/541/15-г та прийняти нове судове рішення, за яким задовольнити позовні вимоги.

Звертаючись з апеляційною скаргою втретє, прокурором було усунуто процесуальні недоліки та сплачено судовий збір за апеляційний перегляд даної справи у сумі 89 766,60 грн., що підтверджується Платіжним дорученням від 02.03.2016 № 198 на вказану суму. Водночас, в апеляційній скарзі Прокурор заявив клопотання про відновлення строку на апеляційне оскарження названого рішення місцевого господарського суду.

Перевіривши матеріали справи, розглянувши доводи Прокурора про причини пропуску процесуального строку на подання апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає поверненню, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи оскаржуване Рішення прийняте Господарським судом міста Києва - 13.10.2015, повний текст рішення оформлено, відповідно до ст.84 ГПК України - 19.10.2015 та надіслане сторонам 21.10.2015.

Відтак, останнім днем строку подання апеляційної скарги на Рішення Господарського суду міста Києва від 13.10.2015, відповідно до вимог ст.93 ГПК України є - 29.10.2015 (відлік почав перебіг з дати підписання судового рішення).

Втретє апеляційну скаргу Прокурором було подано лише 10.03.2016, що підтверджується відбитком поштового штампу суду першої інстанції, тобто із значним пропуском строку, (майже п'ять місяців) встановленого нормами Господарського процесуального кодексу України для подання апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1 ст.53 ГПК України господарський суд може відновити пропущений процесуальний строк за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи, якщо визнає причину пропуску строку поважною.

Отже, відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду виходячи з встановлення поважності причин пропуску строку. Поважними визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій.

Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він відновленню.

Таким чином, для відновлення процесуального строку суд має встановити наявність об'єктивно непереборних обставин, які перешкодили вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв'язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки, в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

Як вбачається зі змісту клопотання прокурора, на підтвердження поважності причин пропуску 10-денного процесуального строку він посилається на початкове звернення з апеляційною скаргою в межах строку оскарження, об'єктивну неможливість сплатити судовий збір раніше, та подальше повернення скарги Ухвалами Київського апеляційного господарського суду України від 10.11.2015 №910/541/15-г, від 02.12.2015 №910/541/15-г на підставі п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України та Ухвалою Вищого господарського суду України від 03.02.2016 №910/541/15-г на підставі п. 4 ч. 1 ст. 111(3) ГПК України, у зв'язку з несплатою судового збору та відхиленням клопотання про відстрочення його сплати.

Водночас, Прокурором зазначено, що у 2016 році передбачено фінансування органів прокуратури для сплати судового збору, який за подання даної апеляційної скарги прокуратурою міста Києва сплачено.

Тобто, подане Прокурором клопотання про відновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції мотивоване лише посиланням на усунення недоліків апеляційної скарги.

Виходячи зі змісту ст.ст. 52, 93 ГПК України недотримання порядку подання апеляційної скарги, строку її подання, неподання доказів підписання скарги уповноваженою особою, ненадіслання копії скарги сторонам по справі, так само як і неподання доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі у цей обмежений процесуальним законом часовий період не зупиняють перебігу вказаного строку.

В зв'язку з цим, скарга вважається фактично поданою лише за умов її належного оформлення, тобто в будь-який можливий момент після усунення недоліків, передбачених п.п.1-3 ч.1 ст.97 ГПК України.

Відтак, наявна реалізація заявником права на повторне звернення з апеляційною скаргою, передбаченого ч. 4 ст. 97 ГПК України, не тягне автоматичного визнання причин пропуску процесуального строку поважними та його відновлення.

При цьому колегія суддів вважає, що, з урахуванням п.2 ч.3 ст. 129 Конституції України, ст.42 ГПК України та ст.5 Закону України "Про судовий збір" (в редакції від 01.09.2015), само по собі очікування появи чи надходження на рахунок скаржника суми грошових коштів, необхідної для сплати судового збору, не є поважною причиною для відновлення пропущеного строку.

До того ж, чинне законодавство не забороняє сплату судового збору за заявника будь-якою іншою юридичною чи фізичною особою. (у даному випадку, позивачами в інтересах яких було заявлено позовні вимоги)

За таких обставин, колегія не приймає до уваги наведене у клопотанні обґрунтування підстав для поновлення пропущеного процесуального строку виключно правом на повторне звернення зі скаргою, оскільки пропуск строку стався не з поважних причин в розумінні ст.53 ГПК України, а передусім внаслідок попереднього порушення заявником норм процесуального закону, дотримання яких є обов'язковим для всіх учасників господарського процесу і залежить виключно від добросовісності скаржника. Підтвердженням цього є Ухвали Київського апеляційного господарського суду України від 10.11.2015 №910/541/15-г, від 02.12.2015 №910/541/15-г, якими апеляційну скаргу було правомірно повернуто без розгляду у зв'язку з допущеним заявником порушенням норм процесуального закону.

Зважаючи на викладене, усунення допущених процесуальних недоліків оформлення апеляційної скарги не може вважатися достатньою підставою для відновлення встановленого 10-денного строку апеляційного оскарження Рішення Господарського суду міста Києва від 13.10.2015 по даній справі.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що лише факт подання стороною клопотання про відновлення строку не зобов'язує суд автоматично відновити цей строк, оскільки клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи частини першої статті 53 ГПК України повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку.

Аналогічна правова позиція, що відсутності підстав для відновлення процесуального строку на апеляційне оскарження у зв'язку з усуненням процесуальних недоліків в частині сплати судового збору, викладена у Постановах Вищого господарського суду України від 01.02.2016 № 910/12806/15, від 04.03.2016 № 910/28297/14, від 25.02.2016 № 910/11081/15, від 25.01.2015 № 911/4526/14.

Приписами ч.2 ст. 93 ГПК України встановлено, що апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Відповідно до п. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги за клопотанням особи, яка його сплатила.

Враховуючи викладене, керуючись п. 4 ч. 1 ст. 97, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу позивача Прокуратури міста Києва на Рішення Господарського суду міста Києва від 13.10.2015 №910/541/15-г повернути без розгляду з доданими матеріалами на 24 (двадцяти чотирьох) аркушах з конвертом, в тому числі оргигінал Платіжного доручення від 02.03.2016 № 198 про сплату судового збору на суму 89 766,60 грн..

Копію ухвали Київського апеляційного господарського суду від 21.03.2016 надіслати учасникам апеляційного провадження.

Матеріали справи №910/541/15-г повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Т.В. Ільєнок

Судді М.Л. Яковлєв

С.Г. Рудченко