Ухвала суду № 56645219, 16.03.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 березня 2016 р.м.ОдесаСправа № 487/2204/15-а

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Андрощук В.В. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Коваля М.П.,

суддів - Домусчі С.Д.,

- Кравець О.О.,

за участю: секретар судового засідання - Курманова І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва на постанову Заводського районного суду м. Миколаєва від 13 грудня 2015 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва про визнання рішення протиправним, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 (далі - позивач, або ОСОБА_2) звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва (далі - відповідач, або УПФУ в Заводському районі м. Миколаєва), в якому, з урахуванням подальших уточнень і доповнень своїх вимог, просив: визнати протиправним рішення УПФУ в Заводському районі м. Миколаєва про неврахування при обчислені його пенсії довідки про заробітну плату, виданої ВАТ «Автотранспортне підприємство 14827» за № 29 від 02.02.2009 року; зобов'язати УПФУ в Заводському районі м. Миколаєва нарахувати йому пенсію з 13.03.2014 року, виходячи з заробітної плати, вказаної в довідці ВАТ «Автотранспортне підприємство 14827» за № 29 від 02.02.2009 року; зобов'язати УПФУ в Заводському районі м. Миколаєва донарахувати та виплатити йому недоотриману пенсію з 13.03.2014 року.

Постановою Заводського районного суду м. Миколаєва від 13 грудня 2015 року заявлений позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заявлених вимог в повному обсязі, наголошуючи, зокрема, на порушенні судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, що призвело до неправильного її вирішення.

Частиною 1 статті 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що в березні 2014 року позивач звернувся до УПФУ в Заводському районі м. Миколаєва із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах, оскільки працював водієм 1-го класу на автобусах на міських маршрутах по перевезенню пасажирів в Миколаївському автотранспортному підприємстві 14121 (АТП-14827 та ВАТ «АТП-14827»).

Крім інших документів, позивачем було надано УПФУ в Заводському районі м. Миколаєва оригінал довідки ВАТ «Автотранспортне підприємство 14827» за № 29 від 02.02.2009 року про його заробітну плату з травня 1982 року по квітень 1987 року.

Рішенням комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугою років при ГУПФУ в Миколаївській області № 7/1 від 28.05.2014 року позивачу було відмовлено в зарахуванні періоду роботи з 18.02.1992 року по 25.05.1998 року до пільгового стажу, у зв'язку з відсутністю первинних документів, які підтверджують пільговий характер роботи (водія пасажирського транспорту).

Постановою Заводського районного суду м. Миколаєва від 05.11.2014 року у справі № 487/6903/14-а, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.12.2014 року, задоволено адміністративний позов ОСОБА_2, визнано протиправним та скасовано рішення комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугою років при ГУПФУ в Миколаївській області № 7/1 від 28.05.2014 року про відмову в зарахуванні позивачу періоду роботи з 18.02.1992 року по 25.05.1998 року до стажу водія міського пасажирського транспорту для призначення пенсії на пільгових умовах, зобов'язано УПФУ в Заводському районі м. Миколаєва здійснити призначення та виплату позивачу з 13.03.2014 року пенсії за віком на пільгових умовах із зарахуванням його роботи з 18.02.1992 року по 25.05.1998 року до стажу водія міського пасажирського транспорту як пільгового відповідно до п. «з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Також, судом першої інстанції встановлено, що при призначенні позивачу пенсії, на підставі вказаного рішення суду, УПФУ в Заводському районі м. Миколаєва не було враховано при обчисленні її розміру надану позивачем довідку ВАТ «Автотранспортне підприємство 14827» за № 29 від 02.02.2009 року, мотивуючи це тим, що ВАТ «Автотранспортне підприємство 14827» 16.05.2011 року відповідно до рішення Господарського суду Миколаївської області від 28.04.2011 року про припинення юридичної особи у зв'язку з визнанням її банкрутом ліквідовано, в архівному відділі сектору інформації та використання документів ліквідованих установ Миколаївської міської ради документи особового складу ВАТ «Автотранспортне підприємство 14827» відсутні, у зв'язку із чим неможливо перевірити достовірність видачі довідки за № 29 від 02.02.2009 року, підтвердити її первинними документами та врахувати вказану довідку для розрахунку пенсії (лист УПФУ в Заводському районі м. Миколаєва від 02.03.2015 року).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що пенсійним органом не було доведено, що довідка про заробітну плату № 29 від 02.02.2009 року, видана ВАТ «Автотранспортне підприємство 14827», містить недостовірні дані або не відповідає формі для даного виду довідок, та враховуючи, що вини позивача в тому, що вказане підприємство при ліквідації не надало до архіву свої документи немає, а доказів дефектності довідки не встановлено, суд першої інстанції дійшов висновку, що неврахування її при обчисленні розміру пенсії є протиправним.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на викладене.

Відповідно до пункту 2 статті 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV, який набрав чинності з 01.01.2004 року, до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувались внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а за період до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати, з якої сплачувалися ці внески, - у межах сум, що відповідно до чинного раніше законодавства включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», і не перевищувала 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум.

Зазначене кореспондується і з пунктом 2.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Пенсійного фонду України за № 22-1 від 25.11.2005 року, де зокрема, зазначено, що довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за призначенням пенсії.

Як слідує із довідки № 29 від 02.02.2009 року про заробіток позивача, поданої ним для обчислення пенсії, вона відповідає належній формі довідок, встановлених для такого виду заробітної плати, має штамп організації, що її видав, підписи керівника та головного бухгалтера установи, скріплені печаткою ВАТ «Автотранспортне підприємство 14827», у довідці зазначені документи, на підставі яких вона видана - особові рахунки (а.с.6).

Пенсійним органом при перевірці вказаної довідки не встановлено, що вказана довідка має певні дефекти її оформлення чи містить недостовірні відомості.

Рішення Господарським судом Миколаївської області про припинення юридичної особи - ВАТ «Автотранспортне підприємство 14827» у зв'язку з визнанням її банкрутом прийнято 28.04.2011 року, тобто через три роки після видачі позивачу зазначеної довідки.

Отже, як вірно встановлено судом першої інстанції, довідка позивача про заробітну плату за 1982-1987 р.р. видана діючим на той час підприємством, на якому працював позивач, і є документом, передбаченим п. 2.10 Порядку та ст. 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Більш того, стаж роботи за вказаний період беззаперечно включено позивачем до загального стажу позивача при розрахунку пенсії.

За таких обставин посилання пенсійного органу на неможливість взяти до розрахунку числові показники заробітної плати, указані у довідці про заробітну плату позивача № 29 від 02.02.2009 року, виданої ВАТ «Автотранспортне підприємство 14827» за 1982-1987 р.р., та правомірне врахування заробітної плати за цей період саме з нульовими показниками, визнається колегією суддів безпідставним та таким, що не ґрунтується на приписах правових норм, а дії та рішення відповідача суперечать положенням частини 2 статті 19 Конституції України та частині 3 статті 2 КАС України, адже УПФУ в Заводському районі м. Миколаєва не доведено правомірність не виключення сум заробітної плати позивача за вказаний період, зазначених у довідці, та обґрунтованість врахування заробітної плати за цей період саме з нульовими показниками, як не надано і доказів того, що спірна довідка містить недостовірні відомості, або встановлені дефекти її оформлення.

Що стосується доводів апелянта про безпідставність зобов'язання судом першої інстанції при обрахуванні пенсії позивача врахувати вказану довідку саме з 13.03.2014 року, оскільки такі вимоги позивача заявлені поза межами строку, визначеного ст. 99 КАС України, колегія суддів також вважає безпідставними з огляду на викладене.

Так, як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, позивач звернувся із заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах 13.03.2014 року, проте відповідачем рішенням № 7/1 від 28.05.2014 року йому було відмовлено у призначенні такої пенсії.

Разом з тим, постановою Заводського районного суду м. Миколаєва від 05.11.2014 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.12.2014 року, за позовом ОСОБА_2 зобов'язано відповідача призначити йому з 13.03.2014 року пенсію за віком на пільгових умовах із зарахуванням його роботи з 18.02.1992 року по 25.05.1998 року до стажу водія міського пасажирського транспорту як пільгового відповідно до п. «з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Водночас, призначаючи позивачу пенсію, відповідачем не враховано при обчисленні розміру пенсії, яка призначається, довідки ВАТ «Автотранспортне підприємство 14827» за № 29 від 02.02.2009 року, про що позивача повідомлено листом від 02.03.2015 року.

Тобто, саме з тієї дати позивач і дізнався про порушення своїх прав щодо неврахування пенсійним фондом наданої ним довідки про отриману заробітну плату, оскільки до цього часу відповідачем взагалі йому було відмовлено у призначенні пенсії - фактично взагалі не прийнято до уваги подані ним документи.

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідач зобов'язаний при обрахунку пенсії позивача врахувати подану ним довідку про заробітку плату саме з 13.03.2014 року, оскільки саме з цієї дати за рішенням суду позивачу і було призначено пенсії, проте, виконуючи це рішення суду, після набрання ним законної сили в грудні 2014 року, відповідачем протиправно не було прийнято до уваги подану ним довідку про заробітну плату.

З огляду на викладене, оскільки доводи апеляційних скарг встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, відповідно до ст. 200 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва - залишити без задоволення.

Постанову Заводського районного суду м. Миколаєва від 13 грудня 2015 року - залишити без змін.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва (код ЄДРПОУ 20916468) на користь Державного бюджету України (отримувач коштів - УК у м. Одесі/Приморський р-н/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38016923; банк отримувача - ГУДКСУ в Одеській області; код банку отримувача (МФО) - 828011; рахунок отримувача - 31212206781008; код класифікації доходів бюджету - 22030101; призначення платежу - судовий збір, ПІБ апелянта чи назва установи, організації, що виступає апелянтом, Одеський апеляційний адміністративний суд, код ЄДРПОУ суду 34380461) несплачений судовий збір за подання апеляційної скарги на постанову Заводського районного суду м. Миколаєва від 13 грудня 2015 року в розмірі 80 (вісімдесят) гривень 39 коп.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів після набрання законної сили безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: М.П. Коваль

Суддя: С.Д. Домусчі

Суддя: О.О. Кравець