Постанова № 56645099, 22.03.2016, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" березня 2016 р.Справа № 916/4100/15Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Лисенко В.А.

Суддів: Гладишевої Т.Я., Ярош А.І.

При секретарі судового засідання: Кіртоки Л.В.

За участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1, за довіреністю б/н, від 21.03.2016р.;

від відповідача - ОСОБА_2, за довіреністю б/н від 20.11.2015р.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ЛАЕСКЕРАМІКА-УКРАЇНА

на рішення господарського суду Одеської області від 01.12.2015р.

по справі № 916/4100/15

за позовом Приватної фірми ЕВРОСТРОЙ

до Товариства з обмеженою відповідальністю ЛАЕСКЕРАМІКА-УКРАЇНА

про стягнення 55 360,75 грн.

Встановила:

У жовтні 2015 року Приватна фірма „ЕВРОСТРОЙ звернулась до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „ЛАЕСКЕРАМІКА УКРАЇНА про стягнення 55 360, 75 грн., з яких: 47 858,77 грн. сума попередньої оплати; 323,54 грн. 3% річних за користування чужими грошовими коштами; 7 178,77 грн. витрати на оплату послуг адвоката.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в порушення умов договору поставки відповідач не здійснив постачання товару за договором купівлі продажу, а тому повинен повернути позивачеві суму попередньої оплати.

Рішенням господарського суду Одеської області від 01.12.2015р. (суддя Демешин О.А.) позов задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „ЛАЕСКЕРАМІКА УКРАЇНА на користь Приватної фірми „ЕВРОСТРОЙ 47 856,48 грн. повернення попередньої оплати та 1 052,84 грн. судового збору. В решті позову відмовлено.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про існування зобов'язання відповідача перед позивачем повернути грошові кошти попередньої оплати за договором купівлі продажу у зв'язку з непоставкою товару у визначений договором строк. Суд частково задовольнив позов в частині стягнення основного боргу через допущену позивачем помилку в розрахунку ціни позову.

Суд відмовив у задоволенні позовної вимоги щодо стягнення 3 % річних, у звязку з відсутністю у відповідача перед позивачем існуванням грошових зобовязань, оскільки обов'язком відповідача була поставка товару, а не його оплата.

Також суд першої інстанції відмовив позивачу у задоволенні вимоги щодо стягнення з відповідача судових витрат на послуги адвоката з огляду на те, позивачем не надано доказів понесення таких витрат.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю ЛАЕСКЕРАМІКА-УКРАЇНА звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та винести нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу сторона наполягає на тому, що поставка за договором, укладеним між сторонами відбулась 04 липня 2015 року за домовленістю сторін шляхом передачі товару продавцем. Але позивач безпідставно в порушення умов Інструкції №П-6 від 15.06.65р. та №П-7 від 25.04.66р., затверджених Постановами Держарбітражу при РМ СРСР відмовився від товару, самостійно за відсутністю представника відповідача склав акт про поставку неякісного товару та повернув товар.

Також, сторона наполягає на тому, що за умовами договору передання товарів від Продавця до Покупця (відвантаження товару) за цим Договором здійснюється в строки 45 календарних днів на умовах самовивозу зі складу Продавця м. Одеса. До теперішнього часу позивач не намагався отримати товар шляхом, передбаченим умовами договору, а товар досі зберігається на складі відповідача.

Більш детальніше доводи зазначені у скарзі.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали та обставини справи на предмет надання їм попередньою судовою інстанцією належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм матеріального та процесуального права, згідно з вимогами ст. 101 ГПК України, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, 29.04.2015 року між Приватною фірмою ЕВРОСТРОЙ (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю ЛАЕСКЕРАМІКА-УКРАЇНА (продавець) було укладено Договір купівлі-продажу товарів № 29/1, за умовами якого Продавець зобов'язався передати у власність Покупця покрівельні матеріали (товар), а Покупець прийняти та оплатити товар на умовах даного Договору.

За умовами розділу 3 Договору купівлі-продажу товарів №29/1 від 29.04.2015 року Передання товарів від Продавця до Покупця (відвантаження товару) за цим Договором здійснюється в строки 45 календарних днів на умовах самовивозу зі складу Продавця м. Одеса. Продавець має право на дострокове передання товару Покупцеві за умови попереднього письмового погодження цього із Покупцем. Датою передання товару вважається дата вручення товару Продавцем Покупцю, що підтверджується видатковою накладною.

Відповідно до розділу 4 Договору, якість Товару відповідає технічним умовам. Товар, що підлягає обовязковій сертифікації, супроводжується сертифікатом відповідності. Спеціальні вимоги щодо якості товару вказуються у Специфікації. Товар за цим Договором має забезпечувати його повну придатність для використання у монтажі покрівлі, а також відповідати усім вимогам, що звичайно ставляться на ринку до аналогічних товарів. Упаковка, в якій відвантажується товар, повинна забезпечувати схоронність товару за визначених цим Договором умов транспортування та виключати негативні наслідки атмосферних впливів.

Пунктом 5.1. вищезазначеного Договору було встановлено, що Покупець проводить приймання Товару по кількості у відповідності до Інструкції про порядок приймання продукції виробничо - технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю, затвердженою постановою Держарбітражу при ОСОБА_3 СРСР від 15.06.65 р.№ П-6 та якості у відповідності до Інструкції про ' порядок приймання продукції виробничо - технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, затвердженою постановою Держарбітражу при ОСОБА_3 СРСР від 25.04.66 р.№ П-7.

В день підписання Договору Позивачу було виставлено рахунок № 8 на оплату товару, всього на суму 32904,22 грн.

29.04.2015 року Позивачем в повному обсязі було оплачено рахунок № 8, що підтверджується платіжним дорученням № 121.

30.06.2015 року Позивачем платіжним дорученням № 194 від 30.06.2015 року на рахунок Відповідача було перераховано 14954,26 грн., на підставі рахунку № 14 від 30.06.2015 року, в якості попередньої оплати за поставку товару.

Таким чином, позивач оплатив відповідачу по вищевказаному договору 47 856,48грн.

На підставі ст.ст. 629, 525, 526 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ч.1 ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

З матеріалів справи вбачається, що всупереч вищевказаним умовам договору, відповідач самостійно здійснив доставку товару з м.Одеси до м. Чугуїв на склад позивача, однак останній відмовився приймати цей товар посилаючись на його неналежну якість. Про невідповідність якості товару вимогам, необхідним для його використання за призначенням позивачем було складено Акт про поставку неякісного товару від 05.07.2015р. Після чого перевізник (водій ОСОБА_4В.) повернув товар на склад продавця, що підтверджує відповідач у відзиві на позов.

Умовами п.5.1.Договору вказано, що приймання товару покупцем здійснюється згідно умов Інструкції №П-6 від 15.06.65р. Та №П-7 від 25.04.66р., затверджених Постановами Держарбітражу при РМ СРСР.

Відповідно до пп. 14,15,16,19,20,22,26,29 умов Інструкції №П-7 при виявлені невідповідності якості, комплектності, маркування продукції, тари або упаковки вимогам стандартів, технічним умовам, договору або даним, зазначеним у маркуванні і супровідних документах, що посвідчують якість продукції, покупець зобовязаний призупинити прийом продукції і скласти акт, в якому зазначити характер виявлених дефектів, а також викликати для участі в прийманні продукції представника постачальника. Ці пункти Інструкції також визначають інші вимоги, зокрема щодо прав осіб у прийманні продукції за якістю, їх компетентності у питаннях визначення якості підлягаючої прийманню продукції, а також передбачають, що у разі неявки представника постачальника по виклику отримувача у встановлений строк, перевірка якості продукції здійснюється представником відповідної інспекції по якості продукції, а перевірка якості товарів - експертом бюро товарних експертиз або представником відповідної інспекції по якості. В разі відсутності таких в місці знаходження отримувача тощо, перевірка здійснюється за участю компетентного представника іншого підприємства або громадськості у встановленому порядку.

Виходячи з того, що поставка товару від 05.07.2015 року відбулась не за умовами договору, всупереч пункту 3.2 Договору без попереднього письмового погодження з позивачем, доводи апелянта про складання Акту про поставку товару від 05.07.2015 року Позивачем з порушенням вищевказаної Інструкції не приймаються до уваги. А тому доводи апелянта про односторонню відмову від договору у вигляді відмови отримання товару є безпідставними.

Оскільки позивачем товар повернутий продавцю, а продавцем він отриманий, судова колегія дійшла висновку про відсутність поставки товару.

Відповідно до ч.2 ст.693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Доводи апелянта про прострочення кредитора у вигляді того, що він не здійснив вибір товару само вивозом зі складу продавця, не приймаються на підставі такого.

Позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогою повернення попередньої оплати. Так, звертаючись 06.08.2015р. з даною вимогою, (а.с.19) ПФ "Еврострой" зазначало, що строк поставки товару спливає 14 серпня 2015 року, у разі непоставки товару у зазначений строк він вимагає повернення грошових коштів у строк до 20.08.2015 р.

Відповідач у цьому разі повинен був надати інформацію покупцю, де та коли саме він має можливість забрати товар, зазначений у договорі.

Матеріали справи не містять доказів щодо наявності товару на складі продавця, який позивач повинен протягом 45 днів з дня отримання попередньої оплати за товар.

Таким чином, доводи відповідача щодо порушення саме позивачем умов договору не приймаються до уваги.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції щодо стягнення сум попередньої оплати за договором виходячи з засад справедливості, добросовісності, розумності як складових конституційного принципу верховенства права, а також беручи до уваги те, що не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Стосовно відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення річних судом першої інстанції зроблено правильний висновок про те, що суми, що стягуються не є грошовим зобов'язанням, оскільки обов'язком відповідача була поставка товару, а не його оплата.

Даний висновок цілком відповідає змісту пункту 5.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013р. «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобовязань», яким зазначено, що обов'язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не виникає у випадках повернення коштів особі, яка відмовилася від прийняття зобов'язання за договором (стаття 612 ЦК України), повернення сум авансу та завдатку, повернення коштів у разі припинення зобов'язання (в тому числі шляхом розірвання договору) за згодою сторін або визнання його недійсним, відшкодування збитків та шкоди, повернення безпідставно отриманих коштів (стаття 1212 ЦК України), оскільки відповідні дії вчиняються сторонами не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав.

Відносно вимог про відшкодування послуг адвоката суд правомірно мотивував відмову у позові недоведеністю понесення таких витрат.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновки місцевого суду, колегія суддів вважає, що рішення місцевого суду прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, а підстави, передбачені ст. 104 ГПК України для його зміни чи скасування, відсутні. У зв'язку з таким апеляційна скарга залишається без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.99, 101, 103 п.1, 105 ГПК України, судова колегія -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „ЛАЕСКЕРАМІКА УКРАЇНА - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Одеської області від 01.12.2015р. по справі № 916/4100/15 - залишити без змін.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови підписано 23.03.2016р.

Головуючий суддя В.А. Лисенко

Суддя Т.Я. Гладишева

Суддя А.І. Ярош