Постанова № 56644883, 15.03.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" березня 2016 р. Справа№ 910/17713/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Руденко М.А.

суддів: Дідиченко М.А.

Пономаренка Є.Ю.

при секретарі: Дяченко Р.Г.

за участю представників сторін:

від позивача: Шиманська Н.В., Шиманський Д.В. ( довіреність від 05.01.2016р.)

від відповідача: Гембарська Н.Г. ( довіреність від 11.01.2016р.)

розглянувши апеляційні скарги публічного акціонерного товариства "Київський завод "Аналітприлад" та товариства з обмеженою відповідальністю "Алеф-принт"

на рішення господарського суду міста Києва від 05.10.2015

у справі № 910/17713/15 (суддя: Цюкало Ю.В.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Алеф-принт"

до публічного акціонерного товариства "Київський завод "Аналітприлад"

про розірвання договору, витребування майна із чужого незаконного володіння

ВСТАНОВИВ:

У липні 2015 року позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою до відповідача про розірвання Договору № 04/07 найму (оренди) нежитлового приміщення від 01.08.2014 року з 01.07.2015 року; витребування майна у кількості 138 шт., а саме: комп'ютер Еверест - 1 шт., ПК настільний - 1 шт., системний блок Пентіум 4 - 1 шт., котел Мотор Сич-60 - 1 шт., широкоформатний принтер Флора 2011 - 2 шт., широкоформатний принтер Мутон 1614Е - 2 шт., струйний принтер - 1 шт., широкоформатний принтер Мутон 130 - 1 шт., ламінаційна машина 1650 - 1 шт., лакіровальна машина - 1 шт., плоттер ріжучий - 1 шт., широкоформатний принтер ФлайДжет - 1 шт., ванночки ультразвукові - 3 шт., варежка (мохнатка) - 1 шт., вентилятор - 3 шт., ваги - 1 шт., вішалка - 1 шт., вінчестер зовнішній - 1 шт., голова для Мьюти - 1 шт., двері картонні - 4 шт., двері металопластикові - 1 шт., держатель рулона для Мьюти - 2 шт., ИБП - 1 шт., калькулятор - 3 шт., камера - 6 шт., комутатор - 1 шт., компресор - 1 шт., комплект для встановлення люверсів - 2 шт., кулер - 1 шт., маршрутизатор - 1 шг., машина для установлення люверсів - 1 шт., машина паяльна - 1 шт., машина сушильна - 1 шт., мікроволновка - 1 шт., молоток - 2 шт., монітор - 6 шт., набір інструментів - 1 шт., ноутбук - 1 шт., обігрівач - 1 шт., офісна вітрина - 1 шт., офісна тумба - 2 шт., офісний стіл - 6 шт., офісний стілець - 8 шт., офісна шафа - 2 шт., парковочна станція в сборі для Мьюти - 1 шт., плата відео захвата - 1 шт., прінтер офісний - 2 шт., пилосос - 1 шт, ракель войлочний - 1 шт., рекуператор - 1 шт., роліки протяжні для Мьюти - 22 шт., роутер - 2 шт., рулетка - 3 шт., сварочний апарат - 1 шт., системний блок - 9 шт., стабілізатор напруги - 1 шт., стойка для журналів - 1 шт., телефонний апарат - 4 шт., фанкойл - 4 шт., чайник електричний - 1 шт., шлюз телефонний - 1 шт.; стягнення 19 724,60 грн. збитків.

У серпні 2015 року позивач звернувся до суду із завою про зміну розміру позовних вимог б/н від 10.08.2015 року (а.с.47-49), у якій останній просить витребувати у відповідача майно: фанкойли - 4 шт. та стягнути збитки в розмірі 42 561,77 грн. Вказана заява була прийнята судом до розгляду на підставі ст. 22 ГПК України.

Рішенням господарського суду міста Києва від 05.10.2015 по справі № 910/17713/15 позовні вимоги, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, задоволено частково: витребувано у ПАТ "КИЇВСЬКИЙ ЗАВОД "АНАЛІТПРИЛАД" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЕФ-ПРИНТ" майно: фанкойли у кількості 4 (чотири) штуки та стягнуто з публічного акціонерного товариства "КИЇВСЬКИЙ ЗАВОД "АНАЛІТПРИЛАД" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЕФ-ПРИНТ" грошові кошти: 6 305,45 грн. збитків. В іншій частині позову відмовити.

Мотивуючи рішення, суд першої інстанції зазначив, що матеріалами справи належним чином було доведено, що у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору № 04/07 найму (оренди) нежитлового приміщення від 01.08.2014 року, а саме недопуском позивача до орендованих приміщень 15.06.2015 року, 26.06.2015 року, 30.06.2015 року та 01.07.2015 року, останньому завдано збитки за відсутність можливості користування об'єктом оренди та орендованим майном, яке знаходилось в приміщеннях саме у вказані дні, тому відповідачем завдано позивачу збитків на загальну суму 6 305,45 грн. (2 157,30 грн. збитків за недопуск до об'єкту оренди за 4 дні + 4 148,15 грн. збитків за недопуск до орендованого позивачем майна за 4 дні). Задовольняючи позовні вимоги про повернення фанкуйлів, вказав на те, що останні знаходяться на орендованому приміщенні, що підтверджується відеозаписом на DVD диску .

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач - ПАТ "Київський завод "Аналітприлад" звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 05.10.2015 у справі № 910/17713/15 скасувати , прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказав на те, що судом першої інстанції не було встановлено факту перебування фанкойлів у кількості 4 штук у приміщення відповідача в період дії договору або після його закінчення. Оскільки сам позивач зазначав, що немає жодних доказів, ні накладних, ні актів приймання-передачі, ні інших документів, за якими відповідач набув би фанкойли у кількості 4 штук, окрім відеозапису, який зроблений в невстановлений час в невстановленому місці. Отже відеозапис не доводить здійснення його в приміщенні відповідача, час та дату вказану позивачем, та не доводить факт передачі фанкойлів у кількості 4 штук відповідачу та факт їх перебування у приміщення відповідача. Крім того, стягнення судом першої інстанції збитків за не допуск до приміщення, є необґрунтованими, оскільки акти не допуску від 15.06.2015 року, 26.06.2015 року 30.06.2015 року та 01.07.2015 року не є належними доказами по справі оскільки підписані лише з боку позивача.

Крім того, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ТОВ "Алеф-принт" звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача прямі збитки у розмірі 36 256,32 грн. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказав на те, що матеріалами справи належним чином доведено що відповідач безпідставно обмежив доступ позивача до орендованих приміщень з 15.06.2015 року, на підставі заборгованості по орендній платі за іншим орендованим приміщенням та за іншим договором оренди. Отже загальний розмір збитків, завданих позивачу внаслідок порушенням зобов'язання відповідачем становить 14 561,77 грн.(плата за користування приміщенням) + 28 000,00 грн. (плата за користування орендованим обладнанням)= 42 561,77 грн.

Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 13.11.2015 року апеляційні скарги публічного акціонерного товариства "Київський завод "Аналітприлад" та товариства з обмеженою відповідальністю "Алеф-принт" прийнято до провадження та призначено справу № 910/17713/15 до розгляду.

18.02.2015 року через відділ документального забезпечення суду від представника позивача надійшли додаткові пояснення у справі.

12.02.2016 року через відділ документального забезпечення суду від представника відповідача надійшли заяви про долучення документів до матеріалів справи.

В подальшому у судовому засіданні декілька разів оголошувались перерви.

У судовому засіданні, 15.03.2016 року представник позивача підтримав вимоги своєї апеляційної скарги просив її задовольнити, рішення скасувати частково.

Представник відповідача, підтримав свої вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати, в задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 101 Господарського процесуального кодексу апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 01.08.2014 року між ТОВ "АЛЕФ-ПРИНТ" (орендар) та ПАТ "Київський завод "Аналітприлад" (орендодавець) укладено договір № 04/07 найму (оренди) нежитлового приміщення (договір або договір оренди).(т.1 а.с.9)

За умовами зазначеного договору, орендодавець передає, а орендар приймає в користування на строк дії договору нежитлові приміщення, а саме: приміщення площею 27,00 кв. м., яке розташоване на 1 поверсі, та приміщення площею 302,00 кв.м., яке розташоване на 2 поверсі нежитлової будівлі, яка заходиться за адресою: м. Київ, вул. Полковника Шутова, 16 (об'єкт оренди) (п. 1.1. договору) .

Пунктами 2.2. та 2.3. договору передбачено, що сплата орендарем плати за користування об'єктом оренди здійснюється після передачі об'єкта оренди за актом прийому-передачі нежитлового приміщення в оренду, згідно з умовами договору, в користування орендарю. Орендна плата за один кв. м. встановлена у розмірі 29,00 грн. на місяць. Загальна сума орендної плати за користування об'єктом оренди становить 11 449,00 грн.

Відповідно до п. 4.3.1. договору орендодавець зобов'язується забезпечити орендарю можливість користування об'єктом оренди з моменту передачі об'єкта оренди за Актом прийому-передачі нежитлового приміщення в оренду.

За актом прийому-передачі нежитлового приміщення в оренду від 01.08.2014 року об'єкт оренди передано відповідачем позивачу.( т.1 а.с.15)

Як вбачається з платіжних доручень № 1536 від 05.06.2015 року на суму 12 000,00 грн. та № 1549 від 17.06.2015 року на суму 5 522,54 грн.( т.1 а.с.16,18) на виконання умов договору оренди, позивачем було здійснено оплату орендних платежів.

Крім того, 02.04.2015 року між ТОВ "Аіст-Принт" та ТОВ "Алеф-Принт" укладено договір № 020401 здачі в операційну оренду основних засобів та 01.04.2015 року між ОСОБА_5 та ТОВ "Алеф-Принт" укладено договір № 01104-1 здачі в операційну оренду малоцінних необоротних активів, на підставі яких позивачем, в т.ч., було отримано в оренду майно, яке останній просить витребувати у відповідача в первісній редакції позовної заяви. (т.1 а.с.22,28)

Відповідно до акту надання послуг № 488 від 30.06.2015 року вартість оренди переданого на підставі договору № 020401 здачі в операційну оренду основних засобів від 02.04.2015 року майна за червень складає 28 000,00 грн.

Позивачем було оплачено оренду плату за Договором № 020401 здачі в операційну оренду основних засобів від 02.04.2015 року в сумі 88 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1550 від 23.06.2015 року.

15.06.2015 року, 26.06.2015 року, 30.06.2015 року та 01.07.2015 року відповідач не допустив працівників позивача до об'єкту оренди за адресою: м. Київ, вул. Полковника Шутова, 16, що підтверджується актами про недопуск в приміщення від 15.06.2015 року та від 26.06.2015 року (а.с.20,21) та файлами з відеозаписами з прохідної ПАТ "Київський завод "Аналітприлад", які містяться на DVD диску, який надано позивачем.

27.06.2015 року позивачем на адресу відповідача направлялась вимога, у якій перший вказав, що 15.06.2015 року та 26.06.2015 року його не допущено до орендованого приміщення та орендованого майна, яке знаходиться в приміщенні, у зв'язку із чим просить не допускати аналогічних порушень у майбутньому та надати доступ до об'єкту оренди (направлення вимоги підтверджується фіскальним чеком та описом вкладення) (т.1 а.с.36).

02.07.2015 року на адресу відповідача позивачем було направлено повторну вимогу, якою останній повідомляє про недопуск до орендованого приміщення 26, 27, 30 червня та 1, 2 липня 2015 року і просить поновити доступ до вказаного приміщення (направлення вимоги підтверджується фіскальним чеком та описом вкладення)( т.1 а.с.63).

Листом № 118 від 14.07.2015 року відповідачем повідомлено позивача про наявність права позивача використовувати орендовані приміщення відповідно до умов договору № 04/07 найму (оренди) нежитлового приміщення від 01.08.2014 року.( т.1 а.с.65)

24.07.2015 року позивач звернувся до Солом'янського РУ ГУ МВС України в м. Києві, у якому повідомляв про недопуск до нежитлових приміщень загальною площею 27,00 кв.м. та 302,00 кв.м., які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Полковника Шутова, 16.( т.1 а.с.66)

Додатковою угодою № 1 від 12.07.2015 року до договору № 04/07 найму (оренди) нежитлового приміщення від 01.08.2014 року, якою погодили, що договір припиняє свою дію 12.07.2015 року.( т.1 а.с.94).

З матеріалів справи вбачається, що Актами прийому-передачі обладнання від 12.07.2015 року та Актами прийому-передачі нежитлового приміщення з орендного користування від 12.07.2015 року позивачем повернуто відповідачу вантажний ліфт № 1756 та приміщення площею 27,00 кв. м., яке розташоване на 1 поверсі, та приміщення площею 302,00 кв.м., яке розташоване на 2 поверсі нежитлової будівлі, яка заходиться за адресою: м. Київ, вул. Полковника Шутова, 16.( т.1 а.с.95,96)

Позивач звернувся з позовними вимогами на підставі того, що відповідач чинив перешкоди у користуванні орендованих приміщень за договором № 04/07 найму (оренди) нежитлового приміщення від 01.08.2014 року, а саме 15.06.2015 року, 26.06.2015 року, 30.06.2015 року та 01.07.2015 року не допустив його до приміщення площею 27,00 кв. м., яке розташоване на 1 поверсі, та приміщення площею 302,00 кв.м., яке розташоване на 2 поверсі нежитлової будівлі, яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Полковника Шутова, 16, крім того, після узгодження сторонами припинення дії договору № 04/07 найму (оренди) нежитлового приміщення від 01.08.2014 року повернув не все майно, яке перебувало в орендованих приміщеннях, у зв'язку із чим просить витребувати у відповідача 4 фанкойли та стягнути збитки в розмірі 42 561,77 грн.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що оскільки відповідачем не повернуто 4 фанкойли, які знаходяться в об'єкті оренди за договором № 04/07 найму (оренди) нежитлового приміщення від 01.08.2014 року, що в свою чергу підтверджується файлом з відеозаписом на DVD диску, наданим позивачем, позовні вимоги у вказаній частині підлягають задоволенню на підставі ст. 400 ЦК України. Задовольняючи позовні вимоги про стягнення збитків, у зв'язку з відсутністю у позивача можливості користуватись орендованим приміщенням в розмірі 6 305,45 грн. ( 2 157,30 грн збитків за не допуск до об'єкта оренди за 4 дні = 4 148,15 грн. збитків за не допуск до орендованого майна) зазначив на те, що позивач був позбавлений можливості в цей час користуватись об'єктом оренди та орендованим майном, яке знаходилось в приміщеннях. В частині позовних вимог щодо стягнення збитків - відмовив.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції зважаючи на наступне.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Як передбачено ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Статтями 6, 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до п.4.3.1 договору № 04\07 найму (оренди) нежитлового приміщення від 01 серпня 2014 року орендодавець зобов'язався забезпечити орендарю можливість користування об'єктом оренди з моменту передачі об'єкта оренди за актом прийому -передачі нежитлового приміщення в оренду.

Пунктом 7.1 зазначеного договору визначено строк дії даного договору, що починається з моменту підписання акту прийому-передачі нежитлового приміщення в оренду і діє до 01 липня 2017 року. При цьому, відповідно до додаткової угоди №1 до договору №04\07 найму (оренди) нежитлового приміщення від 01.08.2014 року сторони домовились п.7.1 розділу 7 зазначеного договору викласти в наступній редакції: 7.1 цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами. Строк дії даного договору починається з моменту підписання акту прийому - передачи нежитлового приміщення в оренду і діє до 12 липня 2015 року.

12 липня 2015 року між сторонами підписаний акт прийому-передачі обладнання (а.с. 55 том 1) та акт прийому-передачі нежитлового приміщення з орендного користування ( а.с. 56 том 1). При цьому , вищевказані акти підписані без зауважень та претензій щодо неповернення майна, що належить орендарю в них не зазначалось.

Таким чином, з 12.07.2015 року договір № 04\07 найму оренди) нежитлового приміщення від 01 серпня 2014 року було припинено за погодженням сторін.

Водночас, звертаючись з позовними вимогами щодо повернення 4 фанкуйлів , позивач в підтвердження їх знаходження в орендованому нежитловому приміщенні надавав файли з відеозаписом на DVD диску.

Проте, колегія суддів вважає , що відеозапис на DVD диску не є належним підтвердженням знаходження вищевказаного обладнання на території орендованого приміщення, оскільки з відеозапису не видно дати проведення відео зйомки, а дата створення файла не може свідчити про наявність спірного майна в орендованому приміщенні.

Окрім того, позивач, орендуючи нежитлове приміщення в охоронюваному об'єкті, не надав будь які належні та допустимі докази, як то: накладні, акти приймання-передачі або інші документи, які б підтвердили факт перебування фанкойлів у кількості 4 штук у приміщенні відповідача в період дії договору № 04\07 найму(оренди) нежитлового приміщення від 01 серпня 2014 року або після його закінчення, тобто після 12.07.2015 року.

При цьому, за умовами пункту 2.7.4. договору 1 будь-які зміни в орендованому майні, зокрема: розміщення й підключення електроприладів потужністю більше 2 кВт (кондиціонерів, холодильників, обігрівальних чи інших приладів) можливе лише з письмової згоди орендодавця.

В матеріалах справи відсутні будь-які повідомлення, які б надходили на адресу відповідача, в період дії договору, з проханням розміщення та підключення на об'єкті оренди фанкойлів. Слід зазначити, що фанкойли є обігрівальними приладами , на встановлення і підключення яких за умовами договору потрібна письмова згода орендодавця.

Також, колегія суддів звертає увагу на те, що звертаючись з позовними вимогами про повернення майна 4 фанкуйлів позивач не визначив індивідуальних ознак витребовуваного з чужого незаконного володіння майна (речей), що, за визначенням ст. 184 ЦК України, вирізняють ці речі з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи їх. Вказана обставина, в свою чергу, не дає можливості щодо ідентифікації витребовуваного майна серед інших речей з такими ж родовими ознаками. Водночас, позивачем не надано належних доказів на підтвердження перебування саме спірного майна (з відповідними індивідуальними ознаками) у відповідача.

Вищевказані обставини суд першої інстанції при задоволенні позовних вимог про витребування у відповідача майна: фанкуйлів у кількості 4 чотири штуки не врахував та помилково прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в цій частині.

Щодо позовних вимог про стягнення збитків в розмірі 42 561,77 грн. колегія суддів зазначає на наступне.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: - втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); - доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно зі ст. 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Відповідно до ст. 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення:

1) протиправної поведінки;

2) шкоди;

3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою;

4) вини.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Кредитор, вимагаючи відшкодування збитків, має довести три перші умови відповідальності, зокрема факт порушення боржником зобов'язання, розмір збитків, причинний зв'язок. Вина боржника у порушенні презюмується та не підлягає доведенню кредитором.

Згідно з ч.ч. 1, 2, 4 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Положення ч. 2 ст. 623 ЦК України кореспондує положенням ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Отже, якщо кредитор пред'являє вимогу про відшкодування реальної шкоди та/або упущеної вигоди, він має надати докази наявності таких збитків (платіжні або інші документи, що підтверджують витрати, документи, що підтверджують наявність упущеної вигоди тощо).

Важливим елементом доказування наявності шкоди є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.

Таким чином, позивач повинен довести факт заподіяння йому збитків, розмір зазначених збитків та докази невиконання зобов'язань та причинно-наслідковий зв'язок між невиконанням зобов'язань та заподіяними збитками. При визначенні розміру збитків, заподіяних порушенням господарських договорів, береться до уваги вид (склад) збитків та наслідки порушення договірних зобов'язань для підприємства. Тоді як відповідачу потрібно довести відсутність його вини у спричиненні збитків позивачу.

Як свідчать акти надання послуг (т.2 а.с.46-50 ) позивачем було сплачено за червень 2015 року за договором №04/07 від 01.08.2014р.:

- Акт надання послуг №1592 від 30.06.2015р. (т.2 а.с.46) - оренда приміщення за

червень 2015р. - становить 11 449,20 грн.

- Акт надання послуг №1633 від 30.06.2015р. (т.2 а.с.47) - оренда ліфта за січень-

червень 2015р. - становить 3 600,00грн., за один місяць згідно Доповнення №1 до договору оренди (т.1 а.с.92) оренда ліфта становить 600 грн.

- Акт надання послуг №1704 від 30.06.2015 року (т.2 а.с.48) - відшкодування витрат електроенергії за червень 2015р.- становить 1597,87 грн. та відшкодування втрат і витрат на електрозабезпечення за червень 2015р. - становить 399,47 грн., разом 2 396,81 грн.

- Акт надання послуг № 1774 від 30.06.2015 року (т.2 а.с.49) - відшкодування витрат водопостачання та водовідведення за червень 2015 року - становить 14,48 грн. та відшкодування втрат по обслуговуванню каналізаційних мереж за червень 2015р. - становить 3,62 грн., разом становить 21,72 грн.

- Акт надання послуг № 1854 від 30.06.2015р. (т.2 а.с.50) - обслуговування об'єкта оренди за червень 2015 року - становить 987,00 грн.

Крім того як свідчать акти надання послуг (т.2 а.с.51-54 ) позивачем було сплачено з 01.07.2015 року по 12.07.2015 року (розірвання договору) за договором №04/07 від 01.08.2014р.:

- Акт надання послуг №1942 від 12.07.2015 року (т.2 а.с.51) оренда ліфта з 01 по 12 липня 2015р. - становить 232,26 грн.

- Акт надання послуг № 1943 від 12.07.2015 року ( т.2 а.с.52) відшкодування витрат водопостачання та водовідведення за липень 2015 року - становить 7,24 грн., відшкодування витрат по обслуговуванню каналізаційних мереж за липень 2015 року - становить 1,81 грн., разом становить 10,86 грн.

- Акт надання послуг № 1944 від 12.07.2015 року (т.2 а.с. 53) відшкодування витрат електроенергії за липень 2015р.- становить 1 985,79 грн. та відшкодування втрат і витрат на електрозабезпечення за липень 2015р. - становить 503,00 грн., разом 2 986,55 грн.

- Акт надання послуг №1945 від 12.07.2015р. (т.2 а.с.54) оренда приміщення з 01 по 12 липня 2015 року - становить 3 693,29 грн., обслуговування об'єкта оренди з 01 по 12 липня 2015 року становить 318,38 грн., разом становить - 4 814,00 грн.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору № 04/07 найму (оренди) нежитлового приміщення від 01.08.2014 року, а саме недопуском позивача до орендованих приміщень 15.06.2015 року, 26.06.2015 року, 30.06.2015 року та 01.07.2015 року, та відсутністю здійснювати виробничу діяльність з 1 липня 2015 року по 12 липня 2015 року останньому завдано збитки у вигляді сплаченої орендної плати та комунальних платежів, за відсутність можливості користування об'єктом оренди за період з 15.06.2015 по 12.07.2015 рік.

З вищезазначених Актів надання послуг вбачається, що позивач сплатив відповідачу оренду та витрати за користування орендованого приміщення за весь червень місяць 2015 року, тобто з 01.06.2015 по 30.06.2015 рік в загальному розмірі 15 454,73 грн., але враховуючи те, що позивач користувався орендованим приміщенням лише до 15.06.2015 року, отже за відсутність можливості користування об'єктом оренди за період з 15.06.2015 по 30.06.2015 року кошти мають бути повернуті орендарю в розмірі 7 727,37 грн. (за половину червня місяця).

З Актів надання послуг липень місяць 2015 року вбачається, що орендар сплатив за оренду та витрати за користування орендованого приміщення у за період з 01.07.2015 по 12.07.2015рік (розірвання договору), але враховуючи те, що позивач не користувався орендованим приміщенням в зазначений період, орендодавець має повернути кошти орендарю у розмірі 8 043,67 грн. (за період з 01.07.2015 по 12.07.2015 ).

Таким чином, дослідивши матеріали справи, колегія суддів здійснивши власний розрахунок, дійшла висновку, що матеріалами справи належним чином доведено, завдання збитків за відсутність можливості користування об'єктом оренди, тому орендодавець повинен повернути орендарю кошти у загальному розмірі 15 771,04 грн. (7 727,37 грн. + 8 043,67 грн.) за період не допуску позивача до орендованого приміщення з 15.06.2015 по 12.07.2015 рік.

При цьому колегія суддів вважає необґрунтованим посилання представника відповідача на лист від 14.07.2015 року за вих.. №118 , оскільки він був надісланий позивачу після укладення додаткової угоди №1 від 12 липня 2015 року, за умовами якої , а саме п.7.1. строк дії договору було змінено та зазначено, що договір оренди діє до 12 липня 2015 року(а.с54 том1). Окрім того, колегія суддів зазначає, що доказів того, що позивач ( орендар) знаходився в орендованому приміщенні у вищезазначений період та мав змогу здійснювати господарську дільяність відповідачем надано не було.

Також колегія суддів зазначає, про те, що оскільки позивачем у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України не заявлялось клопотань про можливість суду виходити за межі позовних вимог, то до стягнення з відповідача за порушення ним зобов'язання за договором оренди підлягає стягнення сума розмірі 14 561,77 грн., заявлена позивачем до стягнення за неможливість користування орендованим приміщенням.

Стосовно позовних вимог, щодо стягнення збитків за відсутність можливості користування орендованим майном, в розмірі 28 000,00 грн., яке знаходилось в приміщеннях , колегія суддів зазначає наступне.

У відповідності до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною (ст. 224 ЦК України).

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства (ст. 225 ЦК України).

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що в частині стягнення збитків за відсутність можливості користування орендованим майном в розмірі 28 000,00 грн., позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки в матеріалах справи відсутні будь які належні та допустимі докази які б підтверджували перебування майна в орендованому приміщенні. Платіжні доручення, щодо сплати за оренду обладнання,які містяться в матеріалах справи, за якими позивач сплачував оренду ТОВ «АІСТ ПРІНТ» не свідчать про перебування обладнання в орендованому приміщенні відповідача.

Отже, місцевий господарський суд при прийнятті оскарженого рішення наведеного не врахував, не повністю з'ясував обставини, що мають значення для справи натомість, виходячи з наявних в матеріалах справи доказів, виніс помилкове рішення.

Відповідно до ст. 104 ГПК України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення господарського суду міста Києва від 05.10.2015р. підлягає скасуванню, апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Алеф-принт" та публічного акціонерного товариства "Київський завод "Аналітприлад" задовольнити частково.

Керуючись ст. ст. 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Алеф-принт" та апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Київський завод "Аналітприлад" на рішення господарського суду міста Києва від 05.10.2015 року у справі № 910/17713/15 задовольнити частково.

Рішення господарського суду міста Києва від 05.10.2015 року у справі № 910/17713/15 скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково.

«Стягнути з публічного акціонерного товариства "Київський завод "Аналітприлад" (03067,м. Київ, вул. Полковника Шутова, буд.16, ідентифікаційний код юридичної особи:14311181) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Алеф-принт" (03065, м. Київ, проспект Космонавта Комарова, 42, ідентифікаційний код юридичної особи: 38076757) 14 561,77 грн. (плата за користування приміщенням), 566,90 грн. судовий збір за подачу апеляційної скарги та 2 472,17 грн. судовий збір за подачу позовної заяви.

В іншій частині позовних вимог відмовити.»

Видачу наказу доручити господарському суду міста Києва.

Матеріали справи №910/17713/15 повернути господарському суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя М.А. Руденко

Судді М.А. Дідиченко

Є.Ю. Пономаренко