Рішення № 5664482, 15.04.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 47/15215.04.09 За позовом Приватного підприємства «Торгтехніка» До Фізична особа підприємець ОСОБА_1

про стягнення 2003,59 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники:

Від позивача - Слюсар О.В. довіреність від 14.04.2009р.

Від відповідача - не зявився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 1359,90 грн. заборгованості за виконані роботи по Договору № 29 від 10.12.2007, інфляційних втрат 114,91 грн., 3% річних 83,31 грн., пені 445,47 грн., відшкодування витрат по сплаті державного мита 102,00 грн. та послуг інформаційно технічного забезпечення судового процесу-118,00 грн., а також витрати по оплаті послуг адвоката в розмірі 500,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.02.2009 було порушено провадження в справі № 47/152 та призначено її до розгляду на 31.03.2009, а ухвалою від 31.03.2009 - розгляд справи було відкладено до 15.04.2009.

В судовому засіданні 15.04.2009 представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Просив суд позов задовольнити посилаючись на те, що відповідачем всупереч умов Договору № 29 від 10.12.2007 не було здійснено у повному обсязі оплату за виконані роботи, оскільки позивач виконав роботи загалом на суму 38759,90 грн., які відповідачем було прийнято, але оплачено частково на суму 37400,00 грн. Заборгованість яку позивач просив стягнути в судовому порядку складає 1359,90 грн. Також позивачем було заявлено до стягнення штрафні санкції за порушення відповідачем умов Договору щодо строків оплати.

Представник відповідача в судові засідання 31.03.2009 та 15.04.2009 - не зявився, відзив та витребувані судом документи - не надав, причини неявки представників суду не повідомив. Через канцелярію Господарського суду м. Києва заяв та клопотань не направляв. Про проведення судового засідання був повідомлений належним чином за адресою, зазначеній у довідці Головного управління статистики у м. Києві. Також, суд зазначає про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив та витребувані документи через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням.

Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

10.12.2007 між позивачем ПП «Торгтехніка», як підрядником, та відповідачем ФОП ОСОБА_1, як замовником, було укладено Договір № 29, який підписано представниками замовника та підрядника та посвідчено печатками сторін, відповідно до умов якого підрядник зобовязався за дорученням замовника та у відповідності з «Технічним завданням»на свій власний ризик, виконати друк за умовами цього договору якісно, в повному обсязі та у строки обумовлені сторонами, а замовник зобовязався своєчасно та в повному обсязі прийняти та оплатити виконати роботи.

Умовами Договору № 29 від 10.12.2007 сторони погодили, що підрядник виконує покладену на нього роботу відповідно до вимог замовника, які передбачені ТЗ, щодо яких сторони дійшли згоди (п. 4.1), вартість робіт за цим договором визначена у додатку № 1 до даного договору (п. 6.4), оплата робіт здійснюється замовником в 3-дений строк з моменту укладення договору, платіж здійснюється у 100% розмірі згідно сумі викладеній у додатку № 1 до даного договору (п. 7.1.1), замовник за цим договором при порушені термінів оплати виконаних робіт несе наступну відповідальність: замовник сплачує підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на кожен день прострочення, але не більше 10% від загальної суми договору (10.8), згідно з додатком № 1 загальна вартість робіт складає 79000,00 грн.

Відповідно до накладних до Договору № 29 від 10.12.2007р., а саме: № ТП-000804 від 18 грудня 2007р. на суму 4445,90 грн., № ТП-000857 від 27 грудня 2007р. на суму 11324,00 грн., № ТП-0000062 від 22 січня 2008р. на суму 17290,00 грн., № ТП-0000129 від 07 лютого 2008р. на суму 5700,00 грн., підписаних повноважними представниками позивача (підрядника) та відповідача (замовника), посвідчених печатками сторін (належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні по справі), загальна вартість виконаних позивачем та прийнятих відповідачем робіт складає 38 759,90 грн.

Згідно з виписками з банку по особовому рахунку позивача, відповідач перерахував на рахунок позивача за виконані роботи по Договору № 29 від 10.12.2007 грошові кошти в сумі 37400,00 грн.

Як зазначив позивач у позові, відповідач здійснив часткову оплату виконаних робіт по Договору № 29 від 10.12.2007р. на суму 37400,00 грн., а заборгованість в розмірі 1359,90 грн. погашена ним не була і станом на момент звернення до суду дорівнює сумі 1359,90 грн.

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно статті 317 Господарського кодексу України загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобовязується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобовязується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно статті 838 Цивільного кодексу України, підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку. Замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.

Вимогами статті 846 Цивільного кодексу України визначено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Стаття 853 Цивільного кодексу України встановлює обов'язок замовника прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові, в іншому випадку він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Вимогами статті 854 Цивільного кодексу України визначено, що замовник зобовязаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи, за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк, або, за згодою замовника, - достроково

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивач, як виконавець, згідно пункту 1.1 Договору № 29 від 10.12.2007 виконав друк у відповідності з «Технічним завданням»на суму 38 759,90 грн., які відповідачем було прийнято, що підтверджується накладними на суму 38 759,90 грн., а відповідач свої зобовязання по повній оплаті виконаних позивачем робіт у строк передбачений п. 7.1 (в 3-денний термін з моменту укладення договору) не виконав у повному обсязі, а лише здійснив часткову оплату в сумі 37 400,00 грн. Оплата в сумі 1359,90 грн. здійснена відповідачем не була, доказів протилежного станом на момент вирішення спору суду надано не було.

Таким чином, суд дійшов висновку, що на даний час у відповідача перед позивачем по Договору № 29 від 10.12.2007 існує непогашена заборгованість в сумі 1359,90 грн., а тому суд визнає вимогу позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за виконані позивачем, але не оплачені відповідачем у повному обсязі роботи в сумі 1359,90 грн. - законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Також, позивачем заявлено вимоги, про стягнення з відповідача за прострочення виконання грошового зобовязання по повній оплаті наданих послуг по Договору 29 від 10.12.2007р., а саме: 114,91 грн. - інфляційних втрат, 83,31 грн. 3% річних, 445,47 грн. пені, а також відшкодувати витрати по оплаті послуг адвоката в сумі 500,00 грн.

Відповідно до ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, а саме як сплата неустойки так і відшкодування збитків.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 230 Господарського кодексу України встановлює, що штрафні санкції це господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Суд враховуючи те, що відповідач не виконав у повному обсязі свого зобовязання по оплаті виконаних позивачем робіт по договору № 29 від 10.12.2007р. в сумі 1359,90 грн. у строк передбачений п. 7.1 (в 3-денний термін з моменту укладення договору), оплата в сумі 1359,90 грн. здійснена відповідачем не була, та враховуючи те, що відповідач здійснював часткову оплату з порушенням строків, дійшов висновку, що вимоги про стягнення з відповідача пені, 3% річних, інфляційних втрат є законними та обґрунтованими. Згідно доданих до позовної заяви розрахунків втрат від інфляції, 3% річних, та пені в період прострочення відповідачем виконання зобовязання по оплаті за виконані роботи, які судом перевірені і з якими суд погоджується, сума втрат від інфляції складає 114,91 грн., 3% річних - 83,31 грн., пені - 445,47 грн., а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача втрат від інфляції, 3% річних, та пені є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Також позивачем заявлено вимогу про відшкодування з відповідача витрат по оплаті послуг адвоката в сумі 500,00 грн. Але враховуючи те, що позивачем не надано в обґрунтування заявленої вимоги доказів фактичного надання послуг адвоката та доказів понесених витрат на оплату послуг адвоката, враховуючи те, що ухвалами суду у справі у позивача неодноразово вимагались відповідні підтверджуючі документи, але ним надані не були, суд дійшов висновку що вимога позивача про стягнення з відповідача витрат по оплаті послуг адвоката в сумі 500 грн. підлягає залишенню без розгляду на підставі пункту 5 статті 81 Господарського процесуального кодексу України. Суд звертає увагу позивача, що він не позбавлений права звернутись з відповідною вимогою до суду в загальному порядку після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду в частини стягнення 500,00 грн. послуг адвоката.

З огляду на викладене, вимоги позивача підлягають задоволенню частково, а саме: 1359,90 грн.- сума основного боргу, втрати від інфляції - 114,91 грн., 3% річних - 83,31 грн., пені - 445,47 грн.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 80, 81, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1, місцезнаходження: АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_2 в КГРО КБ Приватбанк м. Київ, МФО 321842), а у випадку відсутності коштів з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Приватного підприємства «Торгтехніка-ПАК»(код ЄДРПОУ 34887052, місцезнаходження: 21032 м. Київ, вул. Нечуя Левицького, 14, р/р 26007001677001 в ВФ ТА Укрінбанк, МФО 302333) суму заборгованості 1359 (тисяча триста пятдесят девять) грн. 90 коп., 3% річних 83 (вісімдесят три) грн. 31 коп., втрат з урахуванням індексу інфляції 114 (сто чотирнадцять) грн. 91 коп., пені 445 (чотириста сорок пять) грн. 47 коп., а також 102 (сто дві) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Позов в частині стягнення з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 витрат Приватного підприємства «Торгтехніка-ПАК»по оплаті послуг адвоката в сумі 500 грн. - залишити без розгляду на підставі пункту 5 статті 81 Господарського процесуального кодексу України.

4.Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

5.Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Станік С.Р.

Дата підписання рішення 14.05.2009