Ухвала суду № 56644802, 22.03.2016, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

22.03.2016 Справа № 912/5018/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Дарміна М.О. (доповідач)

суддів: Березкіної О.В., Чус О.В.

розглянувши апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області на рішення господарського суду Кіровоградської області від 22.02.2016 року по справі № 912/5018/15

за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Зоря"

до відповідача: Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Ульяновської районної державної адміністрації

про визнання права на поновлення договору, визнання додаткової угоди укладеною

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 22.02.2016 року по справі № 912/5018/15 (суддя Змеул О.А.) позов задоволено.

Визнано за Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Зоря" переважне право на поновлення на тих самих умовах і на той самий строк договору оренди землі щодо земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Лозуватської сільської ради Ульяновського району Кіровоградської області площею 3,60 га, кадастровий номер 3525584800:02:000:9005 зареєстрованого в Ульяновському відділенні № 22 Кіровоградської регіональної філії Центру державного земельного кадастру, про що у Розділі 4 "Записи державної реєстрації договорів оренди землі" Книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі по Лозуватській сільській раді вчинено запис від 22 березня 2006 року № 3.

Визнано укладеною між Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Зоря" додаткову угоду до договору оренди землі, зареєстрованого у Ульяновському відділенні № 22 Кіровоградської регіональної філії Центру державного земельного кадастру 22 березня 2006 року за № 3 на тих самих умовах, які були передбачені договором оренди земліу редакції, викладеній у судовому рішенні.

Стягнуто з Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Зоря" судовий збір у розмірі 2 436, 00 грн.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення господарського суду та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Крім того, в апеляційній скарзі Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області просить суд звільнити (відстрочити) його від сплати судового збору за подання апеляційної скарги без обґрунтування причин та без надання доказів.

Подана апеляційна скарга не приймається до розгляду і підлягає поверненню на підставі наступного.

Частиною 3 статті 93 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Відповідач не виконав вимоги Господарського процесуального кодексу України та не надав доказів сплати судового збору.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Порядок і розмір сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду встановлено Законом України «Про судовий збір».

Згідно зі ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Відповідно до п. 3.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін.

Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

При цьому оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.

Таким чином обґрунтування звільнення (відстрочення) від сплати судового збору є правом суду, а не його обов'язком, при цьому єдиною підставою для вчинення судом зазначених у наведеній нормі дій є врахування ним майнового стану сторони. Обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону.

Відповідач не надав ані обґрунтування причин несплати судового збору, ані доказів в підтвердження його майнового стану, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору.

Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав, визначених ст. 8 Закону України "Про судовий збір", для звільнення (відстрочення) відповідача від сплати судового збору, тому заявлене в апеляційній скарзі клопотання відповідача не підлягає задоволенню.

Частиною 4 статті 97 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2 і 3 частини першої цієї статті, апеляційна скарга може бути подана повторно.

Слід звернути увагу скаржника, що при повторному зверненні із апеляційною скаргою має бути подано клопотання про відновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги. При цьому, зазначене клопотання подається в будь-якому випадку пропуску строку незалежно від причин, які зумовили цей пропуск.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 86, п. 3 ч.1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про звільнення (відстрочення) від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Кіровоградської області від 22.02.2016 року по справі № 912/5018/15.

Апеляційну скаргу повернути Головному управлінню Держгеокадастру у Кіровоградській області без розгляду.

Додаток: апеляційна скарга б/н від 15.03.2016р. з доданими до неї документами всього на 08 аркушах; конверт.

Головуючий суддя М.О.Дармін

Суддя О.В.Березкіна

Суддя О.В.Чус