Ухвала суду № 56643416, 22.03.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

22.03.16р. Справа № 904/463/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотехцентр-3000", м. Лубни Полтавської області

до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля", м. Павлоград Дніпропетровської області

про стягнення 37345,14 грн

Суддя Воронько В.Д.

Представники:

від позивача: директор Дніпропетровської філії ОСОБА_1, довіреність № 348 від 31.12.2015;

від відповідача: представник ОСОБА_2, довіреність № ББУ/ПУ261/П/15 від 18.12.2015

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Автотехцентр-3000" (далі - позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за поставлений товар у сумі 35 566,80 грн та пені в сумі 1 778,34, з посиланням на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки № 1400-ПУ-УМТС, укладеного між сторонами 03.08.2015.

Відповідачем 15.03.2016 надано відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечив, вважає, що позивачем не доведено факт його порушення строку на виконання грошового зобов'язання, а отже у задоволенні позову слід відмовити.

В судовому засіданні 15.03.2016 на підставі ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 22.03.2016.

22.03.2016 представниками сторін подано до суду заяву про затвердження мирової угоди.

Дослідивши матеріали справи, подані сторонами документи, заслухавши представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

03 серпня 2015 року між ТОВ "Автотехцентр-3000" (постачальник) та ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" (покупець) було укладено договір поставки № 1400-ПУ-УМТС, за умовами якого постачальник зобов'язується поставити у власність покупця продукцію, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити поставлену у його власність продукцію відповідно з умовами договору.

Пунктом 5.4. договору передбачено, що розрахунки за поставлену постачальником продукцію по цьому договору здійснюються покупцем в порядку та строки узгоджені сторонами у відповідних специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до пункту 5 специфікації до договору розрахунки за продукцію, що постачається постачальником по цій специфікації до договору, здійснюється покупцем шляхом безготівкового перерахунку грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 5 (п'яти) робочих днів з 30 календарного дня з дати поставки продукції на підставі отриманого покупцем рахунка.

Пунктом 6.8 договору передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати продукції, покупець, по письмовій вимозі постачальника сплачує постачальнику неустойку у вигляді пені, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки оплати від вартості своєчасно не оплаченої продукції, однак не більше 5 % від вартості своєчасно не оплаченої продукції.

На виконання умов договору, постачальник поставив покупцю продукцію (запчастини), що підтверджується видатковими накладними:

№ 1535/3 від 09.10.2015 на загальну суму 18 286,80 грн, строк оплати якогої до 14.11.2015;

№ 1654/3 від 28.10.2015 року на загальну суму 17 280,00 грн, строк оплати якогої до 04.12.2015.

Однак, в порушення умов договору отримана відповідачем продукція не була оплачена.

Таким чином, сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 35 566,80 грн.

30.11.2015 відповідачу була направлена претензія № 309 з вимогою оплатити заборгованість в розмірі 35 566,80 грн, яка залишена останнім без відповіді та виконання.

Неналежне виконання відповідачем зобов'язання щодо оплати поставленої продукції і стало причиною звернення позивача до суду з цим позовом.

Предметом спору у цій справі є стягнення з відповідача основного боргу у сумі 35 566,80 грн за поставлений товар та нарахованої пені у сумі 1 778,34 грн.

Відносно заяви сторін про затвердження мирової угоди, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1-4 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами. До прийняття відмови позивача від позову або до затвердження мирової угоди сторін господарський суд розяснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін. Мирова угода може стосуватися лише прав і обовязків сторін щодо предмету позову. Про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі.

Розглянувши подану мирову угоду, перевіривши повноваження представників сторін на вчинення дій щодо її підписання (зі сторони позивача вона підписана директором філії ОСОБА_1, який діє на підставі довіреності № 348 від 31.12.2015, а зі сторони відповідача представником ОСОБА_3, яка діє на підставі довіреності № ББУ/ПУ263/П/15 від 18.12.2015), суд встановив, що умови укладеної між сторонами мирової угоди б/н від 22.03.2016 у цій справі стосуються лише прав та обовязків сторін щодо предмету спору. Одночасно суд розяснив представникам сторін правові наслідки укладення мирової угоди та припинення провадження у справі, які передбачені ч. 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, якими є недопущення повторного звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Відповідно до п.п. 3.19 п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" одним із способів вирішення господарського спору є мирова угода сторін, яка може стосуватися лише прав і обовязків сторін щодо предмета позову (частини перша і третя статті 78 ГПК). Мирова угода підписується особами, уповноваженими представляти сторони в господарському суді (стаття 28 ГПК). Треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, користуються усіма правами позивача (частина третя статті 26 ГПК) і, отже, вправі укладати мирові угоди на загальних підставах. Мирова угода може бути укладена і стосовно певної частини позовних вимог. Умови мирової угоди мають бути викладені чітко й недвозначно з тим, щоб не виникало неясності і спорів з приводу її змісту під час виконання. Суддя має розяснити сторонам процесуальні наслідки припинення провадження зі справи, зазначивши про це в ухвалі. В ухвалі про затвердження мирової угоди у резолютивній частині докладно й чітко викладаються її умови і зазначається про припинення провадження у справі (пункт 7 частини першої статті 80 ГПК), а також вирішуються питання, повязані з судовими витратами у справі. Затвердження судом мирової угоди з одночасним припиненням провадження у справі є одноактною (нерозривною) процесуальною дією і не може розглядатися як два самостійних акти - окремо щодо затвердження мирової угоди і щодо припинення провадження. Господарський суд не затверджує мирову угоду, якщо вона не відповідає закону, або за своїм змістом вона є такою, що не може бути виконана у відповідності з її умовами, або якщо така угода остаточно не вирішує спору чи може призвести до виникнення нового спору. Мирова угода не може вирішувати питання про права і обовязки сторін, які можуть виникнути у майбутньому, а також стосуватися прав і обовязків інших юридичних чи фізичних осіб, які не беруть участі у справі або, хоча й беруть таку участь, але не є учасниками мирової угоди. Укладення мирової угоди неможливе і в тих випадках, коли ті чи інші відносини однозначно врегульовані законом і не можуть змінюватись волевиявленням сторін. Умови мирової угоди повинні безпосередньо стосуватися предмета позову, що виключає зазначення в ній дій, коштів чи майна, які не відносяться до цього предмета. У звязку з цим, зокрема, не можуть включатися до мирової угоди умови щодо застосування неустойки (штрафу, пені) за невиконання її умов. Наказ господарського суду про примусове виконання мирової угоди не може бути видано, оскільки провадження зі справи припинено. У разі ж ухилення однієї зі сторін від виконання мирової угоди: - якщо ухвала господарського суду про затвердження мирової угоди відповідає вимогам статті 18 Закону України "Про виконавче провадження", то вона є виконавчим документом у розумінні пункту 2 частини другої статті 17 названого Закону і підлягає виконанню державною виконавчою службою; тому за наявності зазначеної умови позовна заява про спонукання до виконання мирової угоди не підлягає розгляду в господарських судах; - якщо ж ухвала суду про затвердження мирової угоди не містить усіх даних, зазначених у статті 18 названого Закону, то така ухвала не має статусу виконавчого документа, і інша сторона у справі не позбавлена права звернутися з позовом про зобовязання виконати мирову угоду, у випадку задоволення якого господарський суд видає наказ. Відповідний позов може мати як майновий, так і немайновий характер у залежності від змісту умов мирової угоди.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо сторони уклали мирову угоду і вона затверджена господарським судом.

У випадку невиконання мирової угоди, ухвала про її затвердження може бути предявлена до виконавчої служби для примусового виконання.

Враховуючи, що укладена між сторонами мирова угода не суперечить вимогам чинного законодавства України, відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, здійснена в інтересах обох сторін та не зачіпає інтереси інших осіб, суд згідно зі статтями 78, 80 Господарського процесуального кодексу України затверджує мирову угоду.

Тому провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п. 7 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд виходить з того, що позивачем 22.03.2016 подано заяву з вимогою покласти на нього витрати по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст. 49, 78, п. 7 ч. 1 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1.Затвердити мирову угоду від 22.03.2016 у справі № 904/463/16, укладену між:

Товариством з обмеженою відповідальністю "Автотехцентр-3000", 37500, Полтавська область, м. Лубни, вул. І.Франка, 1, код ЄДРПОУ 30568711, (стягувач),

та

Публічним акціонерним товариством "ДТЕК Павлоградвугілля", 51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Леніна, 76, код ЄДРПОУ 00178353, (боржник),

наступного змісту:

" ОСОБА_4

ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ",

надалі іменується "Відповідач", в особі ОСОБА_3, яка діє на підставі довіреності № ББУ/ПУ/263/П 15 від 18.12.2015 р., з однієї сторони, та

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "АВТОТЕХЦЕНТР -

3000", надалі іменується "Позивач", в особі ОСОБА_1, який діє на підставі довіреності № 348 від 31.12.2015 р., з іншої сторони, керуючись ст. 78 ГПК України, уклали цю ОСОБА_4 про наступне:

1. Відповідач підтверджує, що дійсно має перед Позивачем на день підписання цієї угоди заборгованість з основного боргу за Договором поставки № 1400-ПУ-УМТС від 03.08.2015р., укладеним між Позивачем та Відповідачем, в сумі 35 566,80 грн. (тридцять п'ять тисяч п'ятсот шістдесят шість гривень 80 коп.) основного боргу.

2. Відповідач приймає на себе зобов'язання щодо сплати основного боргу в сумі 35 566,80 грн. (тридцять п'ять тисяч п'ятсот шістдесят шість гривень 80 коп.) шляхом безготівкового перерахування грошових коштів Позивачу на протязі двох місяців (з квітня 2016 р. по травень 2016 р.), згідно наступному графіку:

Квітень 2016р. - 17 778,40грн.

Травень 2016р. - 17 778,40грн.

3. Позивач підтверджує, що припиняє зобов'язання Відповідача, щодо сплати пені у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за договором №1400-ПУ-УМТС від 03.08.2015р., у розмірі 1 778,34грн., шляхом прощення боргу на підставі ст. 605 ЦК України.

4. Сторони даної ОСОБА_4 угоди повністю усвідомлюють умови, мету та сутність цієї ОСОБА_4 угоди.

5. Сторони підтверджують, що всі викладені умови цієї ОСОБА_4 угоди відповідають їх реальному волевиявленню та інтересам і породжують настання наслідків, зазначених у тексті цієї ОСОБА_4 угоди. Наслідки затвердження цієї ОСОБА_4 угоди Сторонам відомі.

6. Мирова угода стосується лише прав і обов'язків сторін щодо предмету позову у справі № 904/463/16.

7. Ця мирова угода складена у трьох примірниках: один примірник залишається в матеріалах справи № 904/463/16, другий примірник залишається у Позивача, третій примірник залишається у Відповідача.

8. Ця мирова угода набуває чинності з моменту затвердження її господарським судом Дніпропетровської області та діє до повного виконання Відповідачем свого зобов'язання за цією ОСОБА_4.

9. РЕКВІЗИТИ ОСОБА_5 СТОРІН:

Позивач: Відповідач:

Товариство з обмеженою Публічне акціонерне товариство "ДТЕК

відповідальністю "Автотехцентр-3000" Павлоградвугілля"

37500, Полтавська область, м. Лубни, 51400, Дніпропетровська область,

вул. І.Франка, 1 м. Павлоград, вул. Леніна, 76

ІНН 30568711, р-р 26004473114 в АТ код ЄДРПОУ - 00178353

"ОСОБА_6 Аваль", м. Київ, р/р - 26003962482940

МФО 380805 в ПАТ "ПУМБ", МФО - 3334851

Представник за довіреністюПредставник за довіреністю

______/ ОСОБА_1О./______/ ОСОБА_3В./ "

2. Провадження у справі припинити.

3. Ухвала набрала законної сили 22.03.2016.

4. Ухвала є виконавчим документом відповідно до п.2 ч.2 ст.17 Закону України "Про виконавче провадження".

5. Строк предявлення ухвали до виконання відповідно до графіка:

17 778,40 грн до 01 травня 2017 року;

17 778,40 грн до 01 червня 2017 року.

Суддя ОСОБА_7