Ухвала суду № 56640073, 21.03.2016, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер справи 667/9332/13-ц Головуючий у І інстанції Майдан С.І.

Номер провадження 22-ц/791/381/16 Доповідач Семиженко Г.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Херсонської області у складі:

головуючого Семиженка Г.В.,

суддів: Бугрика В.В.,

ОСОБА_1,

секретар Мирненко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Херсоні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Комсомольського районного суду міста Херсона від 26 березня 2015 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_3 банк Сбербанку Росії» до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИЛА:

у жовтні 2013 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом посилаючись на те, що на підставі кредитного договору № 09-В/07/7/П від 21 червня 2007 року з додатковими угодами до нього між Закритим акціонерним товариством «ОСОБА_3 НРБ», назва якого змінена на Публічне акціонерне товариство «ОСОБА_3 Сбербанку Росії», та ОСОБА_2, останній отримав кредит у розмірі 36402,65 долари США під 14 % річних на строк до 21 червня 2015 року, цього ж дня в забезпечення договору між Закритим акціонерним товариством «ОСОБА_3 НРБ» та ОСОБА_4 було укладено договір поруки № 09-В/07/7/П з додатковими угодами до нього, свої зобовязання за кредитним договором ОСОБА_2 не виконав, позивачем на адресу відповідачів було направлено вимоги про дострокове погашення заборгованості, які ними отримані 05 вересня 2012 року та 12 вересня 2012 року, у позові поставлено питання про солідарне стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_3 Сбербанку Росії» заборгованості за кредитним договором № 09-В/07/7/П від 21 червня 2007 року станом на 10 березня 2015 року у розмірі 1305326,41 гривні, з яких 19034,11 долари США, що еквівалентно 435824,87 гривні, заборгованість за кредитом, 7473,54 долари США, що еквівалентно 171121,98 гривні, заборгованість по сплаті процентів за користування кредитом, 23649,75 долари США, що еквівалентно 541509,39 гривні, пеня за прострочення повернення заборгованості за кредитом, 6851,11 долари США, що еквівалентно 156870,17 гривні, пеня за прострочення сплати процентів за користування кредитом, та 3654 гривень у відшкодування судових витрат.

Рішенням Комсомольського районного суду міста Херсона від 26 березня 2015 року позовні вимоги задоволено, ухвалено стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_3 Сбербанку Росії» заборгованість за кредитним договором в розмірі 1305326,41 гривні, з яких 19034,11 долари США, що згідно ставки НБУ станом на 10 березня 2015 року еквівалентно 435824,97 гривні, заборгованість за кредитом, 7473,54 долари США, що згідно ставки НБУ станом на 10 березня 2015 року еквівалентно 171121,98 гривні, заборгованість по сплаті процентів за користування кредитом, 23649,75 долари США, що згідно ставки НБУ станом на 10 березня 2015 року еквівалентно 541509,39 гривні, пеня за порушення строків повернення кредиту, 6851,11 долари США, що згідно ставки НБУ станом на 10 березня 2015 року еквівалентно 2156870,17 гривні, пеня за порушення строків сплати процентів, та судові витрати по 1827 гривень з кожного.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2з посиланням на незаконність та необґрунтованість рішення суду просив його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки надані позивачем розрахунки не співпадають з його розрахунком, акту звірки про погодження останнім з сумою заборгованості позивачем надано не було, судом першої інстанції було позбавлено можливості ОСОБА_2 використати право на судовий захист і надання доказів, окрім того не було всебічно зясовані обставини та обґрунтовано доведені факти, що мають значення для справи, розмір позовних вимог необґрунтовано завищений, визначений на основі розрахунку позивача без жодних фактичних розрахунків або актів звірки з ОСОБА_2, без врахування суми погашення на дату подання позовної заяви.

У судовому засіданні при апеляційному розгляді справи представник ОСОБА_2 ОСОБА_5 вимоги скарги підтримала.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи 21 червня 2007 року між Закритим акціонерним товариством «ОСОБА_3 НРБ», назва якого змінена на Публічне акціонерне товариство «ОСОБА_3 Сбербанку Росії», та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 09-В/07/7/П з додатковими угодами до нього, за яким останньому було надано кредит в розмірі 36402,65 долари США під 14 % річних на строк до 21 червня 2015 року, цього ж дня в забезпечення договору між Закритим акціонерним товариством «ОСОБА_3 НРБ» та ОСОБА_4 було укладено договір поруки № 09-В/07/7/П з договорами про внесення змін до нього, 04 вересня 2012 року, 10 вересня 2012 року, 11 вересня 2012 року позивачем на адресу відповідачів було надіслано вимоги про погашення заборгованості за кредитним договором, за розрахунком позивача, не спростованого відповідачем, станом на 10 березня 2015 року заборгованість за кредитним договором ОСОБА_2 становить 57008,51 долари США (а.с. 7-17, 22-23, 26-27, 33-35, 39-40, 43-54, 67-71, 83-84).

Між сторонами кредитного договору в силу його умов виникли правовідносини, врегульовані його положеннями та положеннями ст. ст. 1046, 1054 ЦК України, за якими відповідач отримав у позивача суму кредиту із зобов'язанням повернути позичену суму та сплатити проценти за користування кредитними коштами.

У відповідності до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 546, ст. 549 ЦК України виконання зобовязання забезпечується, зокрема, неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобовязання, за п. 3 ч. 1 ст. 611 цього Кодексу сплата неустойки є правовим наслідком порушення зобовязання.

У відповідності до положень ст. ст. 553, 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про порушення кредитного зобовязання боржником, забезпеченого договором поруки, та прийняв рішення у відповідності до умов договорів та положень приведених норм матеріального права, на вимогу ст. ст. 10, 60 ЦПК України відповідачем не було надано належних, допустимих, достовірних та переконливих доказів, які б спростували докази, надані позивачем стосовно кредитної заборгованості відповідача з відповідними складовими, посилання останнього на позбавлення його можливості захистити своє право у суді не відповідає дійсним обставинам, оскільки заочне рішення суду у даній справі від 25 грудня 2013 року за заявою відповідача ухвалою від 26 грудня 2014 року було скасоване, при новому розгляді справи відповідач приймав участь у судовому засіданні, в останнє судове засідання не зявився при належному повідомленні.

На підставі наведеного колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не містять посилання на обставини чи норми права, які б могли бути підставою для її задоволення, скаргу слід відхилити, рішення у справі залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Комсомольського районного суду міста Херсона від 26 березня 2015 року залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення, на неї протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ ОСОБА_6

Судді: _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ ОСОБА_7

_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ ОСОБА_1