Ухвала суду № 56639435, 22.03.2016, Апеляційний суд Сумської області

Справа №583/1980/15-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1Номер провадження 22-ц/788/77/16 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - 53

УХВАЛА

22 березня 2016 року м. Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Шевченка В. А.,

суддів - Кононенко О. Ю. , Бойка В. Б.

з участю секретаря судового засідання - Кияненко Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення

у справі за позовом, поданим ОСОБА_4 від імені ОСОБА_3 до Комунального закладу «Охтирська міська стоматологічна поліклініка», третя особа головний лікар Комунального закладу «Охтирська міська стоматологічна поліклініка» ОСОБА_5, про визнання наказу незаконним,

в с т а н о в и л а :

Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 20 листопада 2015 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду Сумської області від 14 січня 2016 року вказане вище рішення скасовано та ухвалено нове яким наказ № 54-с «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_3А.» від 22 червня 2015 року визнано незаконним; з КЗ «Охтирська міська стоматологічна поліклініка» на користь держави стягнуто 487 грн. 20 коп. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції та на користь ОСОБА_3 535 грн. 92 коп. на компенсацію сплаченого останньою судового збору за подання апеляційної скарги.

29 лютого 2016 року ОСОБА_3 подала до апеляційного суду заву про ухвалення додаткового рішення щодо компенсації їй витрат у розмірі 2930 грн., понесених нею у звязку з оплатою правової допомоги.

Колегія суддів вважає, що зазначена заява задоволенню не підлягає з наступних мотивів.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 220 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Абзацами третім та четвертим п. 48 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» передбачено, що витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені.

Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Відповідно до п. 41 цієї ж постанови, якщо суд не прийняв рішення щодо розподілу судових витрат або, наприклад, про повернення судового збору з Державного бюджету України, то за заявою сторони або прокурора, який брав участь у судовому процесі, а також із власної ініціативи суд на підставі статті 220 ЦПК має право ухвалити додаткове рішення у справі, яким вирішити відповідне питання.

Проте якщо під час розгляду справи докази на підтвердження понесених судових витрат суду не надавалися, то додаткове рішення щодо розподілу цих судових витрат ухвалюватися не може і в задоволенні такої заяви має бути відмовлено.

У даному ж випадку як у суді першої інстанції, так і до самого завершення апеляційного провадження у справі заявниця взагалі не порушувала питання щодо відшкодування їй витрат на правову допомогу.

Крім того, вона ніяким чином не довела наявності таких витрат, документально їх не підтвердила і відповідного розрахунку суду не надала.

За таких обставин законних підстав для ухвалення додаткового рішення колегія суддів не вбачає.

У звязку з цим долучені заявницею вже після апеляційного розгляду справи до самої заяви про ухвалення додаткового рішення додаток до угоди про надання правової допомоги від 23 червня 2015 року з визначенням розміру гонорару адвоката за 1 годину витраченого ним часу, а також квитанція про сплату ОСОБА_3 2930 грн. за правову допомогу разом з актом виконаних робіт, датовані 25 лютого 2016 року (а. с. 224), з огляду на наведені вище норми права й згадані керівні розяснення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ до уваги братися не можуть.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220, 302, 303, 304, 314, 315 ЦПК, колегія суддів

у х в а л и л а :

У задоволенні заяви ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення у даній справі відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий -

Судді -