Ухвала суду № 56632776, 16.03.2016, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/330/16 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Доповідач Дуковський О. Л.

УХВАЛА

16.03.2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді: Дуковського О.Л.

суддів: Дьомич Л.М., Єгорової С.М.

за участю секретаря: Яковлєвої Ю.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Ленінського районного суду м. Кіровограда від 17 листопада 2015 року у справі за скаргою ПАТ КБ «ПриватБанк» до Ленінського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції, державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції ОСОБА_3І, третя особа: ОСОБА_2 про визнання незаконними дії Ленінського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції в частині винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 20 жовтня 2015 року та скасування даної постанови, -

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2015року Публічне акціонерне товариствоКомерційний банк «ПриватБанк» звернулося до суду із скаргою на дії державного виконавця, в якій просило визнати дії державного виконавця незаконними, в частині винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 20 жовтня 2015 року та скасування даної постанови.

Зазначило, що рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 29.05.2015 року стягнуто з ПАТ КБ «ПртватБанк» на користь ОСОБА_2 грошові кошти за депозитним договором № SAMDN01000738694366 від 18.10.2013 року в розмірі 530749,00 грн., договором банківського вкладу № SAMDN01000738694325 від 18.10.2012 року в розмірі 526915, 00 грн. та договором банківського вкладу № SAMDNWFD0070054131200 від 09.01.2014 року в розмірі 344590, 00 грн. на загальну суму 1402254, 00 грн.

20 жовтня 2015 року відкрито виконавче провадження № 49031153 на підставі виконавчого листа, виданого Ленінським районним судом м. Кіровограда від 09 жовтня 2015 року № 405/1651/15-ц 2/405/367/15 із зазначенням строку для самостійного виконання вимог виконавчого документа до 26.10.2015 року.

Скаржник посилався на те, що при ознайомленні з матеріалами виконавчого провадження, ПАТ КБ «ПриватБанк» дізнлося про наявність постанови про арешт майна боржника.

Зазначило, що вищевказана постанова є такою, що винесена з порушенням норм чинного законодавства, є протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

Також ПАТ КБ «ПриватБанк» вказало на те, що одночасно із постановою про відкриття виконавчого провадження державним виконавцем було винесено постанову про арешт майна боржника в розмірі 1402254, 00 грн. за заявою стягувача до закінчення строку для самостійного виконання.

На думку скаржника накладаючи арешт, державний виконавець в постанові про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження не правомірно застосував вимоги ст. 57 ЗУ «Про виконавче провадження».

Постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на

його відчуження виноситься державним виконавцем не пізніше

наступного робочого дня після закінчення строку для самостійного

виконання рішення (якщо така постанова не виносилася під час

відкриття виконавчого провадження) та не пізніше наступного

робочого дня із дня виявлення майна.

А тому державний виконавець повинен був послатися на ст. 25 ЗУ «Про виконавче провадження», в якій зазначається порядок накладення арешту при відкритті виконавчого провадження за заявою стягувача до закінчення строку на самостійне виконання.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 17 листопада 2015 року скаргу ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено.

Визнано незаконними дії Ленінського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції в частині винесення постанови про арешт мана боржника та оголошення заборони на його відчуження від 20.10.2015 року по ВП № 49031153 разом з постановою про відкриття виконавчого провадження 20.10.2015 року по ВП №490311563 на підставі ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» до закінчення строку на самостійне виконання.

Скасовано постанову про арешт мана боржника та оголошення заборони на його відчуження від 20.10.2015 року, винесену державним виконавцем Ленінського ВДВС Кіровоградського МУЮ ОСОБА_3 по ВП №49031153.

Не погоджуючись з ухвалою суду ОСОБА_2 звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду та постановити нову ухвалу, якою відмовити ПАТ КБ «ПриватБанк» в задоволенні скарги.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду скасуванню, з направленням справи на новий розгляд, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 29.05.2015 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено, стягнуто на її користь грошові кошти за договором банківського вкладу в сумі 1402254 грн.

20.10.2015 року державним виконавцем Ленінського ВДВС Кіровоградського МУЮ відкрито виконавче провадження, відповідно до вимог ст. ст. 17, 19, 20, 25 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та надано боржнику ПАТ КБ «ПриватБанк» право у семиденний строк самостійно виконати судове рішення.

Відповідно доЗУ «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії, використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

Частиною 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Відповідно до ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Частиною 2 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом:винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах;винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї;винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження;проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

ЗУ «Про виконавче провадження» не заборонено накладати арешт на майно скаржника одночасно із відкриттям провадження про примусове виконання рішення суду, але суд належним чином не перевірив доводи скарги , а саме: яким чином накладання арешту на майно боржника в межах суми стягнення за виконавчим листом порушує права Банку. Яким чином вказана постанова чинить перешкоди господарській діяльності скаржника ( які рахунки чи рух коштів вона блокує, як унеможливлює організацію виробничої діяльності) ця обставина підлягає дослідженню та перевірці судом першої інстанції.

Крім того, суд не дослідив з яких підстав боржник добровільно протягом тривалого часу не виконував рішення суду яке набуло законної сили.

Керуючись ст. 303, ст. 307, ст.311, ст. 312, ст. 313, ст. 314, ст. 315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Ленінського районного суду м. Кіровограда від 17 листопада 2015 року скасувати.

Справу передати на новий розгляд до Ленінського районного суду м. Кіровограда.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя

Судді: