Ухвала суду № 56626924, 22.03.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 328/4429/15 головуючий у 1 інстанції Кочева І.В.

провадження № 22-ц/778/1537/16 суддя-доповідач ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2016 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Запорізької області у складі головуючого судді Осоцького І.І.,

суддів Кухаря С.В., Панкеєва О.В.,

за участю секретаря судового засідання Бурима В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Василівського районного суду Запорізької області від 21 грудня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Токмацького МВ ГУМВС України в Запорізькій області, ОСОБА_4 про скасування постанови слідчого про відмову у відшкодування шкоди та стягнення моральної шкоди,

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2015 року ОСОБА_2 звернувся до Токмацького районного суду Запорізької області з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, Токмацького ВП Василівського відділу ГУНП в Запорізькій області про скасування постанови слідчого про відмову у відшкодуванні шкоди та стягнення моральної шкоди.

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 08 грудня 2015 року визначено підсудність судового розгляду справи за Василівським районним судом Запорізької області.

Позивач у позовні заяві вказує, що СВ Токмацького МРВ УМВЧС України в Запорізькій області 05 березня 2002 року відносно нього було порушено кримінальну справу за ч.1 ст.358 КК України, обрано запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд. Постанови та обвинувальні вироки по кримінальній справі скасовувалися апеляційним судом Запорізької області, справа направлялася для проведення додаткового розслідування та на новий судовий розгляд. 28 липня 2013 року постановою Токмацької міжрайонної прокуратури вказану кримінальну справу закрито у зв'язку з не встановленням достатніх доказів винуватості позивача, що є реабілітуючою обставиною. Позивач вказує на незаконне притягнення його до кримінальної відповідальності. На думку позивача слідчий Войтенко А.В. підчас проведення додаткового розслідування кримінальної справи постановою від 10 грудня 2003 року незаконно відмовив йому у відшкодуванні шкоди, завданої незаконним притягненням до кримінальної відповідальності протягом 15 місяців та в тій же постанові вказав на вчинення ОСОБА_2 злочину, передбаченого ч.2 ст.358 КК України, що на його думку необхідно виправити та поновити провадження по кримінальній справі.

У звязку з зазначеним, позивач просив суд скасувати вказану постанову слідчого, про існування якої він дізнався у червні 2015 року, бо вона не відповідає вимогам ст.19 Закону України «Про виконавче провадження», просить суд зобов'язати поновити досудове розслідування та стягнути з відповідачів солідарно моральну шкоду в розмірі 100 000 грн., розмір якої обґрунтовує нанесенням йому глибоких душевних страждань, неможливістю займатися юридичною практикою, бо він до теперішнього часу перебуває на підписці про невиїзд з м.Токмак Запорізької області, відповідачами було принижено честь та гідність позивача, завдано шкоду його діловій репутації юриста; відповідачі утримуючи ОСОБА_2 під слідством та судом в якості обвинуваченого за ст.ст.190 ч.4, ч.ч.1,2,3 ст.358, ч.1 ст.185 КК України протягом 11 років 5 місяців, відмовляються передати належні йому друкарські машинки, які були викрадені слідчим та прокурором. Відповідачі довели позивача та його сім'ю до бідності, він не міг приймати участь у виборчій компанії, приймати участь у керуванні політичними партіями та громадськими організаціями, установами.

Ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 21 грудня 2015 року було відмовлено у відкритті провадження у справі справі в частині позовних вимог, заявлених до судді Токмацького районного суду Запорізької області Курдюкова В.М.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, просить ухвалу суду скасувати та передати справу до розгляду за підсудністю для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України за наслідками розгляду скарги на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати ухвалу і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Відмовляючи у відкритті провадження в частині позовних вимог, заявлених до ОСОБА_4, суддя першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_4 нині перебуває на посаді голови цього ж суду і з посиланням на п.1 ч.2 ст. 122 ЦПК України, яка передбачає, що така справа не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства розяснення п. 10 Постанови Пленуму Верховного суду України № 8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади», положення ч.5 ст. 124 Конституції України, які передбачають процесуальний порядок оскарження судових рішень та виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень в в апеляційному чи касаційному порядку та розяснення Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 12 червня 2009 року «Про деякі питання, що виникають у судовій практиці при прийнятті до провадження адміністративних судів та розгляді ними адміністративних позовів до судів і суддів».

Проте повністю з таким висновком суду не можна погодитися.

Зазначені розяснення та вимоги процесуального Закону стосуються оскарження процесуальних дій судді, який здійснював діяльність відповідно до процесуального Закону в якості судді.

При цьому суддею при відмові у відкритті провадження у справі не взято до уваги проте, що у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Токмацького МВ ГУМВС України в Запорізькій області, ОСОБА_4 про скасування постанови слідчого про відмову у відшкодування шкоди та стягнення моральної шкоди , ОСОБА_4 залучений в якості співвідповідача не у звязку із процесуальною діяльністю в якості судді, а на час коли він перебував на посаді слідчого.

За вказаних обставин, оскільки позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , як судді не заявлялися, ухвала Василівського районного суду Запорізької області від 02 лютого 2016 року, якою було відмовлено у відкритті провадження у справі справі в частині позовних вимог заявлених до судді Токмацького районного суду Запорізької області Курдюкова В.М. підлягає відповідно до вимог п.3 ч.1 ст. 312 ЦПК України підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 307,312,313,314,315,317 ЦПК України, судова колегія

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Василівського районного суду Запорізької області від 21 грудня 2015 року у цій справі про відмову у відкритті провадження у справі справі в частині позовних вимог, заявлених до судді Токмацького районного суду Запорізької області Курдюкова В.М. скасувати з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді: