ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
----------------------
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 березня 2016 р. Справа № 487/9073/15-а
Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Щербина С.В.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду
у складі:
головуючого - Ступакової І.Г.
суддів - Бітова А.І.
- Милосердного М.М.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області на постанову Заводського районного суду м. Миколаєва від 28 січня 2016 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва, Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання рішень неправомірними та зобов'язання вчинити дії,-
В С Т А Н О В И Л А :
ОСОБА_2 звернулась до суду з адміністративним позовом до УПФ України в Заводському районі м. Миколаєва, ГУПФ України в Миколаївській області про визнання неправомірними рішення відповідачів про відмову в зарахування до страхового стажу періодів з 01 листопада 2007 року по 30 квітня 2008 року, з 01 червня 2010 року по 31 грудня 2010 року, з 01 серпня 2013 року по 31 січня 2014 року; зобов'язання УПФ України в Заводському районі м. Миколаєва зарахувати до страхового стажу вищевказані періоди.
Постановою Заводського районного суду м. Миколаєва від 28 січня 2016 року адміністративний позов задоволено. Визнано неправомірними рішення УПФ України в Заводському районі м. Миколаєва, ГУПФ України в Миколаївській області щодо відмови ОСОБА_2 в зарахуванні до страхового стажу періодів з 01 листопада 2007 року по 30 квітня 2008 року, з 01 червня 2010 року по 31 грудня 2010 року, з 01 серпня 2013 року по 31 січня 2014 року. Зобов'язано УПФ України в Заводському районі м. Миколаєва зарахувати до страхового стажу ОСОБА_2 періоди з 01 листопада 2007 року по 30 квітня 2008 року, з 01 червня 2010 року по 31 грудня 2010 року, з 01 серпня 2013 року по 31 січня 2014 року.
В апеляційній скарзі ГУПФ України в Миколаївській області ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ГУПФ України в Миколаївській області, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачка працювала на ПАТ "Чорноморський суднобудівний завод" з 04 грудня 1978 року по 31 жовтня 2014 року, з 11 листопада 2014 року отримує пенсію за віком, обчислену відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та перебуває на обліку УПФ України в Заводському районі м. Миколаєва.
28. квітня 2015 року позивачка звернулась до УПФ України в Заводському районі м. Миколаєва з заявою про внесення до її страхового стажу періодів з 01 листопада 2007 року по 30 квітня 2008 року, з 01 червня 2010 року по 31 грудня 2010 року, з 01 серпня 2013 року по 31 січня 2014 року із зазначенням, що з її заробітної плати за вказані періоди були утримані суми внеску по загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, відповідно до довідки ПАТ "Чорноморський суднобудівний завод" №100/55 від 13 лютого 2015 року.
Проте, 12 травня 2015 року за №75-Я-7 позивачка отримала відповідь від УПФ України в Заводському районі м. Миколаєва про відмову в зарахуванні до страхового стажу вказаних періодів, у зв'язку з несплатою страхувальником ПАТ "Чорноморський суднобудівний завод" страхових внесків за зазначені періоди.
11 червня 2015 року позивачка звернулась з аналогічною заявою до ГУПФ України в Миколаївській області.
25 червня 2015 року за №628-Я-07 позивач отримала відповідь про відмову в зарахуванні до страхового стажу вказаних періодів з посиланням на те, що ПАТ "Чорноморський суднобудівний завод" заборгував Пенсійному фонду України по сплаті страхових внесків, зокрема, страхові внески підприємством за найманих працівників, сплачені лише за періоди з 01 січня 2004 року по 31 жовтня 2007 року, з 01 травня 2008 року по 31 травня 2010 року, за інформацією ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва станом на 01 червня 2015 року існує борг підприємства зі сплати єдиного соціального внеску, єдиний соціальний внесок сплачено з найманих працівників за періоди з 01 січня 2011 року по 31 липня 2013 року, з 01 лютого 2014 року по 31 березня 2015 року.
Згідно довідки №100/55 від 13 лютого 2015 року за підписом генерального директора і головного бухгалтера ПАТ "Чорноморський суднобудівний завод", з нарахованої позивачці заробітної плати щомісяця проводились утримання та суми внесків по загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і єдиний соціальний внесок, які перераховані до УПФ України в Заводському районі м. Миколаєва, зокрема за спірні періоди, з 01 листопада 2007 року по 30 квітня 2008 року, з 01 червня 2010 року по 31 грудня 2010 року, з 01 серпня 2013 року по 31 січня 2014 року.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що із заробітної плати позивачки щомісяця утримувалася сума страхових внесків, у тому числі за періоди з 01 листопада 2007 року по 30 квітня 2008 року, з 01 червня 2010 року по 31 грудня 2010 року, з 01 серпня 2013 року по 31 січня 2014 року, а отже відмова відповідачів в зарахуванні страхового стажу вказаних періодів є неправомірною.
Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Згідно приписів статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Статтею 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачене право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" - страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі. Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5 - 7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Частиною 1 ст. 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Частиною 3 статті 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що у разі ухилення страхувальника чи його посадових осіб від надання територіальному органу Пенсійного фонду звітності чи інших документів про сплату страхових внесків страхові внески обчислюються територіальним органом Пенсійного фонду в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, за непрямим методом виходячи з оцінки валового доходу та витрат страхувальника, кількості осіб, які перебувають з ним у трудових відносинах, обсягу виробленої (реалізованої) продукції (послуг), суми сплачених ним податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законодавством.
Відповідно до ч.10 ст. 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" - якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до довідки ПАТ "Чорноморський суднобудівний завод" №100/55 від 13 лютого 2015 року, з нарахованої позивачці заробітної плати щомісяця проводились утримання та суми внесків по загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і єдиний соціальний внесок, які перераховані до УПФ України в Заводському районі м. Миколаєва, зокрема за спірні періоди, з 01 листопада 2007 року по 30 квітня 2008 року, з 01 червня 2010 року по 31 грудня 2010 року, з 01 серпня 2013 року по 31 січня 2014 року.
Тобто, із заробітної плати ОСОБА_2 щомісяця утримувалася сума страхових внесків, у тому числі за періоди з 01 листопада 2007 року по 30 квітня 2008 року, з 01 червня 2010 року по 31 грудня 2010 року, з 01 серпня 2013 року по 31 січня 2014 року, що в свою чергу було також вірно встановлено судом першої інстанції.
З урахуванням наведеного, колегія суддів не погоджується з доводами апеляційної скарги, що страхувальником, в особі ПАТ "Чорноморський суднобудівний завод" не сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за спірні періоди, а тому страховий стаж за даний період не може бути врахований, оскільки несплата підприємством страхових внесків не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії працівникам цього підприємства.
Разом з цим, колегія суддів акцентує увагу на тому, що не внесення страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відбулось не з вини позивача.
Таким чином, висновки суду першої інстанції щодо задоволення адміністративного позову шляхом визнання неправомірним рішення УПФ України в Заводському районі м. Миколаєва, ГУПФ України в Миколаївській області щодо відмови ОСОБА_2 в зарахуванні до страхового стажу періодів з 01 листопада 2007 року по 30 квітня 2008 року, з 01 червня 2010 року по 31 грудня 2010 року, з 01 серпня 2013 року по 31 січня 2014 року та зобов'язання УПФ України в Заводському районі м. Миколаєва зарахувати до страхового стажу ці періоди є правильними.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2016 року відстрочено ГУПФ України в Миколаївській області сплату судового збору за подання апеляційної скарги на постанову Заводського районного суду м. Миколаєва від 28 січня 2016 року по справі №487/9073/15-а до моменту ухвалення судового рішення, у зв'язку з чим судовий збір у розмірі 1 339, 80 грн. (110% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви відповідно до ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір") підлягає стягненню за результатами розгляду апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 195, 197, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області залишити без задоволення, постанову Заводського районного суду м. Миколаєва від 28 січня 2016 року залишити без змін.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області до спеціального фонду Державного бюджету України на рахунок №:31212206781008, отримувач коштів: УК у м. Одесі/Приморський р-н/22030001, код ЄДРПОУ 38016923, банк отримувача: ГУДКСУ в Одеській області, МФО: 828011, код ЄДРПОУ суду 34380461 судовий збір в розмірі 1 339, 80 грн. (одна тисяча триста тридцять дев'ять) гривень.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: І.Г. Ступакова
Судді: А.І. Бітов
М.М. Милосердний
Судове рішення № 56617618, Одеський апеляційний адміністративний суд було прийнято 22.03.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 487/9073/15-а. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: