Ухвала суду № 56617607, 15.03.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

15 березня 2016 рокусправа № 804/5208/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Головко О.В.

суддів: Суховарова А.В. Ясенової Т.І.

за участю секретаря судового засідання: Троянова А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 травня 2015 року в адміністративній справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стелс»

до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в :

ТОВ «Стелс» у квітні 2015 року звернулося до суду з позовом, в якому просило: визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області щодо відмови у прийнятті податкової декларації з ПДВ за лютий 2015 року та визнати податкову декларацію за лютий 2015 року такою, що прийнята датою її фактичного отримання, тобто 05 березня 2015 року; зобов'язати Державну податкову інспекцію у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області відобразити показники (дані) податкової декларації ТОВ «Стелс» з ПДВ за лютий 2015 року з додатками в електронних базах даних податкової звітності, у тому числі в картці особового рахунку ТОВ «Стелс».

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 травня 2015 року позов задоволено частково. Визнано податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2015 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Стелс» прийнятою відповідно до пункту 49.13 статті 49 Податкового кодексу України у день її фактичного отримання контролюючим органом, а саме: 05 березня 2015 року та зобов'язано Державну податкову інспекцію у Бабушкінському районі міста Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відобразити показники податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2015 року з додатками Товариства з обмеженою відповідальністю «Стелс» в електронних базах даних податкової звітності та у картці особового рахунку цього платника податку. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду та прийняти нову постанову, якою у задоволені позову відмовити в повному обсязі. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «Стелс», як платник податків, перебуває на обліку в ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

ТОВ «Стелс» засобами електронного зв'язку до податкового органу було направлено декларацію з податку на додану вартість за лютий 2015 року з додатками.

Проте, згідно з квитанцією № 1 від 05.03.2015, податкову декларацію не було прийнято у зв'язку з тим, що ТОВ «Стелс» у періоді лютий 2015 року не було платником ПДВ, свідоцтво платника ПДВ анульовано 19.11.2013.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає, що відповідно до положень статті 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Форма податкової декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно з п. 48.1, п. 48.2 ст. 48 ПК України форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору. Обов'язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.

Пунктом 48.3 статті 48 визначено, що податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

У окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити: відмітка про звітування за спеціальним режимом; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер та номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період (п.48.4 ст. 48 ПК України).

Відповідно до пункту 48.7 статті 48 Податкового кодексу України податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених пунктом 46.4 статті 46 цього Кодексу.

Пунктом 49.3 статті 49 Податкового кодексу передбачено, що податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі до контролюючого органу всіма платниками цього податку з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством (п. 49.4 ст. 49 ПК України).

Згідно з п. 49.8 ст. 49 ПК України прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Пунктами 49.9, 49.10 статті 49 Податкового кодексу України передбачено, що за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання органом державної податкової служби.

Відмова посадової особи органу державної податкової служби прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється.

При цьому п. 49.11 ст. 49 ПК України встановлено, що у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

Також суд зазначає, що відповідно до п. 49.17 ст. 49 Податкового кодексу України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері інформатизації, формування і використання національних електронних інформаційних ресурсів, впроваджує та утримує автоматизовану систему «Єдине вікно подання електронної звітності» для надання послуг з подання за допомогою мережі Інтернет в електронному вигляді звітності, обов'язковість подання якої встановлено законодавством, до міністерств, інших органів державної влади та фондів загальнообов'язкового державного страхування.

Загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису визначаються Інструкцією з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України № 233 від 10.04.2008, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16 квітня 2008 року за № 320/15011.

Відповідно до пункту 1 Інструкції квитанція про одержання податкового документа в електронному вигляді (перша квитанція) - електронний документ, що формується програмним забезпеченням органів ДПС та засвідчує факт і час одержання податкового документа в електронному вигляді; квитанція про приймання податкового документа в електронному вигляді (друга квитанція) - електронний документ, що формується програмним забезпеченням органів ДПС та засвідчує факт та час приймання (неприймання) податкового документа в електронному вигляді у базу даних органів ДПС.

Положеннями пункту 7 вказаної Інструкції визначено, що перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним; підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

Відповідно до підпунктів 7.6, 7.7 пункту 7 Інструкції якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС; датою та часом надання податкового документа в електронному вигляді до органів ДПС є дата та час, зафіксовані у першій квитанції.

Таким чином, перша квитанція лише підтверджує факт надходження до податкового органу податкової звітності, тоді як друга квитанція - прийняття чи неприйняття такої звітності податковим органом за місцем реєстрації платника податків із зазначенням причин.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, на електронну адресу ТОВ «Стелс» 05 березня 2015 року надійшла квитанція № 1, згідно з якою податкова декларація з ПДВ за лютий 2015 року не прийнята, оскільки позивач не є платником ПДВ, відправник: Єдине вікно подання електронної звітності ДФС України. Друга квитанція позивачу не надсилалася.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності протиправності дій з боку відповідача, адже фактично ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області не приймала рішення щодо відмови у прийнятті податкової декларації з ПДВ за лютий 2015 року.

Суд першої інстанції також дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог в іншій частині, адже, як встановлено в ході розгляду справи, підставою для відмови в прийнятті податкової декларації з ПДВ за лютий 2015 року стало анулювання свідоцтва ТОВ «Стелс» як платника ПДВ, тоді як рішення ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області № 1002/10-04-62-18-02-43 від 19.11.2013 «Про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Стелс» визнано протиправним та скасовано постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2014 року в адміністративній справі № 804/709/14, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04.11.2014.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, враховуючи, що рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ ТОВ «Стелс» скасовано, декларація з ПДВ за лютий 2015 року відповідає вимогам чинного податкового законодавства, підстави для відмови у її прийняті відсутні.

Відповідно до п. 49.13 ст. 49 ПК України у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом.

В силу вказаної норми, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про визнання декларації ТОВ «Стелс» з ПДВ за лютий 2015 року такою, що прийнята 05 березня 2015 року.

Також обґрунтованими є висновки суду щодо зобов'язання відповідача відобразити показники (дані) податкової декларації ТОВ «Стелс» з ПДВ за лютий 2015 року з додатками в електронних базах даних податкової звітності, у тому числі в картці особового рахунку ТОВ «Стелс», як належний спосіб порушеного права позивача.

Механізм ведення територіальними органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів встановлений Порядком ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, затвердженим наказом Міністерства доходів і зборів України № 765 від 05.12.2013, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 4 лютого 2014 року за № 217/24994.

Відповідно до пункту 16 Розділу II Порядку посадовими особами ГУ Міндоходів на підставі даних інтегрованої картки щороку станом на 1 січня здійснюється інвентаризація взаєморозрахунків за кожним платником та оформлюється акт про звірення залишків сум коштів передоплати на відповідному рахунку, відкритому на ім'я ГУ Міндоходів (додаток 3), обидва примірники якого направляються листом з повідомленням про вручення платнику податків для узгодження суми залишку. Протягом 30 днів з дати складання ГУ Міндоходів акта про звірення залишків перший примірник, підписаний платником, повинен бути повернений ГУ Міндоходів.

Таким чином, з метою уникнення розбіжностей при взаєморозрахунках має значення вірне відображення платежів до бюджету в картках обліку платника податку, що свідчить про обґрунтованість вимог позивача.

Враховуючи сукупність викладених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 травня 2015 року в адміністративній справі № 804/5208/15 - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складання в повному обсязі.

Повний текст ухвали складений 18 березня 2016 року.

Головуючий: О.В. Головко

Суддя: А.В. Суховаров

Суддя: Т.І. Ясенова