Ухвала суду № 56617498, 17.03.2016, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про самовідвід судді

17 березня 2016 р. м. Чернівці Справа № 824/167/16-а

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Дембіцького П.Д.,

за участю секретаря судового засідання: Бакрів О.В.,

сторін:

позивача : ОСОБА_1.

представника позивача : ОСОБА_2.

представник відповідача : Бурлака Д.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування наказу.

В С Т А Н О В И В:

01 березня 2016 року ОСОБА_1 подав до Чернівецького окружного адміністративного суду позов до Головного управління Національної поліції України в Чернівецькій області в якому просив визнати дії протиправними та та скасувати наказ.

03 березня 2016 року відкрито провадження та призначено справу до судового розгляду. 17 березня 2016 року заявлено самовідвід з підстав зазначених у ст. ст. 15-1, 27-30 КАС України та ухвалено з цього приводу рішення з урахуванням невідповідності щодо розподілу справ, що порушило принцип випадковості та вірогідності.

Відповідно до частини четвертої статті 15 Закону України від 7 жовтня 2010 року

№ 2453-VІ «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 2453-VІ) визначення колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою документообігу під час реєстрації відповідних документів, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії процесу, за принципом випадковості. Згідно з частиною третьою статті 15-1 КАС визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою документообігу суду під час реєстрації відповідних документів за принципом вірогідності, який враховує кількість справ, що перебувають на розгляді у суддів, заборону брати участь у перегляді рішень для судді, який брав участь в ухваленні судового рішення, про перегляд якого ставиться питання, перебування суддів у відпустці, на лікарняному, у відрядженні та закінчення терміну повноважень.

Відповідно до частини другої статті 26 КАС в разі неможливості продовження розгляду адміністративної справи одним із суддів до розгляду залучається інший суддя, який визначається в порядку, встановленому частиною третьою статті 15-1 цього Кодексу.

За змістом зазначених норм права законодавець передбачив можливість заміни судді, який в силу поважності причин не може брати участь у розгляді справи (перебування судді у відпустці, на лікарняному, у відрядженні чи закінчення терміну повноважень), на інших суддів цього суду шляхом проведення такої заміни автоматизованою системою документообігу за принципом вірогідності. Винятком з цього правила є лише настання обставин, які об'єктивно унеможливили функціонування автоматизованої системи документообігу та тривають понад п'ять робочих днів (ч. 10 ст. 15 Закону № 2453-VІ). Аналіз статей 15, 15-1, 26 КАС дає підстави дійти висновку, що за наявності функціонуючої автоматизованої системи документообігу заміна судді (суддів), який з поважних причин не може брати участь у розгляді справи (перебування судді у відпустці, на лікарняному, у відрядженні, закінчення терміну повноважень тощо), має здійснюватись виключно автоматизованою системою документообігу за принципом вірогідності.

Згідно системи діловодства суду вбачається, що станом на 01 березня 2016 року до суду надійшли на розгляд позовні заяв, яким присвоєно наступні номери адміністративних справ, зокрема з порядкового номера № 824/150/16а по № 824/167/16а з яких на початок робочого дня справа № 824/150/16а, № 824/152/16а, № 824/154/16а, № 824/156/16а, № 824/158/16а, № 824/160/16а, № 824/162/16а, № 824/164/16а, № 824/166/16а, № 824/167/16а. Згідно системи діловодства суду на початок розподілу справ судді Дембіцькому П.Д. розподілом визначено справу № 824/150/16а.

Крім того, згідно системи діловодства суду та звіту автоматизованого розподілу справ від 01 березня 2016 року вбачається, що справа № 824/165/16а згідно розподілу визначена судді Спіжавка Г.Г., із розподілу вказаної справи виключено суддю Дембіцького, як такого, який був доповідачем в попередньому призначенні.

Згідно системи діловодства суду та звіту автоматизованого розподілу справ від 01 березня 2016 року вбачається, що справа № 824/166/16а згідно розподілу визначена судді Дембіцькому П.Д., із розподілу вказаної справи виключено суддю Спіжавка Г.Г., як такого, який був доповідачем в попередньому призначенні. Згідно системи діловодства суду та звіту автоматизованого розподілу справ від 01 березня 2016 року вбачається, що справа № 824/167/16а згідно розподілу визначена судді Дембіцькому П.Д., із розподілу вказаної справи виключено суддю Лелюка О.П., як такого, який був доповідачем в попередньому призначенні.

Оскільки у справі № 824/166/16а згідно автоматизованого розподілу було визначено суддю Дембіцького П.Д., який був доповідачем в попередньому призначенні тобто у даній справі, тому вбачається невідповідність до розподілу справ станом на 01 березня 2016 року, що порушило принцип випадковості, вірогідності визначення судді. У зв'язку з невідповідністю розподілу справ, пов'язаних із їх не об'єктивним розподілом між суддями без додержанням принципів черговості визначенням судді для розгляду конкретної справи, що порушило принцип вірогідності визначення судді відповідно до п.п. 4, 5 ч. 1 статті 27 КАС України, заявлено самовідвід у даній справі.

Задовольняючи заяву про самовідвід, суд зазначає, що вказана заява підлягає для задоволення з таких підстав.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 129 Конституції України визначено, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону.

Статтею 55 Конституції України закріплено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно ч.1 ст. 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону. Суддя зобов'язаний своєчасно, справедливо та безсторонньо розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства (ч. 4 ст. 54 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Процесуальною гарантією забезпечення безсторонності та об'єктивності суду є інститут відводу (самовідводу) судді, закріплений в Кодексі адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Відповідно до статті 27 КАС України встановлено, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і відводиться: якщо він брав участь у розгляді цієї справи або пов'язаної з нею справи як представник, секретар судового засідання, свідок, експерт, спеціаліст, перекладач; якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших осіб, які беруть участь у справі; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді; у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого частиною третьою статті 15-1 цього Кодексу.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі "Zand v. Austria" вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

З урахуванням зазначених обставин, слід прийти до висновку, що вбачається невідповідність при визначення головуючого судді у справі, що суперечить статті 6 Конвенції від 4 листопада 1950 року де кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У пунктах 49 - 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" зазначено, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (рішення у справі "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria) від 24.02.1993 р., пп. 27, 28 and 30; рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullarv. United Kingdom), від 10.06.1996 р., п. 38).

Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), пункт 43).

Стосовно об'єктивного критерію слід визначити….., що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), п. 44; та рішення у справі "Ферантелі та Сантанжело проти Італії" (Ferrantelli and Santangelo v. Italy), від 07.08.1996 р., п. 58).

З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, "правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться" (рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії" (De Cubber v. Belgium), від 26.10.1984 р., п. 26). Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland) та рішення у справі "Кастілло Альгар проти Іспанії" (Castillo Algar v. Spain), від 28.10.1998 р., п. 45).

Враховуючи, що допущено невідповідність автоматизованого розподілу справ між суддями, які надійшли станом на 01 березня 2016 року, а також не забезпечено об'єктивний та неупереджений розподіл справ між суддями, без додержанням принципів черговості визначенням судді для розгляду конкретної справи, що порушило принцип випадковості, вірогідності визначення судді, суд вважає за необхідне заяву судді Дембіцького П.Д., задовольнити.

Згідно частини 1 ст. 32 КАС України визначено, що у разі задоволення відводу (самовідводу) судді, який розглядає справу одноособово, адміністративна справа розглядається в тому самому адміністративному суді іншим суддею, який визначається в порядку, встановленому частиною третьої ст. 15-1 цього Кодексу.

З урахуванням зазначених вище обставин, справа підлягає передачі до канцелярії суду для визначення судді, що братиме участь у подальшому розгляді справи.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 15-1, 27, 28, 30, 32, 160 та 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

1. Заяву про самовідвід судді Дембіцького П.Д. задовольнити.

2. Адміністративну справу № 824/167/16а передати до канцелярії суду для визначення - головуючого судді у справі в порядку встановленому частиною 3 статті 15-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.

Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної чи касаційної скарги на постанову чи ухвалу суду, прийняту за наслідками розгляду справи.

Суддя П.Д. Дембіцький

Ухвала в повному обсязі виготовлена 22 березня 2016 р.