Ухвала суду № 56617123, 16.03.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 березня 2016 р.м.ОдесаСправа № 814/3874/15

Категорія: 11.5 Головуючий в 1 інстанції: Желєзний І. В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Кравченка К.В.

Лукянчук О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2015р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області, за участю третьої особи Приватного підприємства Аграрна фірма «Хлібодар» про визнання протиправними дій,-

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2015р. ОСОБА_2 звернувся в суд із позовом до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області, за участю третьої особи Приватного підприємства Аграрна фірма «Хлібодар» в якому просив визнати протиправними дії заступника начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області Куліченка Д.О. щодо прийняття постанови про закінчення виконавчого провадження та скасувати постанову №32457509 від 6.10.2015р. про закінчення виконавчого провадження.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що своєчасно подав дублікат виконавчого листа на виконання постанови відповідача про відновлення виконавчого провадження, а тому державний виконавець не мав правових підстав закінчувати виконавче провадження.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2015р. адміністративний позов задоволено частково.

Скасовано постанову відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області про закінчення виконавчого провадження №32457509 від 6.10.2015р..

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі апелянт просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволені позовних вимог, посилаючись на порушення норм права.

Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.197КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, постанови суду без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ст.200КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем було своєчасно подано до відповідача дублікат виконавчого листа, а тому дійшов висновку про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження №32457509 від 6.10.2015р.

Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 1.02.2012р. Баштанським районним судом Миколаївської області було винесено постанову про задоволення позовних вимог ОСОБА_2 до ПП аграрної фірми «Хлібодар» про стягнення заборгованості за договором зворотної фінансової допомоги в сумі 6000000,00 грн.

У травні 2012р. представник позивача за довіреністю подав до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області заяву про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення Баштанського районного суду Миколаївської області, а також оригінал виконавчого листа від 26.04.2012р.

10.05.2012р. головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області Куліченко Дмитром Олександровичем відкрито виконавче провадження №32457509.

У зв'язку з відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернуто стягнення, відповідач постановою від 11.01.2013р. повернув виконавчий документ стягувачу.

В подальшому, 15.01.2013р. представником стягувача за довіреністю подано до відповідача заяву про повторне пред'явлення оригіналу виконавчого листа по справі №2-645/11, виданого Баштанським районним судом Миколаївської області 26.04.2012р. на примусове виконання.

Постановою від 17.01.2013р. відповідач відкрив виконавче провадження №36024628, та 3.10.2013р. повернув виконавчий документ стягувачеві у зв'язку з відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернуто стягнення.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 2.03.2015р. по справі №814/1346/14, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.05.2015р., визнано протиправною та скасовано постанову відповідача від 11.01.2013р. про повернення виконавчого документа стягувачу.

На виконання ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду 9.06.2015р. відповідач виніс постанову про відновлення виконавчого провадження №32457509.

1.09.2015р. позивач подав відповідачу дублікат виконавчого листа. Однак 1.10.2015р. на адресу відповідача надійшла ухвала апеляційного суду Миколаївської області від 22.09.2015р. про скасування ухвали Баштанського районного суду Миколаївської області про видачу дубліката виконавчого листа, а заяву позивача повернуто до суду першої інстанції для нового розгляду.

Постановою від 6.10.2015р. відповідач закінчив виконавче провадження №32457509 з підстав непред'явлення виконавчого документа за відновленим виконавчим провадженням у встановлені строки.

У той же час, ухвалою Баштанського районного суду Миколаївської області від 19.10.2015р., яка залишена без змін ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 11.11.2015р., задоволено заяву ОСОБА_2 про видачу дубліката виконавчого листа про стягнення з ПП аграрної фірми «Хлібодар» заборгованості в сумі 6000000,00грн.

Перевіряючи правомірність оскаржуваної постанови про закінчення виконавчого провадження №32457509 від 6.10.2015р., суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до ст.1 ЗУ «Про виконавче провадження» від 21.04.1999р., виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (надалі по тексту - рішення).

Частинами 1 та 2 ст.2 вказаного Закону встановлено, що примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені ЗУ «Про державну виконавчу службу».

Відповідно до ч.1 ст.6 ЗУ «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

У відповідності до ст.1 ЗУ «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 17 вказаного вище Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою виконавчі листи, що видаються судами.

Згідно ч. 1 та 2 ст.25 ЗУ «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У п. 1 ст.51 ЗУ «Про виконавче провадження» зазначено, що у разі якщо постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована начальником

відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або керівником відповідного органу державної виконавчої служби або якщо додержавного виконавця надійшло рішення суду про скасування заходів до забезпечення позову, а також у разі повернення виконавчого документа з іншого відділу державної виконавчої служби, виконавче провадження підлягає відновленню протягом трьох робочих днів з дня надходження рішення суду, виконавчого документа чи постанови керівника відповідного органу державної виконавчої служби.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, скасування ухвали Баштанського районного суду Миколаївської області від 13 серпня 2015р. про видачу дубліката виконавчого листа, стало підставою для закінчення виконавчого провадження у відповідності до вимог п.13 ч.1 ст.49 ЗУ «Про виконавче провадження».

Проте, з матеріалів справи вбачається, що в подальшому 19 жовтня 2015р. ухвалою Баштанського районного суду Миколаївської області за повторним розглядом заяви позивача, останньому було повторно видано дублікат виконавчого листа, у зв'язку з тим, що «виконавчий лист було втрачено - згідно реєстру на відправлення рекомендованої кореспонденції відправлено, але жодних даних про отримання стягувачем виконавчого листа не надано» (а.с.33).

За таких обставин, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки позивач пропустив строк на пред'явлення виконавчого документа з об'єктивних незалежних від нього причин, а постанова про закінчення виконавчого провадження від 6.10.2015р., яка винесена державним виконавцем передчасно (в період розгляду судом заяви про видачу дубліката виконавчого листа), перешкоджає інтересам позивача щодо реалізації права на примусове виконання рішення суду.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог в частині скасування постанови №32457509 від 6.10.2015р. про закінчення виконавчого провадження.

Разом з тим, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимоги про визнання дій заступника начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області Куліченка Д.О. щодо винесення оспорюваної постанови протиправними не підлягають задоволенню, оскільки висновком про необхідність скасування оспорюваного рішення суд надав оцінку і діям відповідача.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

За таких обставин, судова колегія вважає, що постанова суду постановлена з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для її скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.197,200,206КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2015р. - залишити без змін.

Стягнути з відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області до Державного бюджету України (УК у м.Одесі/Приморський р-н/22030001; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38016923; банк отримувача ГУ ДКСУ в Одеській області; код банку отримувача (МФО) - 828011; рахунок отримувача 31212206781008; код класифікації доходів бюджету 22030001) судовий збір за подачу апеляційної скарги на постанову суду у розмірі 535,92грн.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: К.В. Кравченко

О.В. Лукянчук