Ухвала суду № 56617069, 23.03.2016, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Христофоров А.Б.

Суддя-доповідач - Васильєва І.А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2016 року справа №805/653/15-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Васильєвої І.А.

Судді: Ханова Р.Ф.

Казначеєв Е.Г.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 липня 2015 року по справі № 805/653/15-а (головуючий І інстанції Христофоров А.Б.) за позовом Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до ОСОБА_3 про стягнення податкового боргу з орендної плати за землю у розмірі 2 162,02 грн., -

В С Т А Н О В И В:

19 лютого 2015 року Артемівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області звернулась до Донецького окружного адміністративного суду із позовною заявою до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості з орендної плати за землю з фізичних осіб у розмірі 2 162,02 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 28 липня 2015 року у задоволенні вищенаведеного позову відмовлено (арк. справи 63-64).

Не погодившись із постановою суду першої інстанції позивач (далі - Артемівська ОДПІ, апелянт) подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просив постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, оскільки судом першої інстанції у даних правовідносинах невірно застосовані норми Закону України від 02 вересня 2014 року № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» в частині звільнення відповідача від сплати орендної плати за землю, самостійно визначеної ним у договорі оренди земельної ділянки (арк. справи 68-69).

21 березня 2016 року на адресу Донецького апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання від Артемівської ОДПІ ГУ ДФС про розгляд справи у письмовому провадженні за відсутності їх представників (арк. справи 91).

Відповідач до судового засідання не з'явився, заяв про відкладення розгляду справи, або про розгляд справи за відсутності його представників до суду не надсилав, але був повідомлений судом про дату, час та місце розгляду даної справи належним чином.

З урахуванням викладеного суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін, на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до вимог частини 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Дослідивши письмові матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

Як встановлено підпунктом 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності є обов'язковим платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Статтею 288 Податкового кодексу України (далі - ПК України) встановлені загальні вимоги щодо орендної плати за земельну ділянку.

Так, відповідно до пунктів 288.1 - 288.4 статті 288 наведеного кодексу встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

При цьому розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Як встановлено судом першої та апеляційної інстанції, а також не є спірним між сторонами, 05 січня 2007 року між Васюківською сільською радою Артемівського району Донецької області та ОСОБА_3 був укладений договір оренди земельної ділянки площею 5,5 га ріллі із земель резерву строком на 5 років (арк. справи 59-62).

Рішенням Васюківської сільської ради Артемівського району Донецької області від 25 червня 2013 року № 6/26-185 було продовжено на 5 років термін дії вищенаведеного договору оренди земельної ділянки, згідно з яким орендна плата складає 3% від грошової оцінки землі, що складає 437,52 грн. за 1 га.(арк. справи 9).

При цьому договором про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 05 січня 2007 року внесено зміни до підпункту 2.3 Договору та визначено окрім іншого, що строк внесення орендної плати становить до 15 серпня поточного року (арк. справи 7).

Як вказувалось судом вище, податкова інспекція звернулась до суду першої інстанції із адміністративним позовом, в якому зазначила, що за відповідачем обліковується заборгованість за несплату самостійно узгоджених зобов'язань з орендної плати за землю з фізичних осіб за 2014 рік по терміну сплати до 15 серпня 2014 року у загальному розмірі 2 162,02 грн. (437,52 грн. *5,5 - 244,34 грн. (переплата за зворотнім боком облікової картки)) та в доводах апеляційної скарги інспекція наполягала на тому, що судом першої інстанції у даних правовідносинах невірно застосовані норми Закону України від 02 вересня 2014 року № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» в частині звільнення відповідача від сплати орендної плати за землю, самостійно визначеної ним у договорі оренди земельної ділянки.

Таким чином спірним питання в даній справі є звільнення суб'єкта господарювання, який здійснює діяльність на території проведення антитерористичної операції від сплати за користування земельною ділянкою під час проведення АТО та, як наслідок правомірність вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за землю з фізичних осіб по строку сплати 15 серпня 2014 року у загальному розмірі 2 162,02 грн.

До того ж, пунктом 59.1. статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу, на виконання чого позивачем 27 жовтня 2014 року складена податкова вимога № 1591-25, з якої вбачається що станом на 26 жовтня 2014 року сума податкового боргу платника податків за узгодженим грошовим зобов'язанням становить 2 162,02 грн., яка направлена відповідачеві (арк. справи 10). Згідно з довідкою Артемівської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області, податкова вимога є чинною і податковий борг не переривався.

З приводу викладеного суд зазначає наступне.

02 вересня 2014 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № 1669-VII, який набув чинності 15 жовтня 2014 року та визначав тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Відповідно до статті 1 вказаного Закону встановлено, що територією проведення антитерористичної операції є територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

30 жовтня 2014 року Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 1053-р, яким затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з яким до зазначених населених пунктів належало с.Васюківка Артемівського району Донецької області, де розташована земельна ділянка.

До того ж, не можна залишити поза увагою і той факт, що розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України» (від 30 жовтня 2014 року № 1053 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція», від 05 листопада 2014 року № 1079 «Про зупинення дії розпорядження КМУ від 30 жовтня 2014 року № 1053»), с. Васюківка Артемівського району Донецької області також віднесено до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Відповідно до статті 6 Закону «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» під час проведення антитерористичної операції звільнено суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

З наведеного вбачається, що платники земельного податку, які перебувають на обліку у фіскальних органах та знаходилися на територіях, визначених переліком населених пунктів, де проводилася АТО або було оголошено військовий чи надзвичайний стан, на цей період звільняються від своїх обов'язків, зокрема, щодо сплати орендної плати за землю державної або комунальної власності з 14 квітня 2014 року, а як вказувалось судом вище, у даному випадку, строком сплати грошового зобов'язання з орендної плати за землю з фізичних осіб за договором оренди земельної ділянки від 05 січня 2007 року (з урахуванням внесених до нього змін) є 15 серпня 2014 року, тобто у даних правовідносинах до відповідача застосовуються викладені положення, з урахуванням чого він звільняється від сплати таких зобов'язань.

Відповідно до частини 3 статті 11 ЗУ № 1669 Закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що стаття 6 ЗУ № 1669 є спеціальною нормою по відношенню до статті 10 Закону України № 1669, оскільки Сертифікат ТПП є єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує форс-мажорні обставини для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань, отже Сертифікат ТПП застосовується при вирішенні питання звільнення від нарахування штрафних санкцій та пені.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та прийнята постанова з додержанням норм матеріального та процесуального права, а отже наявні підстави у відповідності до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.

На підставі викладеного, керуючись статтями 195, 200, 205, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 липня 2015 року по справі № 805/653/15-а, - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 липня 2015 року по справі № 805/653/15-а, - залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили. Постанова прийнята за наслідками розгляду в письмовому проваджені набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.

Головуючий суддя: І.А.Васильєва

Судді Р.Ф. Ханова

Е.Г. Казначеєв