Постанова № 56616941, 17.03.2016, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 березня 2016 р. Справа №805/22/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови: 15 год. 00 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Бабіча С.І., за участю секретаря судового засідання Мангуш З.В. (представники сторін у судове засідання не з'явились)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Служби автомобільних доріг у Донецькій області до Управління Державної казначейської служби України у м. Красноармійську Донецької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Перша дорожньо - будівельна компанія» про визнання неправомірними дій,

В С Т А Н О В И В:

Служба автомобільних доріг у Донецькій області звернулась до суду (з урахуванням заяви № 01.3-42 від 18.01.16 р.) (а.с. 30-31) з позовом до Управління Державної казначейської служби України у м. Красноармійську Донецької області, відповідно до якого просить визнати неправомірними дії Управління Державної казначейської служби України у м. Красноармійську Донецької області по поверненню без виконання Службі автомобільних доріг у Донецькій області платіжного доручення № 1879 від 11.12.15 р. у сумі 119 516,40 грн. по загальному фонду державного бюджету за КПКВК 3111020 по ТОВ "ПДБК".

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач не здійснюючи платіж за дорученням позивача вийшов за межі свої повноважень та повертаючи позивачу платіжне доручення без виконання діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Бюджетним кодексом України (далі - БК України) і Порядком казначейського обслуговування державного бюджету за витратами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України № 1407 від 24.12.12 р.

Відповідач проти позову заперечує, з мотивів, викладених у відзиві на позов.

Зокрема відповідач посилається на те, що на його адресу від Державної казначейської служби України надійшов електронний лист № 11-10/1224-30708 від 04.12.15 р., у якому, з посиланням на лист Служби безпеки України № 8/3/4-11807 від 03.12.15 р. відповідача було зобов'язано зупинити перерахування коштів відповідно до платіжних доручень позивача на користь декількох підприємств, у тому числі на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша дорожньо - будівельна компанія» (далі - третя особа, ТОВ «ПДБК»).

Представники сторін та третьої особи у судове засідання не з'явились, хоча були належним чином повідомлені про час і місце розгляду даної справи.

Через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та встановив такі обставини.

Між позивачем та третьою особою був укладений договір про закупівлю послуг за державні кошти № 2-50 від 22.06.15 р., на виконання якого, за завданням замовника, у листопаді 2015 року ТОВ «ПДБК» виконало послуги з нанесення горизонтальної дорожньої розмітки на автомобільних дорогах загального користування державного значення (Т-04-06 Григорівка - Межева - Красноармійськ) на суму 119 516,40 грн.

Відповідно до п. 10.5 вказаного договору оплата виконаних послуг здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.

Вказані обставини підтверджуються відповідними договором, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт і витрати № 1460 за листопад 2015 року та актом приймання виконаних будівельних робіт № 1460 за листопад 2015 року і відповідачем не заперечується.

Позивач зареєстрував бюджетні зобов'язання та бюджетні фінансові зобов'язання на придбання послуг за договором №2-50 в Управлінні Державної казначейської служби України у м. Красноармійську Донецької області, зазначений факт також сторонами не є спірним.

Листом № 04-1329 від 11.12.15 р. позивачем були направлені відповідачу платіжні доручення, серед яких і платіжне доручення № 1879 від 11.12.15 р. на суму 119 516,40 грн. за виконані роботи за вищевказаними договором роботи.

Вказаний лист, з відповідними платіжними дорученнями, відповідачем отримано 14.12.15 р. (що підтверджує відповідна відмітка на листі та відповідач у відзиві на позов).

Однак, 15.12.2015 року на адресу позивача надійшов лист відповідача № 5-22/581, відповідно до якого, на виконання листа ДКСУ № 11-10/1224-30708 від 04.12.15 р. та з урахуванням листа СБУ № 8/3/4-11807 від 03.12.15 р. повернено без виконання платіжне доручення № 1879 від 11.12.15 р. на суму 119 516,40 грн. по загальному фонду державного бюджету за КПКВК 3111020 по ТОВ "ПДБК".

Відповідно до ст. 6 та ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У своїй діяльності відповідач керується Положенням про Державну казначейську службу України, затвердженим постановою Кабінету міністрів України №215 від 15.04.2015 р. (далі - Положення №215).

Згідно з п. 3 Положення №215, основними завданнями Казначейства є:

1) реалізація державної політики у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку виконання бюджетів;

2) внесення на розгляд Міністра фінансів пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у зазначених сферах.

Організаційні взаємовідносини між органами Державної казначейської служби, розпорядниками бюджетних коштів, одержувачами бюджетних коштів, а також розподіл обов'язків та відповідальності між ними в процесі обслуговування державного бюджету за видатками, операціями з надання кредитів за рахунок коштів державного бюджету та з погашення державного боргу з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України та інших нормативно-правових актів, регламентовані Порядком казначейського обслуговування державного бюджету за витратами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України № 1407 від 24.12.12 р. (далі - Порядок № 1407).

Пунктом 11.1 Порядку № 1407 визначено, що органи Казначейства здійснюють розрахунково-касове обслуговування розпорядників бюджетних коштів шляхом проведення платежів з реєстраційних, спеціальних реєстраційних рахунків розпорядників бюджетних коштів та рахунків одержувачів бюджетних коштів, відкритих в органах Казначейства, відповідно до кошторисів, планів асигнувань загального фонду державного бюджету (за винятком надання кредитів з державного бюджету), планів надання кредитів із загального фонду державного бюджету, планів спеціального фонду державного бюджету (за винятком власних надходжень бюджетних установ та відповідних видатків) або планів використання бюджетних коштів та помісячних планів використання бюджетних коштів.

Як видно з п. 11.3 Порядку № 1407, органи Казначейства здійснюють платежі на підставі платіжних доручень за дорученнями розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів у разі наявності в обліку відповідного бюджетного зобов'язання та бюджетного фінансового зобов'язання у межах залишків на рахунках для обліку відкритих асигнувань.

Однак, платіжне доручення № 1879 від 11.12.15 р. на суму 119 516,40 грн. було повернуто відповідачем без виконання.

Відповідно до п. 11.8 Порядку № 1407, платіжне доручення не приймається до виконання у разі:

а) неправильного заповнення реквізитів, або не заповнення хоча б одного з реквізитів, та/або недотримання вимог до оформлення платіжного документа;

б) відсутності затвердженого в установленому порядку паспорта бюджетної програми, крім бюджетних програм, за якими не складаються паспорти бюджетних програм;

в) відсутності в обліку органів Казначейства відповідних бюджетних зобов'язань та бюджетних фінансових зобов'язань;

г) невідповідності платежу зареєстрованим бюджетним зобов'язанням та бюджетним фінансовим зобов'язанням;

ґ) невідповідності зазначеного коду економічної класифікації видатків та класифікації кредитування бюджету економічній характеристиці платежу;

д) обмеження здійснення видатків та надання кредитів, що встановлюється нормативно-правовими актами;

е) накладення арешту на кошти, що перебувають на відповідному рахунку розпорядника бюджетних коштів;

є) зупинення операцій з бюджетними коштами на відповідному рахунку розпорядника бюджетних коштів;

ж) надходження до органів Казначейства відповідного рішення органу оскарження за результатами розгляду скарги щодо порушення законодавства у сфері державних закупівель та/або копії рішення суду про визнання результатів процедури закупівлі недійсними, яке набрало законної сили;

з) відсутності або недостатності невикористаних відкритих асигнувань у частині загального та спеціального фондів державного бюджету (крім власних надходжень бюджетних установ) розпорядників бюджетних коштів (одержувачів бюджетних коштів) та відсутності або недостатності коштів (у частині власних надходжень бюджетних установ) на відповідних рахунках розпорядників бюджетних коштів;

и) перевищення показників, затверджених у кошторисах, планах асигнувань загального фонду державного бюджету (за винятком надання кредитів з державного бюджету), планах надання кредитів із загального фонду державного бюджету, планах спеціального фонду державного бюджету (за винятком власних надходжень бюджетних установ та відповідних видатків), планах використання бюджетних коштів розпорядників бюджетних коштів (одержувачів бюджетних коштів);

і) неподання документів, що підтверджують отримання товарів (робіт, послуг) за договорами, згідно з умовами яких було здійснено авансування.

Платіжне доручення, не прийняте до виконання, не пізніше наступного робочого дня повертається без виконання органами Казначейства розпорядникам бюджетних коштів (одержувачам бюджетних коштів), від яких воно надійшло.

На зворотному боці платіжного доручення, не прийнятого у зв'язку з причинами, зазначеними у підпунктах "а", "е" - "з" цього пункту, зазначаються причини повернення без виконання та дата його повернення за підписами керівника структурного підрозділу (заступника керівника структурного підрозділу) і виконавця.

Суд зазначає, що вказаний перелік підстав для не прийняття до виконання платіжних доручень є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

Згідно зі статтею 49 Бюджетного кодексу України розпорядник бюджетних коштів після отримання товарів, робіт і послуг відповідно до умов взятого бюджетного зобов'язання приймає рішення про їх оплату та надає доручення на здійснення платежу органу Казначейства України, якщо інше не передбачено бюджетним законодавством, визначеним пунктом 5 частини першої статті 4 цього Кодексу.

Казначейство України здійснює платежі за дорученнями розпорядників бюджетних коштів у разі:

1) наявності відповідного бюджетного зобов'язання для платежу у бухгалтерському обліку виконання бюджету;

2) наявності затвердженого в установленому порядку паспорта бюджетної програми (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі);

3) наявності у розпорядників бюджетних коштів відповідних бюджетних асигнувань.

Як було вказано вище у листі відповідача № 5-22/581 у якості підстав для повернення без виконання платіжного доручення зазначено виконання листа ДКСУ № 11-10/1224-30708 від 04.12.15 р. з урахуванням листа СБУ № 8/3/4-11807 від 03.12.15 р., жодного посилання на підстави, встановлені п. 11.8 Порядку № 1407 чи ч.2 ст. 49 Бюджетного кодексу України вказаний лист не містить.

У запереченні на позовну заяву відповідач посилається на те, що Донецька область згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 року № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» віднесена до території де проводилася антитерористична операція, та оскільки згідно ст. 25 ЗУ «Про Службу безпеки України», підрозділам Служби безпеки України надано право вимагати від громадян та посадових осіб припинення порушень в разі проведення заходів щодо боротьби з тероризмом і фінансуванням терористичної діяльності, Управління Державної казначейської служби України у м. Красноармійську Донецької області зобов'язано було виконати вимоги листа ДКСУ наданого з урахуванням листа СБУ.

Суд зазначає, що зазначені посилання відповідача є лише припущенням, оскільки відповідних доказів на підтвердження того, що лист СБУ від 03.12.2015 №8/3/4-11807 направлений до ДКСУ є заходом щодо боротьби з тероризмом та фінансуванням терористичної діяльності відповідачем надано не було.

Суд не приймає до уваги заперечення відповідача, оскільки вони не ґрунтуються на чинному законодавстві, як і прохання відповідача про витребування у Служби безпеки України листа №8/3/4-11807 від 03.12.2015 року, оскільки зазначений лист не є нормативно-правовим актом та не створює будь-яких правових наслідків для позивача, також суд вважає, що відсутні підстави для притягнення у якості співвідповідачів Служби безпеки України та Державної казначейської служби України, оскільки, на думку суду, зазначені суб'єкти владних повноважень не порушують права, свободи чи інтереси позивача та до них не звернені жодні вимоги позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 86 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

У той же час згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає, що відповідачем не доведено правомірність не прийняття до виконання та повернення платіжного доручення № 1879 від 11.12.15 р. на суму 119 516,40 грн. по загальному фонду державного бюджету за КПКВК 3111020 по ТОВ "ПДБК".

Отже, позовні вимоги є обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 94 КАС України, судові витрати у сумі 1 218,00 грн., що були понесені позивачем підлягають присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 6, 19 Конституції України, ст. 49 Бюджетного кодексу України, Порядком казначейського обслуговування державного бюджету за витратами, ст. ст. 2, 5, 7, 17, 86, 94, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С ТА Н О В И В:

Адміністративний позов Служби автомобільних доріг у Донецькій області до Управління Державної казначейської служби України у м. Красноармійську Донецької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Перша дорожньо - будівельна компанія» про визнання неправомірними дій - задовольнити.

Визнати неправомірними дії Управління Державної казначейської служби України у м. Красноармійську Донецької області щодо повернення без виконання Службі автомобільних доріг у Донецькій області платіжного доручення № 1879 від 11.12.15 р. у сумі 119 516,40 грн. за загальним фондом державного бюджету за КПКВК 3111020 по ТОВ "ПДБК".

Стягнути на користь Служби автомобільних доріг у Донецькій області (код ЄДРПОУ 25946285) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) гривень за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державної казначейської служби України у м. Красноармійську Донецької області.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, її вступна та резолютивна частини проголошені у судовому засіданні 17 березня 2016 року.

Постанову буде складено у повному обсязі 22 січня 2016 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України (проголошення вступної та резолютивної частин постанови), а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Бабіч С.І.