Ухвала суду № 56616668, 17.03.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 березня 2016 р. Справа № 814/3722/15

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Біоносенко В. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача - судді Стас Л.В.

суддів - Турецької І.О., Косцової І.П.,

розглянувши в письмовому провадженні справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС Миколаївської області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2015 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Південьгідробуд» до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Південьгідробуд" звернулось до адміністративного суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області від 07.12.2012 року №0001320231, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 23746,25 грн., з яких 18997,00 грн. - донараховано податку та 4749,25 грн. - штрафних санкцій; та №0001330231, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за липень 2011 року на 6 192 грн.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2015 року - позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області від 07.12.2012 року № 0001320231 та № 0001330231.

В апеляційній скарзі, Державна податкова інспекція у Заводському районі м. Миколаєва ГУ ДФС Миколаївської області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Південьгідробуд" зареєстроване в якості юридичної особи державним реєстратором виконавчого комітету Миколаївської міської ради 08.04.2010 року. Основними видами діяльності позивача є підготовчі роботи на будівельному майданчику, інші спеціалізовані будівельні роботи, н. в. і. у.;будівництво житлових і нежитлових будівель (основний), будівництво споруд електропостачання та телекомунікацій.

В листопаді 2012 року відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства приздійсненні правових відносин з ПП "Інвеставангард" за лютий 2011 року, ТОВ "Будівництво Укр-М" за червень 2011 року, ПП "Нольга" за жовтень 2011 р., за результатами якої складено Акт №3727/22-200/32543259 від 21.11.2012 р., яким встановлено порушення позивачем пп.198.3, 198.6 ст. 198, пп. 200.1, 200.2, 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 18997,00 грн. та завищено різницю між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту за липень 2011 р. на 6192 грн.

Підставою для наведених висновків слугувало невизнання відповідачем податкового кредиту та витрат по взаємовідносинам позивача з ПП "Інвеставангард", ТОВ "Будівництво Укр-М" та ПП "Нольга", спираючись на безтоварність господарських операцій, виходячи із даних акту про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Будівництво Укр-М", яким встановлено відсутність у даного підприємства власних основних фондів, обладнання, працівників; порушення кримінальнаї справи за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України щодо створення ПП "Інвеставангард" без мети здійснення господарської діяльності; втановлення актом перевірки від 12.01.2012 №50/23-325/36880724 факту не здійснення господарських операцій ПП "Нольга" з контрагентом-постачальником ТОВ "Гарбол" та контрагентами-покупцями за жовтень 2011 р.

За наслідками перевірки ДПІ 07.12.2012р. прийнято податкові повідомлення-рішення №0001320231, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 23746,25 грн., з яких 18997,00 грн. - донараховано податку та 4749,25 грн. - штрафних санкцій та №0001330231, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за липень 2011 року на 6 192 грн.

З матеріалів справи також вбачається, що 01.02.2011 року позивачем укладено договір купівлі-продажу з ПП "Інвеставангард", за умовами якого контрагент зобов'язувався поставити позивачу товар.

04.06.2011 року між позивачем та ТОВ "Будівництво Укр-М" укладено договір субпідряду, за яким ТОВ "Будівництво Укр-М" зобов'язувався виконувати роботи з капітального ремонту та кабінетів адміністративного корпусу по пр. Леніна в м. Миколаєві.

На підтвердження вказаних операцій позивачем надані договори, податкові накладні, платіжні доручення, акти приймання виконаних будівельних робіт.

Також, 28.10.2011 року позивачем укладено з ПП "Нольга" договір постачання, на виконання якого ПП "Нольга" поставило ТОВ "Південьгідробуд" газову плиту, на підтвердження чого надано видаткову накладну.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цьогоКодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Таким чином, відповідно до Кодексу у підприємства є право на включення до податкового кредиту сплачених сум іншому платнику податку за умови проведення реальної господарської операції та наявності первинних документів, які підтверджують її проведення.

Отже, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Крім того, податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, від перебування постачальника за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих можливостей. Питання віднесення певних сум податку на додану вартість до податкового кредиту поширюється виключно на окремо взятого платника та не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб.

Посилання податкового органу на порушення кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ст. 205 ч. 2 Кримінального кодексу України (фіктивне підприємництво) щодо створення ПП «Інвеставангард» без мети здійснення законної господарської діяльності, а також на постанову Київського районного суду м. Донецька від 18.12.2012 року, якою ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності на підставі Закону України «Про амністію», обґрунтовано не прийнято судом першої інстанції до уваги, оскільки воно не може бути доказом на спростування факту реального виконання господарських операцій.

Вказана обставина не є безумовною підставою для висновку про порушення позивачем податкового законодавства, оскільки норма частини четвертої ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України поширюється лише на особу, щодо якої постановлено відповідний вирок або прийнято постанову. Тому обов'язковими є лише обставини щодо безпосередньо цієї особи (засудженого (виправданого) або притягнутого (не притягнутого) до відповідальності), а не щодо інших осіб.

Звільнення від доказування в адміністративному судочинстві відповідно до положень статті 72 КАС України можливе лише на підставі вироку суду в кримінальній справі або постанови суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, стосовно питань, чи мало місце діяння та чи вчинено воно особою, щодо якої ухвалено вирок або постанову суду.

Відповідачем не надано рішення суду (вироку, постанови) відносно посадових осіб підприємства-контрагента, в якому містились б преюдиційні обставини для даної справи.

Досліджуючи реальність та товарність наведених вище договорів позивача з ТОВ "Інвеставангард" та ТОВ "Будівництво Укр-М", відповідно до роз'яснення Вищого адміністративного суду України, викладеного у листі № 742/11/13-11 від 02.06.11, суд першої інстанції, з якими погоджується колегія суддів, вірно зазначив, що саме за цими господарськими операціями всі необхідні первинні документи, були надані позивачем (договори, податкові накладні, видаткові накладні, платіжні доручення, акти приймання виконаних робіт), і є достатніми для підтвердження реальності операцій.

З приводу взаємовідносин з ПП "Нольга", на підтвердження реальності здійснення господарської операції позивачем надано копії договорів поставки від 28.10.2011 р. № 656 та №156 від 07.10.2011 р., що спростовує твердження відповідача про відсутність вказаних первинних документів.

Контрагенти позивача мали необхідний обсяг цивільної та податкової правоздатності, оскільки перебували на обліку у органах податкової служби та мали свідоцтва платників податків на додану вартість.

Враховуючи викладене, за наявності у позивача всіх первинних документів, доведеність реальності постачання товару, сплати за нього коштів та подальшого використання у господарської діяльності підприємства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у податкового органу немає ніяких підстав для позбавлення підприємства на відображення у своїй податковій звітності взаємовідносини з ТОВ "Інвеставангард", ТОВ "Бдівництво Укр-М" та ПП "Нольга" та врахування сплачених ним коштів в якості податкового кредиту.

Так, ч. 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 195, 196; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС Миколаївської області - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2015 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю « Південьгідробуд» до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - залишити без змін.

Стягнути з Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС Миколаївської області (Код ЄДРПОУ 39503170) до спеціального фонду Державного бюджету України на рахунок №: 31212206781008, отримувач коштів: УК у м. Одесі/Приморський р-н/22030001, код ЄДРПОУ 38016923, банк отримувача: ГУДКСУ в Одеській області, МФО: 828011, Код ЄДРПОУ суду 34380461 судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 1515 (одна тисяча п'ятсот пятнадцять) грн. 80 коп.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий :

Судді: