Ухвала суду № 56616562, 17.03.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/18672/15 Головуючий у 1-й інстанції: Шулежко В.П. Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.

У Х В А Л А

Іменем України

17 березня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючої-судді: Желтобрюх І.Л.,

суддів: Мамчура Я.С.,

Шостака О.О.,

при секретарі: Вітковській К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Державного реєстратора прав на нерухоме майно управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області Євка Володимира Володимировича на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 листопада 2015 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Державного реєстратора прав на нерухоме майно управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області Євка Володимира Володимировича, Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державного реєстратора прав на нерухоме майно управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області Євка Володимира Володимировича, Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області та просив:

- визнати протиправним рішення державного реєстратора про відмову у державній реєстрації права власності від 06.08.2015 №23452686 та рішення від 06.08.2015 №23459789;

- зобов'язати Управління зареєструвати за ОСОБА_4 у встановленому законом порядку право власності: на земельні ділянки, що розташовані за адресою: Київська область, Броварський район, АДРЕСА_1, кадастрові номери НОМЕР_1 та НОМЕР_2; житловий будинок, що розташований за адресою: Київська область, Броварський район, АДРЕСА_1.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 листопада 2015 року позов задоволено частково: визнано протиправним рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області Євка Володимира Володимировича про відмову у державній реєстрації права власності від 06.08.2015 №23452686 та від 06.08.2015 №23459789. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що оскаржувані рішення були винесені ним на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначений Законами та Конституцією України.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з'явилися у судове засідання, вивчивши матеріали справи, дослідивши й проаналізувавши доводи апеляційної скарги і докази на їх підтвердження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, 21.07.2015 представником позивача за довіреністю було подано 2 заяви, зареєстровані за № 12427770 та № 12433750, про проведення державної реєстрації права власності на земельні ділянки, що розташовані за адресою: Київська область, Броварський район, АДРЕСА_1, кадастрові номери НОМЕР_1 та НОМЕР_2; житловий будинок, що розташований за адресою: Київська область, Броварський район, АДРЕСА_1.

До заяв, серед іншого, були додані наступні документи: договір іпотеки, реєстраційний №1482 від 17.07.2014, посвідчений Гамзатовою А.А., приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської обл., що містить відповідне застереження, завірена в установленому порядку копія письмової вимоги про усунення порушень від 11.06.2015 №1291, рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення від 18.06.2015, що підтверджує завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем письмової вимоги та звіти про оцінку предмета іпотеки (серія та номер RS18-150216-009, виданий 06.02.2015; серія та номер RS18-150216-010 виданий 06.02.2015; серія та номер RS18-150216-012 виданий 06.02.2015).

За результатами розгляду вказаних заяв і доданих документів державним реєстратором прийнято рішення від 06.08.2015 №23459789 та від 06.08.2015 №23452686 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, вмотивоване тим, що подані документи не відповідають вимогам, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Частково задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що в ході судового розгляду відповідачем не доведено неподання позивачем документів, передбачених чинним законодавством для проведення державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, а тому оскаржувані рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень є протиправними та підлягають скасуванню. В свою чергу, щодо позовних вимог в частині зобов'язання відповідача зареєструвати у встановленому порядку право власності суд зазначив, що втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян та їх об'єднань у діяльність державного реєстратора, пов'язану з проведенням державної реєстрації прав, забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Таким чином, перегляду в апеляційному порядку підлягає лише та частина позовних вимог, які були задоволенні судом першої інстанції та стали підставою до звернення апелянта зі скаргою.

Правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації врегульовані Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, зокрема, право власності на нерухоме майно, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування.

За правилами частини першої статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав проводиться на підставі: договорів, укладених у порядку, встановленому законом, та актів прийому-передачі активів та/або зобов'язань неплатоспроможного банку приймаючому або перехідному банку, крім випадків, визначених законом; свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; рішень судів, що набрали законної сили; інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Відповідно до ст. 36 Закону України «Про іпотеку» сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 37 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 17.10.2013 №868 (далі - Порядок № 868).

Пунктом 46 Порядку №868 встановлено, що для проведення державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, заявник, крім документа, що підтверджує виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, подає:

1) завірену в установленому порядку копію письмової вимоги про усунення порушень, надіслану іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця, в якій зазначається стислий зміст порушеного зобов'язання, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш як 30-денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання такої вимоги;

2) документ, що підтверджує завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у письмовій вимозі, надісланій іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця.

Стаття 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» містить виключний перелік підстав з яких може бути відмовлено у державній реєстрації прав, а саме: заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; об'єкт нерухомого майна або більша його частина розміщені на території іншого органу державної реєстрації прав; із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа; подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; заявлене право вже зареєстровано.

З аналізу викладених норм вбачається, що державний реєстратор при проведенні державної реєстрації прав та їх обтяжень має встановити, в першу чергу, відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема, відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документів.

Окрім того, законодавством чітко визначені конкретні підстави, за яких у державній реєстрації прав може бути відмовлено.

Як вбачається з матеріалів справи, у пункті 6.3 договору іпотеки значиться, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з окремим договором про задоволення вимог іпотекодержателя, а також даний договір містить застереження про те, що звернення стягнення на предмет іпотеки може бути здійснено у порядку ст. 37 Закону України «Про іпотеку».

Також, на виконання вимог п. 46 Порядку №868 позивачем було подано завірену в установленому порядку копію письмової вимоги про усунення порушень, надіслану іпотекодержателем іпотекодавцевіо виконання порушеного зобов'язання у 30-денний строк та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення від 18.06.2015, що підтверджує завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем письмової вимоги (а.с.45-47).

В той же час, відповідачем не доведено неподання позивачем документів, з числа передбачених чинним законодавством для проведення державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки та, як наслідок, підстав до відмови у державній реєстрації права власності.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що в ході судового розгляду справи, відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірність прийняття оскаржуваних рішень у відповідності до приписів ч.2 ст.71 КАС України, - з огляду на що рішення від 06.08.2015 №23459789 та № 23452686 є протиправними та підлягають скасуванню.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, з огляду на що підстави для її задоволення відсутні.

Допущення судом першої інстанції порушень норм матеріального та процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи, колегією суддів не виявлено, а тому підстав для скасування оскаржуваної постанови суду немає.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Державного реєстратора прав на нерухоме майно управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області Євка Володимира Володимировича залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 листопада 2015 року, - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 22 березня 2016 року.

Головуючий суддя Желтобрюх І.Л.

Судді: Мамчур Я.С

Шостак О.О.