Постанова № 56616330, 18.11.2015, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 822/355/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2015 року м. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіОСОБА_1 при секретаріОСОБА_2 за участі: представників позивача представників відповідачаОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Променерго" до Хмельницької об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Хмельницької об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області.

Просить визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення форми "Р" від 07.06.2013 року №0000532200/127, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 1 255 692, 00 грн. (з яких за основним платежем 1 016 780 грн. 00 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 238 912 грн. 00 коп.) та податкове повідомлення - рішення №0000542200/12, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 321 430, 00 грн. (з яких за основним платежем 263 195 грн. 00 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 58 235 грн. 00 коп.).

В обґрунтування вимог зазначає про те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними, оскільки базуються на безпідставних висновках податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства.

Вважає, що у підприємства станом на час проведення перевірки були наявні усі необхідні первинні документи, які підтверджують формування валових витрат і податкового кредиту, а тому висновки податкового органу про їх відсутність не відповідають дійсності.

Ухвалою суду від 19.03.2015 року задоволено клопотання позивача про призначення судово - економічної експертизи.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримує з мотивів, зазначених у позовній заяві, посилається на висновок експертизи.

Також в судовому засіданні представники позивача визнали те, що показник р. 01.2 Декларації "приріст вартості запасів" у розрізі періодів, дійсно був занижений на суму 122 370 грн., а тому донарахування податковим органом грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств в сумі 30 592 грн. 00 коп. за основним платежем та 1 750 грн. 50 коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями було обґрунтованим.

Представники позивача просять позов задоволити.

Представники відповідача позов не визнають, вважають оскаржувані податкові повідомлення-рішення законними, оскільки порушення вимог податкового законодавства зафіксовані у акті перевірки від 18.05.2013 року.

Зазначають про те, що перевіркою встановлене завищення розміру валових витрат, що вплинуло на податкові зобов'язання позивача зі сплати податку на прибуток та податку на додану вартість. На думку відповідача, ряд операцій є сумнівними, такими, що не підтверджені первинними документами або мають безтоварний характер.

В додаткових поясненнях відповідач зазначає, що не зважаючи на те, що висновком судово - економічної експертизи від 24.03.2015 року підтверджується наявність у підприємства відповідних первинних документів, однак ним не спростовуються інші наведені в акті перевірки порушення вимог податкового законодавства.

В судовому засіданні представники відповідача просять відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Променерго" є юридичною особою та перебуває на податковому обліку в Хмельницькій ОДПІ.

У період з квітня по травень 2013 року працівниками податкового органу проведена документальна планова перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року.

За результатами перевірки складений акт № 347/220/32200932 від 18.05.2013 року.

На підставі акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 07.06.2013 року форми "Р":

-№ 0000532200/127, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 1 255 692, 00 грн. (в тому числі за основним платежем - 1 016 780, 00 грн. та за штрафними санкціями - 238 912, 00 грн.).

- №0000542200/12, яким збільшена сума грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 321 430, 00 грн. (в тому числі за основним платежем - 263 195, 00 грн. та за штрафними санкціями - 58 235, 00 грн.).

Зазначені податкові повідомлення - рішення оскаржені позивачем в адміністративному порядку, в результаті чого скарги позивача залишені без задоволення, а податкові повідомлення - рішення - без змін.

Як встановлено судом, податкове повідомлення-рішення від 07.06.2013 року №0000532200/127, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 1 255 692,0 грн., базується на викладених в акті перевірки висновках податкового органу про порушення підприємством вимог пп.4.1.6 п.4.1 ст.4, пп.5.2.1, пп.5.2.5 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3, п.5.9 ст.5 Закону №334/94-ВР і пп. 14.1.27 п.14.1 ст.14, п.138.2, п.138.8, пп.138.10.2 п.138.10 ст.138 Податкового кодексу України, та заниження податку на прибуток на 1 016 780,0 грн. у зв'язку з заниженням скоригованого доходу в сумі 1 731 255,0 грн., завищенням валових витрат на 1 514 604,0 грн. і завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, на 964 031,0 грн.

Відображене в акті перевірки заниження скоригованого доходу в сумі 1 731 255,0 грн. відбулось у зв'язку з заниженням позивачем задекларованих в додатку К 1/1 до декларацій з податку на прибуток відповідних звітних періодів показників у рядку 01.2 «приріст балансової вартості запасів» у загальній сумі 122 370,0 грн. та заниженням валового доходу за 2010 рік за рахунок не включення до складу валового доходу заборгованості перед ПП «ДСН-Оптстрой» в сумі 1 608 885,0 грн., яка залишилась нестягнутою після його ліквідації у зв'язку з визнанням банкрутом відповідно до рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.04.2010 року №Б24/33-10.

В судовому засіданні представники позивача погодились з тим, що показник р. 01.2 Декларації "приріст вартості запасів" на суму 122 370 грн. у розрізі періодів, підприємством дійсно був занижений, а тому донарахування податковим органом грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств в сумі 30 592 грн. 00 коп. за основним платежем та 1 750 грн. 50 коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями було обґрунтованим. Таким чином, позивач фактично визнав, що у цій частині висновки податкового органу, зроблені під час перевірки, мали під собою законні підстави, а отже, відповідно до статті 72 КАС України, ці обставини не потребують доведення.

Досліджуючи правомірність висновків відповідача щодо завищення позивачем валових витрат за 2010 рік по операції з придбання товару від ПП "ДСН-Оптстрой" на суму 1 340 738, 00 грн., суд враховує наступне.

За змістом п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку приватних підприємств", який діяв на час існування спірних відносин, валові витрати виробництва та обігу (валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

В силу пп. 11.2.1. п.11.2. ст.11 цього Закону датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, що припадає на податковий період, протягом якого відбувається одна з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) дата фактичного отримання платником податку їх результатів.

Пунктами 5 і 6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку №16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року № 27/42248, визначено, що витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені. Витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов'язань.

Таким чином, вартість придбаного товару включається до валових витрат відповідного звітного періоду по факту отримання товару, або по факту його оплати в залежності від того, яка із зазначених подій відбулась раніше.

В акті перевірки зазначається про те, що передача товару вартістю 1 340 738, 00 грн. від продавця (ПП "ДСН-Оптстрой") до позивача відбулась у попередніх періодах (до 2010 року), а його оплата взагалі не здійснювалась, а тому зроблений висновок, що у 2010 році були відсутні визначені законом умови для включення позивачем вартості придбаного від ПП "ДСН-Оптстрой" товару до валових витрат зазначеного звітного періоду.

Пунктами 5 і 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 року № 984, встановлено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Всупереч вимогам цього Порядку, акт перевірки не містить жодного послання на первинні документи, які свідчать про віднесення позивачем вартості товару в сумі 1 340 738, 00 грн., отриманого від ПП "ДСН-Оптстрой" у попередніх звітних періодах, до валових витрат у 2010 році.

Натомість, надані позивачем оборотно-сальдові відомості по рахунку 631 «розрахунки з постачальниками» за 2010 рік, які відображені в акті перевірки як підстава для висновку щодо включення зазначеної вище суми до валових витрат у 2010 році. Вони вказують на наявність кредиторської заборгованості позивача перед ПП «ДСН-Оптстрой» за поставлений товар в сумі 1 608 885,62 грн. станом на початок кожного звітного місяця 2010 року.

У той же час законом №334/94-ВР не передбачена норма, яка б зобовязувала платника податку зменшувати або коригувати валові витрати на суми товарів (робіт, послуг), віднесені ним до валових витрат за першою з подій (оприбуткування товару) у разі неоплати товарів у межах строку позовної давності. Вказану позицію висловила державна податкова служба України в Узагальнюючій податковій консультації №576 від 05.07.2012 року.

Таким чином, суд вважає безпідставними висновки відповідача щодо завищення позивачем валових витрат за 2010 рік по операції з придбання товару від ПП "ДСН-Оптстрой" на суму 1 340 738, 00 грн. у попередніх звітних періодах.

Що стосується операцій з придбання електротоварів від ТОВ "Поліформ-М" на суму 12 954, 00 грн. та приватного підприємства "Міканіт" на суму 2 425 539, 00 грн., суд встановив наступне.

Відповідно до договору поставки №1/1501-09 від 15.01.2009 року ПП Міканіт поставляє у власність позивача товар, якість, асортимент та вартість якого вказуються в специфікаціях. Оплата з товар здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника. Пунктом 5.2 договору передбачено, що товар поставляється за рахунок постачальника на умовах склад замовника.

Відповідно до накладних №780 від 05.02.2010 року, №1777 від 17.03.2010 року і №1776 від 17.03.2010 року та податкових накладних №1777 від 17.03.2010 року, № 1776 від 17.03.2010 року і №780 від 05.02.2010 року ПП Міканіт здійснило поставку електротоварів (скриньки для трифазного лічильника, ЩОЕ ПЕ 1-250, підстанцію трифазну на 250 кВа і трансформатор ТМ-160 кВа). Придбаний товар позивач оплатив, про що свідчать платіжні доручення №337 від 17.02.2010 року, № 355 від 16.03.2010 року і №367 від 31.03.2010 року.

На підставі виданих позивачем довіреностей товар та супроводжуючі його документи на складі позивача у м. Хмельницькому отримав відповідний представник позивача. Перевезення зазначеного товару від постачальника на склад позивача в м. Хмельницькому здійснювалось транспортом та за рахунок ПП Міканіт.

Придбаний товар позивач оприбуткував в складському та бухгалтерському обліку та використав у власній господарській діяльності шляхом продажу роздрібним покупцям, отримавши від зазначених операцій прибуток. Вказане підтверджується накладними, копіями довіреностей, податковими накладними, оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 281 товари на складах.

На підставі оформлених постачальником документів, які засвідчують факт поставки товару від ПП Міканіт, позивач відніс до валових витрат відповідних звітних періодів вартість товару, а до податкового кредиту податок на додану вартість, нарахований та сплачений в ціні придбаного товару.

Відповідно до договору поставки від 25.01.2011 року ПП Поліформ-М поставляє позивачу електротовари, кількість, асортимент та вартість якої узгоджується сторонами в додаткових угодах до договору. Пунктом 5.1 договору передбачено, що товар поставляється на умовах склад замовника. В додатках №№ 1-4 до договору поставки від 25.01.2011 року позивач та ПП Поліформ-М узгодили асортимент електротоварів, що підлягають поставці, їх кількість та вартість, а також порядок оплати протягом семи календарних днів від дня вимоги постачальника.

Відповідно до накладних №902 від 28.04.2011 року, №1114 від 17.05.2011 року, №1607 від 20.06.2011 року і №612 від 25.03.2011 року та податкових накладних №902 від 28.04.2011 року, №1114 від 17.05.2011 року, №1607 від 20.06.2011 року і №612 від 25.03.2011 року ПП Поліформ-М передало у власність позивача електротовари (контактори, трансформатор, комплекти реле струмових, кабелі, електродвигуни, світильники, лампи ртутні, та ін.) Оплата зазначеного товару здійснена відповідно до платіжних доручень, копії яких є у матеріалах справи.

На підставі виданих позивачем довіреностей товар та супроводжуючі його документи на складі позивача у м. Хмельницькому отримані представниками позивача. Перевезення товару від постачальника на склад позивача в м. Хмельницькому здійснювалось транспортом та за рахунок ПП Поліформ-М.

Придбаний товар позивач оприбуткував в складському та бухгалтерському обліку, та використав у власній господарській діяльності шляхом продажу роздрібним покупцям, отримавши від зазначених операцій прибуток, що підтверджується накладними, копіями довіреностей, податковими накладними, оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 281 товари на складах.

На підставі оформлених постачальниками товару документів, які засвідчують факт поставки товару, позивач відніс до валових витрат відповідних звітних періодів вартість товару, а до податкового кредиту податок на додану вартість, сплачений в його ціні.

Отже, судом встановлено, що позивач та його контрагенти (ПП Міканіт та ПП Поліформ-М) належним чином відобразили операції з поставки товарів у бухгалтерському та податковому обліку.

В силу пп.5.2.1 п.5.2 ст.2 Закону №334/94-ВР, який діяв на час існування спірних відносин, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті. Невідємною ознакою правомірності віднесення будь-яких витрат до складу валових витрат є звязок цих витрат з її господарською діяльністю.

Досліджені судом докази свідчать про те, що операції з придбання електротоварів від ПП Міканіт та ПП Поліформ М спричинили зміни у стані майна та зобов'язань ТОВ " Променерго", а придбані від цих контрагентів електротовари були використані позивачем у господарській діяльності для отримання прибутку.

Крім того, податковим органом під час перевірки не встановлено порушень податкового законодавства в частині визначення та сплати прибутку від продажу вищевказаних товарів, а тому позивач правомірно включив до валових витрат вартість придбаних від ПП Міканіт та ПП Поліформ-М електротоварів.

Зазначені обставини підтверджуються також і висновком судово-економічної експертизи, де зазначається, що господарські операції по взаєморозрахунках ТОВ "Променерго" з ТОВ "Поліформ-М" та ПП "Міканіт" оформлені бухгалтерськими та податковими документами та відображені у бухгалтерському та податковому обліку.

Зважаючи на це, суд вважає непідтвердженими висновки відповідача щодо порушень позивачем вимог закону в цій частині.

Що стосується встановленого перевіркою завищення позивачем витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування на 964031,0 грн. за період з 01.04.2011 року по 31.12.2012 року, судом встановлено наступне.

Як видно зі змісту акту перевірки, таке завищення відбулось у зв'язку з:

- заниженням позивачем задекларованих у рядку 05.1 декларацій з податку на прибуток Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) за 2012 рік показників на суму 809 590,0 грн. та завищенням витрат у вказаній сумі за рахунок віднесення до витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, вартості робіт ТОВ Новобуд-Світ на об'єкті альтернативної енергетики в с. Ясинівка Ярмолинецького району відповідно до договору підряду №89 від 29.11.2012 року, які фактично не здійснювались;

- завищенням собівартості виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт та наданих послуг в сумі 140 508,0 грн. за рахунок віднесення позивачем до собівартості вартості електротоварів в сумі 140 508,0 грн. по операціях з ПП Поліформ-М на загальну суму 168 610,0 грн., в т.ч. ПДВ 28 102,0 грн., які не мали реальних наслідків;

- завищенням адміністративних витрат на суму 13 933,0 грн. за рахунок включення до їх складу вартості послуг ПП Ареол по зберіганню камери КСО 399-17066В УЗ, які фактично не надавались.

Відповідно до договору підряду №89 від 29.11.2012 року ТОВ Новобуд-Світ як підрядник було зобов'язане за завданням замовника виконати роботи з прокладання кабельної лінії 0,4 кВ будівництва огорожі території та встановлення електросилового обладнання на об'єкті альтернативної енергетики з використанням енергії сонця в с. Ясинівка Ярмолинецького району.

Склад та обсяг робіт, а також здача - приймання виконаних робіт визначались в актах приймання-передачі виконаних робіт, а остаточна вартість за фактично виконаними обсягами робіт (п.2.5 договору). Передача матеріалів для виконання робіт оформлюється актом приймання-передачі або накладною, а оплата виконаних робіт здійснюється на підставі актів приймання-передачі виконаних робіт (п.6.2 договору).

На виконання договору підряду в грудні 2012 року ТОВ Новобуд-Світ виконало роботи на виконання умов договору, що підтверджується актами передачі матеріалів та обладнання від 29.11.2012 року і від 26.12.2012 року, довідками про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2012 року, актами приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в та податковими накладними за грудень 2012 року. Оплата за виконані роботи проведена позивачем в повному обсязі відповідно до платіжних доручень.

Крім того встановлено, що виконані ТОВ Новобуд-Світ в грудні 2012 року роботи є частиною комплексу електромонтажних робіт 1-черги будівництва об'єкта альтернативної енергетики з використанням енергії сонця в межах с. Ясинівка Ярмолинецького району Хмельницької області, генеральними замовником якого є ТОВ „Екотехнік Україна" відповідно до договору підряду №1УЯс від 18.09.12 року, а генеральним підрядником є позивач.

Виконання ТОВ Новобуд-Світ в грудні 2012 року передбачених договором підряду №89 від 29.11.2012 року робіт вартістю 809 590,0 грн., підтверджується також генеральним замовником - ТОВ Екотехнік Україна, який прийняв від позивача результати цих робіт та оплатив їх вартість.

У той же час, відповідачем під час перевірки не встановлено порушень податкового законодавства в частині декларування позивачем прибутку, отриманого від операції з передачі робіт, виконаних ТОВ Новобуд-Світ, на користь замовника - ТОВ Екотехнік Україна.

Тому суд приходить до висновку про необґрунтованість доводів відповідача щодо відсутності реальних наслідків договору підряду №89 від 29.11.2012 року, укладеного з ТОВ Новобуд-Світ, оскільки виконання цих робіт та їх оплата підтверджуються наявними у позивача первинними документами, даними бухгалтерського та податкового обліку.

Судом встановлено, що позивач та ТОВ Новобуд-Світ належним чином відобразили у бухгалтерському та податковому обліку операції з поставки робіт, виконаних відповідно до договору підряду в грудні 2012 року.

На підставі актів виконаних робіт за грудень 2012 року та інших первинних документів та податкових накладних, які засвідчують факт виконання робіт ТОВ Новобуд-Світ позивач правомірно відніс до витрат їх вартість, а до податкового кредиту податок на додану вартість, сплачений в ціні виконаних робіт.

Що стосується встановленого перевіркою завищення позивачем задекларованих показників у рядку 06.2 Декларації "Адміністративні витрати" за рахунок включення до адміністративних витрат вартості послуг ПП "Ареолл" по зберіганню камери КСУ 399-17066В з вакуумним вимикачем, судом встановлено наступне.

На замовлення окремого відділу капітального будівництва ОСОБА_4 Державної прикордонної служби України в м. Хмельницькому у грудні 2012 року відповідно до накладної №444 від 08.12.2011 року позивач придбав у ПП Ареолл камеру КСУ 399-17066В з вакуумним вимикачем вартістю 226 537,18 грн. ( у тому числі ПДВ 37 756,2 грн.)

Листом від 30.12.2011 року №631-184 відділ капітального будівництва ОСОБА_4 Державної прикордонної служби України в м. Хмельницькому повідомив позивача про неможливість встановлення в трансформаторну підстанцію камери КСУ 399-17066В у зв'язку з погодними умовами. Відділ також просив забезпечити її зберігання до закінчення опалювального сезону (квітень травень 2012 року), оскільки встановлення зазначеного обладнання в зимовий період було неможливим з технічних причин.

Тому, оскільки у зв'язку із зверненням замовника у позивача відпала необхідність встановлення вищезгаданої камери в грудні 2011 року, та одночасно виникла потреба у її подальшому зберіганні, позивачем був укладений договір зберігання №8.1.-12/12 від 08.12.2011 року з ПП Ареолл.

Відповідно до умов цього договору ПП Ареолл зобов'язалось зберігати камеру КСУ 399-17066В з вакуумним вимикачем та повернути зазначене майно на першу вимогу позивача. За договором винагорода зберігача становила 4400,0 грн. ( у т.ч. ПДВ 733,33 грн.) за календарний місяць.

8 грудня 2011 року відповідно до акту прийому-передачі обладнання на збереження позивач передав, а ПП Ареолл прийняло на зберігання камеру КСУ 399-17066В з вакуумним вимикачем у законсервованому стані.

Виконання договору зберігання підтверджується щомісячними актами здачі - прийняття послуг зберігання від 31.12.2011 року, від 31.01.2012 року, від 29.02.2012 року і від 30.03.2012 року, податковими накладними №4740 від 31.12.2011 року, №399 від 31.01.2012 року, №781 від 29.02.2012 року і №1240 від 30.03.2012 року, товарно-транспортною накладною від 02.04.2012 року про перевезення камери зі складу ПП Ареолл до м. Хмельницького, а оплата послуг платіжними дорученнями.

На підставі актів здачі прийняття послуг зберігання та податкових накладних, які підтверджують факт надання послуг зберігання позивач включив до витрат відповідних звітних періодів вартість цих послуг, а до податкового кредиту суму ПДВ, сплачену в їх ціні. Позивач та його контрагент ПП Ареолл відобразили вказані операції в бухгалтерському та податковому обліку.

Зважаючи на це, відповідачем не доведено порушення позивачем вимог закону цій частині.

Також суд не погоджується з висновками податкового органу щодо відсутності реального характеру операції з придбання електротоварів від ТОВ Поліформ-М на суму 140 508,0 грн.

Судом встановлено, що зазначені товари придбані відповідно до договору поставки від 25.01.2011 року. Реальність здійснення господарської операції підтверджується дослідженими судом накладними №902 від 28.04.2011 року, №1114 від 17.05.2011 року, №1607 від 20.06.2011 року і №612 від 25.03.2011 року та податковими накладними №902 від 28.04.2011 року, №1114 від 17.05.2011 року, №1607 від 20.06.2011 року і №612 від 25.03.2011 року, платіжними дорученнями №696 від 17.05.2011 року, №763 від 26.07.2011 року та №753 від 20.07.2011 року. Придбаний товар був оприбуткований підприємством позивача в складському та бухгалтерському обліку та у подальшому використаний у господарській діяльності з метою отримання прибутку.

Відповідно до п.138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Пункт 2 ст. 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні передбачає, що фінансова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий примірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Частиною 1 ст. 9 зазначеного Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Тому, враховуючи наявність у позивача накладних, актів приймання виконаних робіт, актів приймання-передачі послуг зберігання, податкових накладних, платіжних документів, якими оформлене придбання електромонтажних робіт від ТОВ Новобуд-Світ, електротоварів від ТОВ Поліформ-М і послуг зберігання від ПП Ареолл, суд вважає, що вони є достатньою підставою для віднесення вартості товарів, робіт та послуг до витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування у відповідних звітних періодах.

У зв'язку з цим, висновки відповідача щодо завищення позивачем витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування є безпідставними.

Одночасно, вказана в податковому повідомленні-рішенні від 07.06.2013 року № 0000532200/127 сума грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 1 255 692,0 грн. визначена відповідачем без урахування заниження позивачем витрат у зв'язку з не включенням до їх складу ряду витрат, підтверджених первинними та іншими документами, даними бухгалтерського та податкового обліку позивача.

Перевіркою достовірності відображених показників у поданих деклараціях з податку на прибуток за період з 01.01.2010 року по 31.03.2011 року не встановлено заниження або завищення задекларованих позивачем показників у рядку 04.3. Декларацій витрати на оплату праці, які за вказаний період становили 94 844,0 грн. Однак, за даними цієї ж перевірки, зазначеними на сторінці 59 ОСОБА_4 в сформованій таблиці нарахованої заробітної плати працівникам позивача зазначено, що за період з 01.01.2010 року по 01.03.2011 року відповідно до даних бухгалтерського обліку та даних встановлених перевіркою витрати на оплату праці становлять 151 513,00 грн.

Отже, під час перевірки відповідачем не враховане заниження позивачем валових витрат на суму 56 669,0 грн. Витрати на оплату праці в розмірі 151 513,0 грн. за вказаний період підтверджуються також податковими розрахунками 1ДФ Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого на користь платників податку, і сум утриманого з них податку.

Перевіркою також не встановлено заниження або завищення задекларованих позивачем показників у рядку 04.4. Декларацій сума страхового збору до фондів державного загальнообов'язкового страхування.

Однак, як видно із звітів про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, за відповідні звітні періоди загальна сума нарахованих та плачених внесків становить 58 305,0 грн., а не 12 315,0 грн., як зазначено в акті перевірки. Таким чином, податковим органом не враховано заниження позивачем валових витрат на суму 45 990 грн.

Крім того, перевіркою (п. 3.1.5. Акту) не встановлено заниження або завищення задекларованих товариством показників у рядку 07 Декларацій Сума амортизаційних відрахувань за період з 01.01.2010 року по 31.03.2011 року в сумі 88454,0 грн. Проте, за даними бухгалтерського обліку позивача ( відомості по рахунках №10 будівлі та споруди, №104 машини та обладнання і № 124 інші матеріальні активи) фактично амортизаційні відрахування склали 115 577,0 грн., що свідчить про заниження позивачем амортизаційних відрахувань на суму 27 123,0 грн., що також не враховано відповідачем.

Відповідно до пп.54.3.2. п.54.3 ст.54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Зважаючи на викладене, відповідач повинен був врахувати вказані обставини під час визначення грошових зобов'язань з податку на прибуток.

Як зазначив Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 13 січня 2015 року під час розгляду справи суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі шляхом призначення експертизи.

Відповідно до висновку експертів за результатами проведення судово-економічної експертизи від 24.07.2015 року № 172/239/240/15-22 документально та нормативно не підтверджується заниження ТОВ "Променерго" податку на прибуток за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року у сумі 1 016 780 грн., у тому числі : І квартал 2010 року - 52 960 грн., півріччя 2010 року - 785 855 грн., за три квартали 2010 року - 794 248 грн., за 2010 рік - 783 321 грн., за І квартал 2011 року - 28 144 грн., за II квартал 2011 року - 2 475 грн., за ІІ-ІІІ квартали 2011 року - 32 312 грн., за ІІ-ІІІ квартали 2011 року - 32 991 грн., за І квартал 2012 року -2 310 грн., півріччя 2012 року - 2 310 грн., за три квартали 2012 року - 2 310 року, за 2012 рік - 172 324 грн., а документально та нормативно підтверджується завищення податку на прибуток у сумі 71 531 грн.

Як було встановлено раніше, позивач визнав, що податкове повідомлення- рішення, яким донараховано зобов'язання з податку на прибуток, є частково правомірним.

Вказану правомірну частину податкового повідомлення-рішення може бути ідентифіковано, про що зазначається вище, і виділено як таку, що не підлягає скасуванню.

У той же час, суд не може самостійно вирішувати питання про перерахунок або зменшення відповідних податкових зобов'язань, виходячи виключно зі змісту висновку експерта, оскільки вказані повноваження належать саме податковому органу.

Інакше кажучи, суд не може самостійно зменшити розмір донарахованого податкового зобов'язання або проводити його перерахунок на певну суму, яка була встановлена експертним шляхом.

У зв'язку з цим, суд оцінює критично посилання представника позивача щодо того, що документально та нормативно підтверджене завищення податку на прибуток у сумі 71 531 грн. ймовірно "перекриває" обсяг порушень, які були попередньо визнані позивачем.

Слід мати на увазі, що суд не володіє спеціальними знаннями для того, щоб вирішити питання про співставлення вищезазначених показників податкового обліку однозначно вірним способом. Натомість, судово-економічна експертиза дане питання не вирішила, зважаючи на що, суд не може визнати податкове повідомлення-рішення протиправним в цілому.

Що стосується податкового повідомлення-рішення від 07.06.2013 року №0000542200/12, яким збільшена сума грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 321 430,0 грн., то встановлено, що воно базується на викладених в акті перевірки висновках відповідача щодо порушення позивачем вимог пп.7.3.1 п.7.3, пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону № 168 і п.187.1 ст.187, п. п. 198.1, 198.3 і 198.6 ст.198 ПК України, та заниження податку на додану вартість на загальну суму 303 618,0 грн. у зв'язку з завищенням податкового кредиту по операціях з придбання робіт від ТОВ Новобуд-Світ, придбання електротоварів від ПП Міканіт та ТОВ Поліформ-М, придбання від ПП Ареолл послуг із зберігання камери КСУ 399-17066В з вакуумним вимикачем, які фактично не здійснювались, та по операції з оплати послуг оренди екскаватора, який належить ТОВ Камрада, які, на думку податкового органу, не пов'язані з господарською діяльністю позивача.

Відповідно до п.200.1, п.200.2, п.200.3, п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Порядок формування податкового кредиту з податку на додану вартість визначений статтею 198 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу).

Судом встановлено, що відповідно до договору оренди №4-Н (А) від 13.08.2012 року ТОВ Камрада передало ТОВ "Променерго" в строкове платне користування строком до 31.12.2012 року новий екскаватор навантажувач 2012 року випуску.

Передача предмета оренди оформлена актом приймання-передачі, а розмір орендної плати за серпень 2012 року становить 166 500,0 грн., у тому числі ПДВ.

На виконання договору оренди відповідно до акту приймання - передачі від 13.08.2012 року ТОВ Камрада передало, а позивач прийняв екскаватор навантажувач HIDROMEK HMK 102 В 2012 року випуску.

Орендований екскаватор позивач використав для виконання земляних робіт під час будівництва пожежних резервуарів на Веснянській дільниці ТОВ Кононівський елеватор в м. Старокостянтинові на замовлення ТОВ Случ Агро.

Вказані обставини підтверджуються актами приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2012 року та довідками про вартість виконаних будівельних робіт за серпень 2012 року. Виконані позивачем з залученням орендованого екскаватора будівельні роботи ТОВ Случ Агро оплатило в повному обсязі, про що свідчать наявні у справі докази.

Таким чином, передача екскаватора в оренду, оплата послуг оренди, використання його позивачем в господарській діяльності та отримання прибутку підтверджуються первинними документами та даними бухгалтерського обліку позивача.

Відповідачем не доведено, а судом не встановлено, що первинні документи, які надані до перевірки в підтвердження господарських операцій з ТОВ Новобуд-Світ, ТОВ Поліформ-М, ПП "Міконіт", ПП Ареолл і від ТОВ Камрада оформлені всупереч або без дотримання вимог, визначених чинним законодавством України, а тому формування податкового кредиту є безпідставним.

Як випливає з правової позиції Верховного суду України та Вищого адміністративного суду України, наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не можуть бути підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю дійсно мали місце.

Крім того, як зазначається у п. 2 резолютивної частини висновку судово-економічної експертизи від 24.07.2015 року № 172/239/240/15-22, в результаті дослідження представлених для експертизи документів висновки акту перевірки щодо заниження ТОВ "Променерго" податку на додану вартість на суму 303 618 грн. даними бухгалтерського обліку та первинними бухгалтерськими документами не підтверджуються.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Частиною 2 цієї статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Зважаючи на викладене, відповідачем лише частково доведено правомірність спірного податкового повідомлення-рішення від 07.06.2013 року форми "Р" №0000532200/127 і не доведено правомірність податкового повідомлення-рішення №000542200/127. Тому, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 158 - 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Хмельницької об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області форми "Р" №0000542200/126 від 07.06.2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на 321 430 грн. 00 коп., з яких за основним платежем 263 195 грн. 00 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 58 235 грн. 00 коп.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Хмельницької об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області форми "Р" №0000532200/127 від 07.06.2013 року, в частині донарахування грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств в сумі 986 188 грн. 00 коп. за основним платежем та 237 161 грн. 50 коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

У задоволенні решти вимог позову відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Променерго" судові витрати в сумі 85 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Хмельницької об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 23 листопада 2015 року 18.00 < чи набрала законної сили >

Суддя/підпис/ОСОБА_1"Згідно з оригіналом" Суддя ОСОБА_1