Постанова № 56616102, 17.03.2016, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

17 березня 2016 рокум. Ужгород № 807/2234/15

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Шешеня О.М.

при секретарі Куля Т.Т.

за участю:

позивача: Приватне підприємство "ЕЛІКС КУН", представник - Дурдинець В.В.;

відповідача: Берегівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Закарпатській області, представник - Кемінь С.В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Приватного підприємства "ЕЛІКС КУН" до Берегівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "ЕЛІКС КУН" (далі-позивач) звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Берегівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області (далі-відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000332200 від 17.09.2015 року.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов та просив задовольнити позовні вимоги з підстав, наведених у позовній заяві, мотивуючи наступним.

23 вересня 2015 року директору ПП "ЕЛІКС КУН" було вручено податкове повідомлення-рішення № 0000332200 від 17.09.2015 року, винесене на підставі акту перевірки № 1422/010/33438028 від 11.09.2015 року за результатами позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2012 по 31.12.2014 року.

Позивач вважає, що податковим повідомлення-рішенням 0000332200 від 17.09.2015 року на підтаві акту перевірки № 1422/010/33438028 від 11.09.2015 року незаконно та безпідставно встановлено порушення ПП "ЕЛІКС КУН" пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України, в зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання Позивача за платежем податок на прибуток приватних підприємств на 331674,00 грн., що включає штрафні санкції в розмірі 66335,00 грн. Окрім того, представник позивача наголосив, що відповідачем пропущено строк позовної давності при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

З даним податковим повідомленням-рішенням позивач не згідний, вважає його незаконним, протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник відповідача заперечив щодо задоволення позову з підстав, викладених в наданих письмових запереченнях (а.с.46-47) та просив відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що Берегівською ОДПІ ГУ ДФС у Закарпатській області на підставі направлень № 172, 173, 174 від 07.09.2015р проведено виїзну позапланову документальну перевірку ПП "Елікс Кун" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2012р. по 31.12.2014р.

За результатами перевірки, складено Акт від 11.09.2015р. № 1422/010/33438028 (а.с.48-61) "Про результати позапланової виїзної перевірки ПП "Елікс Кун" (код 33438028) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавтсва за період з 01.01.2012 по 31.12.2014 року".

Даним актом перевірки встановлено порушення позивачем пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, в результаті чого підприємству донараховано податок на прибуток в сумі 265339,00 грн., у тому числі за 4 кв. 2012р.- 119505,00 грн; 2013р. - 145834,00 грн.

На підставі вищевказаного акту перевірки, Берегівською ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 17.09.2015 року № 0000332200 (а.с.62) щодо ПП "Елікс Кун", яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств (код платежу 11021000) на загальну суму 331674,00 грн., в тому числі за основним платежем 265339,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 66335,00 грн.

Не погоджуючись з вищезазначеним повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його в судовому порядку.

В позовній заяві (а.с.3-4), позивач вказує на те, що Відповідачем при проведенні перевірки не досліджено та не перевірено безпосередньо договір, укладений між ПП "Елікс Кун" та Дослідницьким Центром "Кішкун", разом із додатками, які є його невід'ємними частинами.

Зокрема, позивач посилається на п. 2 ст. 22 Конвенції ООН про позовну давність у міжнародній купівлі-продажу товарів 1974 року, відповідно до якого боржник може в будь-який час протягом строку позовної давності продовжити цей строк шляхом письмової заяви на адресу кредитора.

Разом з тим, позивач стверджував, що маючи намір виконати взяті на себе зобов'язання, ПП "ЕЛІКС КУН" надсилало Дослідницькому центру "Кішкун", Угорщина, письмові заяви відповідного змісту, у зв'язку з чим, строк позовної давності за кредитроськими вимогами не сплив, а отже, сума боргу в розмірі 1550064,00 грн. не являється безповоротною фінансовою допомогою і не входить до складу інших доходів згідно пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податковго кодексу України.

Однак, суд з твердженнями позивача не погоджується, оскільки письмових заяв щодо продовження строку позовної давності на адресу кредитора, позивач, як боржник за договором, суду так і не надав.

Водночас, позивачем було надано суду тільки Контракт № 2/2008 (далі - Контракт) від 30 січня 2008 року (а.с.118-119), відповідно до умов якого Продавець (Дослідницький Центр "Кішкун") продає, а Покупець (ПП "Елікс Кун") купує насіневий матеріал куркурудзи F-1 гібридів "Кішкун" на загальну суму 1 069 226 (один мільйон шісдесят дев'ять тисяч двісті двадцять шість) євро.

В п. 8 Контракту визначено, що термін дії Контратку до 31 грудня 2008 року.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 ЦК України: позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Статтею 257 ЦК України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Разом з тим, в ч. 1 ст. 258 ЦК України передбачено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про міжнародне приватне право": право, що підлягає застосуванню до приватноправових відносин з іноземним елементом, визначається згідно з колізійними нормами та іншими положеннями колізійного права цього Закону, інших законів, міжнародних договорів України.

Ч. 1 ст. 9 Конституції України визначено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Контраткт № 2/2008, укладений 30.01.2008р. між ПП "Елікс Кун" та Дослідницьким центром "Кішкун" на поставку продукції є договором, ускладненим іноземним елементом, зокрема договором міжнародної купівлі-продажу товару, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1 Конвенції про договори міжнародної купівлі-продажу від 11.04.1980р.: ця конвенція застосовується до договорів купівлі-продажу товарів між сторонами, комерційні підприємства яких перебувають в різних державах:

а)коли ці держави є Договірними державами;

б)коли згідно з нормами міжнародного приватного права застосовано право Договірної держави.

Як вбачається з умов Контракту, даний договір є договором міжнародної купівлі продажу-товарів, відтак на нього поширюються також положення Конвенції ООН про позовну давність у міжнародній купівлі продажу-товарів від 14.06.1974р. (далі - Конвенція про позовну давність).

Згідно Листа Міністерства закордонних справ України від 16.12.2002р. № 72/36-612/6-2968 "Щодо дії Конвенції про позовну давність в міжнародній купівлі-продажу товарів від 14 червня 1974 року", учасниками даної Конвенції є також Україна та Угорщина.

Для правовідносин, витікаючих з контрактів купівлі-продажу, ст. 8 та 46 Конвенції про позовну давність втановлений єдиний строк позовної давності у 4 роки для усіх видів вимог - незалежно від того чи пов'язані вони з порушенням, припиненням або недійсністю контракту.

Відповідно до статті 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно з ч. 4 ст. 261 ЦК України, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Сторонами у вищезазначеному Контракті визначено термін дії контракту до 31 грудня 2008 року, тобто даний договір припиняється 31.12.2008р.

Таким чином, суд вважає, що строк позовної давності за договором щодо виконання умов Контракту, пов'язаних з порушенням, припиненням або його недійсністю сплинув (31 грудня 2012 року).

Окрім цього, стосовно строку позовної давності щодо прийняття податкового повідомлення-рішення, то відповідно до п. 102.1 ст. 102 ПК України: контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 ПК України, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Позивач в позовних вимогах також стверджував, що станом на 11.09.2015 року, ст. 135 Податкового кодексу України діяла в новій редакції і не включала пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 ПК України.

Однак, для цілей оподаткування в даному випадку має значення не момент проведення перевірки, а час вчинення правопорушення платником податків.

Як вбачається з Акту перевірки, підтвердужється наявними матеріалами у справі та не було допустимими доказами спростовано позивачем, в порушення п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14, п.п. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 ПК України позивачем, ПП "Елікс Кун" за період з 01.10.2012р. по 31.12.2014р. встановлено заниження задекларованих показників у рядку 01.6 Декларацій "інші доходи" в сумі 1550064,00 грн. в тому числі 4 кв. 2012р. - 569070,00 грн., 2013р .-980994,00 грн.

Проведеною перевіркою встановлено, що між ПП "Елікс Кун" та Дослідним центром "Кішкун" (Угорщина) існує кредиторська заборгованість станом на 31.12.2014р. за отриману кукурудзу в сумі - 1550064,00 грн. (а.с.50).

Відтак, відповідно пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 ПК України (в редакції на момент виникнення правопорушення): доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до ст. 137 ПК України, на підставі документів, зазначених у п. 135.2 цієї статті та складаються з сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Відповідно до пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 ПК України: безповоротна фінансова допомога - це:

сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів;

сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості;

сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності;

основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних).

Таким чином, сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що залишилась непогашеною, вважається безповоротною фінансовою допомогою та за вимогами податкового законодавства включається до складу «інші доходи».

Дохід від реалізації товару за датою переходу покупцеві права власності на такий товар (робіт, послуг), визначений у розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань, з урахуванням особливостей для окремих категорій платників податків або доходів від окремих операцій, встановлених положеннями розділу ІІІ, п.п. 135.4 ст.135 та 137.1 ст.137 Податкового кодексу України.

Кредиторська заборгованість - це заборгованість фізичним та юридичним особам: за матеріальні цінності, виконані роботи та отримані послуги (в тому числі, яка забезпечена векселями); із сум авансових внесків, одержаних від інших осіб у рахунок наступних поставок продукції, виконання робіт (послуг); за всіма видами платежів, включаючи податки з працівників підприємства, заборгованість з оплати праці; заборгованість підприємства його учасникам (засновникам) і статутного капіталу; заборгованість пов'язаним сторонам та з внутрішньовідомчих розрахунків; інша заборгованість з поточних зобов'язань.

Отже, наявними в матеріалах справи доказами підтвердужється висновок контролюючого органу стосовно того, що позивачем під час проведення перевірки занижено доходи, що враховуються при обчисленні об'єкту оподаткування, на загальну суму 1550064,00 грн., які вважаються безповоротною фінансовою допомогою, що призвело до заниження податку на прибуток приватних підприємств на суму 265339,00 грн.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку про правомірність винесення відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 0000332200 від 17.09.2015 року щодо ПП ОСОБА_4" яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств (код платежу 11021000) на загальну суму 331674,00 грн., в тому числі за основним платежем 265339,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 66335,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з ч. 2 ст. 3 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 КАС України.

Отже, беручи до уваги надані сторонами докази по справі та враховуючи положення ч. 2 ст. 71 КАС України, в силу яких в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності обов'язок щодо доказування покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, відповідач належними та допустимими доказами довів правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення № 0000332200 від 17.09.2015 року.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 19, 94, 104-106, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.В задоволенні позову Приватного підприємства "ЕЛІКС КУН" до Берегівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000332200 від 17.09.2015 року - відмовити.

2.Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

СуддяО.М. Шешеня

Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 17.03.2016 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано 22.03.2016 року.