Постанова № 56615813, 29.02.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

29 лютого 2016 року № 826/15016/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Шулежка В.П., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач) до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області (далі - відповідач, УДВС ГУЮ у Київській області) про визнання неправомірними дій державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області Венгель Ю.Ю. (далі - державний виконавець) щодо винесення п. 3 постанови від 15.05.2015 про повернення виконавчого документа стягувачеві; зобов'язання державного виконавця скасувати п. 3 постанови від 15.05.2015 про повернення виконавчого документа стягувачеві.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю та просив позов задовольнити.

Незважаючи на належне повідомлення про час і місце розгляду справи, відповідач не забезпечив явку своїх представників у судове засідання, з урахуванням чого адміністративна справа відповідно до ч.ч. 4, 6 ст. 128 КАС України розглядається у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

15.05.2015 державним виконавцем прийнято постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві ВП № 45802618, відповідно до якої до відділу надійшла заява про повернення виконавчого документа без виконання, у зв'язку з чим, відповідач, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», повернув стягувачу виконавчий напис № 1854, виданий 12.11.2014 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Грек А.В. про звернення стягнення на нерухоме майно, власником якого є ОСОБА_1, а також у п. 3 такої постанови державний виконавець зазначив, що виконавчий документ може бути повторно пред'явлений для виконання в строк до 15.05.2016.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо є письмова заява стягувача.

Відповідно до п. 3.15 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за № 489/20802, повернення виконавчого документа стягувачу здійснюється за наявності підстав та в порядку, визначеному у статті 47 Закону. При цьому в постанові про повернення виконавчого документа стягувачу обов'язково роз'яснюється порядок повторного пред'явлення виконавчого документа до виконання (крім випадку повернення виконавчого документа на підставі пункту 1 частини першої статті 47 Закону, якщо таке повернення надалі є підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження).

При цьому, пунктом 1 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі, якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою, крім виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів.

З огляду на те, що повернення виконавчого документу стягувачу за його заявою (винесення державним виконавцем постанови про повернення виконавчого документа за результатами розгляду такої заяви) є в подальшому підставою для відмови державним виконавцем у відкритті виконавчого провадження, державний виконавець у такому разі, в силу вимог п. 3.15 Інструкції, не зазначає про порядок повторного пред'явлення виконавчого документа до виконання.

За таких умов, суд приходить до висновку, що дії державного виконавця щодо зазначення у п. 3 резолютивної частини постанови від 15.05.2015 про повернення виконавчого документа стягувачеві ВП № 45802618 можливості повторного пред'явлення виконавчого документа для виконання в строк до 15.05.2016 є протиправними.

Водночас, не підлягає за висновком суду задоволенню позовна вимога про зобов'язання державного виконавця скасувати п. 3 постанови від 15.05.2015 про повернення виконавчого документа стягувачеві, оскільки державний виконавець не наділений повноваженнями скасовувати власну постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Дослідивши обставини справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню частково.

В той же час, зміст принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі, передбачений ч. 4 ст. 11 КАС України, зобов'язує адміністративний суд до активної ролі у судовому засіданні, в тому числі і до уточнення змісту позовних вимог, з наступним обранням відповідного способу захисту порушеного права.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне захистити порушені права позивача шляхом визнання протиправними дій державного виконавця щодо винесення п. 3 резолютивної частини постанови від 15.05.2015 про повернення виконавчого документа стягувачеві ВП № 45802618.

Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

За таких умов, з метою повного захисту прав та інтересів позивача, суд вважає за необхідне захистити порушені права позивача шляхом скасування п. 3 резолютивної частини постанови державного виконавця від 15.05.2015 про повернення виконавчого документа стягувачеві ВП № 45802618.

За таких умов, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправними дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області Венгель Ю.Ю. щодо винесення п. 3 резолютивної частини постанови від 15.05.2015 про повернення виконавчого документа стягувачеві ВП № 45802618.

Скасувати п. 3 резолютивної частини постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області Венгель Ю.Ю. від 15.05.2015 про повернення виконавчого документа стягувачеві ВП № 45802618.

Присудити на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області понесені нею витрати по сплаті судового збору у розмірі 146,16 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя В.П. Шулежко