Ухвала суду № 56615514, 17.03.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 березня 2016 року м. Київ К/800/10681/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого, суддіГорбатюка С.А.СуддівГоляшкіна О.В. Шведа Е.Ю. провівши у касаційному порядку попередній розгляд адміністративної справи за позовом Публічного акціонерного товариства (далі - ПАТ) "Державна продовольчо-зернова корпорація України" до Державної реєстраційної служби України, Ботезата Олексія Павловича - державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України про визнання неправомірними дій та рішення, зобов'язання вчинити дії за касаційною скаргою Державної реєстраційної служби України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 листопада 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2014 року

в с т а н о в и л а :

У серпні 2013 року ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" в Окружному адміністративному суді м. Києва пред'явило позов до Державної реєстраційної служби України, Ботезата О.П. - державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України про визнання неправомірними дій та рішення, зобов'язання вчинити дії.

Свої вимоги обґрунтовувало тим, що воно 19 червня 2013 року зверталося до Державної реєстраційної служби України з заявою про реєстрацію права приватної власності на нерухоме майно - цілісний майновий комплекс у м. Одесі, Хлібна гавань, 4, яке було передано йому у зв'язку із ліквідацією ДП ДАК "Хліб України" у відповідності із постановою Кабінету Міністрів України від 25 жовтня 2010 року № 140 (в редакції від 11 серпня 2010 року). До зави додано усі необхідні для проведення державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна документи, але рішенням відповідача від 15 липня 2013 року № 3950042 йому відмовлено у державній реєстрації прав та їх обтяжень щодо цього майна.

Вважає, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням чинного законодавства та є таким, що порушує його права та законні інтереси.

Просило визнати протиправними дії Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Ботезата О.П. щодо винесення рішення від 15 липня 2013 року № 3950042 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень; скасувати це та зобов'язати останнього прийняти рішення про державну реєстрацію права приватної власності ПАТ "Державна продовольчо-зернова компанія України" на нерухоме майно - цілісний майновий комплекс у м. Одесі, Хлібна гавань, 4.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 листопада 2013 року, залишеною без зміни ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2014 року, позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Державна реєстраційна служба України подала касаційну скаргу. Посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення судів скасувати та ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Судами першої та апеляційної інстанцій у цій справі встановлено, що Державне підприємство "Державна продовольчо-зернова корпорація України" створено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 серпня 2010 року № 764 "Про заходи з утворення державного підприємства "Державна продовольчо-зернова корпорація України".

Згідно з пунктом 5 зазначеної постанови Кабінету Міністрів України статутний капітал підприємства формується шляхом передачі до нього цілісних майнових комплексів дочірніх підприємств ДАК "Хліб України", що ліквідуються, в тому числі шляхом передачі цілісного майнового комплексу Дочірнього підприємства ДАК "Хліб України" "Одеський портовий елеватор", що знаходиться за адресою: м. Одеса, Хлібна гавань, 4.

Актом приймання-передачі цілісного майнового комплексу Дочірнього підприємства ДАК "Хліб Україна" "Одеський портовий елеватор" від 20 січня 2011 року № 14 вказаний цілісний майновий комплекс передано Державному підприємству "Державна продовольчо-зернова корпорація України".

Постановою Кабінету Міністрів України від 06 червня 2011 року № 593 погоджено перетворення Державного підприємства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" у Державне публічне акціонерне товариство "Державна продовольчо-зернова корпорація України" та внесено відповідні зміни до постанови Кабінету Міністрів України № 764.

Актом приймання-передачі майна, майнових прав та обов'язків від 18 листопада 2011 року вказаний цілісний майновий комплекс було передано до статутного капіталу ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України".

19 червня 2013 року позивачем подано заяву до Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Одеської області, яка з доданими документами була передана на розгляд до Державної реєстраційної служби України.

Рішенням від 15 липня 2013 року №3950042 позивачу відмовлено у державній реєстрації права власності на цілісний майновий комплекс на підставі статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", пунктів 16, 23 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року № 703 (далі - Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень).

Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили з необґрунтованості рішення відповідача щодо відмови позивачу у реєстрації права власності.

Така правова позиція судів є правильною, оскільки вона ґрунтується на повно та всебічно встановлених обставинах справи та відповідає вимогам чинного законодавства.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачає підстави, які зумовлюють державну реєстрацію прав, а саме:

- договори, укладені у порядку, встановленому законом;

- свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону;

- свідоцтва про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді;

- державні акти на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом;

- рішення судів, що набрали законної сили;

- інші документи, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

У відповідності до пункту 27 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, є: 1) укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або речове право на нерухоме майно, чи його дублікат; 2) свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат; 3) свідоцтво про право на спадщину, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат; 4) свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, видані нотаріусом, чи їх дублікати; 5) свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане державним реєстратором відповідно до цього Порядку; 6) свідоцтво про право власності, видане органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; 7) свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане органом місцевого самоврядування або місцевою держадміністрацією до набрання чинності цим Порядком; 8) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийняте власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном; 9) державний акт на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою; 10) рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно; 11) ухвала суду про затвердження (визнання) мирової угоди; 12) заповіт, яким встановлено сервітут на нерухоме майно; 13) закон, яким встановлено сервітут на нерухоме майно; 14) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об'єкта нерухомого майна релігійній організації; 15) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об'єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність; 16) інші документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно відповідно до закону.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, для проведення державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна позивачем було подано платіжне доручення, довіреність, копію паспорту особи, якою подано заяву, та ідентифікаційного номера, копію постанови Кабінету Міністрів України від 11 серпня 2010 року № 764, копію наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 07 липня 2011 року № 325, копію наказу від 25 жовтня 2010 року № 140 ДАК "Хліб України", копію акту приймання-передачі нерухомого майна від 20 січня 2011 року № 14, довідку філії "Одеський зерновий термінал" від 15 квітня 2013 року, копії реєстраційних та статутних документів ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України", копію технічний паспорт щодо об'єкту нерухомого майна, який виданий у встановленому порядку 19 березня 2012 року.

Поданий позивачем акт приймання-передачі нерухомого майна підтверджує перехід у власність майна ліквідованої ДАК "Хліб Україна" у спосіб, визначений засновником, та є підставою для проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно згідно з пунктом 27 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Перелік підстав для відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень визначений частиною першою статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та є вичерпним.

Суди дійшли обґрунтованого висновку, що в матеріалах справи наявні усі необхідні, належно оформлені та достовірні документи, які підтверджують перехід до позивача права власності на нерухоме майно, а саме, на цілісний майновий комплекс "Одеський портовий елеватор", що знаходиться за адресою: м. Одеса, Хлібна гавань, 4, і що для реєстрації права власності на вказаний об'єкт нерухомого мана надано повний пакет документів, визначений Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а отже у державного реєстратора не було підстав для відмови у державній реєстрації права власності на вказане нерухоме майно.

Оскільки державний реєстратор не здійснив державну реєстрацію права власності на майно, то його дії та рішення судом першої інстанції правильно визнані неправомірними.

Визначений судом першої інстанції спосіб захисту порушеного права позивача є також правильним з огляду на неправомірність дій та рішення відповідача, а також таким, що сприяє повному поновленню порушеного права позивача.

Судові рішення є законними і обґрунтованими.

Доводи касаційної скарги не містять у собі посилань на наявність порушень чинного законодавства, які є підставами для висновку про те, що судами неправильно застосовані норми матеріального чи процесуального права і що призвело або могло призвести до ухвалення незаконних та необґрунтованих судових рішень.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без зміни, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі викладеного, керуючись статтями 210, 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Державної реєстраційної служби України залишити без задоволення, а оскаржувані постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 листопада 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2014 року в адміністративній справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" до Державної реєстраційної служби України, Ботезата Олексія Павловича - державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України про визнання неправомірними дій та рішення, зобов'язання вчинити дії - без зміни.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.

Судді Горбатюк С.А.

Голяшкін О.В.

Швед Е.Ю.