Ухвала суду № 56615357, 17.03.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 березня 2016 року м. Київ К/800/52329/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Черпака Ю.К. (судді-доповідача), Головчук С.В., Ліпського Д.В.,розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2015 року,

встановив:

У вересні 2015 року ОСОБА_4 звернулась з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси (далі - УПФУ в Київському районі м. Одеси) про визнання рішення УПФУ в Київському районі м. Одеси від 20 серпня 2015 року № 837862 "Про відмову у призначенні (перерахунку) пенсії" протиправним; зобов'язання УПФУ в Київському районі м. Одеси призначити, нарахувати та виплачувати ОСОБА_4 щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 90%, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, згідно з положеннями частини третьої статті 141 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", відповідно до довідки Апеляційного суду Одеської області про заробітну плату, починаючи з 12.08.2015 р., без обмежень максимальним розміром.

Постановою Київського районного суду м. Одеси від 26 жовтня 2015 року позов задоволено: визнано протиправною відмову управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси на підставі рішення від 20 серпня 2015 року № 837862 про відмову у призначенні (перерахунку) пенсії судді у відставці ОСОБА_4; зобов'язано відповідача призначити, нарахувати і виплатити щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці ОСОБА_4 у розмірі 90% грошового утримання працюючого на відповідній посаді судді, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання, починаючи з 12 серпня 2015 року по 01 вересня 2015 року, згідно з поданням Апеляційного суду Одеської області про встановлення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 10.08.2015 р. №4; зобов'язано відповідача з 01.09.2015 р. перерахувати та виплачувати щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці ОСОБА_4 у розмірі 90% грошового утримання працюючого на відповідній посаді судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання, згідно з довідкою Апеляційного суду Одеської області від 23.09.2015 р. №02-23/09-2015.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2015 року апеляційну скаргу УПФУ в Київському районі м. Одеси на постанову суду першої інстанції залишено без руху з мотивів несплати судового збору.

У касаційній скарзі УПФУ в Київському районі м. Одеси, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу апеляційного суду та постановити нове рішення, яким звільнити від сплати судового збору. Зазначає, що відповідно до пункту 18 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, що діяла до 01.09.2015 р.) Пенсійний фонд України та його органи були звільнені від сплати судового збору, у зв'язку з чим бюджетом Пенсійного фонду України на 2015 рік кошти на сплату судового збору не передбачені.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

Відповідно до частини шостої статті 187 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Згідно з частиною третьою статті 189 та частинами першою і третьою статті 108 КАС України в разі, якщо апеляційну скаргу подано без додержання вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, суд постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, у якій зазначаються недоліки апеляційної скарги, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Постановляючи ухвалу від 20.11.2015 р., апеляційний суд правильно виходив з необґрунтованості заявленого відповідачем клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги (відсутність коштів, призначених на сплату судових витрат), оскільки обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення суб'єкта владних повноважень від такої сплати.

У зв'язку з цим суд дійшов висновку, що відповідно до частини шостої статті 187 КАС України відповідач зобов'язаний сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі, передбаченому частиною другою статті 4 Закону України "Про судовий збір" зі змінами, якою встановлено за подання апеляційної скарги на рішення суду ставку судового збору 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, тобто 1339,80 грн.

Колегія суддів не погоджується із вказаним висновком суду апеляційної інстанції, виходячи з наступного.

Пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року № 3674-VI (зі змінами відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" від 22 травня 2015 року №484-VШ, який набрав чинності з 01 вересня 2015 року) встановлено, що за подання апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на час подання позову) при зверненні до адміністративного суду фізичній особі необхідно було сплатити 0,4 розміру мінімальної заробітної плати як за вимоги немайнового характеру, так і за вимоги майнового характеру (1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати), що становило 487,20 грн. Отже, відповідач за подання апеляційної скарги має сплатити 535,92 грн (487,20 грн х 110%).

У зв'язку з цим апеляційна скарга була правильно залишена без руху з підстави несплати судового збору, однак судом апеляційної інстанції здійснено неправильний розрахунок суми цього збору.

Щодо вимог відповідача про звільнення від сплати судового збору слід зазначити наступне.

Згідно з частиною першою статті 88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади. У зв'язку із цим обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення суб'єкта владних повноважень, відстрочення чи розстрочення такої сплати.

Органи УПФУ не входять до переліку осіб, на яких відповідно до статті 5 Закону України "Про судовий збір" поширюються пільги щодо сплати судового збору після 01.09.2015 р. Тому та обставина, що УПФУ до вказаної дати було звільнено від сплати судового збору, не усуває його з числа платників цього збору при поданні апеляційної скарги.

Окрім того, згідно з пунктом 2 Перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" від 22 травня 2015 року №484- VШ, який набрав чинності з 01 вересня 2015 року, зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Таким чином, наведені в клопотанні відповідача аргументи, не свідчать про такий майновий стан УПФУ, за якого воно позбавлене можливості сплатити 535,92 грн судового збору і не є підставою для звільнення від його сплати.

Відповідно до статті 225 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду апеляційної інстанції підлягає зміні якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.

Оскільки суд апеляційної інстанції допустив помилку при визначенні розміру судового збору, то прийняте ним рішення необхідно змінити.

У зв'язку з цим апеляційному суду необхідно встановити для відповідача новий строк сплати судового збору.

Керуючись статтями 222, 223, 225, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси задовольнити частково.

Ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2015 року змінити в частині визначення суми судового збору, що підлягає сплаті за подання апеляційної скарги, зазначивши в мотивувальній частині його розмір 535,92 грн замість 1339,80 грн.

В іншій частині ухвалу суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Судді: Черпак Ю.К. Головчук С.В Ліпський Д.В.