Ухвала суду № 56614325, 14.03.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2016 р.Справа № 820/11122/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Шевцової Н.В.

Суддів: Мінаєвої О.М. , Макаренко Я.М.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.02.2016р. по справі № 820/11122/15

за позовом ОСОБА_1

до Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 (далі за текстом - ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного Управління ДФС у Харківській області (далі за текстом - Індустріальна ОДПІ, відповідач), в якому просив суд скасувати податкові повідомлення-рішення від 26.05.2015 року, якими позивачу визначено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки № 00466/1704 на суму 2473,23 грн.; № 00467/1704 на суму 2192,76 грн. та № 00468/1704 на суму 742,92 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 04.02.2016 року адміністративний позов задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області від 26.06.2015 року №00468/1704. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Відповідач, Індустріальна ОДПІ, не погодившись з постановою суду першої інстанції в частині задоволення позову, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувану постанову в зазначеній частині скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, через неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що зазначена апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі витягу з реєстру платників податків на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, Індустріальною ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області встановлено, що ФО ОСОБА_1 є власником трьох квартир, а саме: АДРЕСА_6, загальна площа 133,4 кв.м., житлова площа 86,8 кв.м.; АДРЕСА_7, загальна площа 152,3 кв.м., житлова площа 71,5 кв.м.; АДРЕСА_3, загальна площа 45,5 кв.м., житлова площа 27,2 кв.м.

Індустріальною ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області відповідно до пп.265.5.2 п.265.5 ст.265 Податкового кодексу України, на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власників на нерухоме майно, здійснено розрахунок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, яке належить ОСОБА_1, та сформовано податкові повідомлення-рішення від 26.06.2015 № 00467/1704, № 00466/1704, № 00468/1704.

Не погодившись з правомірністю прийняття спірних податкових повідомлень-рішень від 26.06.2015 № 00467/1704, № 00466/1704, № 00468/1704, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з відсутності підстав для нарахування позивачу податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірі 742,92 грн. згідно податкового повідомлення-рішення №00468/1704 від 26.06.2015 року.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування , їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пп. 265.1.1 п. 265. 1 ст. 265 Податкового кодексу України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової нерухомості.

Об'єктом оподаткування є об'єкт житлової нерухомості, в тому числі його частка (пп. 265.2.1 п. 265.1 ст. 265 Податкового кодексу України).

Згідно з пп.265.3.1 п.265.3 ст.265 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла з 01.01.2014р. по 31.03.2014р.) базою оподаткування є житлова площа об'єкта житлової нерухомості, в тому числі його часток. Згідно з пп.265.3.1 п.265.3 ст.265 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла з 01.04.2014р. по 31.12.2014р.) базою оподаткування с загальна площа об'єкта житлової нерухомості, в тому числі його часток.

За приписами пп. 265.3.4 п.265.4 ст.265 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податку - фізичної особи більше одного об'єкта оподаткування, в тому числі різних видів (квартир, житлових будинків або квартир і житлових будинків), база оподаткування обчислюється виходячи з сумарної житлової/загальної площі таких об'єктів з урахуванням норм підпункту 265.4.1 пункту 265.4 цієї статті.

Пунктом 265.4 статті 265 Податкового кодексу України встановлено пільги із сплати податку.

Згідно пп. а) пп. 265.4.1 п. 265.4 ст. 265 Кодексу база оподаткування об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів.

Ставка податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, визначена пунктом 265.5 статті 265 Податкового кодексу України.

Ставки податку встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради у відсотках до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування.

Так, пп. 265.5.2 п.265.5 ст.265 Податкового кодексу України врегульовано, що ставки податку для фізичних осіб встановлюються в таких розмірах: не більше 1 відсотка - для квартири/квартир, загальна площа яких не перевищує 240 кв. метрів, або житлового будинку/будинків, загальна площа яких не перевищує 500 кв. метрів; 2,7 відсотка для квартири/квартир, загальна площа яких перевищує 240 кв. метрів, або житлового будинку/будинків, загальна площа яких перевищує 500 кв. метрів

Згідно з пп.265.6.1 п.265.6 ст.265 Податкового кодексу України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Відповідно до пп. 265.7.1 п. 265.7 ст. 267 Податкового кодексу України обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника житлової нерухомості у такому порядку: за наявності у власності платника податку об'єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об'єктів, зменшеної відповідно до підпункту "в" підпункту 265.4.1 пункту 265.4 цієї статті, та відповідної ставки податку; сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів 2 і 3 цього підпункту, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об'єктів житлової нерухомості.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) державний реєстр прав містить відомості про зареєстровані права і обтяження, суб'єктів прав, об'єкти нерухомого майна, документи, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав. Невід'ємною складовою частиною Державного реєстру прав є база даних про реєстрацію заяв і запитів та реєстраційні справи.

З матеріалів справи вбачається, що контролюючим органом позивачу визначено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в розмірі 742,92 грн. шляхом винесення податкового повідомлення-рішення№00468/1704 від 26.06.2015 року за наявності у приватній власності ОСОБА_1 квартири загальною площею 45,5 кв.м., житловою площею 27,2 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3.

Згідно розрахунку суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за адресою АДРЕСА_3, Індустріальною ОДПІ визначено розмір податкового зобов'язання для позивача: сумарна житлова площа всіх об'єктів нерухомості становить 27,2+71,5+86,2= 185,5м2 ; База оподаткування: 185,5 м2- 120,0 м2 (пільга по сплаті податку) = 65,5 м2; Питома вага об'єкта нерухомості оподаткування в сумарній житловій площі об'єктів нерухомості: 27,2/185,5 =0,147. Сума податку пропорційно питомій вазі житлової площі кожного об'єкта нерухомості оподаткування: ((0,147*65,5) х 12,18)/12 мес. х 3 мес. = 29,31 грн. (розрахунок за період з 01.01.2014 р. по 31.03.2014 р.) Сума податку пропорційно питомій вазі житлової площі кожного об'єкта/нерухомості: ((0,137*211,20) х 32,89)/12 мес. х 9 мес. = 713,61 грн. (розрахунок за період з 01.04.2014 р. по 31.12.2014 р.) Таким чином, сума, яка підлягає сплаті становить: 29,31 +713,61 =742,92 грн.

Індустріальною ОДПІ на підставі витягу з реєстру платників податків на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, було встановлено, що ФО ОСОБА_1 є власником квартири в АДРЕСА_4, загальною площею 45,5 кв.м., житловою площею 27,2 кв.м.

Між тим, колегія суддів зазначає, що згідно з даними інформаційної довідки № 46333437 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, по об'єкту нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 «за вказаними параметрами запиту у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомості відсутні».

Крім того, згідно вищезазначеної інформаційної довідки (розділ: Відомості з реєстру прав власності на нерухоме майно), 04.02.2003 року об'єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_5 зареєстровано за позивачем, проте вже 10.02.2003 року прийнято рішення про державну реєстрацію зазначеного об'єкта нерухомості за територіальною громадою м. Харкова в особі міської ради по договору дарування № 351 від 06.02.2003 року (а.с. 17 зворот)

Відповідно до пп. 265.3.2 п. 265.3 ст. 265 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) база оподаткування об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно.

Враховуючи, що згідно довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, ОСОБА_1 з 10.02.2003 року не є власником нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_5, колегія суддів вважає, що Індустріальна ОДПІ не мала правових підстав для нарахування податку позивачу у розмірі 742,92 грн. згідно податкового повідомлення-рішення №00468/1704 від 26.06.2015 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів вважає, що Індустріальною ОДПІ не доведено факт наявності у приватній власності ОСОБА_1 об'єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_5, наявності об'єкту оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а тому податкове повідомлення-рішення №00468/1704 від 26.06.2015 року підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За викладених обставин, переглянувши постанову суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті рішення в зазначеній частині суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.

Відповідно до ч.2 ст.87 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Законом України "Про судовий збір", в редакції після 1 вересня 2015 року податковий орган не звільнений від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.02.2016 року апелянту було відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги на постанову суду до моменту прийняття судового рішення.

Згідно з частиною 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання апеляційної скарги на рішення суду судовий збір сплачується у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Як вбачається з матеріалів справи, Індустріальною ОДПІ подано апеляційну скаргу на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.02.2016 року в частині задоволення позову щодо скасування податкового повідомлення-рішення від 26.06.2015 року №00468/1704 на суму 742,92 грн.

За приписами пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання адміністративного позову майнового характеру фізичною особою судовий збір справляється за ставкою 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Позовна заява подана 04.11.2015 року та містить вимоги майнового характеру.

Згідно зі статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" станом на 01.01.2015 року мінімальна заробітна плата встановлена у розмірі 1218 гривень.

При поданні апеляційної скарги апелянту необхідно було сплатити 535,92 грн (487,20 грн*110%).

Отже, за подання апеляційної скарги на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.02.2016 року сплаті підлягає судовий збір у розмірі 535,92 грн.

Відповідно до положень ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, враховуючи, що судове рішення прийняте не на користь особи, що подала апеляційну скаргу суб'єкта владних повноважень, якому було відстрочено сплату судового збору до ухвалення судового рішення за наслідками апеляційного перегляду, колегія суддів приходить до висновку про необхідність стягнення судового збору в розмірі 535,92 грн за рахунок бюджетних асигнувань Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного Управління ДФС у Харківській області.

Керуючись ст. 41, 160, 167, 195, 196, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.02.2016р. по справі № 820/11122/15 в частині задоволення позову ОСОБА_1 - залишити без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області (61007, м. Харків, вул. Бекетова, 1 код ЄДРПОУ 39859908) судовий збір у розмірі 535 грн. 92 коп. (п'ятсот тридцять п'ять гривень 92 копійки) до спеціального фонду Державного бюджету України - отримувач - УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова, МФО 851011, код ЄДРПОУ 37999628, банк: ГУ ДКСУ в Харківській області, рахунок 31210206781011, код класифікації доходів бюджету 22030001, код ЄДРПОУ Харківського апеляційного адміністративного суду 34331173.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Шевцова Н.В.Судді(підпис) (підпис) Мінаєва О.М. Макаренко Я.М. Повний текст ухвали виготовлений 21.03.2016 р.