Ухвала суду № 56614132, 17.03.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2016 р. Справа № 876/6227/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Старунського Д.М.,

суддів Багрія В.М., Рибачука А.І.,

за участю секретаря судового засідання Лемцьо І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22 травня 2015 року у справі за позовом Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Люкс» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна та зупинення видаткових операцій на рахунках,

в с т а н о в и в:

ДПІ у м. Івано-Франківську ГУ ДФС в Івано-Франківській області 20.05.2015 року звернулася в суд із поданням до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Люкс», в якому просила підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна ТзОВ «Будівельна компанія «Люкс» та зупинити видаткові операції на рахунках товариства згідно даного переліку рахунків шляхом накладення арешту на кошти такого платника податків.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22 травня 2015 року в задоволенні подання відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції ДПІ у м. Івано-Франківську ГУ ДФС в Івано-Франківській області оскаржила його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати і прийняти нове рішення, яким подання задовольнити в повному обсязі.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що постанова суду першої інстанції винесена з неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з'ясуванням обставин справи, а тому підлягає скасуванню. Апелянт зазначає, що до проведення перевірки перевіряючих допущено не було, внаслідок чого в.о. начальника ДПІ у м. Івано-Франківську прийнято рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків у зв'язку з чим просить підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна ТзОВ "Будівельна компанія "Люкс" та зупинити видаткові операції платника податків на всіх рахунках.

Особи, які беруть участь в справі, в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до ч.1 ст.41, ч.4 ст.196 КАС України суд розглядає справу за їхньої відсутності без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Як встановлено судом першої інстанції та матеріалами справи підтверджується, що на виконання листа ГУ ДФС в Івано-Франківській області від 23.04.2015 року № 2766/7/09-19-22-04-14 "Про якість складання актів перевірок", в.о. начальника ДПІ у м.Івано-Франкіську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області 19.05.2015 року видано наказ за № 594 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Будівельна компанія "Люкс" ( код ЄДРПОУ 32873823 ) з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, єдиного соціального внеску, а також дотримання валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 року по 31.12.2014 року (а.с. 9-10).

Відповідно до наказу №594 головному державному ревізору-інспектору відділу планування та інформаційного забезпечення управління податкового аудиту Гудз І.О. та начальнику відділу аудиту фінансових установ та валютного контролю управління податкового аудиту Курилів Ю.О. видано направлення за № 00000523, № 00000524 від 19.05.2015 року ( а.с.11, 12).

Відповідно до вказаного наказу та направлень на перевірку працівниками ДПІ у м. Івано-Франківську ГУ ДФС в Івано-Франківській області 19 травня 2015 року з метою проведення виїзної документальної перевірки здійснено виїзд за юридичною адресою ТОВ "Будівельна компанія "Люкс", а саме по вул. Євгена Коновальця, 70/14, м. Івано-Франківськ.

Керівник ТОВ "Будівельна компанія "Люкс" відмовив у проведенні перевірки, про що працівниками контролюючого органу складено акт (а.с. 13).

На підставі звернення "Про застосування адміністративного арешту майна платника податків" від 20.05.2015 року в.о. начальника ДПІ у м. Івано-Франківську Слободян Л.Я. прийняв рішення № 10823/09-15-22-05-47/2982, яким застосував умовний адміністративний арешт майна відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Люкс" (а.с 14-15).

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції виходив з передчасності подання ДПІ у м. Івано-Франківську про підтвердження обгрунтованості адміністративного арешту майна ТзОВ "Будівельна компанія "Люкс" та зупинення видаткових операцій на рахунках ТзОВ "Будівельна компанія "Люкс".

Такий висновок суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є вірним, виходячи з наступного.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно до пункту 81.1 ст. 81 ПК України, посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку.

Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

Відповідно до п. 94.1 ст. 94 Кодексу, адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Згідно з п.п. 94.2.3, 94.2.4 п. 94.2 ст. 94 Кодексу арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується, що платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу; відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством

Таким чином, вищевказаними правовими нормами передбачено обов'язковість наявності двох умов, які дозволяють застосувати адміністративний арешт майна платників податків, а саме: 1) наявність законних підстав для проведення фактичної перевірки; 2) факт відмови платника податків від проведення саме такої перевірки або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби.

Також, пунктом 94.6 ст. 94 Кодексу передбачено, що керівник органу державної податкової служби (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків.

Відповідно до п. 94.10 ст. 94 Кодексу, арешт на майно може бути накладено рішенням керівника органу державної податкової служби (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Судом першої інстанції встановлено, що в даному випадку підставою для застосування адміністративного арешту майна відповідач зазначив відмову ТзОВ "Будівельна компанія "Люкс" від проведення фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби.

Проте, як встановлено судом, ТзОВ "Будівельна компанія "Люкс" оскаржило до суду наказ ДПІ у м. Івано-Франківську №594 від 19.05.2015 року, тобто є спір щодо законності проведення перевірки.

Крім того, ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22 травня 2015 року про забезпечення позову у справі № 809/2056/15, що була чинною на час розгляду справи судом першої інстанції, зупинено дію оскаржуваного наказу ДПІ у м. Івано-Франківську №594 від 19.05.2015 року. (а.с. 43-44).

Таким чином, виходячи з вищенаведеного та враховуючи вимоги закону про підтвердження обґрунтованості арешту майна протягом 96 годин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що подання ДПІ у м. Івано-Франківську про підтвердження обгрунтованості адміністративного арешту майна ТзОВ "Будівельна компанія "Люкс" та зупинення видаткових операцій на рахунках ТзОВ "Будівельна компанія "Люкс" є передчасним.

Таким чином, доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів переконана, що суд першої інстанції, вирішуючи даний спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив законне і обґрунтоване рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому така задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 41. ч. 1, 160 ч.3 , 195, 196, 198 п. 1, 200, 205 ч. 1 п. 1, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22 травня 2015 року у справі №809/2059/15 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили, а в разі складання ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складання ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя Д.М. Старунський

Судді В.М. Багрій

А.І. Рибачук

Ухвала у повному обсязі складена 22.03.2016 року.