Постанова № 56613562, 21.03.2016, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.03.2016

року Справа № 912/4229/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Антонік С.Г. (доповідач)

суддів: Чимбар Л.О., Чоха Л.В.

при секретарі судового засідання: Ковзиков В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення господарського суду Кіровоградської області від 18.01.2016 року у справі № 912/4229/15

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до відповідача: Дочірнього підприємства "Кіровоградтепло" Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії"

про стягнення 13 073 550 грн. 17 коп.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 18.01.2016р. (суддя Болгар Н.В.) позовні вимоги задоволені частково.

Стягнуто з дочірнього підприємства "Кіровоградтепло" ТОВ "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії" на користь ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 5 812 808 грн. 93 коп. основного боргу , 4 408 958 грн. 10 коп. інфляційних втрат, 278 009 грн. 57 коп. річних у розмірі 3 процентів, 1 286 886 грн. 78 коп. пені, 176 799 грн. 94 коп. судового збору.

У задоволенні решти позову відмовлено.

Рішення суду мотивоване порушенням відповідачем зобовязання щодо своєчасної та повної сплати за отриманий газ, обґрунтованістю застосування штрафних і фінансових санкцій та ч.3 ст.551 ЦК України, ч.1 ст.233 ГК України, ст..83 ГПК України при зменшенні пені на 50%.

Не погодившись з рішенням суду Позивач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що відповідно до ст.. 233 ГК України, зменшення розміру неустойки передбачено у випадку, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, і можливе за рішенням суду. При цьому суд, як зазначає позивач, в оскаржуваному рішенні не надав обґрунтування щодо наявності збитків. Також зазначає, що Вищим господарським судом України було прийнято ряд постанов в яких колегії суддів приходять до висновку, що відсутність вини відповідача у виникненні боргу, його важкий фінансовий стан не є винятковим випадком та підставою для зменшення неустойки. При розгляді даної справи, суд дослідив лише ступінь виконання зобовязання божником, не виконавши при цьому вимоги закону щодо оцінки майнового стану сторін, які беруть участь у зобовязанні, та інших інтересів сторін, які заслуговують на увагу, що призвели до порушення ст..551 ЦК України та ст..233 ГК України. Відповідачем не надано жодних належних доказів щодо винятковості таких обстави. Вважає рішення суду від 18.01.2016р. таким, що підлягає скасуванню в частині зменшення пені.

Відповідач відзив на апеляційну скаргу не надав.

Сторони своїм правом на участь в судовому засіданні не скористалися. Про час і місце судового засідання повідомлені належним чином.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм чинного законодавства при винесенні рішення суду, встановила наступне.

27.12.2013р. між ПАТ Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" та ДП "Кіровоградтепло" ТОВ "Центр науково-технічних інновацій Української нафтогазової академії" укладено договір №1516/14-БО-18 купівлі-продажу природного газу з додатковими угодами № 1 від 31.01.14, № 2 від 30.04.14р., № 3 від 23.05.14р., № 4 від 01.09.14р., № 5 від 10.11.14р., № 6 від 01.12.14р.

Згідно п.п.1.1, 1.2 якого постачальник (позивач) зобов'язується передати покупцеві у 2014 році природний газ, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити природний газ на умовах цього Договору.

Газ, що продається за цим договором, використовується Покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами, та організаціями.

Згідно п.2.1 Договору, продавець передає покупцеві з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2014 року газ в обсязі до 13 194,000 тис. куб. м, у тому числі по місяцях кварталів.

Відповідно до п.п.3.3., 3.4. Договору, приймання-передача газу, поставленого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актами приймання-передачі газу. Не пізніше 5-го числа місяця наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов'язується надати продавцю три примірники Акту приймання-передачі газу, підписані та скріплені печаткою покупця, в якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Акти є підставою для остаточних розрахунків.

Оплата за газ здійснюється Покупцем виключного грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки до 14 числа, наступного за місяцем поставки газу ( п. 6.1Договору).

Пунктом 9.3. Договору сторони збільшили строк позовної давності щодо основного боргу, штрафу, пені, інфляційних, процентів річних до пяти років.

Згідно пункту 11 Договір набирає чинності з дати підписання і діє в частині реалізації газу до 31 грудня 2014, а в частині проведення розрахунків за газ - до повного погашення заборгованості.

Договір підписано та скріплено печатками сторін.

Додатковими угодами № 1 від 31.01.14р., № 2 від 30.04.14р., № 3 від 23.05.14р., № 4 від 01.09.14р., № 5 від 10.11.14р., № 6 від 01.12.14р. вносились зміни п. 5.2, щодо ціни газу. Додаткові угоди підписані представниками сторін та посвідчені печатками.

Відповідно до ст.193 ГК України, ст.525, ст.526 ЦК України, зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог що у певних умовах звичайно ставляться.

Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

На виконання умов Договору, позивачем протягом січня-грудня 2014 року передано відповідачу природного газу на загальну суму 30 034 205 грн. 80 коп. Даний факт підтверджується актами приймання-передачі природного газу: від 31.01.14р. на суму 5 673 899 грн. 79 коп., від 28.02.14р. на суму 5 233 007 грн. 39 коп., від 31.03.14р. на суму 3 077 784 грн. 71 коп., від 30.04.14р. на суму 952 590 грн. 52 коп., від 31.10.14р. на суму 1 061 341 грн. 21 коп., від 30.11.14р. на суму 6 927 465 грн. 03 коп., від 31.12.14р. на суму 7 108 117 грн. 15 коп.

Відповідач свої зобов'язання за Договором належним чином не виконав, здійснив лише часткову оплату природного газу у розмірі 24 221 396 грн. 87 коп.

Заборгованість, що утворилась - 5 812 808 грн. 93 коп.

Позивач звернувся до суд з позовом про стягнення з відповідача 5 812 808 грн. 93 коп., 4 408 958 грн. 10 коп. інфляційних втрат, 278 009 грн. 57 коп. 3% річних та 2 573 773 грн. 57 коп. пені.

Відповідно до ст..655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець)передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.1, 2 ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Факт заборгованості відповідача в сумі 5 812 808,93 грн. підтверджується матеріалами справи та не заперечується позивачем.

Відповідно до ст..625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні та 3% річних позивачем розраховані правильно, починаючи з 15 числа місяця наступного за місяцем поставки і по день погашення заборгованості. Сума боргу в розмірі 5 812 808,93 грн. утворилася за газ поставлений в грудні 2014р.. На дану суму інфляційні нараховані з 01.2015р. по 06.2015р., а 3% річних з 15.01.2015р. по 21.07.2015р. (а.с.27-33).

Загальна сума інфляційних складає 4 408 958,10 грн., а 3% річних 278 009,57 грн.

Згідно ч.1 ст.216, ч.1, 2 ст.218 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до ст..230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 4 ст.231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 7.2 Договору сторони встановили, що у разі невиконання покупцем умов пунктів 6.1. цього договору покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день простроченого платежу.

Позивач нарахував відповідачу пеню правильно за загальний період з 15.02.2014р. по 21.07.2015р. Розрахунок здійснено на заборгованість за кожну поставку з урахуванням шестимісячного строку та облікової ставки НБУ, яка діяла на час нарахування (а.с.27-33). Загальний розмір пені складає 2 573 773,57 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно з ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Зі змісту наведених норм випливає, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, а також повинен врахувати інші інтереси сторін.

Згідно п.3.17.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені господарський суд прийняв до уваги те, що відповідачем, відповідно до «Порядку розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з гарантованим постачальником природного газу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.06.2014р. № 217 в «Ощадбанку» відкриті поточні рахунки із спеціальним режимом використання для категорій «населення», «бюджетні установи», «інші споживачі», на які надходять кошти за спожиту теплову енергію від зазначеної категорії споживачів. Дані кошти, відповідно до гормативу, розрахованого згідно п.14 Порядку розподіляються і перераховуються в частині вартості природного газу на спеціальний рахунок постачальника, а в частині вартості виробництва, транспортування, постачання теплової енергії та надання комунальних послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води без врахування вартості природного газу на поточний рахунок теплопостачальної організації.

У звязку з цим у відповідача відсутня реальна можливість впливати на розподіл коштів, оскільки розподіл коштів здійснює Банк відповідно до затверджених Комісією реєстрів нормативів перерахування кошті, що надійшли як плата за теплову енергію.

Крім того апеляційний господарський суд враховує, що відповідач використовує отриманий газ виключно для виготовлення теплової енергії, яка постачається споживачам. Несвоєчасна оплата є наслідком несвоєчасної оплати спожитого газу населенням, підприємствами, установами, організаціями, що фінансуються з державного та місцевого бюджетів. Станом на 01.12.2015р. заборгованість населення складає 37 173100 грн., бюджетних установ 2 509 600 грн., інших 1 347 700 грн.

Також на несвоєчасність розрахунків вплинула невідповідність затверджених тарифів, фактичним витратам та не своєчасне і не в повному обсязі фінансування різниці в тарифах з бюджету. Висновком експертного дослідження підтверджено заборгованість з різниці в тарифах на теплову енергію, що вироблялася, транспортувалася і постачалася бюджетним установам та організаціям відповідачем в період з 01.01.2011р. по 30.09.2013р. в сумі 25 349 988,64 грн. Заборгованість з різниці в тарифах за послуги надані населенню за період за 2014 рік та за 5 місяців 2015р. складає 5 338 538,38 грн.

Враховуючи наведене, а також те, що порушення відповідачем зобовязань за договором не потягло за собою значні збитки для позивача, як компенсація за несвоєчасну оплату стягнено з відповідача 4 408 958,10 грн. інфляційних та 278 009,57 грн. 3% річних, що складають майже 81% суми основної заборгованості, колегія суддів погоджується з господарським судом щодо зменшення розміру пені на 50% та стягнення з відповідача пені у сумі 1 286 886,78 грн.

Апеляційна скарга з наведених підстав не підлягає задоволенню Рішення господарського суду відповідає матеріалам справи та закону. Підстави для його скасування відсутні

На підставі викладеного, керуючись ст. 101 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 18.01.2016 року у справі № 912/4229/15 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 22.03.2016р.

Головуючий: ___ С.Г. Антонік

Судді: ___ Л.В. Чоха

___ ОСОБА_1