Постанова № 56613437, 17.03.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" березня 2016 р. Справа№ 910/18165/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дідиченко М.А.

суддів: Руденко М.А.

Пономаренка Є.Ю.

при секретарі Петрик М.О.

за участю представників:

від позивача: Яців О.Р. - представник за довіреністю від 04.02.2014 року;

від відповідачів: 1) Борисюк Г.М. - директор;

2) Борисюк Г.М. - представник за довіреністю від 25.01.2016 року;

від ВДВС: не з'явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Земля К»

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.02.2016 року

у справі № 910/18165/13 (суддя Шкурдова Л.М.)

за скаргою Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «Укргазбанк»

на дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області

за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «Укргазбанк»

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Метан»

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Земля К»

про звернення стягнення на предмет іпотеки та застави

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.09.2014 року у справі №910/18165/13 позов задоволено частково. У рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Метан» 7 076 384, 06 грн. строкової заборгованості по кредиту, 108 569, 18 грн. строкової заборгованості по процентах з 01.05.2014 по 28.05.2014, 559 335, 95 грн. простроченої заборгованості по процентах, 29 346, 56 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 47 413, 80 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів звернуто стягнення на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» на предмети іпотеки, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Земля К».

03.10.2014 року Господарським судом міста Києва на виконання рішення господарського суду міста Києва від 16.09.2014 року у справі №910/18165/13 виданий наказ.

23.12.2015 року Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Укргазбанк" звернулося до Господарського суду міста Києва зі скаргою на дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, відповідно до якої просило визнати протиправними дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області щодо винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП №49519299 від 04.12.2015р. Скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП №49519299 від 04.12.2015р. та зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області здійснити дії з виконання наказу Господарського суду м. Києва від 03.10.2014 року у справі №910/18165/13, передбачені Законом України "Про виконавче провадження".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.02.2016 року скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «Укргазбанк» задоволено повністю.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю «Земля К» звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.02.2016 року та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні скарги.

Апеляційна скарга мотивована тим, що при повторному зверненні до ВДВС з заявою про відкриття виконавчого провадження банком було пропущено термін пред'явлення наказу до виконання.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Земля К» по справі № 910/18165/13 передано на розгляд колегії суддів у складі: Дідиченко М.А. (головуюча), Руденко М.А., Пономаренко Є.Ю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.02.2016 року справу № 910/18165/13 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: Дідиченко М.А. (головуюча), Руденко М.А., Пономаренко Є.Ю. та призначено до розгляду на 02.03.2016 року.

У судове засідання 02.03.2016 року представник ВДВС та представник відповідача 1 не з'явились, про поважні причини неявки суд не повідомили.

Представник відповідача 2 у судовому засіданні 02.03.2016 року підтримав доводи апеляційної скарги, просив суд скасувати ухвалу місцевого господарського суду.

Представник позивача у судовому засіданні 02.03.2016 року заперечував проти задоволення апеляційної скарги, надав пояснення в обгрунтування своєї правової позиції.

Крім того, представник відповідача 2 подав клопотання про продовження строку розгляду спору.

Відповідно до ч. 3 ст. 69 ГПК України, у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

У зв'язку із зазначеним, колегія суддів задовольнила клопотання відповідача 2 про продовження строку розгляду спору.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.03.2016 року відкладено розгляд справи до 16.03.2016 року.

У судовому засіданні 16.03.2016 року оголошено перерву до 17.03.2016 року.

Представники сторін у судовому засіданні 17.03.2016 року підтримали свої правові позиції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.5 ст.106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Відповідно до ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Як вбачається із матеріалів справи, 03.10.2014 року Господарським судом м. Києва було видано наказ від 03.10.2014 року про звернення стягнення на нерухоме майно та обладнання, що належить ТОВ "Земля К" із строком пред'явлення до виконання до 03.10.2015 року.

13.05.2015 року банком було подано до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ГУЮ у Полтавській області заяву №11051/4262/2015 про примусове виконання рішення та наказ.

22.05.2015 року Відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області було винесено постанову ВП №47591869 про відмову у відкритті виконавчого провадження. Як вбачається із матеріалів справи, дана постанова була отримана позивачем 29.05.2015 року.

08.06.2015 року позивач звернувся до начальника управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Полтавській області із скаргою на дії заступника відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області Коноза В.М. щодо відмови у відкритті виконавчого провадження. За результатами розгляду вищевказаної скарги, зазначено, що наказ не відповідає вимогам ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», заява про відкриття виконавчого провадження подана особою, повноваження якої не підтверджені належним чином, а тому дані обставини виключають можливість здійснення виконавчого провадження.

Вподальшому, 23.11.2015 року банком було повторно подано до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ГУЮ у Полтавській області заяву №11032/10064/2015 від 23.11.2015 року про примусове виконання рішення та наказ.

04.12.2015 року Відділом ДВС було винесено постанову ВП №49519299 про відмову у відкритті виконавчого провадження, яка мотивована тим, що наказ Господарського суду м. Києва від 03.10.2014 року не відповідає вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження", а саме наданий наказ складається з п'яти аркушів, які не прошиті та не пронумеровані та не скріплені гербовою печаткою, а заява про відкриття виконавчого провадження подана особою, повноваження якої не підтверджені належним чином завіреною довіреністю.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 17 цього Закону, та неподання заяви про відкриття виконавчого провадження у випадках, передбачених цим Законом.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що відповідно до цього закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи, зокрема, виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону.

Статтею 117 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що наказ має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ч.3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ повинен бути підписаний уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплений печаткою. Скріплення виконавчого документа гербовою печаткою є обов'язковим у разі, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, за законом зобов'язаний мати печатку із зображенням Державного Герба України.

Поданий на примусове виконання наказ підписаний суддею Господарського суду міста Києва Шкурдовою Л.М. із зазначенням її прізвища та ініціалів та скріплений печаткою Господарського суду міста Києва із зображенням Державного Герба України.

Пунктом 2.5.11. Інструкції з діловодства в господарських судах України затвердженої Наказом Державної судової адміністрації України №28 від 20.02.2013 року (далі - Інструкція), на який послався Відділ ДВС при винесенні оскаржуваної постанови передбачено, що копії судових рішень повинні бути належним чином оформлені та засвідчені.

Якщо копія викладена на кількох аркушах, за зверненням особи вони повинні бути прошиті нитками через три проколювання голкою та на зворотному боці останнього аркуша скріплені підписом відповідального працівника апарату суду, печаткою суду із зазначенням кількості зшитих аркушів, дати, прізвища, ініціалів та посади працівника апарату суду.

З огляду на п. 2.5.11. Інструкції з діловодства, вимоги цього пункту застосовуються виключно до копій судових рішень, та відповідно, до порядку оформлення оригіналів наказів Господарських судів щодо примусового виконання рішень, застосовуватись не можуть.

Тобто, обґрунтування Відділу ДВС про те, що пред'явлений на виконання наказ не відповідає вимогам статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" та п.2.5.11 Інструкції з діловодства, є безпідставними та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства України, оскільки прошиваються та пронумеровуються згідно інструкції з діловодства лише копії рішень, а не оригінали наказів.

Таким чином, наказ Господарського суду м. Києва від 03.10.2014 року відповідає вимогам ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження".

В постанові від 04.12.2015 року ВП №49519299 також зазначено, що до заяви про відкриття виконавчого провадження додана світокопія довіреності №412 від 31.07.2014 року, виданої від імені голови правління ПАТ АБ "Укргазбанк" ОСОБА_7, на ім'я ОСОБА_8 Дана копія довіреності завірена підписом ОСОБА_9 (посаду якого та повноваження на завірення копій документів неможливо визначити з поданих документів).

Частиною 3 ст. 243 Цивільного кодексу України передбачено, що довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами (ст. 246 ЦК України).

Згідно статті 9 Закону України "Про виконавче провадження", сторони можуть реалізовувати свої права і обов'язки у виконавчому провадженні самостійно або через представників. Участь юридичних осіб у виконавчому провадженні здійснюється їх керівниками чи органами, посадовими особами, які діють у межах повноважень, наданих їм законом, або через представників юридичної особи. Повноваження представника повинні бути підтверджені довіреністю, виданою і оформленою відповідно до вимог закону.

Пунктом 2.11. Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 (далі - Інструкція) передбачено, що повноваження представників сторін, які беруть участь у виконавчому провадженні, мають бути посвідчені такими документами, зокрема довіреністю юридичної особи або документами, що посвідчують право представництва юридичної особи (документом про призначення керівником юридичної особи тощо).

Згідно п.п. 2.11.1. Інструкції документи, що посвідчують повноваження представників, повинні бути оформлені відповідно до вимог чинного законодавства.

Підпунктом 2.11.2. Інструкції передбачено, що оригінали документів, зазначених у пункті 2.11 цього розділу, або належним чином засвідчені їх копії приєднуються до матеріалів виконавчого провадження.

Порядок засвідчення копій документів визначений пунктом 5.26, 5.27 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно - розпорядчої документації "Вимоги до оформлювання документів" (ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55.) (далі - Національний стандарт).

Пунктом 5.26. Національного стандарту визначено, що відбитком печатки організації засвідчують на документі підпис відповідальної особи. Перелік документів, на які ставлять відбиток печатки, визначає організація на підставі нормативно-правових актів. Його подають в інструкції з діловодства організації. Відбиток печатки ставлять так, щоб він охоплював останні кілька літер назви посади особи, яка підписала документ.

В п. 5.27 Національного стандарту зазначено, що відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту 23.

Як слідує із поданої заяви про відкриття виконавчого провадження, додана до вказаної заяви копія довіреності була засвідчена належним чином, у відповідності до вимог Національного стандарту, а саме на копії довіреності були відмітка у вигляді мокрої печатки із зазначенням слів "Згідно з оригіналом", була зазначена дата засвідчення, а також була зазначена посада, ініціали, прізвище та підпис засвідчуючої особи - ОСОБА_9 - Начальника управління забезпечення документообігу та роботи керівництва департаменту господарського забезпечення АБ "Укргазбанк". Відбитком печатки АБ "Укргазбанк" був засвідчений підпис ОСОБА_9

При цьому, колегія суддів зазначає, що чинним законодавством України не передбачено обов'язку щодо надання із заявою про відкриття виконавчого провадження, яка містить копії документів в якості додатків, підтверджуючих документів про наявність у посадової особи повноважень на завірення копії документів.

Щодо посилання відповідача 1, що згідно із інформації з ЄДРПОУ підписантами від ПАТ «АБ «Укргазбанк» є ОСОБА_10 та ОСОБА_11, а отже ОСОБА_9 не мав права завіряти довіреність, то колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до інформації з ЄДРПОУ дійсно вбачається, що підписантами від ПАТ «АБ «Укргазбанк» є ОСОБА_10 та ОСОБА_11

Водночас, дані особи є представниками банку, які можуть підписувати договори без довіреності, а не особами, які завіряють копії документів.

Отже, в ЄДРПОУ міститься інформація щодо осіб, які можуть представляти юридичну особу - ПАТ «АБ «Укргазбанк», без довіреності.

Таким чином, твердження відповідача 1 про те, що ОСОБА_9 не мав права завіряти копії документів є безпідставними.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції обгрунтовано задовольнив скаргу на дії ДВС в частині визнання протиправними дії ДВС щодо винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження та визнання недійсною постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП № 49519299 від 04.12.2015 року.

Щодо вимог про зобов'язання ДВС здійснити дії з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 03.10.2014 року, то колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються пред'явленням виконавчого документа до виконання (ч. 1 ст. 23 Закону України «Про виконавче провадження»).

Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується (ч. 2 ст. 23 Закону України «Про виконавче провадження»).

Як вбачається із матеріалів справи, наказ Господарського суду міста Києва № 910/18165/13 від 03.10.2014 року дійсний до пред'явлення до 03.10.2015 року.

Водночас, строк пред'явлення наказу до виконання переривався пред'явленням даного виконавчого документа до виконання, а саме з 13.05.2015 року (перше звернення банку до ДВС із заявою про відкриття виконавчого провадження) по 29.05.2015 року (дата отримання постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження).

За таких обставин, строк пред'явлення наказу Господарського суду міста Києва № 910/18165/13 від 03.10.2014 року до виконання закінчився 19.10.2015 року.

Натомість, як вбачається із матеріалів справи позивач повторно звернувся до відділу ДВС із заявою про відкриття виконавчого провадження лише 23.11.2015 року, тобто після спливу строку пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Згідно із ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відмовляє у прийнятті до провадження виконавчого документа, строк пред'явлення для примусового виконання якого закінчився, про що виносить відповідну постанову. Стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення строку пред'явлення до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк, якщо інше не передбачено законом.

З матеріалів справи вбачається, що позивач не звертався до суду із заявою про поновлення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, а тому колегія суддів приходить до висновку, що підстави для зобов'язання ВДВС здійснити дії з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 03.10.2014 року відсутні.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Земля К» підлягає частковому задоволенню, а ухвала Господарського суду міста Києва від 02.02.2016 року частковому скасуванню.

Згідно із ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на сторін пропорційному розміру задоволених вимог.

Відповідно до викладеного, керуючись ст. 101, п. 1 ст. 103, ст. 105, ст. 106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Земля К» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.02.2016 року задовольнити частково.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.02.2016 року у справі № 910/18165/13 скасувати частково.

3. Скаргу Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Укргазбанк» на дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області задовольнити частково.

4. У зобов'язанні Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області здійснити дії з виконання наказу Господарського суду м. Києва від 03.10.2014 року у справі №910/18165/13 відмовити.

5. В іншій частині ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.02.2016 року залишити без змін.

6. Стягнути з Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «Укргазбанк» (03087, м. Київ, вул. Єреванська, 1; код ЄДРПОУ 23697280) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Земля К» (37600, Полтавська область, м. Миргород, вул. Я. Усика, 18; код ЄДРПОУ 30131710) 459, 33 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

7. Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.

8. Матеріали справи № 910/18165/13 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя М.А. Дідиченко

Судді М.А. Руденко

Є.Ю. Пономаренко