Ухвала суду № 56613321, 15.03.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

"15" березня 2016 р. Справа №910/18165/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дідиченко М.А.

суддів: Руденко М.А.

Пономаренка Є.Ю.

розглянувши апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.02.2016 року

у справі № 910/18165/13 (суддя Шкурдова Л.М.)

за скаргою Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «Укргазбанк»

на дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області

за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «Укргазбанк»

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Метан»

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Земля К»

про звернення стягнення на предмет іпотеки та застави

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.09.2014 року у справі №910/18165/13 позов задоволено частково. У рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Метан» 7 076 384, 06 грн. строкової заборгованості по кредиту, 108 569, 18 грн. строкової заборгованості по процентах з 01.05.2014 по 28.05.2014, 559 335, 95 грн. простроченої заборгованості по процентах, 29 346, 56 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 47 413, 80 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів звернуто стягнення на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» на предмети іпотеки, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Земля К».

03.10.2014 року Господарським судом міста Києва на виконання рішення господарського суду міста Києва від 16.09.2014 року у справі №910/18165/13 виданий наказ.

23.12.2015 року Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Укргазбанк" звернулося до Господарського суду міста Києва зі скаргою на дії відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, відповідно до якої просило визнати протиправними дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області щодо винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП №49519299 від 04.12.2015р. Скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП №49519299 від 04.12.2015р. та зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області здійснити дії з виконання наказу Господарського суду м. Києва від 03.10.2014 року у справі №910/18165/13, передбачені Законом України "Про виконавче провадження".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.02.2016 року скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «Укргазбанк» задоволено повністю.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.02.2016 року та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні скарги.

Розглянувши апеляційну скаргу, додані до неї матеріали, апеляційний суд дійшов висновку, що скарга не може бути прийнята до розгляду, а відтак підлягає поверненню апелянту з наступних підстав.

Судовою колегією було встановлено наступне.

Частиною 3 ст. 94 ГПК України визначено, що до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Недотримання цих вимог відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без розгляду і повернення її апеляційним господарським судом.

З 01.11.2011 року набрав чинності Закон України «Про судовий збір», де визначено правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

01.09.2015 року набрали чинності зміни до Закону України «Про судовий збір», згідно яких пільги щодо сплати судового збору органами виконавчої влади скасовано.

За подання до господарського суду апеляційної скарги на ухвалу суду справляється судовий збір у розмірі 1 розміру мінімальної заробітної плати.

При цьому, частиною першою ст.4 названого Закону визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом станом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно ст.8 Закону України «Про державний бюджет на 2016 рік» розмір мінімальної заробітної плати станом на 1 січня 2016 р. становив 1 378,00 грн.

Беручи до уваги вищезазначене, апелянт повинен був сплатити судовий збір у розмірі 1 378,00 грн.

Доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку і розмірі апелянтом не надано.

До апеляційної скарги не додано жодних доказів сплати судового збору, натомість скаржником додано клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Згідно ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" Розглянувши апеляційну скаргу, додані до неї матеріали, апеляційний суд дійшов висновку, що скарга не може бути прийнята до розгляду, а відтак підлягає поверненню апелянту з наступних підстав.

Судовою колегією було встановлено наступне.

Частиною 3 ст. 94 ГПК України визначено, що до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Недотримання цих вимог відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без розгляду і повернення її апеляційним господарським судом.

З 01.11.2011 року набрав чинності Закон України «Про судовий збір», де визначено правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

01.09.2015 року набрали чинності зміни до Закону України «Про судовий збір», згідно яких пільги щодо сплати судового збору уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації скасовано.

За подання до господарського суду апеляційної скарги на ухвалу суду справляється судовий збір у розмірі 1 розміру мінімальної заробітної плати.

При цьому, частиною першою ст.4 названого Закону визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом станом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно ст.8 Закону України «Про державний бюджет на 2016 рік» розмір мінімальної заробітної плати станом на 1 січня 2016 р. становив 1 378,00 грн.

Беручи до уваги вищезазначене, апелянт повинен був сплатити судовий збір у розмірі 1 378,00 грн.

Доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку і розмірі апелянтом не надано.

Проте, до апеляційної скарги не додано жодних доказів сплати судового збору, натомість скаржником додано клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Згідно ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (ч. 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір").

Таким чином, право суду зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати закон пов'язує з встановленням обставин, які свідчать про дійсну складність фінансового становища сторони, яка звертається з відповідним клопотанням.

Слід зазначити, що законом не визначено обставин, які беззаперечно свідчать про наявність у суду обов'язку зменшити розмір судового збору або звільнити сторону від його сплати.

Колегія суддів, розглянувши подане клопотання дійшла висновку про відмову у його задоволенні, оскільки статтею 129 Конституції України, як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з державного бюджету України, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Скаржником не було подано до апеляційної скарги, жодних доказів, які б свідчили про неможливість вчасно сплатити судовий збір за подачу апеляційної скарги, або докази того, що майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті ним судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Наведені апелянтом підстави для розстрочення виконання судового рішення, зокрема, сплата судового збору третьою особою при подачі апеляційної скарги на оскаржувану ухвалу, не є тими виключними обставинами, які б давали підстави для звільнення від сплати судового збору.

За таких обставин, враховуючи відмову у задоволенні клопотання про відстрочку або розстрочку сплати судового збору, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом.

Повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню з нею до апеляційного господарського суду в загальному порядку після усунення вказаних недоліків.

Враховуючи вищевикладене, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 97, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.02.2016 року у справі № 910/18165/13 повернути скаржнику.

2. Матеріали справи повернути до місцевого господарського суду.

Головуючий суддя М.А. Дідиченко

Судді М.А. Руденко

Є.Ю. Пономаренко