Рішення № 56613300, 15.03.2016, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" березня 2016 р.Справа № 916/5083/14Господарський суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Волкова Р.В.,

судді Літвінова С.В. та судді Желєзної С.П.

при секретарі судового засідання Кришталь Д.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

За позовом: Військового прокурора Одеського гарнізону,

в особі Міністерства оборони України та Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси

до відповідача: Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Кабінет Міністрів України та фізична особа ОСОБА_1

про визнання незаконним та скасування рішення.

За участю представників сторін:

Від прокуратури: Риженко М.О. (на підставі посвідчення);

Від позивача ( МОУ): Дубчак Д.В.(за довіреністю);

Від позивача ( Квартирно-експлуатаційний відділ м. Одеси): Єрмєєва К.С (за довіреністю);

Від відповідача: не з'явився.

Від третьої особи (Кабінет Міністрів України): Клепиков М.С. (за довіреністю);

Від третьої особи (ОСОБА_1): не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Військовий прокурор Одеського гарнізону звернувся до господарського суду Одеської області в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси, з позовом до відповідача, Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Кабінету Міністрів України та фізичної особи ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області № 1114-V від 24.12.2009 р. „Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки), ведення особистого селянського господарства, індивідуального гаражного будівництва на території Нерубайської сільської ради" в частині, що стосуються затвердження проекту землеустрою, передачі у власність для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських будівель та споруд, ведення особистого селянського господарства та видачі державного акту на право власності щодо земельної ділянки площею 0,09 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, громадянці ОСОБА_6.

В обґрунтування своїх вимог прокурор та позивачі посилаються на віднесення спірної земельної ділянки до земель оборони, знаходження земельної ділянки у користуванні Міністерства оборони України, наявність з цього приводу відповідних рішень та документів, які надані до матеріалів справи, та інші обставини вказані в позовній заяві.

Відповідач надав заперечення на позовну заяву, в яких заперечує проти тверджень прокурора та позивачів, не вважає, що Нерубайська сільська рада Біляївського району Одеської області перевищила повноваження виведення з державної власності до приватної власності, змінено цільове призначення земель оборони на землі житлової та громадської забудови, та що дані земельні ділянки належить до земель військового містечка Нерубайське-13, а не до земель Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області з підстав викладених у запереченнях на позов.

У судовому засіданні від 15.03.2016 р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія встановила наступне.

Нерубайською сільською радою Біляївського району Одеської області 24.12.2009 року було прийняте Рішення № 1114-V „Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель та споруд (присадибні ділянки), ведення особистого селянського господарства, індивідуального гаражного будівництва на території Нерубайської сільської ради", яким: затверджено проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських будівельних споруд (присадибні ділянки), ведення особистого селянського господарства, індивідуального гаражного будівництва та території Нерубайської сільської ради; передано у власність громадянам земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських будівель та споруд (присадибні ділянки), ведення особистого селянського господарства, індивідуального гаражного будівництва на території Нерубайської сільської ради; видано державні акти на правовласності на землю.

Додаток до рішення №1114-V містить перелік громадян, яким на підставі вказаного рішення Нерубайська сільська рада передала у приватну власність земельні ділянки (п.7 - земельну ділянку площею 0,09 га, за адресою: АДРЕСА_1, надано у власність ОСОБА_6.).

Позивач вважає, що рішення від 24.12.2009 р. №1114-V, прийнято Нерубайською сільською радою із перевищенням наданих їй законом повноважень, порушує права держави як власника вказаних земель в особі Міністерства оборони України як належного землекористувача, тому є незаконним та підлягає скасуванню.

Вказане Рішення є незаконним та підлягає скасуванню виходячи з наступного.

Відповідно до державного акту на право постійного користування землею серії НОМЕР_1 від 1983 р. Чебанський квартирно-експлуатаційний частині району, правонаступником якої є КЕВ м. Одеси, виконавчим комітетом Біляївської районної ради народних депутатів Одеської області була надана у постійне та безоплатне користування земельна ділянка, загальною площею 34,7 га, розташована на території Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області, до складу якої входять земельні ділянки, які зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2.

Вказані земельні ділянки належать до земель військового містечка Нерубайське-13, яке перебуває на обліку у КЕВ м. Одеси.

Згідно даних звірки відомослей щодо використання земель, які знаходяться у користуванні структурних підрозділів Збройних Сил України станом на 01.09.2012 р. та облікових даних форми 6-зем. Управління Держземагенства у Біляївському районі одеської області підтвердило, що у користуванні Міністерства оборони України на території Біляївського району Одеської області перебуває земельна ділянка військового містечка Нерубайське-13 площею 34,7 га.

Частиною 1 ст.116 Земельного Кодексу України закріплено правову норму, відповідно до якої підставою набуття права власності або права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності є рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, за умови, що такі рішення прийняті у межах їх повноважень та відповідно до закону.

Відповідно до вимог ч.3 ст.78, ч.1 ст.84 ЗК земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності, при цьому у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.

Пунктом 2 ст.84 Земельного Кодексу України встановлено, що право державної власності на землю набувається, реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій відповідно до закону. При цьому пп."б" п.3 статті встановлено, що до земель державної власності, які не можуть передаватись у комунальну власність, належать землі оборони, крім земельних ділянок під об'єктами соціально-культурного, виробничого та житлового призначення.

Таким чином, спірна земельна ділянка (за адресою: одеська область, Біляївський район, АДРЕСА_1) дотепер має бути віднесена за цільовим призначенням до земель оборони, за формою власності - до державної власності.

Між тим, приймаючи оскаржуване рішення Нерубайською сільською радаю не враховано правові норми ст.142 Земельного Кодексу України, відповідно до яких існує певний передбачений законом порядок припинення права постійного користування землями оборони, зокрема у зв'язку із добровільною відмовою від них землекористувача.

Згідно зі ст.1 Земельного Кодексу України та ст.373 ЦК України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується Конституцією України. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону. Власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення. Власник земельної ділянки може використовувати на свій розсуд все, що знаходиться над і під поверхнею цієї ділянки, якщо інше не встановлено законом та якщо це не порушує прав інших осіб.

Крім того, у ст.14 Закону України „Про Збройні сили України" унормовано, що земля, закріплена за військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, є державною власністю, належить їм на праві оперативного управління.

Частина 1 ст.19 Земельного Кодексу України містить положення щодо поділу земель України за цільовим призначенням на відповідні категорії, серед яких, зокрема, і землі оборони.

Відповідно до вимог ст.77 ЗК України, ст. 1 Закону України "Про використання земель оборони" землями оборони визначені землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств і організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України. Землі оборони можуть перебувати лише в державній власності.

Відповідно до п. "а" ч.1 ст.13 Земельного Кодексу України до повноважень Кабінету Міністрів України в галузі земельних відносин належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Поряд з цим ст.20 Земельного Кодексу України передбачено, що зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.

З матеріалів справи вбачається, що спірна земельна ділянка відноситься до земель оборони, які знаходяться в управлінні та користуванні Міністерства оборони України, власником цих земель є держава в особі Кабінету Міністрів України, який розпоряджається ними.

Відповідно до ст. 141 ЗК України (станом на дату прийняття оскаржуваного рішення) підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати. Зазначений перелік є вичерпним.

Слід зазначити, що під час розгляду справи сторонами не було надано доказів прийняття відповідним повноважним державним органом рішення про відчуження земель оборони.

В матеріалах справи відсутні докази щодо наявності у відповідача законних підстав для припинення права землекористування позивачу. Незаконність припинення землекористування автоматично позбавляє відповідача права на надання спірної земельної ділянку в оренду іншим особам.

Статтею 155 ЗК України встановлено, що у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 12 ГПК господарським судам підвідомчі, зокрема справи, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.

За приписами ст. 21 ЦК України, яка кореспондується з вказаною вище ст. 155 ЗК України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 120 ЗК України (станом на час прийняття оскаржуваного рішення) при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди.

Тобто новий власник нерухомого майна не набував прав землекористувача автоматично. Набуття такого права законодавець пов'язував з укладанням інших цивільно-правових угод, насамперед з укладанням договору оренди землі.

Суду не представлено доказів укладання будь-яких цивільно-правових угод стосовно спірної земельної ділянки, на підставі яких третя особа по справі отримала би права землекористувача. З пояснень сторін наявності таких угод не вбачається.

Згідно зі ст. ст. 33-34 ГПК України кожна сторона за допомогою належних та допустимих доказів повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судовими доказами, за визначенням ст.ст. 32-36 ГПК України, слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, на підставі встановлених вище обставин справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Військового прокурора Одеського гарнізону в особі Міністерства оборони України та Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси до Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Кабінет Міністрів України та фізична особа ОСОБА_1

про визнання незаконним та скасування рішення є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

На підставі ст.ст.44,49 ГПК України витрати по сплаті судового збору у розмірі 1218,00 грн. покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 21, 373 ЦК України, ст.ст.1, 13, 20, 84, 141, 155 Земельного Кодексу, ст. 1 Закону України "Про використання земель оборони", ст. 14 Закону України "Про Збройні Сили України" та керуючись ст.ст. 12, 22, 32-36, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

Вирішив:

1. Позовну заяву задовольнити.

2. Визнати незаконним та скасувати рішення Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області № 1114-V від 24.12.2009 р. „Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки), ведення особистого селянського господарства, індивідуального гаражного будівництва на території Нерубайської сільської ради" в частині, що стосуються затвердження проекту землеустрою, передачі у власність для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських будівель та споруд, ведення особистого селянського господарства та видачі державного акту на право власності щодо земельної ділянки площею 0,09 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, громадянці ОСОБА_6.

3. Стягнути з Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області (67661, с. Нерубайське, площа Партизан, 4, код 04377753) до Державного Державного бюджету України (ГУДКСУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 38016923, р/р № 31210206783008, МФО 828011, КБК 22030001) 1218/одну тисячу двісті вісімнадцять/ грн. 00 коп. судового збору.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Одеської області протягом десяти днів з моменту складення повного рішення. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Вступна та резолютивна частина рішення оголошені в судовому засіданні 15.03.2016 року.

Повний текст рішення складений 21 березня 2016 р.

Головуючий суддя Р.В. Волков

Суддя С.В. Літвінов

Суддя С.П. Желєзна