Рішення № 56612880, 17.03.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.03.2016Справа №910/145/16

За позовом Публічного акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз»

до Публічного акціонерного товариства «Вернум Банк»

третя особа, без самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Міжрегіональне головне управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників

про зобов'язання вчинити дії

Суддя Бондарчук В.В.

Представники:

від позивача: Варданян А.А.;

від відповідача: Сподін В.С.;

від третьої особи: Леоненко І.С.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Вернум Банк» (далі-відповідач) про зобов'язання відповідача повернути на поточний рахунок № 26040010103154 для соціальних виплат помилково списані кошти у розмірі 52 571, 41 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що списання відповідачем 52 571, 41 грн. з рахунку № 26040010103154 зі спеціальним режимом використання порушує права та охоронювані законом інтереси працівників Публічного акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз», оскільки зазначені кошти надійшли від Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності для виплати працівникам позивача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.01.2016 порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 28.01.2016 за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

21.01.2016 через загальний відділ діловодства суду представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що 20.08.2014 між Публічним акціонерним товариством «Вернум Банк» та Публічним акціонерним товариством «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» укладено договір банківського рахунку № РКО.02936. На виконання вимог Інструкції № 22 та Постанови Національного банку України № 257, відповідач прийняв до виконання інкасове доручення (розпорядження) № 379/28-10-23-43 від 07.04.2015 про стягнення з позивача коштів у розмірі 47 338 327, 99 грн. та списав грошові кошти з рахунку № 26040010103154, що був у ньому зазначений.

У судовому засіданні 28.01.2016 представник відповідача подав клопотання, в якому просив суд залучити до участі у справі належного відповідача - Міжрегіональне головне управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників та замінити неналежного відповідача з Публічного акціонерного товариства «Вернум Банк» на належного - Міжрегіональне головне управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників, обґрунтовуючи тим, що 24.04.2015 відповідачем було отримано інкасове доручення (розпорядження) №379/28-10-23-43 від 07.04.2015 про стягнення з позивача коштів у розмірі 47 338 327, 99 на користь Міжрегіонального головного управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників із призначенням платежу: погашення податкового боргу по платі за користування надрами континентального шельфу і в межах виключної (економічної) морської зони згідно з рішенням керівника Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників від 18.02.2015 №2 про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу платника податків Державного акціонерного товариства «Чорноморнафтогаз», яке було прийнято відповідачем до виконання із сумою часткового платежу у розмірі 52 571, 41 грн.

Розглянувши подане відповідачем клопотання про заміну неналежного відповідача у справі, суд відмовив у задоволенні клопотання, оскільки позивач не надав згоди на заміну первісного відповідача, при цьому, суду також не наведено достатніх підстав для залучення Міжрегіонального головного управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників у справі іншим відповідачем.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.01.2016 залучено до участі у справі Міжрегіональне головне управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників, третьою особою без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, розгляд справи відкладено та призначено судове засідання на 25.02.2016 за участю представників сторін.

У судовому засіданні 25.02.2016 представник третьої особи надав відзив на позовну заяву, в якому пояснив, що в органів державної фіскальної служби була відсутня інформація про спеціальний режим використання рахунку № 26040010103154.

У судовому засіданні 25.02.2016 оголошувалась перерва до 17.03.2016 у порядку ст. 77 ГПК України.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представники відповідача та третьої особи заперечили проти задоволення позову.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 17.03.2016 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

20.08.2014 між Публічним акціонерним товариством «Вернум Банк» (далі - банк) та Публічним акціонерним товариством «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» (далі - клієнт) укладено договір банківського рахунку № РКО.02936, умовами якого передбачено, що банк зобов'язується відкрити клієнту поточний рахунок в національній та в іноземних валютах, надавати послуги з розрахунково-касового обслуговування та проводити інші операції по рахунку, відповідно до умов даного договору та з урахуванням вимог чинного законодавства України. Дія даного договору поширюється на всі рахунки, відкриті клієнтом у банку.

Відповідно до п. 4.1.5. договору, банк має право самостійно здійснювати списання коштів з рахунку, в тому числі і на користь банку, у випадках та в порядку, передбачених чинним законодавством України, в тому числі нормативно-правовими актами Національного банку України, та/або даним договором.

Згідно п.п. 5.1. та 5.2. договору, банк здійснює розрахунково-касові операції за рахунком клієнта відповідно до порядку та умов, передбачених даним договором, іншими договорами клієнта з банком та згідно із чинним законодавством України, в тому числі нормативно-правовими актами Національного банку України. Для списання коштів з рахунку застосовуються платіжні інструменти, які визначені законодавством України, якщо інше не передбачено даним договором.

Даний договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє протягом невизначеного строку, до моменту його припинення (розірвання) з підстав та у порядку, передбачених даним договором та чинним законодавством України (п. 12.1 договору).

Згідно довідки № 6.1.1.-968 від 01.09.2014, у Публічному акціонерному товаристві «Вернум Банк» 01.09.2014 клієнту - Публічному акціонерному товариству «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» відкрито поточний рахунок № 26040010103154 у національній валюті (980) для соціальних виплат згідно ч. 2 ст. 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2011 № 2240-ІІІ.

Так, на підставі заяви-розрахунку позивача, 17.04.2015 на рахунок № 26040010103154 Подільською міжрайонною виконавчою дирекцією Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності було перераховано:

3 318, 01 грн. на фінансування страхувальника для надання застрахованим особам матеріального забезпечення (по тимчасовій непрацездатності);

49 253, 40 грн. на фінансування страхувальника для надання застрахованим особам матеріального забезпечення (по вагітності та пологах).

З матеріалів справи вбачається, що 24.04.2015 Публічним акціонерним товариством «Вернум Банк» отримано інкасове доручення (розпорядження) № 379/28-10-23-43 від 07.04.2015 про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» коштів у розмірі 47 338 327, 99 грн. на користь Міжрегіонального головного управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників із призначенням платежу: погашення податкового боргу по платі за користування надрами континентального шельфу і в межах виключної (економічної) морської зони згідно з рішенням керівника Міжрегіонального головного управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників від 18.02.2015 № 2 про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу платника податків Державного акціонерного товариства «Чорноморнафтогаз», яке було прийнято відповідачем до виконання із сумою часткового платежу в розмірі 52 571, 41 грн. (меморіальний ордер № 55180 від 24.04.2015).

У зв'язку з чим, позивач звернувся до Публічного акціонерного товариства «Вернум Банк» листом від 10.06.2015 № 555, в якому повідомив останнього, що рахунок № 26040010103154 має спеціальний режим використання, зокрема, є рахунком Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, на якому обліковуються кошти, що надійшли боржнику від Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності для виплати коштів працівникам, однак 24.04.2015 відповідачем було списані страхові суми у розмірі 52 571, 41 грн. з поточного рахунку товариства № 26040010103154 в рахунок «часткової оплати інкасового доручення № 379/28-10-23-43 від 07.04.2015», а тому просив відповідача повернути списані грошові кошти.

Листом від 23.06.2015 № 1077 відповідач надав відповідь на лист позивача від 10.06.2015 № 555, повідомивши, що 14.04.2015 Публічне акціонерне товариство «Вернум Банк» отримало постанову про арешт коштів боржника від 07.04.2015 ВП № 44253228, відповідно до якої було накладено арешт на кошти боржника Публічного акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» на суму 7 531 486, 198 грн., згідно п. 10.2 та 10.6 глави 10 «Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», затвердженою Постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22, грошові кошти у розмірі 52 571, 41 грн. були списані з рахунку позивача на підставі інкасового доручення (розпорядження) № 379/28-23-43 від 07.04.2015 на користь стягувача - Міжрегіонального головного управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників, у зв'язку з чим банк не може повернути позивачу грошові кошти.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що списання відповідачем коштів з рахунку № 26040010103154 зі спеціальним режимом використання прямо порушує права та охоронювані законом інтереси працівників позивача, які обмежені у праві на отримання цих коштів, а тому просить суд зобов'язати відповідача повернути на поточний рахунок № 26040010103154 для соціальних виплат помилково списані кошти у розмірі 52 571, 41 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору банківського рахунку № РКО.02936 від 20.08.2014, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він і є договором банківського рахунка.

Так, згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до положень ст. 1066 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.

Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Згідно ч. 3 ст. 1068 Цивільного кодексу України, банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Статтею 1073 Цивільного кодексу України передбачено, у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 1074 Цивільного кодексу України, обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України вставлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Отже, згідно довідки № 6.1.1.-968 від 01.09.2014, у Публічному акціонерному товаристві «Вернум Банк» 01.09.2014 клієнту - Публічному акціонерному товариству «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» відкрито поточний рахунок № 26040010103154 у національній валюті (980) для соціальних виплат згідно ч. 2 ст. 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2011 № 2240-ІІІ.

Пунктом п. 1. ч. 1 ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове соціальне страхування» визначено види соціального страхування:

- у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності;

- від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (далі - страхування від нещасного випадку);

- медичне;

Загальнообов'язкове державне соціальне страхування - система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення, страхові виплати та надання соціальних послуг застрахованим особам за рахунок коштів Фонду соціального страхування України (п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове соціальне страхування»).

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України «Про загальнообов'язкове соціальне страхування», допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної плати (доходу) за період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами.

Як встановлено судом вище, 17.04.2015 на рахунок позивача № 26040010103154 Подільською міжрайонною виконавчою дирекцією Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності було перераховано 3 318, 01 грн. на фінансування страхувальника для надання застрахованим особам матеріального забезпечення (по тимчасовій непрацездатності) та 49 253, 40 грн. на фінансування страхувальника для надання застрахованим особам матеріального забезпечення (по вагітності та пологах).

Відповідно до ст. ч. 1 ст. 4 Закону України «Про загальнообов'язкове соціальне страхування», Фонд соціального страхування України є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом.

Частиною 2 ст. 11 Закону України «Про загальнообов'язкове соціальне страхування» передбачено, що кошти Фонду використовуються на, зокрема виплату матеріального забезпечення, страхових виплат та надання соціальних послуг, фінансування заходів з профілактики страхових випадків, передбачених цим Законом.

Тобто, кошти у розмірі 52 571, 41 грн. надішли від Фонду соціального страхування України для виплати працівникам позивача у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності.

Разом з тим, пунктами 1.4., 1.7. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22 передбачено, що власником рахунку в банку є особа, яка відкриває рахунок у банку і має право розпоряджатися коштами на ньому; кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі розрахункових документів стягувачів згідно з главами 5 та 12 цієї Інструкції.

Тож, кошти, переказані платником отримувачу, з моменту їх зарахування на рахунок переходять у власність останнього, який має виключне право розпорядження ними, а банк в свою чергу у межах договору та відповідно до вимог законодавства виконує функції з обслуговування банківського рахунка клієнта (забезпечує зберігання коштів, за розпорядженням клієнта проводить розрахунково-касові операції за допомогою платіжних інструментів тощо) і не є набувачем цих коштів.

Відповідно до ст. 34 Закону України «Про загальнообов'язкове соціальне страхування», страхові кошти, зараховані на окремий поточний рахунок у банку або на окремий рахунок в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів (далі - окремий рахунок), можуть бути використані страхувальником виключно на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам. Страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону.

Таким чином, оскільки рахунок № 26040010103154 має спеціальний режим використання, зокрема, є рахунком Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, на якому обліковуються кошти, що надійшли позивачу від Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності для виплати коштів працівникам, відповідно кошти у розмірі 52 571, 41 грн. підлягають поверненню позивачу, як помилково списані.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення вимоги позивача про зобов'язання відповідача повернути на поточний рахунок № 26040010103154 для соціальних виплат помилково списані кошти у розмірі 52 571, 41 грн.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» задовольнити.

2. Зобов'язати Публічне акціонерне товариство «Вернум Банк» (02094, м. Київ, проспект Гагаріна Юрія, буд. 17-В, ідентифікаційний код - 36301800) повернути на поточний рахунок № 26040010103154 для соціальних виплат помилково списані кошти у розмірі 52 571 (п'ятдесят дві тисячі п'ятсот сімдесят одну) грн. 41 коп.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Вернум Банк» (02094, м. Київ, проспект Гагаріна Юрія, буд. 17-В, ідентифікаційний код - 36301800) на користь Публічного акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» (01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 26, офіс 505, ідентифікаційний код - 00153117) 1 218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. - судового збору.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 21.03.2016.

Суддя Бондарчук В.В.